Ухвала суду № 101870704, 14.12.2021, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"14" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1330/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до "Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с.Калинівка Житомирського району Житомирської області" (с.Калинівка Житомирського району Житомирської обалсті)

про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним статуту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним протоколу №2 загальних зборів Релігійної організації "Українська православна Свято-Покровська церква" від 06.07.2019; визнання недійсним Статуту релігійної організації "Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Пресвятої Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області" у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів релігійної громади оформленого протоколом №2 від 06.07.2019, затвердженим Єпархіальним архієреєм Управління Житомирсько-Овруцької Єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) Єпископом Житомирським і Овруцьким 15.07.2019 та зареєстрованого на підставі розпорядження Житомирської ОДА №346 від 03.10.2019 Житомирською районною державною адміністрацією реєстраційної дії №12871050003003180 від 09.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що про загальні збори, які відбулись 06.07.2019, не було повідомлено керівника - настоятеля церкви Олександра Хрустюка , голову парафіяльної ради та її членів. Крім того, збори всупереч вимог чинного законодавства проходили без участі людей, які постійно відвідують храм та приймають активну участь в житті парафії. Внаслідок прийнятих протизаконних рішень, що стосувались статутної діяльності, зареєстровано Статут релігійної організації у новій редакції. Враховуючи, що збори проведені з порушенням процедури визначеної Статутом (в редакції, чинній на момент проведення зборів), Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", протокол №2 від 06.07.2019 та нова редакція Статуту мають бути визнані недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши зміст позовної заяви та розглянувши додані до неї документи, господарський суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 2270,00грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру про визнання недійсним протоколу загальних зборів та визнання недійсним статуту, отже за кожну з них має бути сплачено судовий збір у відповідному розмірі, встановленому законом.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 4540,00грн (2270,00грн (вимога немайнового характеру) х2).

Натомість, до матеріалів позовної заяви заявником не додано доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

У позовній заяві позивач посилаючись на п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" просить відстрочити сплату судового збору до моменту розгляду справи по суті. Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 незаконно усунули від виконання повноважень керівника релігійної організації та настоятеля Свято-Покровської церкви, у зв`язку з чим останній не отримує дохід та позбавлений засобів існування.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону, норма якої є спеціальною.

Згідно зі статтею 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус: є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява N 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.85 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява N 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Таким чином, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

За оцінкою суду, наведені ОСОБА_1 обставини в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, не є такими, з якими положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість відстрочення сплати судового збору, жодних доказів в обґрунтування заяви позивачем не надано. Посилання на відсутність доходів без відповідних доказів, не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати докази сплати судового збору у встановленому порядку розмірі.

Приписами ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з доказами надіслання її копії відповідачу листом з описом вкладення.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала набрала законної сили 14.12.2021 та оскарженню не підлягає.

Суддя Соловей Л.А. друк. 2 прим.

1- у справу; 2- позивачу (рек. з повід)