Рішення № 101878770, 14.12.2021, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/244/21

Провадження № 2-др/715/19/21

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складi: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, Відділу у Глибоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення сільської ради.

09 грудня 2021 року рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.

14.12.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про стягнення з відповідача судових витрат.

Суд вважає за можливе провести розгляд заяви про стягнення судових витрат без повідомлення сторін, відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява представника позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокати Данко А.В. та Гакман М.Ю. здійснювали представництво ОСОБА_1 та надавали йому правничу допомогу, що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Однак у даному рішенні не вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат за проведення судової експертизи.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 подав до суду акти про прийняття-передачу наданих послуг від 10 грудня 2021 року на суму 14 000,00 грн.

Також додана копія про сплату вартості судової експертизи в сумі 10 296,00 грн.

Таким чином, представником позивача своєчасно було подана заява в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України та своєчасно надані суду документи щодо понесених судових витрат після ухвалення судового рішення.

Згідно акту прийняття-передачі наданих послуг представник позивача Данко А.В. надав позивачу ОСОБА_1 правову допомогу у виді: підготовки позовної заяви (02 год. 00 хв.), підготовка клопотань (01 год. 00 хв.), представництво в суді (04 год. 00 хв.). Представник позивача Гакман М.Ю. надав позивачу ОСОБА_1 правову допомогу у виді: ознайомлення з матеріалами справи (02 год. 00 хв.), підготовка клопотань (01 год. 00 хв.), представництва в суді (04 год. 00 хв.). Для надання вказаних юридичних послуг представниками позивача було витрачено 14 години 00 хвилин.

Дослідивши надані представником позивача документи, судом встановлено, що в таких наведено обґрунтований розрахунок витраченого адвокатом часу щодо надання кожного виду послуг, окрім участь у судових засіданнях; зазначено конкретний обсяг наданих послуг; зазначено вартість кожного виду послуг окремо.

Однак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України . Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Як встановлено судом, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме одна позовна вимога з двох. Тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача половину судових витрат понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, виходячи із складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, а також, враховуючи те, що позовні вимоги було задоволено частково з урахуванням принципу розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення з Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень та витрат на проведення судової експертизи в розмірі 5 148,00 грн.

Керуючись ст. ст. 246, 270, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Тарашанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень, 00 копійок та витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 5 148 (п`ять тисяч сто сорок вісім) гривень, 00 копійок.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Суддя: