Ухвала суду № 101872093, 09.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.12.2021Справа № 910/4787/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 107 103 543, 40 грн.

Представники:

від позивача: Волкова Ю.В.;

від відповідача: Левченко Д.Ю.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 53 999 740, 00 грн, з яких: 23 236 970, 37 грн - основного боргу, 9 127 994, 70 грн - пені, 10 918 642, 44 грн - штрафу, 3 135 947, 45 грн - 3 % річних та 7 580 185, 57 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 15398/01 від 02.08.2018 в редакції додаткової угоди № 313/01 від 30.06.2019 та додаткової угоди № 983/01/20 від 31.03.2020.

У судовому засіданні 28.10.2021 представник позивача подав заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій повідомляє про часткову оплату відповідачем заборгованості за поставлену електричну енергію у квітні 2020 на суму 29 603 517, 28 грн, у зв`язку з чим позивач відмовляється від частини позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу за електроенергію відпущену у квітні 2020 року у розмірі 29 603, 517, 28 грн та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 107 103 543, 40 грн, з яких: 72 247 188, 16 грн - заборгованість за поставлену електроенергію протягом квітня, травня, червня та липня 2020 року, 9 104 456, 50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про відмову від частини позовних вимог. Провадження у справі № 910/4787/21 в частині стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у квітні 2020 у сумі 29 603 517, 28 грн - закрито.

За таких обставин, з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог, суд розглядав справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 107 103 543, 40 грн., з яких: 72 247 188, 16 грн - заборгованість за поставлену електроенергію протягом квітня, травня, червня та липня 2020 року, 9 104 456, 50 грн - пені, 10 918 675, 05 грн. - штрафу, 3 100 862, 96 грн - 3 % річних та 11 732 360, 73 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" - задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" 72 247 188 (сімдесят два мільйона двісті сорок сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн 16 коп. - заборгованості, 9 104 456 (дев`ять мільйонів сто чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн 50 коп. - пені, 10 918 675 (десять мільйонів дев`ятсот вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 05 коп. - штрафу, 3 100 862 (три мільйона сто тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 96 коп. - 3 % річних, 11 732 360 (одинадцять мільйонів сімсот тридцять дві тисячі триста шістдесят) грн 73 коп. - інфляційних втрат та 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. - судового збору.

18.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/4787/21 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/4787/21 призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2021.

07.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких зазначає, що наведені відповідачем у заяві обставини не є підставою для її задоволення, оскільки ПАТ НЕК «Укренрго» не є учасником даної справи, а наявність боргу останнього перед відповідачем не є предметом розгляду даної справи. Також, позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів скрутного фінансового становища.

У цьому судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву про відстрочення виконання рішення.

Представник позивача заперечив проти задоволення такої заяви.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Отже, дослідивши матеріали заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення суду та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що фінансування його діяльності здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого регулятором, а ПАТ НЕК "Укренерго" неналежним чином виконуються обов`язки з перерахування коштів відповідачу з метою оплати вартості електричної енергії виробників за "зеленим" тарифом.

При цьому, на думку відповідача, утворення значної заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов`язане саме з неналежним виконанням ПАТ НЕК "Укренерго" своїх грошових зобов`язань, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов`язань.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що Державним підприємством "Гарантований покупець" у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі.

При цьому, твердження заявника про наявність боргу зі сторони ПАТ НЕ "Укренерго" не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Між тим, суд зазначає, що існування спору у справі Господарського суду міста Києва №910/16664/20 за позовом ДП "Гарантований покупець" до ПАТ НЕК "Укренерго" про стягнення боргу у розмірі 25 724 290 343,04 грн не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на рахунки ДП "Гарантований покупець" з метою належного виконання рішення суду саме у даній справі по закінченню терміну відстрочки (тобто, протягом року з моменту винесення рішення).

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Проте, суд зазначає, що наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/4787/21 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі № 910/4787/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 14.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Щербаков