Ухвала суду № 101863105, 14.12.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18871/21

Провадження №: 1-кп/752/1826/21

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

14 грудня 2021 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Дмитрук Н.Ю.,

при секретарі - Гай А.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 1201900000000938 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Іванькова П.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Володарського В.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

встановив:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акта є можливість призначити судовий розгляд.

Захисник обвинуваченого підтримав надіслане ним на адресу суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 291 КПК. Так у фактичних обставинах, які прокурор вважає встановленими міститься посилання на порушення водієм транспортного засобу Ленд Ровер Рендж Ровер н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_5 порушень вимог п.п. 8.7.3.е, 8.10 ПДР, при цьому процесуальний статус ОСОБА_5 не визначено, не надано його анкетних даних. При цьому зазначаючи в обвинувальному акті таку фактичну обставину як порушення ОСОБА_5 вимог ПДР, після чого сталося зіткнення із автомобілем, яким керував ОСОБА_1 , і потім саме керований ОСОБА_5 автомобіль здійснив наїзд на потерпілих, в обвинувальному акті має бути зазначено, з якої причини, як процесуальної, так і фактичної з обвинувальним актом сторона обвинувачення звертається лише стосовно одного з них. Таким чином, в обвинувальному акті зазначається про вчинення кримінального правопорушення двома особами, тоді як анкетні дані вказано лише одного із них. Вважав, що є очевидним, що розгляд судом справи по суті за викладених в обвинувальному акті обставин лише щодо однієї особи - ОСОБА_1 без розгляду справи щодо ОСОБА_5 є неможливим, оскільки у даній справі самі обставини такі, що дії та винуватість ОСОБА_1 не можуть аналізуватись окремо від дій та винуватості ОСОБА_5 .. Вважав, що окремий розгляд кримінальних проваджень щодо цих осіб неможливий та буде суперечити вимогам ч. 4 ст. 217 КПК України, оскільки такий розгляд негативно вплине на повноту та об`єктивність судового розгляду. Посилався на правові позиції Верховного Суду.

Крім того, зазначав про порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті не зазначено розмір збитків та не майнової шкоди.

Обвинувачений підтримав захисника.

Прокурор заперечував, вважав, що відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору. Зазначення в акті прізвища особи та вчинених ним дій є викладом фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими. Відносно ОСОБА_5 матеріли виділені в окреме провадження, там тривають експертизи. Вважав, що підстави зазначати в аті «ОСОБА_1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження здійснила виїзд на червоний сигнал світлофора» відсутні, оскільки вказаний злочин не вчинений у співучасті групою осіб, а тому на думку прокурора можливо розглядати вказані провадження окремо.

Потерпілі підтримали думку прокурора.

Захисник зауважив, що тим паче обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки має місце порушення ОСОБА_1 права на захист, якщо у справі за аналогічних обставин та учасників проводяться якісь експертизи, про які стороні захисту невідомо.

За наслідками проведення підготовчого судового засідання судом встановлено наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України (п.13 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, має здійснюватись судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

Органом досудового розслідування вказані вимоги закону не виконані.

У порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті, який надійшов до суду, надана оцінка законності дій іншій особі, без вказівки про процесуальний статус цієї особи у даному кримінальному провадженні, зокрема, вказано таке:

- «водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «LAND ROVER RANGE ROVER», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вул. Льва Толстого, зі сторони вул. Жилянська в напрямку вул. Назарівська в місті Києві, наближаючись до перехрестя з вул. Саксаганського, порушуючи вимоги підпункту «е» п. 8.7.3 та п. 8.10 Правил дорожнього руху України, виїхав на перехрестя з вул. Саксаганського на червоний сигнал світлофора.»

- « ОСОБА_1 після ввімкнення в напрямку його руху червоно-жовтого сигналу світлофора … не дочекався зеленого сигналу світлофора, розпочав рух з подальшим виїздом на вищевказане перехрестя, де скоїв зіткнення з автомобілем «LAND ROVER RANGE ROVER», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який продовжуючи некерований рух далі скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перетинали проїзну частину вул. Льва Толстого по регульованому пішохідному переході на дозволяючий для них сигнал світлофора, та скоїв наїзд на автомобілі «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_3 , та «DODGE CALIBER SXT», р.н. НОМЕР_4 , які зупинились перед вказаним перехрестям»

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддано кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України кримінальна відповідальність настає за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що керують транспортними засобами, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Пряме зазначення в обвинувальному акті прізвища ОСОБА_5 та твердження, що ним було допущено порушення правил безпеки дорожнього руху (п.п. 8.7.3, 8.10 виїзд на червоний сигнал світлофора) за відсутності визначеного його процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо цієї особи обвинувального вироку, є порушенням загальних засад кримінального провадження; принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя.

Отже, обвинувальний акт містить у собі дані про вчинення правопорушення також іншою особою, без зазначення про виділення матеріалів щодо цієї осіб в окреме провадження, всупереч того, що обвинувальний акт відносно однієї особи не може містити обвинувачення щодо інших осіб, оскільки порушує їх право на захист та позбавляє суд визначити межі судового розгляду.

Норма статті 291 КПК України встановлює загальні вимоги до змісту обвинувального акту. Хоча пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України і не містить вимог, яким саме чином в обвинувальному акті слід наводити відомості стосовно інших учасників при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та при формулюванні обвинувачення, проте такі відомості мають бути зазначені з дотриманням загальних засад кримінального провадження.

У той же час посилання в обвинувальному акті на дії ОСОБА_5 у спосіб, наведений в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_1 , суперечать загальним засадам кримінального провадження, зокрема, верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 1, 2, 10, 13, 15 частини 1 статті 7 КПК України). Здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту суперечить також завданням кримінального провадження, а саме, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Враховуючи зазначене, обвинувальний акт складений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що унеможливлює справедливий судовий розгляд відповідно до вимог КПК України, тому з цих підстав підлягає поверненню прокурору.

Крім того, дійсно в порушення вимог п. 7 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

З огляду на викладене, керуючись ст. 291, ст. 314 КПК України, суд, -

ухвалив:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повернути прокурору Київської місцевої прокуратури №1 Саранчуку Ігорю Олексанлрович, для усунення виявлених порушень.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з часу її проголошення.

Суддя Н.Ю. Дмитрук