Рішення № 101864632, 30.11.2021, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/952/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Собчук М.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки(пені) у зв`язку з несплатою аліментів, в якому просить стягнути на його користь з відповідача неустойку за прострочення по сплаті аліментів на утримання їхньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 45019 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. За час спільного життя у них народилася дочка ОСОБА_6 . За судовим наказом Чаплинського районного суду Херсонської області від 02.11.2017 року №665/1456/17 з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з 18 жовтня 2017 року. Вказаний судовий наказ для його виконання позивачем пред`явлено до виконання за місцем проживання боржника до Чаплинського РВ ДВС ГТУЮ в Херсонській області. Однак як зазначає позивач, відповідач аліментні зобов`язання виконує не в повному обсязі та станом на лютий 2021 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 45091 грн..

Враховуючи, що заборгованість по аліментам виникла виключно з вини відповідача, тому звернувся до суду з даним позовом, у якому відповідно до наданого ним розрахунку просив суд стягнути з ОСОБА_4 неустойку зі сплати аліментів відповідно до ч.1 ст. 196 СК України в розмірі заборгованості по аліментам, так як нарахований розмір пені є значно вищим.

Позивач в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки.

Представник позивача – адвокат Кушнеренко Т.В. в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав вказаних у позові.

Відповідач, в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причини неявки.

Представник відповідача – адвокат Чавурська О.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та посилалася на те, що відповідач протягом тривалого часу не працює та не має доходів, з яких могла б сплачувати аліменти у розмірі та строк встановлені рішенням суду. Має на своєму утриманні іншу дитину, через що вважає, що в її діях відсутня вина, тому просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , що підтверджується копією до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 16.02.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції в Херсонській області.

Відповідно до судового наказу Чаплинського районного суду Херсонської області від 02.11.2017 року №665/1456/17 з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з 18 жовтня 2017 року.

Як вбачається з довідки-розрахунку Чаплинського районного відділу ДВС ПМУЮ (м. Одеса) від 14 лютого 2021 року, у відділі на виконанні перебуває судовий наказ №665/1456/17 від 04.12.2017 року, виданий Чаплинським районним судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з 18 жовтня 2017 року.

Відповідно до вказаної довідки, заборгованість по аліментам в період з жовтня 2017 року по лютий 2021 року складає 45091 грн.

Враховуючи що вказана заборгованість виникла з вини відповідача, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення пені за несплату аліментів та його позов підлягає задоволенню, виходячи в наступного.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами, яка стягується відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 196 СК України, суд повинен встановити крім факту заборгованості за аліментами, ще й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні.

Як роз`яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Постановою Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року у справі за № 6-149цс14 роз`яснено, що оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то, при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Дана позиція викладена у правових висновках Верховного суду України у постанові від 25 квітня 2018 року по справі №14-37цс18.

Позивачем до суду надано довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за період з жовтня 2017 року – часу стягнення аліментів по лютий 2021 року – досягнення дитиною повноліття та відповідно припинення стягнення аліментів за рішенням суду, та в позовній заяві наведено розрахований розмір неустойки (пені) станом на 14 лютого 2021 року, відповідно до якого розмір неустойки становить 269514.08 гривень, який у свою чергу відповідачем не оспорювався та відповідно розрахунку нею не надано, з огляду на що суд вважає, що розмір неустойки, наданий позивачем є належним та вірно розрахованим, тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 частково сплачувалися аліменти, суд вважає безпідставними, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, є обов"язковими до виконання, а у випадку неможливості сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі відповідач не була позбавленою можливості звернутися до суду з позовом в порядку, передбаченому ст. 192 СК України.

При цьому слід зазначати, що заперечення представника відповідача та надані в їх підтвердження докази свідчать про те, що станом на час стягнення аліментів, ОСОБА_4 мала на своєму утриманні іншу дитину, та не мала стабільного доходу, що як зазначено вище могло бути підставою звернення її до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Натомість з наданого відповідачем відомості пенсійного фонду України ОК-5 вбачається, що з часу призначення аліментів ОСОБА_4 мала стабільний дохід.

У виникненні заборгованості по аліментах вбачається пряма вина відповідача ОСОБА_4 , яка після звернення позивача до суду з даним позовом здійснила погашення частини заборгованості по аліментах, про що свідчить наданий її представником розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №55851358, здійснений Чаплинським РВ ДВС ПМУЮ (м. Одеса) 29 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що протягом червня – вересня 2021 року ОСОБА_4 сплачено понад 4 тис. грн.. заборгованості, та свідчить про визнання нею свого обов`язку щодо сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2019 року справа №661/905/19.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях відповідача ОСОБА_4 наявна винна поведінка щодо виникнення та несплати заборгованості по аліментах, оскільки саме через несплату аліментів та не вжиття заходів, щодо їх погашення пов`язано виникнення вказаної у позову заборгованості по аліментах.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 свідомо не сплачувала аліменти на утримання дитини через що виникла вказана заборгованість, яка станом на день звернення до суду становила 45091 грн., відтак заявлені позовні вимоги в частині визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів з яких необхідно вираховувати пеню складає 45091 грн..

В силу ст. 196 СК України, розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості по аліментах, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_4 в рахунок держави слід стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 166, 180, 195, 196 СК України, керуючись ст. ст. 4, 19, 81, 141, 247, 263-265, 273, 279, 280, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживаючого по АДРЕСА_2 неустойку за прострочення по сплаті аліментів на утримання дитини в розмірі 45019/сорок п`ять тисяч дев`ятнадцять/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_1 судовий збір в дохід держави збір в розмірі 908 /дев`ятсот вісім/ гривень на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», відповідно до З.У. «Про судовий збір».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков