Постанова № 10187020, 30.04.2010, Великолепетиський районний суд Херсонської області

№ 2а-71/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2010 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

при секретарі Шишка Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти Дорожньо-патрульної служби м. Таврійськ майора міліції Ісламова С.Д. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 17.03.2010 pоку постановою в справі про адміністративне правопорушення серія ВТ № 102635 на нього, як на посадову особу філії «Великолепетиський райавтодор» накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 680,00 грн. за порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 3 ст. 140 КУпАП. Постанову № ВТ 102635 в справі про адміністративне правопорушення про накладання штрафу вважає незаконною з таких підстав. Відповідно до СОУ 45.2-00018112-006:2005 Розділ 7 «Облаштування місць проведення робіт» відповідальна особа перед початком виконанням дорожніх робіт обстежує автомобільну дорогу, визначається з місцем виконання робіт для необхідного будівництва та об'їзду ділянки роботи і вже після обстеження і визначення ділянки облаштовує місце виконання робіт відповідними тимчасовими засобами організації дорожнього руху згідно затвердженої схеми. Статтею 12 Закону України «Про дорожній рух» на яку посилається інспектор передбачає, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язанні: позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами. Отже в даній статті передбачено, що при виконанні робіт встановлюються відповідні дорожні знаки, а не при обстеженні і визначенні автомобільної дороги на якій збираються проводити ремонтні роботи. Отже відповідальна особа перед початком робіт обстежує автомобільну дорогу, визначається з ділянкою, яка підлягає під роботи і тільки потім облаштовує місце проведення робіт технічними засобами (дорожніми знаками). Він в свою чергу обстежив відповідну ділянку і вже встановив всі знаки згідно схеми крім одного знака 3.30 «кінець обмеженням швидкості руху», який ішов встановлювати і в цей момент до нього під'їхав інспектор побачив дану ситуацію і почав складати протокол. Він пояснив, що ремонтні роботи на даній ділянці дороги, ще не здійснювалися, тому не всі знаки і встановлені. По-друге: зазначив, що даний знак повинен стояти після ділянки на якій проводяться роботи тобто потрібно пройти 10 20 хв. через всю територію (тобто від самого першого знака «дорожні роботи» до останнього знака «кінець обмежень»), що він і робив на даний момент. По-третє: даний знак не впливає на безпечність руху, так як він є попереджуючим знаком «кінець обмеження швидкості руху», а у зв'язку з тим, що роботи проводилися в м. Таврійськ і там рух обмежений, то обмеження руху не могло бути закінчене. Позивач просить суд постанову № ВТ 102635 в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 від 17.03.2010 pоку, визнати незаконною і скасувати.

У судовому засіданні позивач позов підтримав також просить суд поновити йому строк для оскарження постанови, оскільки після винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВТ № 102635 від 17.03.20010 року відповідачем у встановлений ст. 285 КУпАП строк не надіслана постанова про накладення на нього адміністративного стягнення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду письмову заяву в якій позов ОСОБА_1 не визнав, оскільки постанова винесена згідно чинного законодавства, правомірно і обґрунтовано. Також вважає, що даний позов є засобом уникнення від адміністративної відповідальності. Також просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративно суду. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому КАС України.

17.03.2010 року командиром роти ДПС м. Таврійськ майором міліції Ісламова С.Д. 17.03.2010 року винесено у відношенні ОСОБА_1 постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВТ № 102635 про вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП якою на позивача накладено адмінстративне стягнення у вигляді штрафу. З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що після винесення постанови 17.03.2010 року позивачу особисто не вручили постанову по справі про адміністративне правопорушення і не надіслали поштою (у постанові відсутня відмітка про відправлення постанови поштою), протягом трьох діб як, того вимагає ч. 1 ст. 258 КУпАП. Отже суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк для оскарження постанови від 17.03.2010 року з поважних причин, а тому вважає за необхідне відповідно до ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 100 КАС України поновити позивачу строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 17.03.2010 року.

Згідно з п.п. 1, 3 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

17.03.2010 року командиром роти ДПС м. Таврійськ майором міліції Ісламова С.Д. була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВТ № 102635 згідно якої ОСОБА_1 не обладнав технічними засобами регулювання дорожнього руху місце проведення ремонтних робіт на проїзній частині а/д Р 47 Херсон-Генічеськ у відповідності до погодженої з ДАІ схеми організації дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП. Вказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 140 КУпАП п орушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач з винесеною постановою незгоден, так як ремонтні роботи на дорозі не проводилися, а він як посадова особа здійснював лише обстеження ділянки автошляху, де необхідно проводити ремонтні роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення субєкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судове засідання не з»явився та не надав доказів, які підтверджують правомірність винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення вчинене позивачем 17.03.2010 року, та які б спростували його пояснення. Відсутність у діях позивача правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, підтверджується поясненнями самого позивача, та розділом 7 «Порядку огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг» СОУ (45.2-00018112-006:2005), згідно якого відповідальна особа перед початком виконанням дорожніх робіт обстежує автомобільну дорогу, визначається з місцем виконання робіт для необхідного будівництва та обїзду ділянки роботи і вже після обстеження і визначення ділянки облаштовує місце виконання робіт відповідними тимчасовими засобами організації дорожнього руху згідно затвердженої схеми, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження відповідачем по справі повинно було бути закритим за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Отже судом встановлено, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВТ № 102635 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, винесена не на підставі закону, оскільки у діях позивача не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП, а відповідачем не надано доказів вчинення позивачем правопорушення, а тому відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі повинно було бути закритим за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 ст. 162 КАС України, вважає за необхідне визнати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВТ № 102635, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу протиправною та скасувати її, як таку, що винесена необґрунтовано та не на підставі закону, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Куруючись ст. 289 КУпАП, ст.ст. 2, 11, 71, 100, 162, 163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду для оскарження постанови серія ВТ № 102635 від 17.03.2010 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВТ № 102635 від 17.03.2010 року, винесену командира роти Дорожньо-патрульної служби м. Таврійськ майора міліції Ісламовим С.Д., якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постанова суду може бути оскаржене через Великолепетиський районний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА

В.о. голови суду В.В. Соловйов