Рішення № 101871368, 01.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/156/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2021 Справа № 908/2401/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за первісним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”, 34403, Рівненська область, м. Вараш

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів”, 69123, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9

про стягнення коштів

зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів”, 69123, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9

до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”, 34403, Рівненська область, м. Вараш

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача (за первісним позовом): Деркач В.В. паспорт серія НОМЕР_1 від 03.10.1995; від відповідача (за первісним позовом): Гриценко І.Г., довіреність № 05/01 від 05.01.2021.

установив

19.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”, Рівненська область, м. Вараш до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів”, м. Запоріжжя про стягнення пені у розмірі 1040,98 грн за договором поставки № 53-122-11-19-08443 від 14.08.2019.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021, справу № 908/2401/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 25.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2401/21. Присвоєно справі номер провадження 15/156/21. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У строк, встановлений судом для подання відзиву, Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів”, м. Запоріжжя звернулось до Господарського суду Запорізької області з зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 5202,27 грн, з яких: пеня за порушення строків виконання зобов`язання у розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожен день порушення умов оплати у розмірі 2313,29 грн, штраф за прострочення грошового зобов`язання понад 30 днів у розмірі 2698,87 грн, 3% річних від простроченої суми основного боргу у сумі 189,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 0,15 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 908/2401/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 04.10.2021 зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів”, м. Запоріжжя до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”, Рівненська область, м. Вараш про стягнення коштів була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

12.10.2021 на адресу Господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів”, м. Запоріжжя про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.10.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів”, м. Запоріжжя до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”, Рівненська область, м. Вараш про стягнення коштів до розгляду. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2401/21. Розгляд справи № 908/2401/21 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні, яке призначено на 10.11.2021.

Ухвалою суду від 10.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2401/21 до судового розгляду по суті на 01.12.2021.

Представник Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” заявлені позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 53-122-11-19-08443 від 14.08.2019. Продукція на суму 38 554,80 грн була поставлена ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» 07.10.2019 згідно видаткової накладної, з простроченням на 27 днів. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1040,90 грн. Обґрунтовуючи позов посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 663, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 216, 218, 230, 231, 232, 271 Господарського кодексу України.

Позивач за первісним позовом, скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи відповідь зазначив, що доводи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать обставинам справи та діючому законодавству, адже підписавши договір поставки відповідач знав про ступінь відповідальності за йото порушення. Враховуючи зазначене, позивач (за первісним позовом) вважає наявними підстави для задоволення первісних позовних вимог.

Щодо зустрічного позову заперечив з тих підстав, що згідно умов договору поставки № 53-122-11-19-08443 від 14.08.2019, а саме розділом 9, яким врегульовано відповідальність за порушення виконання сторонами зобов`язань, не встановлено права відповідача (за первісним позовом) на нарахування пені та штрафу. Крім того, на думку позивач (за первісним позовом) розрахунок суми 3% річних наданий відповідачем є завищеним. Зауважив, що день фактичної сплати суми заборгованості, не повинен включатися в період часу за який здійснюється нарахування компенсаційних сум. Нарахування 3% річних, з боку позивача за зустрічним позовом, по 20.01.2020 є неправомірним. Щодо нарахованих інфляційних втрат у розмірі 0,15 грн, Крім того, сукупний індекс інфляції, за період порушення сплати грошового зобов`язання, становив 99,9996 %, тобто мала місце дефляція. Просить у задоволені зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові № 14241/001-юр від 13.08.2021 та відповіді на відзив № 17640-001-юр від 06.10.2021. Відзив на зустрічний позов № 18351/001-юр від 20.10.2021.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів” щодо первісного позову заперечив з тих самих підстав, які покладені в обґрунтування зустрічного позову. Щодо зустрічного позову зазначив, що у відповідності до пункту 8.4 договору поставки датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем продукції. Видаткова накладна № 9439 від 20.09.2019 свідчить, що поставка продукції за Специфікацією № 1 до договору на загальну суму 38 554,80 грн була здійснена 07.10.2019. Таким чином, відповідач (за зустрічним позовом) повинен був здійснити оплату в розмірі 100% вартості поставленої продукції в строк до 21.11.2019. Всупереч умовам договору поставлену продукція оплачена лише 20.01.2020, що підтверджується платіжними дорученнями № 926 від 20.01.2020 та № 927 від 20.01.2020, тобто порушення покупцем строків розрахунку за поставлений товар складає 60 календарних днів, у зв`язку з чим звертається до суду з зустрічним позовом про стягнення пені за порушення строків виконання зобов`язання у розмірі 0,1 % вартості товару за кожен день порушення умов оплати у розмірі 2313,29 грн, штраф за прострочення грошового зобов`язання понад 30 днів у розмірі 2698,87 грн, 3% річних від простроченої суми основного боргу у сумі 189,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 0,15 грн.

Представник позивача (за зустрічним позовом) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у зустрічній позовній заяві № 138 від 23.09.2021, відзиві на позовну заяву № 139 від 23.09.2021 та відповіді на відзив на зустрічний позов № 161 від 04.11.2021.

У судому засіданні 01.12.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

14.08.2019 Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів»» (відповідач, постачальник) за результатами закупівлі UА-2019-07-08-0003б4-а, згідно з Законом України «Про публічні закупівлі», укладено договір поставки № 53-122-11-19-08443.

Предметом поставки за даним договором є 31320000-5 електророзподільні кабелі, які передбачені специфікацією № 1 до договору поставки (п. 1.2 договору поставки).

Згідно з умовами договору, відповідач зобов`язувався поставити і передати у власність позивача продукцію згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки), в строк 25 календарних днів з моменту укладення договору (п. 3.1. договору).

Пунктом 2.1, 2.2 договору поставки передбачена ціна продукції за даним договором - на суму 32 129,00 грн.

Згідно з п. 8.4 договору поставки передбачено, що датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Пунктом 9.1 договору поставки передбачена відповідальність за порушення строків поставки.

Строк дії договору - по 31.12.2019 (п. 11.1 договору).

До договору сторонами складено та підписано специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору поставки) на суму 38 554,80 грн.

Договір поставки та специфікація № 1 підписані з боку обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Пунктом 3.1 договору поставки встановлено, що місце поставки та вантажоодержувач -34400, м. Вараш, Рівненська обл., склад РВ ВП “Складське господарство” ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Поставка товару відповідачем здійснена за видатковою накладною № 9439 від 20.09.2019 на загальну суму 38 554,80 грн - 07.10.2019, з простроченням на 27 днів.

Позивачем (за первісним позовом) направлено на адресу відповідача претензію № 5918/001 від 31.03.2021 про сплату пені, яка залишена без відповіді.

Невиконання відповідачем (за первісним позовом) взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної поставки товару, стала підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до пункту 8.4 договору поставки датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем продукції.

Видатковою накладною № 9439 від 20.09.2019 підтверджується, що поставку продукції на загальну суму 38 554,80 грн здійснено 07.10.2019, з простроченням на 27 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 9.1 договору поставки передбачено обов`язок постачальника сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, а за прострочку поставки на строк понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7 % від суми непоставленого товару. У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань по договору.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов`язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Суд перевірив розрахунок пені за допомогою ІПС «Законодавство» та визнав вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1040,98 грн обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача за первісним позовом, надані в обґрунтування заперечень на первісний позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

За неналежне виконання умов договору, позивач (за зустрічним позовом) просив стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) пеню за порушення строків виконання зобов`язання у розмірі 0,1% вартості товару за кожен день прострочення в розмірі 2313,29 грн, штраф за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 2698,87 грн.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, то обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно викопаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування неустойки, або містить умову про те, що пеня та штраф нараховується відповідно до чинного законодавства, сума неустойки може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умовиїї сплати визначено певним законодавчим актом.

Умовами договору поставки, зокрема розділу 9, яким врегульовано відповідальність за порушення виконання сторонами зобов`язань, не встановлено права Товариства і обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» на нарахування пені та штрафу (їх розміру та порядку нарахування). Так само відсутній розмір пені та штрафу за несвоєчасні розрахунки за поставлений товар у законодавчих актах.

Щодо посилання позивача (за зустрічним позовом) на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, як на обґрунтування розміру нарахованих штрафу та пені, то дана норма закону визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України ми за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, штрафні санкції за вкачаною нормою застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, паданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій (що кореспондується з п. 9.1. договору).

З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення пені в розмірі 2313,29 грн та штрафу в розмірі 2698,87 грн.

Крім того, позивач (за зустрічним позовом) просив стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) - 3 % річних за період з 22.11.2019 по 20.01.2020 в сумі 189,96 грн та інфляційні втрати за період грудень 2019 року – січень 2020 року в розмірі 0,15 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних – є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Під час перевірки розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою програми «Законодавство» судом встановлено, що оплата за поставлену продукцію, в повному обсязі, відбулась 20.01.2020, а тому день фактичної сплати суми заборгованості, не повинен включатися в період часу за який здійснюється нарахування компенсаційних сум.

З урахуванням викладеного стягненню підлягає 3% річних в сумі 186,80 грн за період з 22.11.2019 по 19.01.2020.

Щодо нарахованих інфляційних втрат у розмірі 0,15 грн, суд зазначає, що сукупний індекс інфляції, за період порушення сплати грошового зобов`язання, становив 99,9996 %, тобто мала місце дефляція, а тому заявлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 0,15 грн не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач (за зустрічним позовом) заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, проте доказів на підтвердження понесення цих витрат суду не надано, тому суд не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу.

Представник ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» під час судових дебатів зазначив, що документальне підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу буде надано протягом п`яти днів, з дня ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору; судовий збір за зустрічним позовом, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 191, 202, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів” (69123, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 36911851) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” (34403, Рівненська область, м. Вараш; ідентифікаційний код ВП 05425046) пеню у розмірі 1040,98 грн (одна тисяча сорок гривень 98 коп.), витрати з судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 94 коп.).

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” (34403, Рівненська область, м. Вараш; ідентифікаційний код ВП 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових металів” (69123, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 36911851) 3% річних у розмірі 186,80 грн (сто вісімдесят шість гривень 80 коп.), витрати з судового збору у розмірі 81,51 грн (вісімдесят одна гривня 51 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 2313,29 грн, штрафу у розмірі 2698,87 грн та інфляційних втрат у розмірі 0,15 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 14 грудня 2021 року.

Суддя І. С. Горохов