Вирок № 101862467, 09.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/901/21

Провадження № 1-кп/359/337/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 грудня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Івковій А.Л. та Пугач Д.О.,

за участю прокурорів Кузьменка В.П., Тимошенка Д.В. та Динника Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників обвинуваченого - адвокатів Скрипачова В.В. та Карпенка М.М., потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , експертів Яворського М.П. та Грабовського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12020110100001651, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2020 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Щорського району Чернігівської області, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середньо-спеціальна, працюючого будівельником у ФОП « ОСОБА_7 », раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

Так, 26.08.2020 року близько 08 години 40 хвилин водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 під час здійснення маневру повороту ліворуч з автодороги сполученням с. Мартусівка - с. Гора, Бориспільського району, Київської області на автодорогу Т 10-16 сполученням Київ-Ревне-Рогозів, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті цього відбулося зіткнення після якого автомобіль «MITSUBISHI PAJERO SPORT» скерувало на праве узбіччя де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка стояла на узбіччі. В подальшому з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 зіткнувся зустрічний автомобіль «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рухався за автомобілем «MITSUBISHI PAJERO SPORT». В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

Під час виконання маневру повороту ліворуч по зазначеній автодорозі, ОСОБА_1 проявив злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку, та не дав дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо.

Таким чином, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по перехрестю автошляху Т1016 сполученням Київ-Ревне-Рогозів з автодорогою с. Гора - с. Мартусівка в зустрічному напрямку прямо відносно напрямку руху зазначеного автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла 5 грудного хребця, перелому тіла 6 грудного хребця без зміщення уламків, перелому правих поперечних відростків без зміщення 3 і 4 грудних хребців, перелому 5-го ребра зліва, які згідно висновку експерта № 158Д від 09.12.2020 відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали розлад здоров`я більше 21 дня.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який порушив наступні Правила дорожнього руху України, а саме:

-п. 2.3 «б» - згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 10.1 - згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

-п. 16.13 - згідно якого перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч;

Отже, допущенні ОСОБА_1 порушення вимог п. п. 2.3 «б» 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої потерпілій ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив неумисні дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснено шляхом дослідження доказів обвинувачення та захисту, допиту обвинуваченого, потерпілої, свідків та експертів.

За наслідками такого розгляду судом встановлено доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні указаного кримінального правопорушення із зазначеним формулюванням обвинувачення.

Правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - злочину, інкримінованого ОСОБА_1 є неумисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілій, тобто кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Доказами доведеності винуватості ОСОБА_1 є подані стороною обвинувачення письмові докази, допит потерпілої, свідків, висновки експертів тощо.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 теж. Щодо обставин правопорушення, останній не визнав фактичні обставини вчиненого та заперечував свою винуватість в допущенні порушень ПДР, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, та, як наслідок, середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2 .

Позиція захисту зводилась до того, що він керував автомобілем та зупинився пропускаючи зустрічний транспортний засіб, однак водій автомобіля «Mitsubishi», виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого і відбулось зіткнення між автомобілями, якими керували ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Тому ОСОБА_1 вважає, що саме водій ОСОБА_4 є винуватцем даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні 28.04.2021 року свідок ОСОБА_3 показав, що керував службовим транспортним засобом марки «Skoda» приблизною швидкість 80 -100 км./год. та рухався по дорозі на с. Ревне. Попереду їхав транспортний засіб марки «Mitsubishi», який різко пішов у право, спочатку не зрозумів що сталось, але потім побачив попереду транспортний засіб марки «Citroen» та зрозумів, що дана машина мабуть вискочила різко та був удар. Зазначив, що так як він ніяк зреагувати не міг, об`їхати теж, натиснув на педаль гальма та відбулось зіткнення з транспортним засобом марки «Citroen», в момент зіткнення останній ніби продовжував свій рух, тому що якби він стояв, то удар би був з боку водія. ДТП була на тій смузі руху, по якій рухався, не на зустрічній. Від даного зіткнення розташування його автомобіля не змінилось, а транспортний засіб марки «Citroen» розкрутило та трішки змінило. До зіткнення його транспортний засіб знаходився приблизно на відстані 50 м. від транспортного засобу марки «Mitsubishi». Щодо пошкоджень транспортного засобу, то пам`ятає що пошкодження були на радіаторі з правої сторони та вм`ятину в капоті з правої сторони. Постраждалу особу побачив вже потім.

Допитаний у судовому засіданні 17.06.2021 року свідок ОСОБА_4 показав, що 26.08.2020 року о 08 год. 40 хв. рухався в сторону с. Проців на транспортному засобі марки «Mitsubishi» зі швидкість приблизно 90 км./год., тримався правої сторони. Під`їжджаючи до перехрестя побачив як транспортний засіб марки «Citroen», рухаючись по зустрічній смузі руху, зупинявся даючи йому перевагу. Коли відстань між ними була приблизно 5 метрів, транспортний засіб марки «Citroen» несподівано почав свій рух в його сторону, маневр наліво. Пояснив, що все що він міг зробити це натиснув педаль гальма і викрутив руль вправо. Після цього був удар. Транспортний засіб марки «Citroen» виїхав та перегородив йому полосу та ударив в переднє ліве колесо, про що свідчать пошкодження: вибито переднє ліве колесо та зігнута рама, передня частина автомобіля ціла. Транспортний засіб марки «Citroen» вдарив його переднім бампером, передньою частиною, можливо крилом. Намагався витягнути автомобіль на дорогу, оскільки там був кювет, однак так як автомобіль був не керований, він не зміг цього зробити і транспортний засіб понесло по обочині. Потерпілу побачив в той момент, коли вона стрибнула в кювет і тікала. У нього була розбита голова, коли вийшов з машини, люди вже визивали швидку та діставали з машини ОСОБА_8 . Швидка допомога приїхала швидко та її госпіталізували. Додатково зазначив, що за його транспортним засобом рухався транспортний засіб марки «Skoda», який вдарив транспортний засіб марки «Citroen». Як сталось це зіткнення не бачив.

Допитаний у судовому засіданні 07.07.2021 року свідок ОСОБА_6 показав, що їхав на автомобілі «Hyundai» на роботу в напрямку у с. Гора. Безпосередньо побачив момент ДТП автомобілів. На відстані приблизно метрів 50 знаходився від білого автомобіля. Перед ним було ще 3 автомобілі. Транспортний засіб марки «Citroen», який рухався попереду нього через два автомобіля, зупинився на перехресті з метою пропустити зустрічні автомобілі, які рухались в напрямку с. Мартусівка. потім, через декілька секунд транспортний засіб марки «Citroen» розпочав різко здійснювати маневр повороту ліворуч не пропускаючи зустрічний автомобіль марки «Mitsubishi», в результаті цього відбулось зіткнення даних транспортних засобів. Зіткнення відбулось на смузі руху в напрямку с. Мартусівка по якій рухався автомобіль «Mitsubishi». Після зіткнення автомобіль «Mitsubishi» понесло на праве узбіччя де стояв пішохід, та автомобіль «Mitsubishi» своєю задньою правою частиною збив пішохода. Потім з автомобілем марки «Citroen» зіткнувся автомобіль марки «Skoda», який рухався за автомобілем марки «Mitsubishi». На момент ДТП була світла пора доби, без опадів.

Допитаний в ході судового розгляду 18.08.2021 року свідок ОСОБА_5 , який керував автомобілем «Газель», та рухався за транспортним засобом «Citroen», яким керував ОСОБА_1 , зазначив, що бачив, як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 на перехресті при виконанні повороту ліворуч в напрямку с. Петропавлівське, спочатку призупинився а потім різко рушив не пропустивши зустрічний транспортний засіб - автомобіль марки «Mitsubishi», який намагався потім ухилитись від зіткнення. Внаслідок удару автомобіль «Mitsubishi» понесло на праве узбіччя де він і збив потерпілу. На місці пригоди водій автомобіля «Citroen» одразу після події визнав свою винуватість в порушенні порядку проїзду перехрестя, однак потім змінив свою позицію, тому він (свідок) вимушений був знову приїжджати на місце події для надання пояснень як очевидця ДТП.

Допитана у судовому засіданні 20.04.2021 року потерпіла ОСОБА_2 повідомила , що раніше обвинуваченого не знала. Показала, що 26.08.2020 року приблизно о 08 год. 40 хв. Стояла на узбіччі автодороги с. Гора - с. Мартусівка, чекала на розвозку на роботу. Автомобіль марки «Citroen» їхав зі сторони с. Мартусівка та зупинився на перехресті, назустріч їхав транспортний засіб марки «Mitsubishi». Коли транспортний засіб марки «Mitsubishi» наближався до перехрестя транспортний засіб марки «Citroen» різко почав рух та повернув і тоді відбулось зіткнення. Після чого, транспортний засіб «Mitsubishi» їхав на неї, а вона тікала, однак автомобіль зачепив її та зіштовхнув у праву сторону в кущі, після чого її витягли звідти з ушкодженнями і її забрала бригада швидкої допомоги. Свідомість не втрачала. Протягом 7 годин була у лікарні, 4 місяці пролежала вдома. Отримала тілесні ушкодження: перелом хребців, ребер, забої плеча та руки. Зазначила, що обвинувачений один раз зустрічався з нею, хотів домовитись, добровільних відшкодувань шкоди не було. Момент зіткнення, хто в кого в`їхав сказати не може. Позовну заяву підтримує в повному обсязі.

З урахуванням викладених вище показів обвинуваченого, потерпілої та свідків, та з урахуванням досліджених письмових доказів, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, доведеною.

На думку суду, крім наданих пояснень обвинуваченим, потерпілою та показів свідків, винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується також наступними доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.08.2020 року (т. 1 а.с. 154-159);

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.08.2020 року (т. 1 а.с. 160);

- фототаблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.08.2020 року (т. 1 а.с. 161-165);

- CD-R диском з фото з місця ДТП від 26.08.2020 року (т. 1 а.с. 166);

- протоколами проведення слідчих експериментів від 21.11.2020 року (т. 1 а.с. 167-171, а.с. 172-176, а.с. 177-182);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.11.2020 року (т. 1 а.с. 183-187);

- схемою до протоколу слідчого експерименту від 23.11.2020 року (т. 1 а.с. 188);

- висновком експерта судової автотехнічної експертизи КНДЕКЦ від 15.10.2020 року №СЕ-19/111-20/43743-ІТ (судовий експерт ОСОБА_9 ), згідно якого система робочого гальма автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено; рульове керування автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент огляду, знаходиться в технічно-несправному, непрацездатному стані, через руйнацію та зміщення корпусу картера рульового механізму, внаслідок чого він впирається в деталі кузова та деталі моторного відсіку автомобіля. Дані несправності виникли в процесі ДТП. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в рульовому керуванні перед ДТП не виявлено; підвіска автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент огляду, знаходиться в технічно-несправному стані, через руйнацію нижньої шарової опори нижнього важеля елементів підвіски переднього лівого колеса автомобіля. Дане пошкодження виникло в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено (т. 1 а.с. 193-197);

- висновком експерта судової автотехнічної експертизи КНДЕКЦ від 15.10.2020 року №СЕ-19/111-20/43761-ІТ (судовий експерт ОСОБА_9 ), згідно якого система робочого гальма автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходиться в технічно-несправному, непрацездатному стані, через руйнацію гальмівного трубопроводу приводу гальм переднього правого колеса автомобіля. Дана несправність сталась в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено; рульове керування автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходиться в працездатному, технічно-несправному стані, через деформацію лівої рульової тяги лівого переднього колеса автомобіля. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено; елементи підвіски автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходяться в працездатному, технічно-несправному стані, через зміщення елементів підвіски лівого переднього колеса автомобіля. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено (т. 1 а.с. 202-205);

- висновком експерта судової транспортно-трасологічної експертизи КНДЕКЦ від 04.11.2020 року №СЕ-19/111-20/43759-ІТ (судовий експерт ОСОБА_9 ), згідно якого в момент первинного контакту автомобіль «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 контактував передньою частиною автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 ; зіткнення автомобілів «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 найвірогідніше відбулося на частині автодороги призначеній для напрямку руху в бік до с. Мартусівка та с. Ревне, в районі початку подряпин на асфальті (позначка 4 схеми до протоколу ОМП), перед ділянкою осипу уламків автомобілів (позначка 6 схеми до протоколу ОМП). Встановити експертним шляхом більш точне розташування місця зіткнення, не надається можливим, через відсутність в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження необхідного для цього комплексу слідової інформації; встановити експертним шляхом під яким кутом відбулось зіткнення автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , представлених на дослідження, не надається можливим оскільки після зіткнення автомобіль «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 в подальшому контактував з автомобілем автомобіль «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок чого слідові інформація на автомобілі була видозмінена; в момент первинного контакту автомобіль «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 контактував переднім правим кутом з передньою частиною автомобіля «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 ; зіткнення автомобілів «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 найвірогідніше відбулося на частині автодороги призначеній для напрямку руху в бік до с. Мартусівка та с. Ревне, в районі початку подряпин на асфальті (позначка 4 схеми до протоколу ОМП), перед ділянкою осипу уламків автомобілів (позначка 6 схеми до протоколу ОМП). Встановити експертним шляхом більш точне розташування місця зіткнення, не надається можливим, через відсутність в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження необхідного для цього комплексу слідової інформації (т. 1 а.с. 210-218);

- висновком експерта судової автотехнічної експертизи КНДЕКЦ від 07.12.2020 року №СЕ-19/111-20/57387-ІТ (судовий експерт ОСОБА_10 ), згідно якого в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху України; в заданій дорожньо-транспортній ситуації, технічна можливість попередження зіткнення з автомобілем «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 водієм автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 полягала у виконанні ним вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху України. Тобто, при виконанні вимог п. 10 1 та п. 16.13. Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , нащо у нього не було перешкод технічного характеру; в заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_5 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди; показання водія автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 в частині того, що зіткнення автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_5 та автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 відбулося в смузі руху в напрямку с. Гора, є технічно неспроможними, по причині, вказаній у дослідницькій частині; в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України; за даних дорожніх обставин, водій автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху; в заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, після зіткнення з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходився в аварійній ситуації, а дії водія який знаходиться в аварійній ситуації експертній оцінці не підлягають та Правилами дорожнього руху України не регламентуються, тому встановити чи мав водій автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_2 не надається можливим; за даних дорожніх обставин, в діях водія автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , невідповідностей у виконанні вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які б могли перебувати в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, а саме зіткнення з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з технічної точки зору, не вбачається. Встановити чи вбачаються невідповідності вимогам Правилам дорожнього руху України в діях водія автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 після зіткнення з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 та подальшого наїзду на пішохода ОСОБА_2 , не надається можливим, по причині, вказаній у дослідницькій частині; в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України; за даних дорожніх обставин, водій автомобіля «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для його руху; в заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 невідповідностей у виконанні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які б могли перебувати у причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, з технічної точки зору, не вбачається (т. 1 а.с. 228-237);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.12.2020 року (т. 1 а.с. 242-243);

- висновком експерта судово-медичної експертизи КЗКОР «КОБСМЕ» від 09.12.2020 року №158д (лікар-експерт ОСОБА_11 ), згідно якого при вивченні медичних документів гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено ушкодження: компресійний перелом тіла 5 грудного хребця, перелом тіла 6 грудного хребця без зміщення уламків, перелом правих поперечних відростків без зміщення 3 і 4 грудних хребців, перелом 5-го ребра зліва; описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів або при падінні на такі можливо в час та за обставин указаних у постанові та запитанні №3 постанови і згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я більш як 21 день (т. 1 а.с. 247-248);

- висновком експертного дослідження Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України від 01.09.2020 року №543 (лікар-експерт ОСОБА_12 ), згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені (т. 2 а.с.1);

- висновком експертного дослідження Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України від 01.09.2020 року №542 (лікар-експерт ОСОБА_12 ), згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені (т. 2 а.с.3);

- висновком експертного дослідження Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України від 01.09.2020 року №544 (лікар-експерт ОСОБА_12 ), згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені (т. 2 а.с.3);

- копією медичних довідок лікарів щодо гр. ОСОБА_2 тощо.

З цього приводу стороною захисту заявлено низку клопотань щодо недопустимості досліджених судом доказів в порядку ст. 89 КПК України, у зв`язку з наявністю в них формальних порушень, які, на думку суду, не є істотними порушеннями КПК України слідчих при їх отриманні в ході досудового розслідування, та такими, що тягнуть за собою їх неналежність і недопустимість (не зазначення всіх учасників слідчої дії, які залучались до їх проведення; невірне зазначення прізвища та ініціалів потерпілої ОСОБА_2 у відповідних протоколах і документах а також постановах про призначення судових експертиз, та інші). Такі недоліки є очевидними описками та неточностями, які не впливають на значення доказу вцілому та наявну у ньому інформацію зокрема.

Крім того, стороною захисту надано висновок експерта №27 від 05.11.2021 року судового експерта ОСОБА_13 , згідно якого встановлено кут між повздовжніми осями автомобілів «CITROEN BERLINGO» та «MITSUBISHI PAJERO SPORT», (векторами направлення швидкості) в межах 155-165 градусів в момент початкового контактування, а також те, що саме автомобіль «MITSUBISHI PAJERO SPORT» контактував з автомобілем «CITROEN BERLINGO», саме ж зіткнення відбулось фактично на середині проїжджої частини (за висновком - значно раніше, перед початком осипу дрібних сколків скла і уламків та пластику, визначених згідно схеми до місця події та відображену на фототаблицях до неї).

В той же час, суд не бере до уваги зазначений висновок експерта з тих підстав, що останній не узгоджується з іншими доказами у кримінальному провадженні та висновками експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які їх підтвердили в судовому засіданні. Крім того, експерт ОСОБА_10 зазначив, що визначити кут під яким відбулось зіткнення є неможливим зважаючи на те, що після первинного контакту між автомобілями «CITROEN BERLINGO» та «MITSUBISHI PAJERO SPORT», з автомобілем «CITROEN BERLINGO» відбувся контакт з іншим автомобілем «SKODA KODIAQ», що саме по собі виключає можливість встановити достовірний кут зіткнення між ними. Також експерт зазначив, що вихідні дані наведені ОСОБА_1 на досудовому слідстві не узгоджуються між собою та є технічно не спроможними, зважаючи на механізм утворення пошкоджень на транспортних засобах, а саме: автомобіль «CITROEN BERLINGO» вдарив автомобіль «MITSUBISHI PAJERO SPORT» в переднє ліве колесо, яке потім вибило і заклинило, а рульове управління на автомобілі, яким керував ОСОБА_4 , стало непрацездатним. Про указані обставини свідчить слідова інформація на схемі ДТП, висновках експерта ОСОБА_9 , та в ході проведених слідчих експериментів, що ним також досліджувались.

У цьому зв`язку, суд вважає поданий стороною захисту доказ - висновок експерта ОСОБА_13 таким що не відповідає фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, а тому в порядку ст. 89 КПК України, не приймає його до уваги.

Таким чином, дослідивши зазначені вище докази, та оцінивши їх на предмет допустимості, достатності та належності, суд приходить до висновку, що результати проведених експертиз (за виключенням експерта ОСОБА_13 ) підтвердили наявність у діях водія ОСОБА_1 порушення вимог п. п. 2.3 «б» 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участю потерпілої ОСОБА_2 , яка отримали подальшому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

На думку суду інформація про отримання тілесних ушкоджень, висновки СМЕ щодо виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень узгоджуються між собою, та беруться судом в основу обвинувального вироку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а саме спричинення потерпілій тілесних ушкоджень середньої тяжкості внаслідок керування транспортного засобу, що мало місце 26.08.2020 року.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази суд вважає, що незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Так, об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною формою вини.

Так, обвинувачений під час керування автомобілем марки «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 під час здійснення маневру повороту ліворуч з автодороги сполученням с. Мартусівка - с. Гора, Бориспільського району, Київської області на автодорогу Т 10-16 сполученням Київ-Ревне-Рогозів, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , в результаті цього відбулося зіткнення після якого автомобіль «MITSUBISHI PAJERO SPORT» скерувало на праве узбіччя де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка стояла на узбіччі. В подальшому з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 зіткнувся зустрічний автомобіль «SKODA KODIAQ», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався за автомобілем «MITSUBISHI PAJERO SPORT». В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла 5 грудного хребця, перелому тіла 6 грудного хребця без зміщення уламків, перелому правих поперечних відростків без зміщення 3 і 4 грудних хребців, перелому 5-го ребра зліва, які згідно висновку експерта № 158Д від 09.12.2020 відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали розлад здоров`я більше 21 дня.

Тому між діяннями ОСОБА_1 та такими наслідками існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Обвинувачений не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинений злочин є закінченим.

В той же час, суд звертає увагу на те, що за даних дорожніх обставин, в діях водія автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , невідповідностей у виконанні вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які б могли перебувати в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, а саме зіткнення з автомобілем «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з технічної точки зору, не вбачається. Дане твердження також підтверджується і висновком експерта судової автотехнічної експертизи КНДЕКЦ від 07.12.2020 року №СЕ-19/111-20/57387-ІТ (судовий експерт ОСОБА_10 ).

Зазначена обставина враховується судом при призначенні ОСОБА_1 покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений за ч.1 ст.286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. В той же час строк притягнення до відповідальності не минув.

Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, одружений, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у розмірі що становить чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Крім того, з обвинуваченого, на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення судових експертиз у розмірі 10125 гривень 90 копійок.

Арешт запроваджений згідно ухвали суду від 02.09.2020 року на транспортний засіб автомобіль марки «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_6 належить ОСОБА_14 , після набрання вироком суду законної сили підлягає скасуванню.

Як встановлено судом, відносно ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні, як і під час судового розгляду, запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання, на думку суду, відсутні.

Також, в ході розгляду кримінального провадження потерпілою ОСОБА_2 подано позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 23433 грн. 18 коп. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Судом залучено в якості співвідповідача ПрАТ «УАСК АСКА», зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована (поліс ЕР/147806547).

З цього приводу потерпіла та прокурор підтримали заявлений цивільний позов. Обвинувачений та його захисники цивільний позов потерпілої не визнали.

Окрім цього, співвідповідачем ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» було подано відзив на позовну заяву потерпілої ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди.

На думку суду, цивільний позов потерпілої підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також, суд звертає увагу, що ВСУ у постанові по справі № 6-2808цс15 від 20.01.2016 р. зробив правовий висновок, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, тобто останній вправі одержати повне відшкодування шкоди безпосередньо від особи, яка її завдала, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність такої особи.

Крім того, у відповідності до ст. 1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань, має право на відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Крім того, потерпілі мають право на відшкодування шкоди, завданої їм злочином.

У цьому зв`язку, суд вважає наведені доводи позивача (потерпілої) частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

У позовній заяві, сума, яку бажає стягнути потерпіла ОСОБА_2 з обвинуваченого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди становить 23433 грн. 18 коп.

Встановлено, що у зв`язку із завданими тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілою ОСОБА_2 витрачено кошти, що складають 10265 грн. 31 коп., доказами чому є відповідні квитанції та чеки на здійснені витрати (лікування та витрати у цьому зв`язку, поїздки для огляду в лікарні тощо). Зважаючи на підтвердження здійснення таких витрат, останні підлягають відшкодуванню в сумі 10265 грн. 31 коп. за рахунок обвинуваченого та товариства з обмеженою відповідальністю ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (за виключенням проїзду потерпілої). В іншій частині щодо неотриманого доходу за чотири місяці в розмірі 8160 грн. та витрат пов`язаних з пошкодженням одягу 4000 грн. суд вважає за необхідне відмовити за їх недоведеністю (відсутність доказів щодо одягу та оплата лікарняних не в повному обсязі).

Щодо вирішення заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають також частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У цьому зв`язку, суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Встановлено, що у зв`язку з заподіянням обвинуваченим тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій, остання тривалий час лікувалися, мали проблеми зі станом свого здоров`я та погане самопочуття, були позбавлені можливості нормального спілкування з рідними та близькими. З цього приводу, суд вважає, що дійсно потерпіла ОСОБА_2 зазнала душевних переживань у зв`язку з неможливістю забезпечити нормального способу свого життя протягом тривалого часу та додаткових страждань з цього приводу. Однак, зважаючи на заявлений їх розмір, суд вважає, що вони є завищеними, а тому підлягають лише частковому відшкодуванню, в межах доведеного позивачами. При цьому санаторно-курортне лікування не є способом відшкодування моральної шкоди.

Тому, на думку суду, розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_2 , повинен становити 40000 грн. 00 коп., за рахунок обвинуваченого. В іншій частині позовні вимоги потерпілої є недоведеними.

Визначений судом розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

При цьому слід врахувати положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при вирішенні питання про стягнення сум відшкодування із страхової компанії із розрахунку підтверджених витрат на лікування в розмірі 8873 грн. 78 коп. та 443 грн. 68 коп. на відшкодування моральної шкоди (5% від суми) з урахуванням необхідності виключення з цієї суми франшизи в розмірі 2000 грн. Тому зі страхової компанії слід стягнути 7317 грн. 46 коп.

Решту суми завданих збитків (2000 грн. (франшиза) залишку витрат по лікуванню, 2400 грн. на проїзд до лікарні) та моральної шкоди в розмірі 40000 грн. 00 слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 коп.

З матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який передбачений позовом, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених розмірах грошового стягнення. Відтак, зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілої, - з іншого.

У цьому зв`язку позовна заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 122, 124, 126, 127-129, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст. 50, 65-66, 71, 72, 75-77, ч. 1 ст. 286 КК України (ред. 11.01.2019 року), ч. 3 ст. 23, ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1192, 1201 ЦК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.

ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ) на користь Держави України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100), - 10125 (десять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 90 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-а, ЄДРПОУ 13490997), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), - 7317 (сім тисяч триста сімнадцять) грн. 46 коп. страхового відшкодування за полісом ЕР/147806547.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), - 4400 грн. 00 коп. завданих матеріальних збитків та 40000 грн. 00 коп. на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 44400 (сорок чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп..

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Арешт запроваджений згідно ухвали суду від 02.09.2020 року на транспортний засіб автомобіль марки «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_6 належить ОСОБА_14 , після набрання вироком суду законної сили скасувати.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили, а саме: автомобіль марки «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_14 або уповноваженій особі.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Суддя С. М. Вознюк