Рішення № 101873047, 09.12.2021, Господарський суд Чернігівської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1015/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “УБС КРС”,

код ЄДРПОУ 40023809, вул. Заводська, буд. 12 Б, кімната 203, м. Полтава, 36007

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівтехмонтаж інк.”,

код ЄДРПОУ 37022229, вул. Коцюбинського, буд. 49 А, офіс 302/1, м. Чернігів, 14000

адреса для листування: вул. Леоніда Боднарука, буд. 28-А, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 7 862 672,10 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Логвінов Є. В., адвокат;

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УБС КРС” звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтехмонтаж інк.”, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 7 862 672,10 грн, з яких 6 567 580,37 грн заборгованості за виконані роботи, 449 132,24 грн - 3% річних та 845 959,49 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду від 25.11.2021 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ “Чернігівтехмонтаж інк.” на користь ТОВ “УБС КРС” 6 371 579,97 грн основної заборгованості, 435 728,52 грн – 3% річних, 766 384,23 грн інфляційних втрат та 113 605,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Також, зважаючи на заяву позивача про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі, судом було призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл цих судових витрат на 09.12.2021 о 12:00.

30.11.2021, тобто у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, від представника позивача - адвоката Логвінова Є. В. електронною поштою надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якої додав: копію договору про надання професійної правничої допомоги (правових послуг) №3008А від 30.08.2021, укладений з Адвокатським бюро «Логвінов і партнери» (далі – Договір від 30.08.2021); копію Додатку №1 до Договору від 30.08.2021 (далі – Додаток №1); копію рахунку-фактури №30152021 від 31.08.2021, копію акту №1 від 02.09.2021 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги за Договором від 30.08.2021 на суму 9 000,00 грн; копію акту №2 від 25.11.2021 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги за Договором від 30.08.2021 на суму 27 000,00 грн; звіт про перелік виконаних робіт (наданих послуг) за Договором від 30.08.2021; копію платіжних доручень №286 від 15.09.2021 на суму 18 000,00 грн та №602 від 08.11.2021 на суму 18 000,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №501 від 28.12.2006, виданого Логвінову Є. В.; копію ордеру на надання правової допомоги ПТ №088768 від 06.09.2021, виданого Адвокатським бюро «Логвінов і партнери» (адвокат, який надає правничу допомогу – Логвінов Є. В.) на вчинення дій у Господарському суді Чернігівської області в інтересах позивача; докази направлення заяви і доданих до неї документів відповідачу за адресою: вул. Коцюбинського, 49А, оф. 302/1, м. Чернігів, 14000.

Разом з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від представника позивача – адвоката Логвінова Є. В. електронною поштою надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.12.2021 задоволено вказану заяву представника позивача та ухвалено засідання, призначене на 09.12.2021 о 12:00, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua.).

02.12.2021 до суду поштою надійшли оригінали заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з доданими до них документами.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою представника відповідача про отримання копії вступної та резолютивної частини рішення від 25.11.2021, а також поштовим повідомленням про вручення повного тексту вказаного рішення, проте у судове засідання 09.12.2021 не з`явився, будь-яких заяв та клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За наведених обставин, судове засідання 09.12.2021 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у якому зазначив, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 36 000,00 грн.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач до позовної заяви додав: копію договору про надання професійної правничої допомоги (правових послуг) №3008А від 30.08.2021, укладений з Адвокатським бюро «Логвінов і партнери» (далі – Договір від 30.08.2021); копію Додатку №1 до Договору від 30.08.2021 (далі – Додаток №1); копію акту №1 від 02.09.2021 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги за Договором від 30.08.2020 на суму 9 000,00 грн; копію платіжного доручення №286 від 15.09.2021 на суму 18 000,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №501 від 28.12.2006, виданого Логвінову Є. В.; ордер на надання правової допомоги ПТ №088768 від 06.09.2021, виданого Адвокатським бюро «Логвінов і партнери» (адвокат, який надає правничу допомогу – Логвінов Є. В.) на вчинення дій у Господарському суді Чернігівської області в інтересах позивача.

Після ухвалення рішення суду представник позивача разом з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, окрім вказаних доказів, надав додаткові докази на підтвердження таких витрат, а саме: копію рахунку-фактури №30152021 від 31.08.2021; копію акту №2 від 25.11.2021 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги за Договором від 30.08.2021 на суму 27 000,00 грн; звіт про перелік виконаних робіт (наданих послуг) за Договором від 30.08.2021; копію платіжного доручення №602 від 08.11.2021 на суму 18 000,00 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відтак, оскільки склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, порушення заявником свого процесуального обов`язку та ненаправлення іншій стороні копій доказів на підтвердження дійсності понесення на правничу допомогу витрат призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку. При цьому саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Як докази направлення заяви і доданих до неї документів відповідачу представник позивача надав фіскальний чек Укрпошти від 29.11.2021, поштову накладну від 29.11.2021 та опис вкладення у лист, з якого вбачається, що вказана заява з документами були направлені відповідачу на його юридичну адресу: вул. Коцюбинського, 49А, оф. 302/1, м. Чернігів, 14000.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

25.10.2021 від відповідача надійшла заява, у якій він повідомив, що з 01.09.2021 ТОВ “Чернігівтехмонтаж інк.” за юридичною адресою не знаходиться у зв`язку з розірванням договору оренди приміщення, позовну заяву та ухвалу суду від 01.10.2021 не отримав, а також зазначив фактичну адресу товариства - вул. Леоніда Боднарука, буд. 28-А, м. Чернігів, 14000.

Зміст вказаної заяви був оголошений судом у підготовчому засіданні 11.11.2021, у якому брав участь представник позивача, а також викладений в ухвалі від 11.11.2021, яка була направлена:

- на електронну адресу представника позивача, з якої на електрону адресу суду надійшло повідомлення про отримання цієї ухвали суду;

- на поштову адресу позивача.

Тобто позивач (його представник) знав про зміну відповідачем свого місцезнаходження, проте заяву з доданими до неї документи направив лише на юридичну адресу, а доказів отримання відповідачем вказаних документів суду не надав.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про надання йому часу для направлення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів на фактичну адресу відповідача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 09.12.2021 суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання представника позивача у зв`язку зі спливом 10.12.2021 п`ятнадцятиденного строку з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог для вирішення питання про судові витрати, передбаченого ст. 221 ГПК України, та неможливістю відкладення судового засідання на один день.

Крім того, суд вважає, що позивач міг і мав направити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документів на адресу фактичного місцезнаходження відповідача, про яку він повідомив у своїй заяві, та повинен був усвідомлювати наслідки у вигляді неотримання відповідачем поштової кореспонденції, направленої на юридичну адресу відповідача.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у додатковій постанові від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, згідно з яким у випадку недотримання заявником вимог щодо належного направлення відповідних копій документів іншій стороні, а також у разі ненадання суду доказів підтвердження факту такого надсилання, суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви, адже відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення з цього питання.

За наведених обставин, а також з урахуванням положень статті 13 ГПК України, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд не бере до уваги докази, додані позивачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з ненаданням доказів направлення цих документів на адресу фактичного місцезнаходження відповідача, про яку останній повідомив суд і про що було відомо позивачу.

Таким чином, суд не приймає до уваги докази витрат на професійну правничу допомогу, наданих позивачем після ухвалення рішення у справі, а розмір таких витрат позивача встановлюється на підставі доказів, наданих позивачем лише разом з позовом.

Оцінивши надані позивачем документи щодо відповідності зазначених у них даних щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, зокрема, але не виключно, чи не подавав адвокат явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 30.08.2021, укладеного між ТОВ «УБС КРС» (далі - Клієнт) та Адвокатським бюро «Логвінов і партнери» (далі – Бюро), Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (правові послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п. 1 Додатку №1 цей додаток визначає порядок оплати правових послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги у спорі про стягнення з ТОВ “Чернігівтехмонтаж інк.” заборгованості за договором підряду на виконання робіт з капітального ремонту свердловини №361 Савинківського ГКР від 29.11.20117 №29-11/17 та договором про реструктуризацію заборгованості за виконані робіти від 01.02.2019 Бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Чернігівської області).

У п. 2 Додатку №1 сторони погодили, що розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0,25 розміру мінімальної заробітної плати на день оплати (надалі - МПЗ).

Погоджена вартість послуг:

1. Усна консультація з вивчення документів з виїздом до клієнта – 0,5 МПЗ;

2. Складання позовної заяви та подання її до суду – 1 МЗП;

3. Ведення справи + участь у судовому засіданні (орієнтовно 3 судодня) – 3 МЗП (ведення судової справи) + 0,5 МЗП за судодень.

Судодень – приїзд адвоката до суду, проведення судового засідання, час очікування судового засідання; участь у судовому засідання on-line; у разі приїзду адвоката до суду, чи налаштування для проведення судового засідання on-line, а судове засідання не відбулося не з вини адвоката оплачується 100% судодня.

Відповідно до п. 3.1 Додатку №1 оплата правових послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: аванс у розмірі 100% вартості послуг відповідно до наданого рахунку. Погоджена сторонами вартість послуг (в тому числі з представництва інтересів у суді орієнтовно на 3 судодня) становить 36 000,00 грн.

Професійна правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 7.1 Додатку №1).

02.09.2021 Адвокатське бюро та позивач підписали акт №1 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги за Договором від 30.08.2020, у якому зазначено про надання Бюро Клієнту професійної правничої допомоги на загальну суму 9 000,00 грн, яка складається з усної консультації з вивчення документів за місцезнаходженням Клієнта у розмірі 3000,00 грн (2 години) та складання позовної заяви, вивчення нормативно-правових актів, судової практики, подання позовної заяви до суду – 6 000,00 грн (4 години).

У Додатку №1 вартість цих послуг була встановлена з прив`язкою до мінімальної заробітної плати, розмір якої з 01.11.2021 по 30.11.2021 становить 6000,00 грн.

Отже, вартість послуг, вказана в акті №1 від 02.09.2021, відповідає порядку її нарахуванню, встановленому у п. 2 Додатку №1.

Також у п. 2 Додатку №1 передбачено надання такої послуги як ведення справи (3 МПЗ) та участь у судовому засіданні з розрахунку 3 судодня (0,5 МПЗ за судодень).

Доказів надання такої послуги як ведення справи, а також обґрунтувань, що саме входить до неї, позивач суду не надав, у зв`язку з чим неможливо встановити не лише факту її надання, а й чи відноситься «ведення справи» до послуг з надання правничої допомоги у розумінні ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тому суд доходить висновку, що витрати з надання такої послуги не підлягають розподілу.

Щодо участі у судових засіданнях суд зазначає, що у цій справі було проведено 3 судових засідання (одне підготовче, одне з розгляду справи по суті та одне з вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу), у яких брав участь представник позивача – адвокат Логвінов Є. В.

Проте суд вважає, що заявлення про намір подати докази після ухвалення судом рішення, як і подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є правом, а не обов`язком сторони, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, і такі докази позивач міг подати під час розгляду справи по суті, а тому витрати позивача на участь адвоката у судовому засіданні 09.12.2021 не відповідають критерію розумності та реальної необхідності.

Крім того, таке засідання було призначене за заявою представника позивача про намір подати докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судом рішення, однак враховуючи порушення позивачем процесуального порядку подання таких доказів, що мало наслідком неприйняття їх судом до уваги, проведенням цього засідання взагалі не досягнуто мети, визначеної у ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розмір таких витрат позивача визначався на підставі вже наявних в матеріалах справи доказах, а отже це питання могло бути вирішено під час ухвалення судом рішення у цій справі.

Отже, врахуванню підлягають витрати, пов`язані лише з проведенням двох судових засідань.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 15 000,00 грн.

Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 448,70 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтехмонтаж інк.” (код ЄДРПОУ 37022229, вул. Коцюбинського, буд. 49 А, офіс 302/1, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УБС КРС” (код ЄДРПОУ 40023809, вул. Заводська, буд. 12 Б, кімната 203, м. Полтава, 36007) 14 448,70 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 14.12.2021.

Суддя В. В. Шморгун