Рішення № 101882907, 13.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 р. Справа№200/13400/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

11.10.2021 від представника позивача адвоката Санамян Ольги Олегівни, до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:

визнати противоправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2016;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та виплатити заборгованість, починаючи з 01.03.2016 по день ухвалення рішення.

Позивачка у позові зазначила, що вона є пенсіонеркою та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, перебуває на обліку відповідача. З 01.03.2016 відповідачем припинено пенсійні виплати. Вважаючи дії відповідача, яка полягають у припиненні пенсійних виплат починаючи з 01.03.2016 року протиправними та такими, що позбавляють її права гарантованого конституцією України на отримання пенсії згідно чинного законодавства позивачка звернулась із даним позовом за захистом порушеного права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Суддя Буряк І.В., з 10.11.2021 по 02.12.2021 перебувала у відпустці, з 03.12.2021 по 11.12.2021 на лікарняному перебувала у відпустці, отже розгляд справи проведено у перший робочий день, а саме 13.12.2021.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк, відповідачем засобами поштового зв`язку суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що відповідно до статті 122 КАС України передбачено шестимісячний строк звернення до суду. Із позовною заявою позивач звернулась з пропуском строку звернення, оскільки дата подачі позову 30.09.2021. Припинення виплати пенсії відбулось з 01.03.2016. Жодного доказу щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надає. Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 у справі №234/11937/17, де зазначено, що порушене право позивача підлягає захисту лише в межах шестимісячного строку, що передувало строку звернення до суду.

Щодо обставин не здійснення пенсійних виплат позивачці управлінням зазначено наступне. Згідно особистої заяви про запит пенсійної справи, ОСОБА_1 , перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа. З 01.07.2014 по 01.03.2016 виплата пенсії здійснювалась у повному обсязі.

На підставі інформації Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, які відсутні на підконтрольній території понад 60 днів, виплата пенсії призупинена з 01.03.2016 автоматично, без ухвалення відповідного рішення.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.

Відповідно до норм частин першої та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення та строки перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення. Таким чином, право позивача щодо виплати раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, викладений в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).

Відтак суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

Позивач є отримувачем пенсії та перебуває на обліку відповідача, як внутрішньо переміщена особа.

В обґрунтування позовних вимог позивач надала до суду копії документів: паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 ; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 ; пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 , довідки внутрішньо переміщеної особи від 26.11.2015 року №1422012974.

За результатами розгляду матеріалів наданих сторонами у справі, судом встановлено, що позивачу призупинено виплату пенсії за результатами інформації Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, які відсутні на підконтрольній території понад 60 днів, тобто з підстав не передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.3, 19, 46), Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ст.ст.5, 49), Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (ст.ст.1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 за №637 (п.1) та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку відповідача, як внутрішньо переміщена особа, даний факт сторонами не оскаржується.

Звірка з даними органів управління праці та соціального захисту населення та не підтвердження фактичного місця проживання не можуть бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на отримання соціального захисту, а саме - отримання пенсії.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.

Звідси, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у порушення вимог ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання поновити виплату пенсії підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Крім того, суд зазначає, що аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №805/402/18 (провадження №Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з матеріалами справи, призначена пенсія виплачувалась позивачу щомісяця по лютий 2016 року (включно) та з 01 березня 2016 року її нарахування та виплата були припинені.

Оскільки позивач звернулась до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV, нарахування та виплата пенсії позивачу підлягають поновленню з моменту її припинення тобто з 01 березня 2016 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 суд відстрочив позивачці сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2016.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та виплатити заборгованість, починаючи з 01.03.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 13.12.2021.

Суддя І.В. Буряк