Рішення № 101884594, 14.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Київ № 320/5354/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна податкова служба України, про визнання протиправними та скасування вимог,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна податкова служба України (далі - третя особа), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 р. № Ф-296111-50/4277 у розмірі 21 030 грн. 90 коп.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2020 р. № Ф-296111-50/2291 у розмірі 19 863 грн. 19 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 р. № Ф-296111-50/4277 та від 10 квітня 2020 р. № Ф-296111-50/2291. В оскаржуваних вимогах відсутня інформація щодо рішення та акту перевірки, на підставі яких її прийнято, не враховано наявність статусу інваліда у позивача та припинення ним підприємницької діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

19 серпня 2020 р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Відповідно до цієї заяви позивач просить збільшити позовні вимоги в цій справі на наступні:

1) Скасувати вимогу ГУ ДФС у Київській області № Ф-296111-50/2954 від 6 липня 2020 р. про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску ОСОБА_1 у розмірі 14 703 грн. 49 коп.

2) Стягнути з ГУ ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 незаконно утриманні грошові кошти, починаючи з 1 січня 2020 р.

3) Стягнути з ГУ ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25 000 грн. 00 коп. за завдання моральної шкоди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 р. у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про збільшення позовних вимог у цій адміністративній справі відмовлено.

10 вересня 2020 р. від відповідачем до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Зазначив, що згідно з даними ITC "Податковий блок" ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23 листопада 2007 року, лише 21 червня 2019 р. державним реєстратором припинено державну реєстрацію позивача. Стверджує, що згідно з даними інтегрованих карток платника податків позивача по єдиному соціальному внеску автоматично здійсненні наступні нарахування: по ЄСВ за 2017 рік - 704 грн. х 12 = 8448 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 8448 грн. 00 грн.; по ЄСВ за І квартал 2018 (граничний термін сплати 19 квітня 2018 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 10 905 грн. 18 коп.; по ЄСВ за II квартал 2018 (граничний термін сплати 19 липня 2018 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 13 362 грн. 36 коп.; по ЄСВ за III квартал 2018 (граничний термін сплати 19 жовтня 2018 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 15819 грн. 54 коп.; по ЄСВ за IV квартал 2018 (граничний термін сплати 21 січня 2019 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 18 276 грн. 72 коп.; по ЄСВ за І квартал 2019 (граничний термін сплати 19 квітня 2019 р.) - 918 грн. 06 коп. х 3 = 2754 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 21 030 грн. 90 коп. У зв`язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати ЄСВ правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-296111-50/2291 від 10 квітня 2020 р.

17 та 29 вересня 2020 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що із 26 березня 2019 р. позивач має статус інваліда 2 груп, що підтверджується довідкою МСЕК від 15 квітня 2019 р., а тому вимоги про сплату боргу (недоїмки) із стягненням боргу за період 1 кварталу 2019 р. безпідставні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач був фізичною особою-підприємцем з 23 листопада 2007 р. 21 червня 2019 р. позивачем припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця за власним рішенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 2017 р. до 1 кварталу 2019 р. включно позивачем не сплачувалися внески з ЄСВ, у зв`язку з чим у нього утворився борг.

Відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10 квітня 2020 р. № Ф-296111-50/2291 на суму 19 863 грн. 19 коп. Цю вимогу про сплату боргу (недоїмки) направлено на адресу позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 11 травня 2019 р. № Ф-296111-50/4277 на суму 21 030 грн. 90 коп. Цю вимогу про сплату боргу (недоїмки) направлено на адресу позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись з вимоги про сплату боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Вимогами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування -Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками. Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Приписами пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до вимог п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 р. № 449. (надалі по тексту - Інструкція)

Згідно з вимогами Закону № 2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Законом України від 6 грудня 2016 р. № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону № 2464-VI, що діють з 1 січня 2017 р., зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI);

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Законом України від 21 грудня 2016 р. № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік", установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200 грн. 00 коп., з 1 січня 2018 року - 3723 грн. 00 коп.

Частиною п`ятою статті 8 Закону № 2464-VI для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках за себе мали фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI).

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Ураховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи-підприємці, зобов`язані сплатити до 9 лютого 2018 р. за звітний 2017 рік, щонайменше 8448 грн. 00 коп. (3200 грн. 00 коп. х 12 х 22% = 8 448 грн. 00 коп.).

Статтею 6 Закону № 2464-VI визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

Відповідно до вимог п.п. 6, 7 ст. 13 Закону № 2464-VI та розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 р. № 449, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Приписами статті 25 Закону та пункту 3 Розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. (п. 3 Розділу VI Інструкції)

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону № 2464-VI та Інструкції № 449, контролюючим органом нараховано позивачу недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21 030 грн. 90 коп. та оформлену вимоги від 11 травня 2019 р. № Ф-296111-50/4277 та від 10 квітня 2020 р. № Ф-296111-50/2291.

Судом встановлено, що до цих вимог увійшли суми несплачених внесків ЄСВ:

- за 2017 рік - 704 грн. х 12 = 8448 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 8448 грн. 00 коп.;

- за І квартал 2018 (граничний термін сплати 19 квітня 2018 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 10 905 грн. 18 коп.;

- за II квартал 2018 (граничний термін сплати 19 липня 2018 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 13 362 грн. 36 коп.;

- за III квартал 2018 (граничний термін сплати 19 жовтня 2018 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 15 819 грн. 54 коп.;

- за IV квартал 2018 (граничний термін сплати 21 січня 2019 р.) - 819 грн. 06 коп. х 3 = 2457 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 18 276 грн. 72 коп.;

- за І квартал 2019 (граничний термін сплати 19 квітня 2019 р.) - 918 грн. 06 коп. х 3 = 2754 грн. 18 коп., сплачено 0 грн., сума боргу склала 21030 грн. 90 коп.

Після виставлення вимоги позивачем частково погашено заборгованість в сумі 1167,71 грн., залишок суми боргу станом на 31.03.2019 становив 19863,19 грн.

У зв`язку із зменшенням заборгованості відповідачем сформовано нову вимогу від 10 квітня 2020 р. № Ф-296111-50/2291 про сплату суми боргу з ЄСВ в розмірі 19863,19 грн.

Судом встановлено, що 21 червня 2019 р. позивачем припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема картками особового рахунку платника - фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вимога про сплату єдиного соціального внеску приймається лише на підставі документальної перевірки, за результатами якої складається акт та приймається рішення.

Згідно з вимогами п. 3 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Із зазначеного слідує, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, а і на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Фіскальний орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у фіскальному органі.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою) фізичній особі, якщо, зокрема, її вручено особисто такій фізичній особі.

Таким чином, відповідачем було сформовано спірну вимогу у встановленому порядку та дотримано положення щодо порядку вручення оскаржуваної вимоги позивачеві, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Суд зазначає, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) позивача зі сплати єдиного внеску було визначено контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, що відповідає положенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Надаючи оцінку доводам та аргументам позивача про наявність у нього статусу особи з інвалідністю, суд бере до уваги, що позивачу видано посвідчення особи з інвалідністю 2 групи лише 27 червня 2019 р., а довідка МСЕК, на підставі якої позивачу встановлено статус інваліда 2 групи, видана 15 квітня 2019 р., тоді як нарахування внеску здійснено за останній період - 1 квартал 2919 р., період сплати - з 1 січня по 31 березня 2019 р., граничний строк сплати 19 квітня 2019 р., тобто за період до прийняття рішення про визнання позивача особою з інвалідністю та видачі йому відповідних документів щодо його статусу. Тому ці твердження позивача є необґрунтованими і безпідставними, а тому до уваги судом не беруться.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав до суду докази, які спростовують доводи позивача. За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову повністю, розподіл судових витрат судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 43141377.

Третя особа - Державна податкова служба України, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 14 грудня 2021 року.