Рішення № 101883999, 13.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/5499/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області у якому просить: Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 жовтня 2021 року № Ф-5040-50, виданої ГУ ДПС у Закарпатській області на суму 17 897,66 (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 66 копійок) гривень; стягнути на користь Позивача) суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694).

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позов обґрунтований тим, що 07 жовтня 2021 року відповідачем прийнято вимогу № Ф-5040-50 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 17989,66 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивач зареєстрований адвокатом, однак його адвокатська діяльність зупинена. У період з 15 жовтня 2009 р. по липень 2019 р. Позивач працювала у ПАТ ВТБ БАНК на посаді начальника юридичного відділу, згодом на посаді головного юрисконсульта. Відтак, позивач вважає, що оскільки не здійснював адвокатську діяльність, відповідно не отримувала доходу, то не зобов`язана декларувати доходи від здійснення такої. В той же час, єдиний внесок за нього в період зупинення адвокатської діяльності сплачується роботодавцем. У зв`язку з цим, просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 жовтня 2021 року за № Ф-5040-50.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України є адвокатом та займається індивідуальною адвокатською діяльністю, тобто є платником єдиного внеску згідно з п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Позивач не сплатив нарахований єдиний внесок, що свідчить про протиправну поведінку платника єдиного внеску, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив, де проти відзиву заперечила, просила суд позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.06.2012 р. Позивачем було отримано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається з реєстру Національної асоціації адвокатів України, на підставі заяви позивача, право на зайняття адвокатською діяльності зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 01.03.2013 p.

У період з 15 жовтня 2009 р. по липень 2019 р. Позивач працювала у ПАТ ВТБ БАНК на посаді начальника юридичного відділу, згодом на посаді головного юрисконсульта.

19 січня 2017 р. у зв`язку із зупиненням права на заняття адвокатської діяльності та виходом у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. Позивачем було подано Відповідачу заяву про припинення платника податків (форма № 8-ОПП) та заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску (Форма №7-ЄСВ), крім того було подано ліквідаційну звітність.

07 жовтня 2021 року ГУ ДПС у Закарпатській області винесено вимогу № Ф-5040-50 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 17989,66 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Як вже встановлено судом, позивач є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/745, виданого Закарпатською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 01.06.2021 року.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076), відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 якого адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судом встановлено, що позивачу борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 17989,66 грн. визначено як адвокату – самозайнятій особі, як провадить незалежну професійну діяльність.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст.31).

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076).

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, з 01.03.2013 року право позивача на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Отже, судом встановлено, що з 01.03.2013 року позивач не здійснювала адвокатської діяльності та не отримувала доходу від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 05.11.2018 за результатом розгляду справи №820/1538/17.

Верховний Суд в наведеній постанові від 05.11.2018 висловив свою позицію щодо неврегульованості ані Податковим кодексом України, ані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", особливостей сплати грошових зобов`язань самозайнятою особою у разі зупинення останньою такої діяльності, згідно якої зазначив, що з практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"підлягають застосуванню судами як джерела права.

Крім того, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 15 жовтня 2009 р. по липень 2019 р. працювала у ПАТ ВТБ БАНК на посаді начальника юридичного відділу, згодом на посаді головного юрисконсульта та відповідно роботодавцем сплачується єдиний внесок за ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження провадження адвокатом ОСОБА_1 протягом 2017-2021 років незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, що свідчить про відсутність умов для сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування вимоги Головного управління державної податкової служби України в Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5040-50 від 07 жовтня 2021 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17989,66 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки), вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправною та скасувавши вимогу Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5040-50 від 07 жовтня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, позивачем для звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, про що в матеріалах справи міститься доказ – Квитанція № 0.0.2308094718.1 від 19.10.2021 р.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52,Ужгород,Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5040-50 від 07 жовтня 2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52,Ужгород,Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору