Рішення № 101879581, 13.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 р. Справа № 120/10887/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2021 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачці середньої заробітної плати на період її працевлаштування з 10.02.2021, але не більше шести місяців, та зобов`язання відповідача з 10.02.2021 нараховувати та виплачувати позивачці середню заробітну плату на період її працевлаштування, але не більше шести місяців відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.05.1996 позивачку було звільнено з посади завідуючої СТФ у зв`язку з обранням на посаду секретаря виконкому Кропивнянської сільської ради. З 20.04.2006 позивачка перебувала на посаді Кропивнянського сільського голови, а 09.02.2021 її було звільнено у зв`язку із закінченням строку повноважень на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

16.03.2021 позивачка звернулася до відповідача з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй середню заробітну плату, яку вона отримувала на виборній посаді у Кропивнянській сільській раді, на період її працевлаштування, але не більше як за 6 місяців, відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Однак листом від 18.03.2021 за № 03.3-05-168 відповідач надав відмову, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.

Ухвалою суду від 13.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачка не сплатила судовий збір в розмірі 908,00 грн. У зв`язку з цим позивачці надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

20.09.2021 до суду надійшла заява позивачки про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 09.08.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.10.2021 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що позивачці відмовлено у виплаті середньої заробітної плати, яку вона отримувала на виборній посаді в Кропивнянській сільській раді, оскільки в наявних у трудовій книжці позивачки записах немає посилання на те, що вона була переведена з посади завідуючої СТФ на виборну посаду на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України.

При цьому відповідач наголошує, що трудовий договір з депутатом має припинитися саме на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, і це є обов`язковою умовою для виплати середньої заробітної плати відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Натомість у трудовій книжці позивачки не зазначено жодної статті та пункту як правової підстави для переведення, з чого можна зробити висновок, що позивачка могла бути переведена і на бухгалтера, і на техпрацівника.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив таке.

Позивачка ОСОБА_1 з 01.10.1995 прийнята на посаду завідуючої СТФ у КСП "Промінь".

06.05.1996 позивачка звільнена з вказаної посади "у зв`язку з переведенням на роботу в с/Раду", підстава: протокол № 5 від 06.05.1996.

07.05.1996 позивачка обрана на виборну посаду - секретаря виконкому Кропивнянської сільської ради, підстава: рішення 7 сесії 22 скликання ради від 07.05.1996.

Надалі позивачка безперервно проходила службу в органах місцевого самоврядування на виборних посадах у Кропивнянській сільській раді, зокрема з 20.05.2006, з 17.11.2010 та з 16.11.2015 - на посаді Кропивнянського сільського голови.

09.02.2021 позивачку звільнено у зв`язку із закінченням строку повноважень, ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підстава: рішення Уланівської сільської ради від 09.02.2021 № 2.

16.03.2021 позивачка звернулась на адресу відповідача з заявою, у якій просила нарахувати та виплатити їй середню заробітну плату, яку вона отримувала на виборній посаді у Кропивнянській сільській раді, на період її працевлаштування, за 6 місяців, відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

До заяви позивачка додала: копію трудової книжки; довідку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 18.05.2021 № 189/0200-0221-13 про те, що позивачка на пенсійному обліку не перебуває та пенсії не отримує; архівну довідку Хмільницької районної державної адміністрації від 11.03.2021 № 90 про ліквідацію КСП (ТОВ) "Промінь"; копії паспорта та РНОКПП.

Листом від 18.03.2021 за № 03.3-05-168 відповідач відмовив позивачці у нарахуванні середньої заробітної плати, посилаючись на те, що у трудову книжку позивачки внесений запис "Звільнена з посади зав. СТФ в зв`язку з переводом на роботу в с/Раду" від 06.05.1996, з чого не вбачається, що позивачку було переведено на виборну посаду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати середньої заробітної плати у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", позивачка за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування наведені в Законі України від 07 червня 2001 року № 2493-II "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон № 2493-II).

Статтею 1 цього Закону визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2493-ІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Водночас статтею 118 КЗпП України передбачені гарантії для працівників, які обрані на виборні посади.

Так, працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради регламентує Закон України від 11 липня 2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон № 93-IV).

Вказаний Закон також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

При цьому в силу приписів ч. 5 ст. 12 Закону № 2493-ІІ на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Закону № 93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону № 93-IV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Крім того, як роз`яснено листом Міністерства соціальної політики від 16.05.2014 року № 746/13/74-14 "Щодо соціальних гарантій депутатів місцевих рад" (є чинним), у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців; у разі ж коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються.

Отже, у разі коли колишній депутат місцевої ради (у даному випадку - голова сільської ради) до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Аналогічний висновок наведений у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі № 120/174/21-а.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, до обрання на виборну посаду у Кропивнянській сільській раді в 1996 році позивачка працювала завідувачем СТФ в КСП "Промінь" та була звільнена з цієї посади у зв`язку з переведенням на роботу у місцеву сільську раду.

В подальшому позивачка безперервно займала виборні посади у Кропивнянській сільській раді, зокрема починаючи з 20.04.2006 була сільським головою трьох скликань.

Звільнена позивачка з посади у зв`язку із закінченням строку повноважень на підставі рішення Уланівської сільської ради від 09.02.2021 № 2.

Таким чином, оскільки КСП "Промінь" (з 2000 року - ТОВ "Промінь") було ліквідоване ще у 2004 році, що підтверджується архівною довідкою № 90 від 11.03.2021, і це унеможливлює надання позивачці попередньої або рівноцінної роботи на цьому підприємстві (установі, організації), тоді як робота на іншому підприємстві (установі, організації) позивачці не пропонувалась, суд доходить висновку, що позивачка набула право на збереження за нею середньої заробітної плати на період її працевлаштування, але не більше шести місяців.

При вирішенні справи суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що записи у трудовій книжці позивачки не свідчать про її звільнення з попередньої роботи у зв`язку з переведенням на виборну посаду.

Суд вважає, що хоча запис № 7 у трудовій книжці позивачки виконаний некоректно та дійсно не містить посилання на її звільнення з роботи на підставі п. 5 ст. 36 КЗПП України (у зв`язку з переходом на виборну посаду), втім його зміст у поєднанні із наступним записом за № 8 не викликає сумнівів щодо того, що позивачку було звільнено з роботи в КСП "Промінь" саме у зв`язку з обранням на виборну посаду в Кропивнянській сільській раді.

Крім того, суд зауважує, що в силу приписів чинного законодавства заповнення трудової книжки працівника здійснюється роботодавцем, а не працівником, і саме підприємство-роботодавець є відповідальним за організацію обліку трудових книжок працівників, в тому числі правильність внесення записів до них.

Додатково суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, згідно з якою формальні неточності у трудовій книжці, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження у реалізації особою її конституційних прав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.

При цьому суд враховує, що відповідач фактично надав позивачці відмову у виплаті середньої заробітної плати згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 Закону № 93-IV, що чітко прослідковується зі змісту листа Уланівської сільської ради від 18.03.2021 № 03.3-05-168.

Крім того, оскільки передбачений вказаною нормою період працевлаштування позивачки розпочався з 10.02.2021 та, відповідно, завершився 10.08.2021, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачки буде покладення на відповідача обов`язку нарахувати та виплатити позивачці середню заробітну плату, яку вона одержувала на посаді Кропивнянського сільського голови станом на дату звільнення 09.02.2021, за шість місяців.

Водночас зазначене не дає підстав для часткового задоволення позову, оскільки стосується виключно способу захисту порушених прав позивачки, тоді як спір по суті вирішено в користь позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 908,00 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Уланівської сільської ради у виплаті ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у місцевій раді, на період її працевлаштування з 10 лютого 2021 року, але не більше шести місяців, відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад".

Зобов`язати Уланівську сільську раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату, яку вона одержувала на посаді Кропивнянського сільського голови станом на дату звільнення 09 лютого 2021 року, за 6 (шість) місяців.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Уланівська сільська рада (код ЄДРПОУ 04331834, місцезнаходження: вул. Миру, 9, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032).

Повне судове рішення складено 13.12.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович