Ухвала суду № 101863574, 14.12.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 1-кс/759/9765/21

ун. № 759/28222/21

14 грудня 2021 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., за участю секретаря судового засідання Багінської І.В., слідчого СУ ГУНП у Київській області Токарєва О., прокурора відділу Київської обласної прокуратури Невірець П.І., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката (захисника) Володіної О.О., розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області Токарєва О., яке погоджено з прокурором відділу Київської обласної прокуратури Соколюк О., подане у кримінальному провадженні №12018110030002803 внесеного до ЄРДР 22.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шубранець Чернівецької області, громадянина України, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 .

ВСТАНОВИВ :

14.12.2021 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва звернувся слідчий СУ ГУНП у Київській області Токарєв О. з клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу Київської обласної прокуратури Соколюк О., подане у кримінальному провадженні №12018110030002803 внесеного до ЄРДР 22.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110030002803 від 22.06.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений слідством час та місці, у ОСОБА_1 виник умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами громадян під приводом надання різного роду послуг, продажу товарів, без мети виконання взятих на себе зобов`язань.

Для досягнення кінцевого результату - заволодіння грошовими коштами громадян, підозрюваний ОСОБА_1 розробив чіткий план злочинних дій, які формально носили характер господарської діяльності та цивільно правових - відносин. Так, з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 укладались цивільно-правові договори поставки товарів, надавались боргові розписки, при цьому взяті на себе обов`язки завідомо підозрюваний не виконував, а отримані грошові кошти використовував на власний розсуд.

Встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами громадянки ОСОБА_2 , під приводом надання послуг та поставки дитячих товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей грудні 2016 року громадянка ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про поставки товарів з Китаю, а саме: дитячих колясок передала грошові кошти в сумі 40 300 долларів США, що згідно курсу НБУ становить 1 095 757 грн. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Допитаний в якості свідка громадянин ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_1 дійсно отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 44 000 долларів США, за поставку товарів з Китаю, а саме: дитячих колясок. Згідно показів ОСОБА_3 громадянин ОСОБА_1 жодним чином не виконав власні зобовязання та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Допитаний в якості свідка громадянин ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 дійсно отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 102 860 євро, за поставку товарів з Китаю, а саме: компютерного обладнання для майнінгу. Згідно показів ОСОБА_4 громадянин ОСОБА_1 жодним чином не виконав власні зобов`язання та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

23 квітня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, шляхом направленням копії повідомлення про підозру за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 .

24.04.2019 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

03.09.2019 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

04.10.2019 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

11.01.2021 відповідно до інформації Національного центрального бюро Інтерполу Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_1 затримано в місті Мюнхен.

13.12.2021 компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина видано ОСОБА_1 для подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності на території України.

У вчиненні кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шубранець, Чернівецької області, громадянин України, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий.

Ураховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, для виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді.

У судовому засіданні слідчий та прокурор, підтримали дане клопотання з зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти обрання до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Адвокат підозрюваного Володіна О.О., у судовому засіданні заперечувала щодо наявності підстав для задоволення клопотання, зазначивши, що до підозрюваного потрібно обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, надавши суду характеризуючі дані про підозрюваного.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1) заявою потерпілого ОСОБА_6 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення;

2) протоколом допиту потерпілого.

3) заявою потерпілого ОСОБА_7 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення.

4) протоколом допиту потерпілого.

5) заявою потерпілого ОСОБА_8 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення.

6) протоколом допиту потерпілого.

7) заявою потерпілого ОСОБА_9 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення.

8) протоколом допиту потерпілого.

5) та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

23 квітня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, шляхом направленням копії повідомлення про підозру за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 .

24.04.2019 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

03.09.2019 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

04.10.2019 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

11.01.2021 відповідно до інформації Національного центрального бюро Інтерполу Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_1 затримано в місті Мюнхен.

13.12.2021 компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина видано ОСОБА_1 для подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності на території України.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені слідчим та прокурором до клопотання.

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину, особу підозрюваного, який раніше не судимий, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що слідчий та прокурор довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також, що КПК України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого CВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора і суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області Токарєва О., яке погоджено з прокурором відділу Київської обласної прокуратури Соколюк О., подане у кримінальному провадженні №12018110030002803 внесеного до ЄРДР 22.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє до 06.02.2022 року до 18 год. 20 хв. включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання, підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ МЮ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454000 грн. (чотириста п`ятдесят чотири тисячі гривень) та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва кошти для внесення застави (отримувач: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089) та надати документ, що підтверджує оплату, органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Покласти на ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні і суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити термін дії обов`язків до 06.02.2022 року до 18 год. 20 хв. включно покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Святошинського УП ГУ НП у м. Києві.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого та прокурорів у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 , вважається особою такою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ключник А.С.