Рішення № 101872061, 14.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

14.12.2021Справа № 910/13263/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/13263/21

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код 30019801 01021, Київ, Кловський узвіз,9/1, e-mail: forletter@utg.ua)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» (код 40896185; 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б, офіс 225)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код 20077720, вул.Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

про стягнення 259 431,74 грн.

без виклику учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» (далі - відповідач) про стягнення вартості безпідставно набутого Відповідачем майна - природнього газу в загальному обсязі 19,994 тис.куб.м, вартість якого за розрахунком Позивача становить 259 431,74 грн.

Вимоги обґрунтовуються безпідставним набуттям відповідачем майна (природного газу в кількості 19,994 тис куб м.) в період березень 2018, квітень 2018 власником якого є позивач. Таке майно призначене для виконання обов`язку позивача, як оператора ГТС на здійснення балансування газотранспортної системи. Обсяг газу 25000,000 тим куб.м. та 30000,000 тис куб.м. відповідно, що підтверджують акти від 31.03.2018 та 30.04.2018 оформлені АТ «НАК «Нафтогаз» за договором купівлі-продажу газу « 1712000654-ВТВ від 22.12.2017 №1712000407-ВТВ від 15.12.2017. Вартість майна становить 19,994 тис.куб.м. * 12,975,48 грн =259431,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

20.08.2021 Позивачем до суду подано Клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання обґрунтоване необхідністю належного захисту прав та інтересів АТ «Укртрансгаз» в даній справі та важливості результатів її розгляду.

03.09.2021 Відповідачем до суду подано Заяву про розгляд справи у загальному позовному провадженні. Клопотання обґрунтоване тим, що вказана справа не відповідає критеріям ГПК України щодо спрощеного провадження, зважаючи на те, що йдеться не про звичайне стягнення заборгованості за договором, а про стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України за відсутності договірних зобов`язань.

Також, 03.09.2021 Відповідачем до суду подано Заяву про зупинення провадження у справі та Заяву про залучення третьої особи.

Судом розглянуто клопотання сторін про розгляд справи у загальному позовному провадженні і з повідомленням (викликом) сторін, та за наслідками їх розгляду постановлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 року, згідно якої: залишено без задоволення заяву ТОВ «Ефективні енергетичні системи» про розгляд справи у загальному позовному провадженні; Клопотання АТ «Укртрансгаз» про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін задоволено; Призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) на 28.09.2021р.

08.09.2021 Відповідачем до суду подано відзив на позов. У поданому відзиві відповідач, заперечуючи проти позову повністю, вказував, що позивач намагається стягнути вартість газу як та відповідача так і з АТ «Київгаз», що випливає з судових рішень у справі 910/11215/18.

Також вказує, що у судовому рішенні зазначалось, що ні АТ «Київгаз», ні АТ «НАК «Нафтогаз» не повідомляли про несанкціонований відбір газу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» чи про припинення постачання газу цьому отримувачу.

Водночас відповідач зазначає, що отримав газ на підставі договору 2339/1718/-ТЕ-41 від 10.10.2017 укладеного з АТ «НАК «Нафтогаз», що виключає застосування до правовідносин положень статті 1212 ЦК України.

Також, 08.09.2021 Відповідачем подано Заяву про застосування позовної давності.

17.09.2021 Позивачем до суду подано Відповідь на відзив, згідно якого наводить свої доводи на заперечення Відповідача проти позову.

Крім того, 17.09.2021 Позивачем подано Клопотання про залучення Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

20.09.2021 до відділу діловодства суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення засідання та Доповнення до заяви про застосування позовної давності.

У судове засідання 28.09.2021р. представник відповідача не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про що 28.09.2021 постановлено відповідну ухвалу. Судове засідання відкладено на 20.10.2021р.

18.10.2021 третьої особою до суду подано Письмові пояснення. Згідно даних пояснень АТ «НАК «Нафтогаз України» вказує, що будь-яких правочинів, господарських операцій чи інших фактичних даних, які свідчили б про реальне постачання/замовлення послуг транспортування відповідачу будь-яких обсягів природного газу у спірний період, не існує. Просить позов задовольнити повністю в заявленому розмірі.

Відповідач зазначив, що між сторонами проводяться перемовини, метою яких є укладення мирової угоди. Пропозиція з текстом мирової угоди передана на розгляд позивача.

У судових засіданнях 20.10.2021, 10.11.2021 та 16.11.2021 оголошувались перерви на 10.11.2021, 16.11.2021 та 30.11.2021, відповідно.

30.11.2021 представник Позивача зазначив, що про перемовини обізнаний, а про надання тексту Мирової угоди і подальше рішення керівництва необізнаний.

Судом роз`яснено, що у разі неповідомлення про результати перемовин протягом п`яти робочих днів судове рішення буде ухвалено в судовому засіданні без повідомлення і виклику учасників справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ», (Покупець) було укладено Договір про закупівлю природного газу №1712000654-ВТВ, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газ у загальному обсязі 205000 тис.куб.м. газу, в тому числі по місяцях та кварталах (тис.куб.м.). (п. 2.1. договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці передачі, оформлюється актом приймання-передачі газу.

15.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ», (Покупець) було укладено Договір про закупівлю природного газу №1712000407-ВТВ, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газ у загальному обсязі 205000 тис.куб.м. газу, в тому числі по місяцях та кварталах (тис.куб.м.).

Відповідно до пункту 3.2 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці передачі, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договорів про закупівлю природного газу від 22.12.2017 року №1712000654-ВТВ та від 15.12.2017 року №1712000407-ВТВ Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України» передало у власність Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ», природний газ у березні 2018 року 25000,000 тис. куб.м., у квітні 2018 року 30000,000 тис. куб.м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що для відбору Відповідачем у березні - квітні 2018 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є АТ «Київгаз», Відповідач повинен був мати постачальника ввідних обсягів природного газу, а за його відсутності Відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п.3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та послуг від 30.09.2015 № 2493, та п.10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496. Однак, Відповідач, незважаючи на відсутність в нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з Позивачем здійснив відбір 19,994 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується звітами про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Київгаз» з ресурсу НАК "Нафтогаз Україна", в яких графі "Фактично обсяг за місяць" вказано фактично відібрані відповідачем з газотранспортної системи обсяги природного газу.

Позивач зазначає, що оскільки Відповідачу у березні - квітні 2018 року не було подано до транспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір 19,994 тис. куб. м. природного газу відповідачем був здійснений з обсягів природного газу Позивача. За таких підстав, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» вартість безпідставно набутого майна у розмірі 259 431,74 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні без повідомленя (виклику) всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги АТ«УКРТРАНСГАЗ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Законом України "Про ринок природного газу" визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

Відповідно до приписів абзацу 1 частини 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.

За змістом ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як вбачається зі звітів Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за березень - квітень 2018 року в графі «Фактично спожитий обсяг за місяць всього» по рядку «Категорія/Назва постачальника» вказано фактично відібраний Відповідачем з газотранспортної системи за вказаний період обсяг природного газу в розмірі 19,994 тис. куб. м.

Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до п.5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу; фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

Експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи надає доступ до газотранспортної системи в межах технічної та вільної потужності газотранспортної системи. У разі неочікуваного зростання споживання природного газу споживачами, виникнення перебоїв в транспортуванні природного газу, аварійної ситуації, що загрожує безпеці функціонування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи зобов`язаний вжити заходів, передбачених цим Кодексом, Національним планом дій та правилами про безпеку постачання природного газу, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі (далі - Національний план дій, правила про безпеку постачання природного газу). (п.п.4-6 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи)

Проте, матеріали справи не місять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності замовників послуг з транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, будь - яким суб`єктом ринку природного газу в загальному обсязі 19,994 тис. м. куб у березні - квітні 2018 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи», а також доказів наявності договірних відносин з Позивачем або з іншим суб`єктом господарювання на купівлю вказаного об`єму природного газу..

За таких підстав, Відповідачем був здійснений відбір природного газу з обсягів природного газу Позивача, які надійшли до газотранспортної системи через точки входу, і обсягів природного газу, відібраних з точки виходу ПАТ "Київгаз", яке було врегульовано саме Позивачем за рахунок вжитих заходів балансування шляхом подання до газотранспортної системи відповідних обсягів природного газу, придбаних у НАК "Нафтогаз України".

Щодо визначення вартості поставленого природного газу, а саме ціни, яка має враховуватися при визначені вартості всього поставленого газу, слід зазначити наступне.

Споживання газу відбувалося у березні - квітні 2018 року, проте Позивач звернувся до суду 12.08.2021 року, що підтверджується відбитком поштового відділення на конверті.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України щодо визначення вартості майна на момент розгляду справи судом, Суд при розрахунку вартості поставленого природного газу виходить з ціни встановленої згідно з прейскурантом цін АТ "НАК "Нафтогаз України" на момент звернення до суду з вказаним позовом.

Зазначена правова позиція щодо застосування у подібних правовідносинах прейскуранту цін НАК "Нафтогаз України" викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №906/567/18.

Судом встановлено, що вартість безпідставно набутого майна Відповідачем в загальному обсязі 19,994 тис. м. куб у березні - квітні 2018 року становить 259 431,74 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Акціонерному товариству «УКРТРАНСГАЗ» в розмірі 259 431,74 грн.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив перерахування грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 259 431,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 259 431,74 грн.

Щодо заявленої Відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Стаття 256 ЦК України вказує, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, про що зазначено у ст. 257 ЦК України.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України).

Кабінетом Міністрів України 11.03.2020 року було винесено постанову №211 на підставі якої на всій території України починаючи з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено карантин.

Дію карантину встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2021 до 31.12.2021р.

Як зазначено у п. 12 Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідна норма ЦК України набрала чинності 02.04.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, право вимоги відібраного газу у Позивача виникає щодобово і в даному випадку, не пізніше 09 квітня 2018 щодо поставок за березень 2018 року та не пізніше 09 травня 2018 року щодо поставок за квітень 2018 року.

Отже, строк з якого Позивач мав право звертатися до Відповідача з вимогою починає рахуватися з 09.04.2018, як і позовна давність для звернення із позовом до суду, та у відповідності до ст. 257 ЦК України цей строк мав закінчитися 08.04.2021, однак внесені зміни до Перехідних положень ЦК України (пункт 12) щодо перебігу строку позовної давності продовжили дію такої позовної давності на час дії карантину впровадженого Кабінетом Міністрів України.

Тому строк позовної давності Позивачем пропущено не було.

Посилання Відповідача на той факт, що позивач намагається стягнути вартість газу як з відповідача так і з АТ «Київгаз» та судові рішення у справі 910/11215/18 судом відхиляються, оскільки, рішеннями судів у тому числі КГС ВС відмовлено у задоволенні позову із майновою вимогою до АТ «Київгаз» з тих підстав, зокрема, що: «набувачем природного газу, що належав АТ «Укртрансгаз» був не АТ «Київгаз», а були Треті особи (серед яких і ТОВ «Ефективні енергетичні системи»), що безпосередньо спожили заявлені позивачем обсяги природного газу».

«Відповідач не набував природний газ, який транзитом через газорозподільну мережу потрапляв з газотранспортної системи позивача до газоспоживаючого обладнання наведених споживачів.».

Щодо заперечень відповідача про відсутність підстав застосування статті 1212 ЦК України, суд вказує, що як свідчить практика перегляду даної категорії спорів Верховним судом, а саме, згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19: «договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов».

Аналогічний правовий висновок містить постанова Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19.

Відповідачем в березні 2018 року було набуто та спожито природний газ обсягом 19,612 тис.куб.м., що перевищує передбачені умовами Договору обсяги природного газу, а в квітні 2018 року набуто та спожито природний газ обсягом 0,382 тис.куб.м., який не передбачений умовами Договору.

Відбір природного газу за відсутності номінації кваліфікується як несанкціонований., тобто такий, що виходить за межі наявного між сторонами зобов`язання, отже, є набутим безпідставно.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ст. 78, ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Належність доказів це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

ЄСПЛ нагадав, що §1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди наводити обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 259 431,74 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефективні енергетичні системи» (код 40896185; 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б, офіс 225) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код 30019801 01021, Київ, Кловський узвіз,9/1, e-mail: forletter@utg.ua) 259 431,74 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять одну) грн. вартості безпідставно набутого майна та 3 891,48 (три тисячі вісімсот дев`яносто одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.12.2021.

Суддя Ігор Курдельчук