Рішення № 101872098, 09.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021Справа № 910/4787/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про ухвалення додаткового рішення у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 107 103 543, 40 грн.

Представники:

від позивача: Волкова Ю.В.;

від відповідача: Левченко Д.Ю.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 53 999 740, 00 грн, з яких: 23 236 970, 37 грн - основного боргу, 9 127 994, 70 грн - пені, 10 918 642, 44 грн - штрафу, 3 135 947, 45 грн - 3 % річних та 7 580 185, 57 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 15398/01 від 02.08.2018 в редакції додаткової угоди № 313/01 від 30.06.2019 та додаткової угоди № 983/01/20 від 31.03.2020.

У судовому засіданні 28.10.2021 представник позивача подав заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій повідомляє про часткову оплату відповідачем заборгованості за поставлену електричну енергію у квітні 2020 на суму 29 603 517, 28 грн, у зв`язку з чим позивач відмовляється від частини позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу за електроенергію відпущену у квітні 2020 року у розмірі 29 603, 517, 28 грн та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 107 103 543, 40 грн, з яких: 72 247 188, 16 грн - заборгованість за поставлену електроенергію протягом квітня, травня, червня та липня 2020 року, 9 104 456, 50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про відмову від частини позовних вимог. Провадження у справі № 910/4787/21 в частині стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у квітні 2020 у сумі 29 603 517, 28 грн - закрито.

За таких обставин, з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог, суд розглядав справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 107 103 543, 40 грн., з яких: 72 247 188, 16 грн - заборгованість за поставлену електроенергію протягом квітня, травня, червня та липня 2020 року, 9 104 456, 50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" - задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" 72 247 188 (сімдесят два мільйона двісті сорок сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн 16 коп. - заборгованості, 9 104 456 (дев`ять мільйонів сто чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн 50 коп. - пені, 10 918 675 (десять мільйонів дев`ятсот вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 05 коп. - штрафу, 3 100 862 (три мільйона сто тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 96 коп. - 3 % річних, 11 732 360 (одинадцять мільйонів сімсот тридцять дві тисячі триста шістдесят) грн 73 коп. - інфляційних втрат та 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. - судового збору.

18.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/4787/21 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/4787/21 призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2021.

22.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 681 978, 28 грн в рахунок відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 09.12.2021.

07.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на заяву ТОВ "Овід Вінд" про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач зазначає про надмірний розмір витрат на правничу допомогу, що заявляється позивачем до стягнення, неспіврозмірність таких вимог категорії справи, завищення кількості часу витраченого адвокатами на правничу допомогу, складання документів, що не були необхідними для розгляду даної справи, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача заперечив проти задоволення такої заяви.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Отже, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

03.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «ЕКВО» (фірма) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого фірма надає клієнту послуги щодо проекту та/або згідно з інструкціями клієнта які надаються час від часу та прийняті до виконання фірмою, а клієнт оплатить гонорари та відшкодує фірмі витрати.

Проект, або справа: предмет послуг, що мають бути надані, або судова справа, яку має вести фірма, відповідно до домовленості сторін. Сторони можуть визначити проект чи справу у спеціальних умовах (якщо погоджені між сторонами). Відповідно до контексту, термін «Проект» також означає «справа» і навпаки (розділ 1 договору «Визначення термінів та тлумачень»).

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг, що має бути сплачена клієнтом фірмі, визначається як загальна сума гонорарів та витрат. Якщо інше не зазначено у спеціальних умовах, гонорари розраховуються шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами/юристами та іншим юридичним персоналом фірми на надання послуг, на відповідні ставки, відповідно до процедури, що визначена цим договором.

Згідно п. 3.2. договору, для визначення суми гонорару, фірма веде облік часу, витраченого її адвокатами та юристами на надання послуг. Облік часу ведеться у часових сегментах по 1/10 години. Мінімальною одиницею оплачуваного часу вважається 1/10 години. Фірма нараховуватиме гонорари за будь-яку роботу, що виконується в інтересах клієнта у зв`язку з наданням послуг, включаючи, але не обмежуючись, наступним: вивчення та аналіз документів; підготовка документів; дослідження юридичних питань; проведення зустрічей та участь в переговорах; візити в суди та інші державні органи, підготовка та участь у судових засіданнях та слуханнях інших органів; відрядження; телефонні переговори, включаючи (без обмежень) переговори з клієнтом та/чи його вповноваженими працівниками, директорами, агентами, підрядниками та ін.; наради між співробітниками фірми стосовно питань щодо надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі виставлених адвокатським об`єднанням рахунку-фактури № 16940 від 29.03.2021, № 17531 від 17.06.2021, № 17726 від 15.07.2021 здійснено оплату послуг адвокатів на загальну суму 681 978, 28 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 214 від 19.04.2021 на суму 357 540, 53 грн, № 319 від 29.06.2021 на суму 303 803, 26 грн, № 358 від 27.07.2021 на суму 20 634, 49 грн.

Суд зазначає, що до кожного рахунку-фактури позивачем додано детальний опис виконаних Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «ЕКВО» робіт/наданих послуг у справі № 910/4787/21, в яких окремо зазначено кожну послугу надану адвокатами, кількість витраченого часу та вартість однієї години.

Так, інтереси позивача в судових засіданнях представляли адвокат Волкова Ю.В. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №000283 від 11.09.2019), яка діяла на підставі ордера № 1098943 від 24.03.2021, була присутня у всіх судових засіданнях по даній справі; адвокат Бєлоусов П.В. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №3854/10 від 25.12.2008), який діяв на підставі ордера № 1098971 від 24.03.2021 та був присутній у судових засіданнях від 29.04.2021 та від 28.10.2021; адвокат Корюкалова К.О. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №5537 від 13.11.2014), яка діяла на підставі ордера № 1118934 від 06.07.2021, була присутня у судових засіданнях від 19.08.2021 та від 09.09.2021.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволені позовні вимоги у повному обсязі, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи, часом витраченим адвокатами на надання послуг у даній справі.

При цьому, суд зазначає, що позивачем при визначені витрат на правничу допомогу враховано витрати понесені на представництво Савулою Наталією Богданівною, проте в матеріалах справи відсутні докази того, що остання приймала участь у судових засіданнях від імені позивача, зазначена особа не подавала документи від позивача, матеріали справи не містять документального підтвердження того, що вказана особа є адвокатам, в свою чергу процесуальним законодавством не передбачено відшкодування витрат понесених на помічника адвоката.

Судом також враховано, що всі заяви по суті справи, а також заяви про збільшення розміру позовних вимог у даній справі подані від імені ТОВ "Овід Вінд" лише адвокатом Волковою Ю.В.

Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, клопотань, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд, з урахуванням заперечень відповідача, вважає за можливе покласти на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 50 000, 00 грн.

В той же час, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо неподання позивачем разом з позовною заявою попереднього розрахунку суми судових витрат, оскільки попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс чи очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи у суді першої інстанції був наведений позивачем на 15 сторінці позовної заяви б/н від 24.03.2021.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (вул. Дальницька, буд. 1, смт Овідіополь, Одеська область, 67801 ідентифікаційний код - 36851672) 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст додаткового рішення складено: 14.12.2021.

Суддя С.О. Щербаков