Рішення № 101871178, 13.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/164/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 Справа № 908/2955/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/2955/21

за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ідентифікаційний код юридичної особи 16285602 (вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення 117 720 грн 00 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 1847 від 30.09.2021 Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 117 720 грн 00 коп. страхового відшкодування та 2270 грн 00 коп. судового збору.

Позов заявлено на підставі ст. 993, 1166, 1187,1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 35, 37 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19.05.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Ford SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 та CITROEN C-ELYSEE, д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль CITROEN C-ELYSEE, д.н.з. НОМЕР_2 , який був застрахований у позивача згідно договору добровільного страхування засобів наземного транспорту №530506938.21 від 01.04.2021. Застрахований у позивача автомобіль отримав механічні пошкодження. Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 у справі № 335/5919/21 ДТП мала місце внасділок порушень водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Ford SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 , що застрахований у відповідача з лімітом відповідальності 130 000 грн 00 коп. та франшизою 2 500 грн 00 коп. На умовах договору страхування страховиком було сплачено страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля – страхове відшкодування у розмірі 120 220 грн 00 коп. Претензією № 3802206 від 25.06.2021 позивач звернувся до відповідача, однак відповіді не отримав. На час звернення до суду кошти від відповідача позивачем не були отримані.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021, справу 908/2955/21 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2021 у справі № 908/2955/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач та відповідач отримали вказану копію ухвали суду 18.10.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

23.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково у розмірі 71708 грн 00 коп., з урахуванням розрахунку вих. № 19489СПР від 20.09.2021, проведеного оцінювачем ОСОБА_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,56. У відзиві відповідач вказує про отримання 02.07.2021 від позивача заяви про страхове відшкодування (вх. №3288 від 02.07.2021), з якої відповідачу стало відомо про ДТП. Відповідач просить розподілити судові витарти у відповідності до ст. 29 ГПК України та розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, без участі представника відповідача.

Відзив своєчасно направлений до суду та позивачеві і прийнятий судом до розгляду.

Відповіді на відзив не надійшло.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.04.2021 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГО» (страховик, позивач у справі) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту № 530506938.21, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE, д.н.з. НОМЕР_2 .

Страховим випадком за договором є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок, у т.ч. дорожньо-транспортної пригоди.

Строк дії договору встановлено з 05.04.2021 по 04.04.2022.

19.05.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Ford SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 та CITROEN C-ELYSEE, д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль CITROEN C-ELYSEE, д.н.з. НОМЕР_2 , який був застрахований у позивача згідно договору добровільного страхування засобів наземного транспорту №530506938.21 від 01.04.2021.

Застрахований у позивача автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 у справі № 335/5919/21 ДТП мала місце внасділок порушень водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Ford SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 . Вказану особу визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, накладено адміністративний штраф.

Вартість відновлювального ремонту, згідно з ремонтною калькуляцією, на підставі рахунку-фактури ФОП Морозова С.С. № 212 від 27.05.2021 склала 99 000 грн 00 коп.

Заявою ОСОБА_3 просила сплатити страхове відшкодування по полісу та страховому випадку, що стався 19.05.2021 з її автомобілем на користь ФОП Морозова С.С.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 3851285 від 02.06.2021 та визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 99 000 грн 00 коп.

Платіжним дорученням № 14097 від 17.06.2021, згідно вказаного рахунку, в рахунок сплати страхового відшкодування за полісом № 530506938.21 позивачем сплачено ФОП Морозов С.С. 99 000 грн 00 коп.

Листом 08.06.2021 ФОП Морозов повідомив позивача про підняття цін та на підставі ремонтної калькуляції виставив рахунок-фактуру № 212 від 08.06.2021 на суму 115 820 грн 00 коп.

Листом від 24.06.2021 позивач гарантував ФОП Морозову С.С. сплату згідно рахунка № 212 від 08.06.2021 в сумі 16 820 грн 00 коп. протягом 15 робочих днів.

Відповідно до страхового акта № 3932923 від 24.06.2021, сума збитку складає 115 820 грн 00 коп, а з урахуванням вже виплаченого страхового відшкодування в сумі 99 000 грн 00 коп., підлягає відшкодуванню 16 820 грн 00 коп.

Згідно розпорядження № 3932923 про виплату страхової події, страхове відшкодування у сумі 16 820 грн 00 коп. 07.07.2021 виплачено (платіжне доручення № 15207 від 07.07.2021).

Відповідно до страхового акта № 4254415 від 21.09.2021, сума збитку складає 4400 грн 00 коп.

Згідно розпорядження № 4254415 про виплату страхової події, страхове відшкодування у сумі 4400 грн 00 коп. виплачено (платіжне доручення № 20191 від 24.09.2021).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ford SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована полісом відповідача № ЕР/203993115. Ліміт за шкоду майну за цим полісом становить 130000,00 грн., франшиза – 2 500 грн 00 коп.

25.06.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 99 000 грн 00 коп.

Вказана претензія отримана відповідачем 02.07.2021.

Доказів надання відповідачем відповіді на претензію позивача, задоволення вимог чи відмови у їх задоволенні сторонами не надано.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 117 720 грн 00 коп. (99000 грн 00 коп.+16820 грн 00 коп. +4400 грн 00 коп.- 2500 грн 00 коп.).

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що на умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв`язку з чим було сплачено страхове відшкодування на підставі рахунку-фактури №212 від 27.05.21 ОСОБА_4 ФОП, рахунку-фактури №212 від 08.06.21 ФОП Морозов Сергій Сергійович (доплата у зв`язку з підняттям цін на СТО), рахунку №212-1 від 16.09.21 ФОП « ОСОБА_4 » у розмірі 120 220 грн. Відповідно до полісу МТСБУ автомобіль марки «Форд» д/н НОМЕР_1 , був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність автомобіля «Форд», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» (поліс № ЕР/203993115) з лімітом відповідальності 130 000 грн 00 коп. та франшиза - 2 500 грн 00 коп. за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування” визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Матеріалами справи підтверджується, що за умовами договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 530506938.21 від 01.04.2021, відповідно до заяви страхувальника, позивач виплатив страхове відшкодування на рахунок СТО в загальному розмірі 120 220 грн 00 коп.

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування”.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2021 у справі № 335/5919/21 встановлено, що ДТП мала місце внасділок порушень водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Ford SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 . Вказану особу визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, накладено адміністративний штраф.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ford SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована полісом відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»№ ЕР/203993115.

Ліміт за шкоду майну за цим полісом становить 13000000 грн 00 коп., франшиза – 2 500 грн 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідач не надав суду доказів виплати страхового відшкодування позивачу.

Щодо зауважень відповідача до правильності визначення страхового відшкодування, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 0,56, суд зауважує наступне.

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.

З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Виходячи з викладених висновків Великої палати Верховного Суду та приписів законодавства, суд дійшов висновку, що порядок виплати страхового відшкодування, встановлений Законом України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, поширюється не тільки на страхувальника, але й на іншу особу, яка має право на виплату страхового відшкодування, в даному випадку – на позивача, у тому числі щодо строків виплати страхового відшкодування та відповідальності за їх порушення.

Позивач надіслав відповідачу 25.06.2021 претензією на суму 99 000 грн 00 коп.

Вказана претензія отримана відповідачем 02.07.2021, згідно поштового повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, відповідач не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви (02.07.2021) про страхове відшкодування повинен був відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно з п. 36.7 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Щодо вимог позивача на суму страхового відшкодування відповідач не надав доказів прийняття обґрунтованого рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування та надання його позивачу у встановлений строк відповідно до п. 36.2 ст. 36, п.37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Однак, при цьому, суд враховує, що пред`явлення особою вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Так, приписи статті 29 та пункту 32.7 статті 32 цього Закону передбачають, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Пунктами 1.6 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності ТЗ за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу ТЗ. Отже, якщо для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди ТЗ ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільн-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого ТЗ.

Враховуючи рік випуску транспортного засобу CITROEN C-ELYSEE, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП, 2013, тобто більше ніж 7 років в експлуатації, беручи до уваги, що у розрахунку страхового відшкодування позивача, коефіцієнт фізичного зносу вказаного авто дорівнює 0,00%, позивачем безпідставно пред`явлено вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи розрахунок вих. № 19489СПР від 20.09.2021, проведеного оцінювачем ОСОБА_2 згідно з ч. 36.2 ст. 36 Закону, наданий відповідачем, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля CITROEN C-ELYSEE, д.н.з. НОМЕР_2 , визначена відповідно до вимог Закону, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,56 (ст. 29 Закону) склала 74208 грн 00 коп.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та суми франшизи (2500 грн 00 коп. за полісом), на яку зменшується сума страхового відшкодування, визнаного відповідачем, з останнього підлягає відшкодуванню 71708 грн 00 коп.

Таким чином, у страховика у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та з вирахуванням франшизи.

Аналогічний висновок міститься у постанові КГС у складі Верховного Суду від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17.

Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 71708 грн 00 коп.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково, в сумі 71708 грн 00 коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 46 012 грн 00 коп. суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

При цьому суд враховує, що позивачем надано докази направлення та отримання відповідачем претензії лише на суму 99000 грн 00 коп., розрахунок страхового відшкодування позивача та його заява не враховує відповідний коефіцієнт фізичного зносу вказаного застрахованого авто, а відповідачем надано належні докази в підтвердження відповідного коефіцієнту і визнаються позовні вимоги в сумі 71708 грн 00 коп.

На підставі ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1382 грн 75 коп. Решта судового збору (887 грн 25 коп.) відноситься на позивача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ідентифікаційний код юридичної особи 16285602 (вул. Бульварно-Кудрявська, 33, м. Київ, 01054) 71 708 (сімдесят одна тисяча сімсот вісім) грн 00 коп. страхового відшкодування та 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн 75 коп. судового збору.

3. У позові щодо стягнення 46 012 грн 00 коп. страхового відшкодування та 887 грн 25 коп. судового збору відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 13.12.2021.

Суддя А.О. Науменко