Рішення № 101875719, 14.12.2021, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2455/21

провадження 2/527/653/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Левицької Т.В.,

за участю секретаря судового засідання- Бутко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/2455/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2021 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві представник зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 23.06.2018 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладено на банківському сайті складають договір між ним та банком, що підтверджується її підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що відповідач був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому в письмовій формі.

На виконання умов договору, відповідачу було відкрито картковий рахунок та встановлений кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 18000,00 грн. Умовами договору, відповідач зобов`язувався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконує з порушенням, у зв`язку з чим, станом на 27 жовтня 2021 року його заборгованість перед банком складає 21197,02 грн., з яких: 16576,67 грн. – заборгованість за кредитом; 4620,35 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 21197,02 грн. та судовий збір у сумі 2270,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в порядку, встановленому п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

23 червня 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приват Банку. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.

До позовної заяви банком додано Довідку про умови кредитування підписану відповідачем 22 червня 2020 року.

Відповідачу було надано кредитну картку та встановлено з кредитним лімітом, який у подальшому було збільшено до 18000,00 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 27 жовтня 2021 року складає 21197,02 грн., з яких: 16576,67 грн. – заборгованість за кредитом; 4620,35 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як зазначено в ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача заборгованість по відсотками за користування кредитом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналізуючи зазначену норму, суд зазначає, що в разі укладення кредитного договору розмір відсотків за користування кредитними коштами, повинен бути встановлений законом або визначений у договорі за погодженням сторін.

У Анкеті-заяві позичальника від 23 червня 2018 року, яка підписана сторонами відсутні умови, які визначають розмір відсотків за користування кредитними коштами,.

До позовної заяви представником позивача додано Довідку про умови кредитування підписану 22 червня 2020 року.

Разом з тим, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 23 червня 2018 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підписана відповідачем Довідка про умови кредитування не є належним доказом стосовно кредитних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем за кредитним договором б/н від 23 червня 2018 року, оскільки істотні умови договору визначаються між сторонами на момент його укладення, а банком надано довідку про умови кредитування датовану 22 червня 2020 року.

Крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що підписуючи Анкету- заяву, відповідач ознайомився та розумів, а також погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, які додано до позовної заяви.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві умов, які визначають розмір відсотків за користування кредитними коштами, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, Витяг з Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору б/н, укладеного між сторонами 23 червня 2018 року шляхом підписання анкети - заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками до задоволення не підлягають.

Разом з тим, враховуючи те, що відповідач отримав від позивача грошові кошти, які в добровільному порядку не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 16576,67 грн. підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 21197,02 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 16576,67 грн., що становить 78,20 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1775,14 грн., що складає 78,20 % від 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299) станом на 27 жовтня 2021 року за кредитним договором б/н від 23 червня 2018 року 16576,67 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 67 копійок) – заборгованості за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1775,14 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять гривень 14 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).

Суддя Т. В. Левицька