Ухвала суду № 101882621, 14.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 грудня 2021 року Справа №160/12387/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТФЕР” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі №160/12387/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТФЕР” доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.07.2020 року №1696648/42905657 року;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №458 від 31.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. у справі №160/12387/20 - повернуто заявнику.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року в адміністративній справі №160/12387/20 набрало законної сили 12.04.2021 року.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТФЕР” про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТФЕР” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обрунтування заяви зазначено, що на момент подання заяви рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі №160/12387/20 ДПС України не виконано. 14.05.2021 року відкрито виконавче провадження за №АСВП 65438806. З метою отримання інформації стосовно виконання рішення суду 20.05.2021 року адвокатом підприємства здійснено запит до ДПС України. Листом ДПС України від 27.05.021 року №11981/6/99-00-20-02-03-06 було повідомлено, що скориставшись правом, наданим ст. 169 КАС України відповідачем повторно подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №160/12387/20. Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021 року у відкритті апеляційного провадження було відмовлено. З метою отримання інформації про дії, вчинені державним виконавцем, спрямовані на виконання рішення адвокат ТОВ «ПОСТФЕР» звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України з адвокатським запитом б/н від 26.04.021 року. Відповіді від ДДВС МЮУ на момент подання заяви не отримано.

Ухвалою суду від 30.07.2021 року заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

17.08.2021 року до суду від ДПС України надійшли заперечення на заяву. В обгрунтування яких зазначено, що доказів про те, що державним виконавцем здійснено всі виконавчі дії передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» за для виконання рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №160/12387/20 до суду не надано. Позивач не наводить жодних доказів й достатніх обгрунтувань протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового в ній справі. Також не наведено жодних обгрунтувань протиправності рішень, дій або бездіяльності державною виконавця, який здійснює примусове виконання рішення в цій справі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та заперечення представника ДПС України, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України надають можливість встановити обов`язок суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, як під час ухвалення судового рішення, так і після винесення судового рішення.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі №800/592/17.

Суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", яке набуло статусу остаточного 15.01.2010 року, констатовано систематичне невиконання в Україні рішень національних судів. З огляду на суть порушення суд зобов`язав державу, зокрема, невідкладно запровадити ефективний засіб юридичного захисту (або комплекс таких засобів), який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішення національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

З наданого представником витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що відкрито виконавче провадження №65438806, проте станом на день розгляду заяви не виконано.

Таким чином, рішення суду від 30.12.2020 року в адміністративній справі № 160/12387/20 ДПС України станом на 14.12.2021 року не виконано, доказів зворотного відповідачами суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин невиконання судового рішення.

За наведених обставин, суд вважає за можливе зобов`язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОСТФЕР” про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/12387/20 - задовольнити.

Зобов`язати Державну податкову службу України протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі № 160/12387/20.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар