Ухвала суду № 101884379, 14.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" грудня 2021 р. справа № 300/2233/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап`юк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративні справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/2233/21 від 18.06.2021 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду даної адміністративної справи.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2021, яке набрало законної сили 06.10.2021, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці строкової військової служби 1 рік 11 місяців, половини строку навчання 2 роки 6 місяців 17 днів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці строкової військової служби 1 рік 11 місяців, половини строку навчання в Львівському державному університеті імені І. Франка 2 роки 6 місяців 17 днів та здійснити ОСОБА_1 з 05.04.2021 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою різниці та з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 8 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є повноваженням суду, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, частина 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, у разі невиконання особою у добровільному порядку рішення суду визначено примусове виконання судових рішень згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, вказаний Закон наділяє державних виконавців під час виконання рішень певними заходами впливу на боржника, який не виконує судове рішення у встановлений строк.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

У нормі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України фактично відзначено, що окрім заходів судового контролю зазначених у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.

Отже, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході його виконання в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України .

З огляду на наведене, суд звертає увагу заявника на те, що спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення можливі, зокрема, в порядку, передбаченому статями 287, 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на даний час відсутні об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/2233/21 від 18.06.2021 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду даної адміністративної справи, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя Остап`юк С.В.