Ухвала суду № 101882785, 13.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 грудня 2021 року Справа №160/11746/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в. Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 09.09.2020 року про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 09.05.2020 року у розмірі 90% грошового забезпечення рахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та таткових видів грошового забезпечення, яке складається з: осадового окладу - 7750,00грн; окладу за військове звання-1480,00 грн; надбавки за вислугу років 50% від посадового окладу та окладу за військове звання; надбавки за виконання особливих завдань від час проходження військової служби - 32% ( від посадового окладу, окладу\ за військове звання та надбавки за вислугу років); надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% (від посадового окладу); надбавки військовослужбовцям оперативних підрозділів, які співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності - 5% (від посадового окладу); премії - 46% ( від посадового окладу).

В обґрунтування заяви заявником зазначено, що відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 66394942. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 22.09.2021 року повідомило відділ примусового виконання, що на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак доплата за період з 01.04.2019 року по 30.04.2021 року у розмірі 299 335, 66 грн. буде здійснена після отримання додаткових бюджетних асигнувань та з 01.05.2021 року позивач отримує пенсію з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у розмірі 27 425,60 грн, з чим позивач не погоджується, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/11746/20 має зобов`язання характер , а обставини його не виконання дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від його виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року вказану вище заяву прийнято до розгляду та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 13 грудня 2021 року о 11:00 год.

Заявник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будь-яких пояснень з приводу вимог, викладених в заяві не надали.

У відповідності до ч.4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали заяви, встановив наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі № 160/11746/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в. Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 22.07.2020 року №55/11/Т-410/577 про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.

- зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії відповідно до довідки управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 09.05.2020 року у розмірі 90% грошового забезпечення з рахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та таткових видів грошового забезпечення, яке складається з: посадового окладу - 7750,00 грн; окладу за військове звання-1480,00 грн; надбавки за вислугу гів 50% від посадового окладу та окладу за військове звання; надбавки за виконання особливих завдань від час проходження військової служби - 32% (від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років); надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% (від посадового окладу); надбавки військовослужбовцям оперативних підрозділів, які співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності - 5% (від посадового окладу); премії - 46% ( від посадового окладу).

У іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Рішення набрало законної сили 15 лютого 2021 р., після чого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 10.03.2021 р. позивачу було видано виконавчий лист по адміністративній справі № 160/11746/20.

30.07.2021 р. позивачем виконавчий лист № 160/11746/20 передано до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( м. Дніпро).

04.08.2021 р. відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) відкрито виконавчого провадження 04.08.2021 р. ВП № 66394942.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 22.09.2021 року № 0400-010901-8/12590 повідомило відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), що на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак доплата за період з 01.04.2019 року по 30.04.2021 року у розмірі 299 335, 66 грн буде здійснена після виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Не погодившись з діями головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення повного перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 160/11746/20, позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам заяви, доводам заявника, викладеним в заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч.ч.2-4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

В абз.3 п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, у Рішенні від 26.06.2013 року Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частин 2 та 4 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст.1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" №1403-VIII від 2 червня 2016 року примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців.

Судом встановлено, що 04.08.2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 66394942.

27.09.2021 року відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) закрито виконавче провадження № 66394942, відповідно до листа головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.09.2021 року № 0400-010901-8/125490, де зазначено, що на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак доплата за період з 01.04.2019 року по 30.04.2021 року у розмірі 299 335, 66 грн буде здійснена після виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі № 160/11746/20 не виконано.

Поряд з цим, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1 ст.382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі №286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі №206/3911/17.

Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення в цій справі станом на даний час в повному обсязі не виконане, адже позивачу не виплачено кошти в сумі, донараховані у зв`язку з проведенням перерахунку.

Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

При цьому, суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення представником головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області доказів протилежного суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/11746/20 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 241-243, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/11746/20 – задоволити.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі № 160/11749/20.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук