Рішення № 101879523, 13.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 грудня 2021 р. Справа № 120/12485/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 38782790) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, тому має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII). Проте, у 2021 року йому виплачено разову грошову допомогу у розмірі меншому, ніж встановлено Законом № 3551-XII, а саме у розмірі 3906,00 грн.

Окрім того, у позовній заяві вказується, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» такою, що порушують його законні права та інтереси.

Ухвалою від 05.10.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечує та зазначає, що позивач є учасником бойових дій та має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. Виплата такої грошової допомоги за 2021 рік, як вказує представник відповідача, здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Згідно даних Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради позивачу нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3906,00 грн.

З огляду на зазначене, сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 27.08.2020.

Позивач має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Розмір виплаченої позивачу грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІ групи, за 2021 рік склав - 3906 грн.

Не погоджуючись із сумою виплаченої разової грошової допомоги до 5 травня, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 .

Відповідно до статті 13 Закону України №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 13 Закону № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.

В подальшому, Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12,13,14,15та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України прийнято, зокрема, постанову від 08.04.2021 №325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, де передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, проводиться у розмірі 3906 грн.

Водночас, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 грн.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у 2021 році становить - 14152 грн. (1769 грн. х 8 = 14152 грн.).

Як встановлено судом з матеріалів справи відповідач, здійснюючи виплату позивачеві допомоги до 5 травня, керувався нормами Постанови № 325, що, на переконання суду, є порушення прав позивача.

Окрім того, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача його суб`єктивного права.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю IIІ групи внаслідок війни у 2021 році необхідно застосовувати не Постанову №325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разом із тим, оскільки разову грошову допомогу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

При цьому з приводу обраного позивачем способу захисту прав шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж визначено ст. 13 Закону №3551-XII, суд вважає за необхідне зазначити, що дії є активною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, у зв`язку із чим в подальшому виникає публічно-правовий спір. У свою чергу, бездіяльність є формою пасивної поведінки.

Відтак, належним способом задоволення прав позивача є визнання протиправними саме дій відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж визначено ст. 13 Закону №3551-XII.

Аналогічні за змістом висновки щодо необхідності застосування при визначені розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня саме положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відображені в рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року за наслідками розгляду зразкової справи №440/2722/20.

Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік згідно з ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж визначено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, згідно з статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ).

Відповідач: Департамент соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 38782790).

Рішення в повному обсязі сформовано: 13.12.2021.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна