Рішення № 101872590, 09.12.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3077/21Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участі представників сторін:

від позивача: Драчук С.В.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" до Приватного підприємства "АВТОМОТИВ" про стягнення 66742,24 грн.

Встановив:

11.10.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" (далі – ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН", позивач) про стягнення з Приватного підприємства "АВТОМОТИВ" (далі – ПП "АВТОМОТИВ", відповідач) 66742,24 грн заборгованості, з яких 8479,36 грн пені, 20762,16 грн штрафу та 37500,72 грн 70% річних, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки д-2 на умовах відстрочення платежу від 01.10.2018 р. № 12-ПВ. Окрім стягнення 66742,24 грн заборгованості, ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" просить суд зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), яке здійснюватиме примусове виконання рішення:

- пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 06.10.2021 р. до моменту виконання рішення відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України за такою формулою: (СОБ х 2 ОСД х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків по пені, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення; 2 ОСД – подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення; КДП – кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період до моменту виконання рішення суду; КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки по пені, і стягнути отриману суму відсотків по пені з Відповідача;

- 70% річних за неправомірне користування грошовими коштами з 06.10.2021 р. до моменту виконання рішення відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України за такою формулою: (СОБ х 70) : КДР : 100 = сума відсотків, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення; 70 – розмір відсотків; КДП – кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період до моменту виконання рішення суду; КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки, і стягнути отриману суму відсотків з Відповідача.

Крім того, ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" додатково звертає увагу господарського суду на те, що 07.09.2021 р. Господарським судом Одеської області за його заявою видано судовий наказ по справі № 916/2678/21 про стягнення з ПП "АВТОМОТИВ" на користь ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" 150000,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, останню ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.11.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2021 р. відкладено розгляд справи на 09.12.2021 р.

В судове засідання 09.12.2021 р., як і в раніше призначене судове засідання, представники ПП "АВТОМОТИВ" не з`явився.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено участь представника ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Поштова кореспонденція Господарського суду Одеської області, надіслана ПП "АВТОМОТИВ" на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поверталась не врученою з відміткою поштової установи "адресат відмовився".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, проставлення на поштовому повідомленні відмітки про повернення у зв`язку з відмовою адреса, поштова кореспонденція Господарського суду Одеської області, надіслана відповідачу вважається врученою належним чином, а останній – повідомленим про судове засідання.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Представник ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному об`ємі.

Письмового відзиву від ПП "АВТОМОТИВ" до Господарського суду Одеської області не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

09.12.2021 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.10.2018 р. між ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" (Постачальник) та ПП "АВТОМОТИВ" (Покупець) укладено договір поставки д-2 на умовах відстрочення платежу № 12-ПВ (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник продає, а Покупець купує на умовах даного договору Товар в кількості, асортименті, цінах та на умовах поставки («ІНКОТЕРМС 2010»), що обумовлюються в додатках або специфікаціях, або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Товаром згідно з цим договором є кормові добавки, преміски, білкові вітамінно-мінеральні добавки, готові корма, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання та інший товар, як власного виробництва так й інших виробників, що буде поставлятись згідно видаткових накладних. Номери, індекси стандартів, технічних умов та іншої документації про якість товарів зазначаються в сертифікатах якості, який є невід`ємним додатком до даного договору. Покупець на заперечує проти поставки товару, виробленого згідно стандартів, технічних умов, реєстраційних посвідчень… Підписанням даного договору Покупець підтверджує, що Постачальником йому доведено всю необхідну інформацію про походження товару, виробника товару, спосіб виготовлення товару, джерела та спосіб придбання, кількість, споживчі властивості, якість товару, придатність до застосування, стандарти та технічні умови, по яким виготовлено товар, реєстрацію товару, особливості використання товару, ціну на товар… (п.1.2 Договору).

Право власності переходить від Постачальника Покупцю в момент отримання товару Покупцем згідно встановлених договором умов (базисів поставки). Ризики випадкової втрати, пошкодження, знищення, викрадення Товару несе його власник. Постачальник гарантує, що є власником товару і що товар будь-яким способом не відчужений, не перебуває у спорі або під арештом (п.1.3 Договору).

Ціни на Товар наведені у рахунках-фактурах, видаткових накладних та/або специфікаціях та включають вартість доставки Товару Покупцю (п.2.1 Договору).

Загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого Постачальником на виконання умов цього договору. Валюта платежу та валюта договору – гривня… (п.2.2 Договору).

Оплата вартості Товару (партії Товару) проводиться Покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікаціях (додатках до договору).

Частину вартості Товару в розмірі 20 (двадцять) % Покупець оплачує не пізніше ніж за 3 (три) календарних дні до моменту відвантаження Товару зі складу Постачальника. Друга частина вартості Товару в розмірі 80 (вісімдесяти) % оплачується Покупцем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку: протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня відвантаження Товару зі складу Постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок Постачальника в банківській установі (п.2.3 Договору).

У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань Покупець зобов`язаний на вимогу Постачальника оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сімдесят процентів річних від простроченої суми по день фактичної оплати товару. Дані проценти не є відповідальністю (неустойкою), а є компенсацією (платою) за користування, утримання грошових коштів (п.2.5 Договору).

Поставка Товару здійснюється за місцезнаходженням Покупця, або за іншою адресою, вказаною у специфікації (п.4.3 Договору).

Дата поставки: дата отримання Товару Покупцем (підписання видаткової накладної його представником) (п.4.4 Договору).

Приймання товару здійснюється на складі Покупця по кількості згідно товаротранспортних та видаткових накладних, а по якості згідно сертифікату якості Постачальника (п.4.6 Договору).

У разі порушення Покупцем строків оплати Товару він сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, які існувала в період прострочення, від вартості партії товару, за кожний день прострочення платежу. У випадку прострочення оплати товару більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів Покупець зобов`язаний сплатити додатково до пені штраф у розмірі 2 (два) % від вартості Товару не оплаченого вчасно. У випадку прострочення оплати товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів штраф за невчасну оплату товару автоматично збільшується до 10%. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку Покупцем (п.6.2 Договору).

Сторони погоджуються докласти усіх зусиль для вирішення спору, що витікає із договору чи є наслідком його невиконання або неналежного виконання, шляхом спільної згоди. У разі недосягнення згоди спір буде переданий на розгляд господарського суду. Строк позовної давності для пені визначається сторонами в три роки (п.6.3 Договору).

Сторони договору домовились про обов`язкове скріплення Договору та всіх змін до нього печатками юридичних осіб (п.7.1 Договору).

Рахунки-фактури, специфікації та інші документи є невід`ємними частинами Договору при підписання їх сторонами та проставлені печаток… (п.7.4 Договору).

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін і діє до 31.12.2019 р., а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору – до повного їх виконання (п.8.1 Договору).

Незалежно від положень п.8.1, договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік на таких самих умовах, якщо жодна із його сторін не заявить письмово про свій намір припинити договір за один місяць до закінчення строку його дії (п.8.2 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

13.05.2021 р. Постачальником виставлено Покупцю рахунок № 2283 на суму 207621,60 грн з ПДВ.

18.05.2021 р. представниками сторін підписано видаткову накладну № АПД00002546, відповідної до якої Постачальником передано у власність Покупця Товар на суму 207621,60 грн з ПДВ.

Відповідно до банківської виписки по рахунку Постачальника за період з 10.08.2021 р. по 29.08.2021 р. грошові кошти сплачені Покупцем у розмірі 57621,00 грн 10.08.2021 р. зараховано на розрахунковий рахунок Постачальника, призначення платежу «за премікси, згідно Рах. № 2283 від 13.05.2021 р., в т.ч. ПДВ 20% 9603,60 грн».

Вказуючи на неналежне виконання Покупцем умом Договору в частині оплати вартості поставленого за видатковою накладною від 18.05.2021 р. № АПД00002546 товару, Постачальник звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області в рамках провадження у даній справи про стягнення з ПП "АВТОМОТИВ" 8479,36 грн пені, 20762,16 грн штрафу та 37500,72 грн 70% річних та зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), яке здійснює примусове виконання пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 70% річних за неправомірне користування грошовими коштами з 06.10.2021 р. до моменту виконання рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори – основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 ст.265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 ст.712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 ст.691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, – за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу, частини 1-3 ст.692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір поставки д-2 на умовах відстрочення платежу від 01.10.2018 р. № 12-ПВ.

При цьому ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" як Постачальником доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов`язків та продаж (передачу у власність) ПП "АВТОМОТИВ" товару на загальну суму 207621,60 грн, що підтверджується дослідженою в описовій частині рішення видатковою накладною від 18.05.2021 р. № АПД00002546.

В свою чергу, ПП "АВТОМОТИВ" як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару повністю не сплачено (10.08.2021 р. здійснено часткову оплату у розмірі 57621,60 грн, що підтверджується дослідженою в описовій частині рішення випискою по банківському рахунку ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН"), не дивлячи на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України, ч.1 ст.712 ЦК України та п.2.3 Договору строк виконання зобов`язання на суму 150000,00 грн настав.

У зв`язку з порушенням Покупцем строків оплати Товару, Постачальником заявлено до стягнення 8479,36 грн пені, 20762,16 грн штрафу та 37500,72 грн 70% річних, нарахованих на суму 207621,60 за період з 18.06.2021 р. по 09.08.2021 р. та на суму 150000,00 за період з 10.08.2021 р. по 05.10.2021 р.

Частиною 3 ст.14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами пункту 6.2 Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем строків оплати Товару він сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, які існувала в період прострочення, від вартості партії товару, за кожний день прострочення платежу. У випадку прострочення оплати товару більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів Покупець зобов`язаний сплатити додатково до пені штраф у розмірі 2 (два) % від вартості Товару не оплаченого вчасно. У випадку прострочення оплати товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів штраф за невчасну оплату товару автоматично збільшується до 10%. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку Покупцем.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як визначено у п.2.5 Договору – у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань Покупець зобов`язаний на вимогу Постачальника оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сімдесят процентів річних від простроченої суми по день фактичної оплати товару. Дані проценти не є відповідальністю (неустойкою), а є компенсацією (платою) за користування, утримання грошових коштів.

Перевіривши надані ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" розрахунки сум пені, штрафу та 70% річних, суд встановив, що розрахунки (на суму 207621,60 за період з 18.06.2021 р. по 09.08.2021 р. та на суму 150000,00 за період з 10.08.2021 р. по 05.10.2021 р.) відповідають вимогам чинного законодавства, здійснено належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню в повній мірі, а стягненню з ПП "АВТОМОТИВ" підлягають 8479,36 грн пені, 20762,16 грн штрафу та 37500,72 грн 70% річних.

Господарський суд вважає за необхідне зазначати наступне про позовні вимоги ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" в частині зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), яке здійснюватиме примусове виконання рішення:

- пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 06.10.2021 р. до моменту виконання рішення відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України за такою формулою: (СОБ х 2 ОСД х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків по пені, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення; 2 ОСД – подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення; КДП – кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період до моменту виконання рішення суду; КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки по пені, і стягнути отриману суму відсотків по пені з Відповідача;

- 70% річних за неправомірне користування грошовими коштами з 06.10.2021 р. до моменту виконання рішення відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України за такою формулою: (СОБ х 70) : КДР : 100 = сума відсотків, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення; 70 – розмір відсотків; КДП – кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період до моменту виконання рішення суду; КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки, і стягнути отриману суму відсотків з Відповідача.

Частиною 10 ст.238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Як було зазначено вище, ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" додатково звертає увагу господарського суду на те, що 07.09.2021 р. Господарським судом Одеської області за його заявою видано судовий наказ по справі № 916/2678/21 про стягнення з ПП "АВТОМОТИВ" на користь ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" 150000,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Ознайомившись, за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, із змістом судового наказу по справі № 916/2678/21, господарським судом встановлено, що підставою для звернення ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" із заявою про його видачу слугувало порушення ПП "АВТОМОТИВ" умов договору поставки д-2 на умовах відстрочення платежу від 01.10.2018 р. № 12-ПВ в частині повної та своєчасної оплати за поставлені товари на суму 150000,00 грн по видатковій накладній від 18.05.2021 р. № АПД000002546.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на приписи ч.10 ст.238 ГПК України, якими передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, тобто умовою для зазначення про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення має бути прийняте судом рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відповідні відсотки або пеня, що в контексті наведених приписів законодавства передбачає їх (як борг, так і нараховані на нього відсотки або пеню) стягнення в рамках одного провадження, те, що в рамках провадження у справі № 916/2678/21 стягнуто 150000,00 грн заборгованості за поставлений по видатковій накладній № АПД000002546 від 18.05.2021 р. товар, а в рамках провадження у справі № 916/3077/21 заявлено до стягнення пеню, штраф та 70% річних за несплату поставленого по видатковій накладній від 18.05.2021 р. № АПД000002546 товару, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" в частині зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), яке здійснюватиме примусове виконання рішення: пені та 70% річних з 06.10.2021 р. до моменту виконання рішення, оскільки в рамках провадження у справі № 916/3077/21 не стягується борг (заборгованість за поставлений по видатковій накладній від 18.05.2021 р. № АПД000002546 товар), а заявлено до стягнення виключено пеню, штраф та 70% річних за неналежне виконання ПП "АВТОМОТИВ" умов договору в частині сплати вартості поставлений по видатковій накладній від 18.05.2021 р. № АПД000002546 товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи ст.79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам – учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" до відповідача Приватного підприємства "АВТОМОТИВ" про стягнення 66742,24 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "АВТОМОТИВ" (68355, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, Кубану острів, буд. 6, Код ЄДРПОУ 33663131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВЕТ ПРОДАКШН" (17600, Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт Варва, вул. Шевченка, буд. 82, кімната 9, Код ЄДРПОУ 41737108) 8479/вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять/грн 36 коп. пені, 20762/двадцять тисяч сімсот шістдесят дві/грн 16 коп. штрафу, 37500/тридцять сім тисяч п`ятсот/грн 72 коп. 70% річних та 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 14 грудня 2021 р.

Суддя С.Ф. Гут