Рішення № 101872948, 06.12.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2021 р. Справа № 924/1012/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області

до Селянського фермерського господарства "Омега" с. Куровечка Волочиського району Хмельницької області

про стягнення 609 750,00 грн пені

Представники сторін:

позивач: Стельмах Ю.М. - адвокат, діє на підставі довіреності від 12.10.2020

відповідач: Тришак О.Г. - адвокат, діє на підставі ордера серія ВО № 1024992 від 25.10.2021

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 06.10.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області до Селянського фермерського господарства "Омега" с. Куровечка Волочиського району Хмельницької області про стягнення 609750,00 грн пені. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 14.02.2020 між сторонами укладено договір купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000061699. У зв`язку із невиконанням умов вказаного договору, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2021 у справі №924/102/12, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2021, з відповідача на користь позивача стягнуто 278046,00 грн пені, нарахованої за період з 01.12.2020 по 26.01.2021, та 780480,00 грн штрафу. Вказаним рішенням встановлено факт укладення договору та факт невиконання договору відповідачем. Позивач звертає увагу, що станом на момент звернення з даним позовом договір є чинним, не припиненим, не розірваним та не визнавався судом не дійсним, відповідач не здійснив поставки жодної тонни на виконання договору, позивач не звільняв відповідача від виконання обов`язку в натурі, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату пені, яка була залишена останнім без задоволення. Враховуючи, що відповідач не виконав умови договору купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи та не здійснив поставку товару, позивач на підставі п. 6.2 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача 609 750, 00 грн пені за період з 27.01.2021 по 31.05.2021. Також позивач просив здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1012/21 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду 28.10.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Крім того, просить зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 0 грн 0 коп. Вказує, що низька врожайність кукурудзи спричинена весняними заморозками призвела до вкрай низької кількості зібраного врожаю, а саме із заплановних 1100 тонн було зібрано лише 290 тонн кукурудзи. З цих 290 тонн - 132 тонни було видано орендодавцям в рахунок орендної плати, ще 158 тонн зберігалося на залишках та в подальшому 117 тонн з них були використано для відгодівлі свиней. Саме у зв`язку із відсутністю достатньої кількості врожаю, у відповідача не було можливості виконати умови укладеного між сторонами договору купівлі - продажу № 1000061699, про що останній неодноразово повідомляв позивача. Зазначає, що при розгляді справи №924/102/12 (рішення від 06.04.2021) Господарський суд Хмельницької області підтвердив неможливість виконання відповідачем зобов`язання в силу об`єктивних обставин, які не залежали від відповідача, та зменшив розмір штрафних санкцій на 20%, а накладений штраф в розмірі 10 % визнав незаконним. Таким чином, як вказує відповідач, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зменшення нарахованих сум штрафних санкцій суду слід врахувати той факт, що СФГ "Омега" не виконало своїх зобов`язань перед ТОВ "Суффле Агро Україна" як в період з 30.11.2020 по 26.01.2021, так і в період з 26.01.2021 по 31.05.2021 не з своєї вини, а тому що не мало можливості його виконати, у зв`язку з неврожаєм кукурудзи та відсутністю у господарства достатньої кількості кукурудзи врожаю 2020 року, щоб поставити її позивачу. Також в період з 26.01.2021 до 31.05.2021 від відповідача не надійшло жодної вимоги про необхідність виконання зобов`язання в натурі з поставки 1 000 тон кукурудзи. Відповідачем в повному обсязі сплачено штрафні санкції за невиконання взятого на себе зобов`язання відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2021 по справі №924/102/21, тим самим понесено відповідальність за порушення умов договору №1000061699 від 14.07.2021.

Позивач у відповіді на відзив від 01.11.2021 вказує, що відповідач визнає той факт, що він зібрав урожай кукурудзи в кількості 290 тонн, проте не здійснив поставку для позивача, відповідачем не надано доказів тієї обставини, на яку він посилається, зокрема не надано здійсненням ним усіх можливих агро-хімічних дій в період весняно-літніх робіт (внесення мін. добрив, захист від бур`янів), відповідач сам підтвердив те, що збитки по закупівлі кукурудзи у інших контрагентів становлять 2 500 000,00 гривень. Звертає увагу, що згідно з п. 8.3 договору, сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у продавця з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного договору, оскільки договір може бути виконаним продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку. При цьому, відповідач не повідомив суд, чому він не здійснив закупівлю кукурудзи у інших господарств. Позивач звертає увагу, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення обставин для зменшення розміру штрафних санкцій. Зазначає, що восени 2020 року ціна на кукурудзу значно підвищилась, що не заперечується відповідачем, і різниця в ціні в сумі 2 500 000,00 грн і є збитками позивача внаслідок невиконання зобов`язання. Крім того, позивач здійснює посилання на постанову Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/6471/20. При постановлені рішення позивач просить врахувати, що на даний час ступінь виконання зобов`язання за договором купівлі - продажу нульова, відповідачем не надано жодного доказу щодо наявності у нього скрутного матеріального стану, при цьому, останній отримав додатковий прибуток в сумі 2 500 00,00 гривень, з огляду на відсутність висновку ТПП України відповідачем не зазначено причин повного невиконання зобов`язання (надані відповідачем докази не підтверджують неможливості виконання), відповідачем не надано належних доказів щодо вжиття ним заходів по усуненню порушення зобов`язання, а формальне направлення позивачеві листів із повідомленням про неможливість поставки не може свідчити про вжиття належних заходів щодо усунення порушення зобов`язання. З огляду на викладене, позивач вважає, що у даному випадку відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог та зменшення розміру пені.

Згідно з запереченнями відповідача на відповідь на відзив від 11.11.2021, відповідач вказує, що листом від 29.10.2020 пропонував позивачу внести відповідні зміни до договору купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи від 14.07.2020 в частині зменшення кількості товару з 1000 тонн до 127 тонн. Однак позивач в категоричній формі відмовився від внесення будь-яких змін та вимагав здійснити поставку саме 1000 тонн кукурудзи, що на той час зі сторони відповідача виконати було не можливо. Вказане, на думку відповідача, свідчить, що часткове виконання умов договору в межах зібраних відповідачем 290 тонн урожаю кукурудзи не відбулось саме з вини позивача, оскільки останній відмовився приймати меншу кількості товару, ніж та яка підлягала поставці згідно з договором. Зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому збитків. Крім того, відповідач заперечує факт продажу урожаю та звертає увагу, що вирощена кукурудза була передана орендодовцям в якості орендної плати за 2020 рік та використана в якості корму для тварин. Звертає увагу, що під час розгляду справи №924/102/21 він надав усі необхідні докази неможливості виконання зобов`язання, про що позивачу відомо. Також відповідач здійснює посилання на постанову Верховного Суду від 19.10.2021 у справі №910/6471/20. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі їх задоволення зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 100%.

У зв`язку із надходженням до суду клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у справі №924/945/21 призначено судове засідання на 15:40 год. 06 грудня 2021 року, про що постановлено ухвалу від 24.11.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2021 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2021 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" (далі - покупець) та СФГ "Омега" (далі - продавець) 14.07.2020 укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061699, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар (кукурудзу врожаю 2020 року) в строки, передбачені в цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

У п. 1.2 договору зазначено, що сторони погодили наступну залікову вагу/кількість та ціну на товар: залікова кількість 1000 т +/- 3%, ціна за 1 тонну товару - 4878,00грн (180 доларів США), загальна вартість договору: 4878000,00 грн, що станом на дату укладення договору еквівалентно 180000,00 доларів США.

Згідно з п. 1.3 договору вартість товару у гривні коригується за комерційним курсом на дату, що передує дню видачі видаткової накладної (за наведеною у договорі формулою).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що продавець зобов`язується здійснити поставку всього об`єму товару у строк до 30.11.2020.

Товар вважається переданим продавцем за кількістю після підписання видаткової накладної в передбаченому законодавством порядку (п. 5.3 договору).

У разі затримки поставки товару у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, та діє до моменту виконання сторонами усіх своїх обов`язків за договором.

У п. 8.1 договору зазначено, що сторона звільняється від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за даним договором, якщо це невиконання виявилося наслідком дії обставин непереборної сили, вплив яких не залежить від волі сторін. До таких обставин відносяться: війни і воєнні дії будь-якого характеру; блокади, ембарго та інші міжнародні санкції; акти та дії державних органів, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань; пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха; закриття шляхів сполучення, страйки, епідемії і т.п.

Згідно з п. 8.3 договору виникнення, строк дії та/або припинення дії обставин, передбачених в п. 8.1, та їх наслідків підтверджується офіційним документом, який видається Торгово-промисловою палатою України. Сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у продавця з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного договору, оскільки даний договір може бути виконаним продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку.

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

У матеріали справи надано інструкції щодо заповнення залізничних накладних при відправленні вагонами-зерновозами та щодо заповнення ТТН при відправці автотранспортом, зразки товарно-транспортних накладних.

Крім того, матеріали справи містять лист про надіслання 06.10.2020 вищевказаних документів на електронну адресу: dina_2411@ukr.net.

Листом № 18 від 20.10.2020 відповідач повідомив позивача про те, що не може виконати взяті на себе зобов`язання щодо поставки кукурудзи за договором від 14.07.2020, у зв`язку з відсутністю достатньої кількості зібраного врожаю через погодні умови. З огляду на положення ст. 607 ЦК України відповідач просив вважати укладений між сторонами договір припиненим.

Згідно з листом позивача №1 від 26.10.2020, адресованим відповідачу, позивач просив виконати договір належним чином та в установлений строк, інакше у позивача буде право вимагати від відповідача сплати збитків, штрафу, пені, процентів та інфляційних збитків.

У відповідь листом від 10.11.2020 відповідач повторно повідомив про неврожай кукурудзи та зазначив, що на виконання умов договору має змогу здійснити часткову поставку кукурудзи в заліковій кількості не більше 127 тонн. Відтак, просив внести відповідні зміни в існуючий договір в частині залікової кількості тонн кукурудзи, зменшивши її з 1000 тонн до 127 тонн, тим самим зменшивши ціну договору.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2 від 11.11.2020, в якій просив здійснити поставку 1000 тон кукурудзи на підставі договору, а також з вимогою № 3 від 16.12.2020, в якій вимагав терміново, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2020, здійснити поставку 1000 тон кукурудзи відповідно до укладеного між сторонами договору або оплатити пеню та штрафи згідно з договором в сумі 1541448,00 гривень.

Листом № 23 від 21.12.2020 відповідач зазначив про неможливість виконання умов договору з незалежних від нього обставин та просив вважати договір від 14.07.2020 розірваним.

У зв`язку із невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовною заявою №1/п від 26.01.2021, згідно з якою просив стягнути з СФГ "Омега" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" пеню в розмірі 278046,00 грн, яка нарахована за період з 01.12.2020 по 26.01.2021, 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 487800,00 грн та 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1 договору в розмірі 975600,00 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2021 у справі №924/102/21 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 278046,00 грн пені, 780480,00 грн штрафу.

Вищевказаним рішенням було встановлено, що відповідач не виконав свого обов`язку з поставки товару у визначеній договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061699 від 14.07.2020 кількості та строк (до 30.11.2020).

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 року у справі №924/102/21 рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2021 у справі №924/102/21 залишено без змін. Крім того, прийнято відмову позивача від частини позовних вимог щодо стягнення 487800,00 грн 10% штрафу та провадження у справі в цій частині закрито.

Згідно з платіжними дорученнями №195 від 17.08.201, №198 від 18.08.2021 та №205 від 25.08.2021 відповідач на виконання рішення суду від 06.04.2021 у справі №924/102/12 сплатив позивачу 18804,69 грн судового збору, 278046,00 грн пені та 780480,00 грн штрафу.

Відповідач на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві на позов та запереченнях, долучив до матеріалів справи копію акта від 20.05.2020 огляду посівів СФГ "Омега", що постраждали внаслідок несприятливих кліматичних умов у травні 2020 року, згідно з яким комісією, призначеною наказом відповідача від 20.05.2020, проведено огляд посівів кукурудзи під урожай 2020 року та виявлено часткову загибель посівів кукурудзи внаслідок ранішніх приморозків 18-19 травня 2020 року. Вирішено внести всі необхідні засоби захисту рослин на посіви кукурудзи в кількості 68 га, посіви кукурудзи в кількості 68 га залишити на дозрівання.

Також відповідач надав: копію звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду СФГ "Омега" у 2020 році, згідно з якою посівна та зібрана площа кукурудзи на зерно становила 40 га, обсяг виробництва у початковій оприбуткованій масі становить 3000,00 ц., обсяг виробництва у масі після доробки - 2950,00 ц.; довідку голови СФГ "Омега" № 27 від 22.10.2021 про те, що у 2020 році господарством було виплачено орендну плату за земельні ділянки (паї) у натуральній формі, а саме кукурудзою, в кількості 132,827 тонн; копії відомостей СФГ "Омега" витрати кормів за квітень - вересень 2021 року, відповідно до яких останнім витрачено на відгодівлю тварин 117460,40 кг кукурудзи; відзив відповідача та заперечення, що подавались у справі № 924/102/21.

20.09.2021 позивач звертався до відповідача з вимогою №4 про сплату додатково нарахованої пені за період з 27.01.2021 по 31.05.2021 в розмірі 609750,00 грн. Вимога надіслана відповідачу 20.09.2021, що підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист, накладною №0100198340205 та фіскальним чеком від 20.09.2021.

Однак відповідач вказані кошти не сплатив, в зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів купівлі-продажу. Так, на підставі договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061699 від 14.07.2020 (далі - договір) відповідач зобов`язувався поставити позивачу 1000 тонн кукурудзи врожаю 2020 року, загальною вартістю 4 878 000,00 грн, а позивач прийняти та сплатити її вартість (п.п. 1.1, 1.2 договору).

За приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобов`язувався здійснити поставку всього об`єму товару у строк до 30.11.2020.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2021 у справі №924/102/21, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Селянського фермерського господарства "Омега" задоволено частково та стягнуто з останнього на користь позивача 278046,00 грн пені, яка нарахована за період з 01.12.2020 по 26.01.2021, та 780480,00 грн штрафу.

Вищевказаним рішенням та постановою встановлено факт укладення між сторонами договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061699 від 14.07.2020 та факт невиконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару у визначеній договором купівлі-продажу кількості та строк.

За умовами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вищенаведені факти вважаються встановленими і не потребують повторного доказування.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що станом на час розгляду даної справи відповідач не виконав свого обов`язку з передачі товару, визначеного договором купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061699 від 14.07.2020 (1000 тонн кукурудзи врожаю 2020 року), доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

У п. 6.2 договору сторони визначили, що у разі затримки поставки товару у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення.

Під час розгляду Господарським судом Хмельницької області справи № 924/102/21 позивач заявляв до стягнення на підставі п. 6.2 договору пеню в розмірі 278046,00 грн за період з 01.12.2020 по 26.01.2021, яка стягнута з відповідача на корись позивача згідно з рішенням від 06.04.2021.

У даній справі позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 609 750,00 грн, яка нарахована за період з 27.01.2021 по 31.05.2021.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив до стягнення 609 750,00 грн пені.

Доводи відповідача з приводу того, що невиконання зобов`язання є наслідком об`єктивних обставин, які не залежали від його волі, не можуть бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за невиконання зобов`язань з огляду на наступне.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Пунктом 8.1 договору також зазначено, що сторона звільняється від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за даним договором, якщо це невиконання виявилося наслідком дії обставин непереборної сили, вплив яких не залежить від волі сторін. До таких обставин відносяться: війни і воєнні дії будь-якого характеру; блокади, ембарго та інші міжнародні санкції; акти та дії державних органів, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань; пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха; закриття шляхів сполучення, страйки, епідемії і т.п.

Виникнення, строк дії та/або припинення дії обставин, передбачених в п. 8.1, та їх наслідків підтверджується офіційним документом, який видається Торгово-промисловою палатою України (п. 8.3 договору).

З аналізу вищевказаних норм та положень договору слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Відповідач вказує, що у нього не було можливості виконати умови укладеного між сторонами договору купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000061699 від 14.07.2020, у зв`язку із відсутністю достатньої кількості зібраного врожаю, що було спричинено весняними заморозками.

Однак у п. 8.3 договору сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у продавця з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного договору, оскільки даний договір може бути виконаним продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку.

Зважаючи на викладене, враховуючи положення п. 8.3 договору, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявності форс-мажорних обставин для відповідача, і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов`язання за договором.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього зобов`язання з поставки товару, у зв`язку з відсутністю вимоги позивача в період з 26.01.2021 по 31.05.2021 про необхідність виконання зобов`язання в натурі, а також у зв`язку із сплатою пені та штрафу (вважає, що відповідача уже притягнуто до відповідальності за невиконання зобов`язання).

Так, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.3 договору сторони погодили строк поставки товару до 30.11.2020, тому надіслання вимоги є необов`язковим.

Крім того, відповідно до п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, та діє до моменту виконання сторонами усіх своїх обов`язків за договором.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження розірвання договору купівлі- продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000061699 від 14.07.2020, припинення визначених у ньому зобов`язань, тощо. При цьому листи відповідача № 18 від 20.10.2020, № 23 від 21.12.2020 не можуть бути підставою для припинення дії договору з огляду на приписи ст. 525, ч. 1 ст.651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України та відсутність у договорі умов щодо одностороннього розірвання договору.

За таких обставин відповідач зобов`язаний був здійснити поставку кукурудзи у визначеній договором кількості позивачу. І відповідно до ч. 1 ст. 622 ЦК України сплата відповідачем пені та штрафу за рішенням суду не звільняє останнього від виконання даного зобов`язання в натурі та не позбавляє позивача права вимагати сплати пені (за період, який не був предметом розгляду у справі № 924/102/21) у разі подальшого порушення відповідачем зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про неможливість часткового виконання договірних зобов`язань з вини позивача, то суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин. Із наданого сторонами листування вбачається, що відповідач повідомляв позивача про можливість здійснити часткову поставку кукурудзи в заліковій кількості не більше 127 тонн, в зв`язку із чим просив внести зміни до договору. В той же час позивач не погодився на зменшення визначеної договором кількості товару, що однак не може вважатись відмовою від отримання часткового виконання за договором.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував 609750,00 грн пені.

В той же час відповідач у відзиві на позов та запереченнях просить зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 100 % до 00 грн 00 коп.

Згідно з ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18 суд вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена також у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд приймає до уваги, що розмір пені, який обґрунтовано заявлений позивачем до стягнення у даній справі, становить 609 750,00 грн.

Згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2021 у справі №924/102/21, яке залишено без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2021, з відповідача на користь позивача уже було стягнуто 278046,00 грн пені та 780480,00 грн штрафу, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061699 від 14.07.2020, а саме у зв`язку із не поставкою товару. Дані кошти сплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №198 від 18.08.2021 та №205 від 25.08.2021.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння позивачу збитків в розмірі, співмірному із загальною сумою штрафних санкцій, які були заявлені в тому числі і у справі № 924/102/21 у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061699 від 14.07.2020. При цьому доводи позивача, що різниця в ціні кукурудзи в сумі 2 500 000,00 грн і є його збитками, оскільки він вимушений був закуповувати кукурудзу у інших господарств за вищою ціною, щоб виконати зобов`язання із поставки перед своїми покупцями, також не підтверджені будь-якими доказами.

Усі вищевказані обставини дають підстави для висновку про відсутність документально підтверджених збитків у позивача внаслідок прострочення поставки товару відповідачем та неспівмірність вимог про стягнення пені (з врахуванням стягнутих за рішенням суду сум штрафних санкції) в порівнянні з вартістю непоставленого товару за договором, оскільки стягнення пені у повному обсязі створить нерівність у правовідносинах сторін, призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача.

Також суд враховує, що відповідач вживав заходів щодо попередження позивача про неможливість виконання зобов`язання (листи № 18 від 20.10.2020, від 10.11.2020).

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язання внаслідок відсутності достатньої кількості зібраного врожаю через весняні заморозки, про що було складено акт від 20.05.2020 огляду посівів СФГ "Омега", оскільки договір купівлі - продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000061699 був укладений відповідачем із позивачем 14.07.2020, тобто після несприятливих кліматичних умов. І незважаючи на вказані обставини відповідач погодився здійснити поставку кукурудзи врожаю 2020 року в кількості 1000 тонн. Крім того, зважаючи на положення п. 8.3 договору відповідач не був позбавлений можливості здійснити поставку зерна кукурудзи шляхом придбання його на ринку у інших виробників.

Зважаючи на викладене, суд з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 50% та стягнення з відповідача 304875,00 грн пені, що з врахуванням уже стягнутих за рішенням суду штрафних санкцій у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача щодо несвоєчасного отримання товару, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці та забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача 304875,00 грн пені. У стягненні 304875,00 грн суд відмовляє.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із тим, що спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. При розподілі судових витрат враховано, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області до Селянського фермерського господарства "Омега" с.Куровечка Волочиського району Хмельницької області про стягнення 609 750,00 грн пені задовольнити частково.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Омега" (Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Куровечка, код 32060123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд.43, код 34863309) 304875,00 грн (триста чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.) пені, 9146,25 грн (дев`ять тисяч сто сорок шість гривень 25 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 304875,00 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 13.12.2021.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено у примірниках:

1 - до справи,

2- позивачу на електронну адресу: yuriy.stelmah@optima-lf.com,

3- представнику відповідача адвокату Тришак О.Г. на електронну адресу: oleg.trushak@gmail.com