Ухвала суду № 101870118, 14.12.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/1289/21

Провадження № 1-м/417/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Дідоренко А.Е.

при секретарі Шматко О.С.

за участі прокурора Харабари Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області клопотання представника Міністерства юстиції України Сідабрас О.С. про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Трьохізбенка Слов`яносербського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Желєзнодорожнього районного суду м.Ростова-на-Дону від 24.04.2017 року до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років 03 місяця, без позбавлення права займати певні посади і займатися певною діяльністю і без штрафу, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2021 року до Марківського районного суду Луганської області надійшло клопотання представника Міністерства юстиції України Сідабрас О.С. про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 13 вересня 2021 року наказом № 3242/5 Міністерства юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статей 2,3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статей 605,606,609-611 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 6-9,12-14 Розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників(екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 року №2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 за №956/33927, підпункту 4.47 пункту 4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Мін`юсту України від 23.06.2011 №1707/05( із змінами), та у зв`язку з запитом Міністерства юстиції Російської Федерації від 13.07.2021 року за №06-80636/21.

ОСОБА_1 засуджено вироком Желєзнодорожного районного суду м.Ростова-на-Дону від 24.04.2017 до покарання у вигляді 10 років 03 місяців позбавлення волі, вирок набув законної сили 16.05.2017.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у великому розмірі) КК Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до статей 15,307 КК України.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №9 ГУФСВП Росії по Ростовській області», кінець відбування покарання 18.12.2026.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

Згідно з Розпорядженням Голови вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.09.2014 №29/0/38-14 розгляд справ, підсудних Слов`яносербському районному суду Луганської області, здійснюється Марківським районним судом Луганської області.

При визначенні строку покарання, який підлягатиме відбуванню у разі передачі ОСОБА_1 в Україну, просять врахувати вимоги частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Конституції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком російського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим ОСОБА_1 права бути переданим в Україну як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з`явився в клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, вказавши, що згідно ч.1 ст.610 КПК України явка представника Міністерства юстиції України не є обов`язковою.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону, запропонувала визначити частини статей та статті КК України, які відповідають злочину вчиненому ОСОБА_1 – ч.1 ст.15, ч.3 ст. 307 КК України, та призначити покарання у вигляді 10 років 03 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 відповідно до вироку від 24.04.2017 року, рахувати з 24.04.2017 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України засудженому в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з 09.09.2016 року по 23.04.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22.09.1995 р., компетентні органи держави виконання вироку: a) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положеннями статті 10; або: b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Згідно з ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Як вбачається з розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 29/0/38-14 від 12.09.2014 р. відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам, Марківському районному суду Луганської області була визначена підсудність справ Слов`яносербського районного суду Луганської області.

Судом встановлено, що 24 квітня 2017 року громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено вироком Желєзнодорожного районного суду м.Ростова-на-Дону до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років 03 місяці без позбавлення права займати певні посади і займатися певною діяльністю і без штрафу, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації. Вирок набрав законної сили 16.05.2017 року (а.с.50-61).

Згідно розпорядження Желєзнодорожнього районного суду м.Ростова-на-Дону від 19.05.2017 №1-113/2017 вирок Желєзнодорожнього районного суду м.Ростова-на-Дону від 24.04.2017 року відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 16.05.2017 (а.с.62).

Під час відбування покарання на території Російської Федерації засуджений ОСОБА_1 написав заяву, оригінал якої додається до клопотання, в якій попросив передати його для подальшого відбування покарання до України (а.с.66).

13.09.2021 р. наказом Міністерства юстиції України № 3242/5 було прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 605, 606,609-611 КПК України, ст.ст. 2,3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі(прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 №2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 за №956/33927, пп.4.47 п.4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Мін`юсту України від 23.06.2011 №1707/5( із змінами) та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 13.07.2021 року за № 06-80636/21(а.с.77).

Як вбачається з довідки ФКУ ВК-9 ГУФСВП Росії по Ростовській області, початок строку відбування покарання ОСОБА_1 - 09 вересня 2016 року, кінець строку відбування покарання – 08 грудня 2026 року, станом на 02.04.2021 р. відбута частина строку покарання - 04 роки 6 місяців 23 дні, а не відбутий строк на вказану дату склав 05 років 08 місяців 6 днів (а.с.65).

Згідно характеристики затвердженої т.в.о.начальника ФКУ ВК - 9 ГУФСВП Росії по Ростовській області від 02.04.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 характеризується посередньо(а.с.74-75).

Згідно копії паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого Слов`яносербським РС УДМСУ в Луганській області 22.08.2013 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Трьохізбенка Слов`яносербського району Луганської області є громадянином України, місце реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 (а.с.71-73).

Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи згідно зі ст. 6 Конвенції про передачу засуджених від 21.03.1983 р. та ст. 610 ч. 2 КПК України.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Так згідно вироку Желєзнодорожнього районного суду м.Ростова-на-Дону від 24.04.2017 року дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 30, п. «г» ч.4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів скоєний у великому розмірі).

Відповідальність за суспільно небезпечне діяння, за яке засуджено ОСОБА_1 в Російській Федерації, передбачена також законодавством України.

На момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а також на момент вирішення питання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, дії ОСОБА_1 відповідно до Кримінального кодексу України слід кваліфікувати за ч.1 ст.15, ч.3 ст. 307 КК України, як замах на незаконний збут наркотичних засобів у великих розмірах.

Частиною 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Санкцією ч.3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Разом з тим, суд застосовує положення ч.3 ст.68 КК України, яка вказує, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Максимальний строк покарання передбачений санкцією ч.3 ст. 307 КК складає 12 років.

Крім того згідно п.1 ч.4 ст. 610 КПК України, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Таким чином аналіз вказаних правових норм законодавства України дає суду підстави задля висновку, щодо необхідності встановлення ОСОБА_1 строку покарання у розмірі який складає за ч.1 ст.15 ч.3 ст. 307 КК України - 10 років 03 місяці позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання, який належить відбувати засудженому, термін попереднього ув`язнення з 09.09.2016 р. по 23.04.2017 року включно в редакції ч. 5 ст. 72 КК України відповідно до Закону України № 838-VIII із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід відраховувати з 24.04.2017 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк утримання ОСОБА_1 під вартою з 09.09.2016 року до 23.04.2017 року включно.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.9-11 Страсбургської Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року, ст.ст.372, 392, 395, 602, 610 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства Юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Вирок Желєзнодорожного районного суду м.Ростова-на-Дону від 24 квітня 2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації та засуджено до 10 (десяти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі без позбавлення права займати певні посади і займатися певною діяльністю і без штрафу, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму привести у відповідність із законодавством України.

Положенням КК України, яким передбачена відповідальність за злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком Желєзнодорожного районного суду м.Ростова-на-Дону від 24.04.2017 року визначити ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Трьохізбенка Слов`яносербського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати засудженим за ч.1 ст.15, ч.3 ст.307 КК України до покарання у вигляді 10 років 03 місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 24.04.2017 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання, який належить відбувати засудженому, термін попереднього ув`язнення з 09.09.2016 р. по 23.04.2017 року включно в редакції ч. 5 ст. 72 КК України відповідно до Закону України № 838-VIII із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Копії ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну, а також до Державної пенітенціарної служби.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.Е.Дідоренко