Рішення № 101872841, 08.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3613/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№28032 від 26.11.21) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу по справі

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 36-А) в інтересах держави до 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ: 04059243) 2) Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (61115, м. Харків, вул. Северена Потоцького, буд. 36; код ЄДРПОУ: 22676945) про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки за участю представників сторін:

прокурора – Клейн Л.В., посвідчення №057300 від 09.10.20

відповідачів - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2021 у задоволенні позовних вимог керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова до Харківської міської ради, Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки, відмовлено.

26.11.2021 через канцелярію суду від представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" надійшла заява (вх.№28032 від 26.11.2021) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Харківської обласної прокуратури на користь 2-го відповідача судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 25 000,00 грн. та про розгляд даної заяви без участі представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків".

В обґрунтування даної заяви представник 2-го відповідача зазначив, що 2-й відповідач поніс судові витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги у даній справі.

Ухвалою суду від 29.11.2021 вищезазначену заяву 2-го відповідача (вх.№28032 від 26.11.2021) прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 08.12.2021 об 11:50. Повідомлено учасників справи про наслідки неприбуття в судове осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

07.12.2021 на електронну скриньку суду надійшло клопотання представника 2-го відповідача (вх. №7585 від 07.12.2021) про розгляд заяви (вх.№28032 від 26.11.2021) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу без участі представника 2-го відповідача.

08.12.2021 через канцелярію суду надійшло заперечення прокурора (вх.№28981 від 08.12.2021) про відмову у задоволенні заяви 2-го відповідача (вх.№28032 від 26.11.2021).

Присутній в судовому засіданні 08.12.2021 прокурор просив суд відмовити у задоволенні заяви 2-го відповідача (вх.№28032 від 26.11.2021) про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн., обґрунтовуючи свої заперечення тим, що заявлена сума витрат на професійну правову допомогу є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю виконаних адвокатом робіт, та складністю справи.

В судове засідання 08.12.2021 представник 1-го відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, в частині 5 статті 129 ГПК України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати

- консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта : лани я такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу

- це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження понесення 2-м відповідачем витрат на правову допомогу адвоката представник 2-го відповідача надав суду: копію договору про надання правової допомоги №23 від 15.09.2021, копію акту виконаних робіт від 26.11.2021 за договором про надання правової допомоги №23 від 15.09.2021 на суму 25 000,00 грн., платіжне доручення №5995 від 05.10.2021 на суму 15 000,00 грн., платіжне доручення №7497 від 26.11.2021, детальний опис витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн., копію свідоцтва адвоката Павлуненко К.Л.

Дослідивши вищевказані докази, суд дійшов висновку, що дані докази підтверджують фактичне понесення 2-м відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

При цьому, частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 5 статті 126 ГПК України зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд в постанові від 01.08.2019 по справі №915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи те, що рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2021 у справі №922/3613/21 в позові відмовлено, суд вважає за доцільне заяву представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№28032 від 26.11.2021) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу – задовольнити частково, а саме у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (вх.№28032 від 26.11.21) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу – задовольнити частково.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, 61001, м.Харків, вул.Б.Хмельницького, б.4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Лекхім-Харків" (61115, м. Харків, вул. Северена Потоцького, буд. 36; код ЄДРПОУ: 22676945) суму витрат на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено "14" грудня 2021 р.

Суддя Т.О. Пономаренко