Рішення № 101878081, 13.12.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2948/21

Провадження № 2 /635/2451/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.,

секретар судових засідань Кондратенко Л.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами»,

третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов Олег Миколайович,

третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

третя особа – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

третя особа – Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов Олег Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі договору на надання правової допомоги діє представник-адвокат Легеза М.О., звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов О.М., Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яким просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 29 січня 2020 року,зареєстрований в реєстрі за № 9868, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»заборгованості за кредитним договором №001-20540-10014 від 10 лютого 2014 року в розмірі 52731,70 гривень, а також стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» на його користь витрати по сплаті судового збору.

Позов мотивований тим, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинений виконавчий напис,зареєстрований в реєстрі за № 9868, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованості за кредитним договором № 001-20540-10014 від 10 лютого 2014 року в розмірі 52731 гривень 70 копійок. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, оскільки йому не було надіслано письмову вимогу про усунення порушень кредитного договору та були відсутні відомості про безспірність вимоги, так як борг в повному обсязі позивач не визнає.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 9868 від 29 січня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877) заборгованості у розмірі 52731,70 гривень, який перебуває на примусовому виконанні у державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Попова В.М. (виконавче провадження № 64938752).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 травня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М.належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких вчинений виконавчий напис від 29 січня 2020 року за реєстровим номером 9868 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 52731,70 гривень в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №001-20540-10014 від 10 лютого 2014 року.

25 травня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в яких ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,посилаючись на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» виконано вимоги,передбачені п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів,за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу вичерпний перелік документів на вчинення виконавчого напису, а саме: оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості,а отже зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» Велікданова С.К. про врегулювання спору за участі судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов О.М., Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 листопада 2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Легеза М.О. в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, директор ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» Велікданов С.К. надав до суду заяву, якою визнав позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Віссал В.В. належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов О.М., представники третіх осіб ПАТ «Дельта Банк», Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. за заявою ТОВ «Фінансова компанія управління активами» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №9868, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягнуто невиплачені грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги № 20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року,якому в свою чергу ПАТ «Дельта банк» на підставі договору відступлення права вимоги № 194/к від 09 лютого 2018 року відступило право вимоги за кредитним договором №001-20540-100214 від 10 лютого 2014 року, укладеним між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 , у розмірі 52731,70 гривень за період з 08 лютого 2018 року по 23 січня 2020 року.

24 березня 2021 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Поповим В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64938752 з виконання виконавчого напису № 9868 від 29 січня 2020 року.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно із підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

На сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу. Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні докази щодо отримання ОСОБА_1 листа-вимоги про повернення боргу за кредитним договором №001-20540-100214 від 10 лютого 2014 року.

Відтак, встановлена законом процедура стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), оскільки боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 29 січня 2020 року, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між відповідачем та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що наявні також підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Суд під час розгляду даної цивільної справи не вбачає підстав для відступлення від вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду.

Враховуючи наведене та вказані вище висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов Олег Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича від 29 січня 2020 року № 9868 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованості за кредитним договором № 001-20540-10014 від 10 лютого 2014 року в розмірі 52731 гривень 70 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами»на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», код ЄДРПОУ: 35017877, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9-а, оф. 203.

Третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Гуревічов Олег Миколайович, адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд.6/5.

Третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Третя особа – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б.

Третя особа – Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), код ЄДРПОУ: 41430395, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 99.

Повне рішення складено 13 грудня 2021 року.

Суддя І.В. Березовська