Вирок № 101860583, 14.12.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5630/19

Провадження №1-кп/944/454/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря - Василиці Н.В.

прокурора - Бігуна А.О-Горнецької Х.А.

обвинуваченої- ОСОБА_1

захисника - Худоби Г.М.

представника потерпілих - адвоката Олешка Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові кримінальне провадження відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018140000000515 від 20.09.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Львова, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1 об 22 годині 15 хвилин 19 вересня 2018 року, керуючи технічно-справним транспортним засобом марки «Volkswagen Passat В5», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація), рухаючись автодорогою «Львів - Краковець», зі сторони м.Львова в напрямку м.Яворів, при проїзді ділянки дороги 30 км та нерегульованого пішохідного переходу, що знаходиться навпроти автобусної зупинки «Лісна» Яворівського району Львівської області, порушила вимоги Розділу 1 п.п. 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови» та «дорожня обстановка»); Розділу 2 п.2.3 б), д); Розділу 10 п. 10.1; Розділу 12 п.п. 12.2, 12.3; Розділу 14 п.14.6 б); Р.34 «Дорожня розмітка» (в частині вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє потоки транспорту зустрічних напрямків) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що обвинувачена ОСОБА_1 під час руху, при наближенні до нерегульованою пішохідного переходу, який позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» дод. 1, і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» дод. 2, що розташований навпроти автобусної зупинки «Лісна», яка позначена дорожнім знаком 5.41, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку та її зміни, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого нею транспортного засобу та безпечно керувати ним, без причин технічного характеру, пересікла горизонтальну дорожню розмітку 1.1 - вузької суцільної лінії, яка поділяє потоки транспорту зустрічних напрямків та виїхавши на смугу зустрічного руху, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який в цей час переходив проїзну частину дороги, зліва на право в напрямку її руху, поза межами пішохідного переходу, відносно напрямку руху до м. Яворова, врезультаті цього, пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень, помер на місці ДТП.

Внаслідок порушення обвинуваченою ОСОБА_1 Правил безпеки дорожнього руху України пішохід ОСОБА_2 , згідно висновку експерта №134/2018 судово - медичної експертизи отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку, крововилив в м`які тканини правої скронево - тім`яної ділянки, рану в тім`яно - потиличній ділянці справа, садна в лівій скроневій і вушній ділянці, садна

і рану на обличчі, повні вивихи трьох різців і перелом альвеолярного відростка верхньої щелепи, крововиливи і рану в слизовій оболонці губ; розрив міжхребцевого з`єднання на рівні 2-3 шийних хребців з крововиливом в м`які тканини навколо; розрив міжхребцевого з`єднання на рівні 4-5 грудних хребців з розривом пристінкової плеври і крововиливом у м`які тканини навколо; перелом груднинного кінця правої ключиці з крововиливом в м`які тканини навколо; переломи 1-11 правих ребер по пахових лініях з розривами пристінкової плеври, переломи 1-12 правих ребер по лопатковій і біляхребтовій лініях з крововиливами в м`яких тканинах, переломи 2-10 лівих ребер по середньоключковій та передній- пахвовій лініях з крововиливами в м`які тканини навколо; переломи 2-7 лівих ребер по лопатковій і біляхребтовій лінях з крововиливами в м`які тканини і з розривами пристінкової плеври, крововиливи під зовнішню оболонку і в тканину передніх поверхонь легень; крововиливи в клітковину переднього міжстіння і під зовнішню оболонку передньої поверхні серця, крововиливи в навколо аортальну клітковину і під вісцеральну плевру в ділянці коренів легень; розрив капсули і тканини правої частки печінки, крововиливи в воротах селезінки, в навколопанкреатичну клітковину, в брижу, ободової кишки справа, у зв`язковий апарат печінки, в навколо ниркову капсулу і ворота правої нирки, садна і крововиливи в м`яких тканинах передньої і правої бокової поверхні грудей і живота; садна, рани і крововиливи в м`яких тканинах спини, сідниці і клубової ділянки справа; садна в ділянці лівої лопатки, три рани в правій паховій ділянці і на правому плечі, переломи правої плечової кістки, переломи кісток правого передпліччя, рану і садно на ліктях, два садна на правому передпліччі, синець і садна на кистях; рану в правій пахвинній ділянці, синець і садно на статевому члені, крововилив в клітковину навколо сечового міхура; синець і крововилив в м`яких тканинах передньої і бокової поверхонь правого стегна, синець і крововилив в м`яких тканинах передньої і середньої поверхні лівого стегна; садна на задній поверхні правого стегна; рани і крововилив з відшаруванням шкіри на передній поверхні лівої гомілки і коліна; відламковий перелом верхнього кінця лівої великогомілкової кістки і головки малогомілкової кістки з крововиливом в м`які тканини навколо; травматологічне відчленування правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки; перелом кісток правої гомілки з ознаками стиснення і розтягнення; крововиливи в м`яких тканинах передньої поверхні правої гомілки; вивих правої стопи, рану на підошвовій поверхні правої стопи; синець в ділянці середньої кісточки лівої гомілки. Вказані ушкодження утворилися майже одночасно, або в швидкій послідовності одне за одним, внаслідок дії твердих тупих предметів із значною силою та мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя і знаходяться у прямому причинному зв`язку з фактом смерті потерпілого ОСОБА_2 . Множинність, сукупність, характера і локалізація ушкоджень характерні для їх виникнення в результаті транспортної травми. Смерть потерпілого ОСОБА_2 настала від важкої поєднаної травми голови, грудей, хребта, живота та кінцівок, яка супроводжувалася множинними переломами кісток скелету, розривами внутрішніх органів, травматичним відчленуванням нижньої кінцівки, ушкодженнями хребетного стовпа та головного мозку, що призвело до зупинки серцевої діяльності і дихання та припинення функцій центральної нервової системи. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнала повністю покликаючись на обставини викладені у обвинувальному акті.

Крім цього, пояснила, що дійсно, об 22 годині 15хвилин 19 вересня 2018 року, вона керуючи технічно-справним автомобілем марки «Volkswagen Passat В5», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація) рухалась по автодорозі «Львів - Краковець», зі сторони м.Львова в напрямку м.Яворова. Разом з нею в автомобілі перебувала її матір яка сиділа на передньому сидінні в кріслі пасажира та донька яка перебувала на задньому сидінні автомобіля зі сторони пасажира. Автомобіль рухався із швидкістю приблизно 90км/год. При проїзді автодороги та нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти автобусної зупинки «Лісна» Яворівського району Львівської області, виїхала на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснила наїзд

на пішохода, який в цей час переходив поза межами пішохідного переходу що спричинило смерть ОСОБА_2 . Вона бачила, що по середині дороги у світлій сорочці стоїть людина та намагалась уникнути наїзду, однак, не змогла. Відчувши удар по автомобілі, вона з`іхала на обочину. Коли вийшли з автомобіля, мати викликала швидку допомогу. Однин з водіїв які зупинились з метою надання допомоги під час ДТП, ще до приїзду швидкої повідомив що пішохід мертвий. В подальшому приїхала швидка та константувала смерть ОСОБА_2 ..

У вчиненому щиро розкаялася, просить суворо не карати, оскільки спричинену матеріальну та моральну шкоду вона відшкодувала потерпілим повністю, потерпілі до неї претензій не мають від цивільних позовів відмовилися.Також просить зважити на те, що на час вчинення ДТП вона перебувала у стані вагітності, та являється матір`ю трьох дітей.

Представник потерпілих - адвокат Олешко Т.О. в судовому засіданні підтвердив, обставини, викладені в обвинувальному акті.

Крім цього, покликався на те, що у зв`язку з повним відшкодуванням обвинуваченою матеріальної та моральної шкоди, потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 відмовились від позовних вимог у цивільних позовах поданих до ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженню.

Як встановлено у судовому засіданні, покази обвинуваченої ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор не оспорює фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З врахуванням наведеного, суд, допитавши представника потерпілих, обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у тому, що вона будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, що спричинила смерть потерпілого ОСОБА_2 доведена повністю, а її дії за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковано вірно.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.12 КК України, вчинене обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Згідно ч.1, 2 ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування та суду у розкритті кримінального правопорушення та повне відшкодування матеріальної і

моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

З п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", слідує, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочину згідно Кримінального Кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що таке вчинено з необережності та потягло за собою смерть, особливості його вчинення, особу обвинуваченої, думку потерпілих та приходить до висновку що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції частини статті інкримінованого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Однак, враховуючи те, що обвинувачена, у вчиненому щиро розкаялася, активно сприяла у розкритті злочину, повністю відшкодувала потерпілим спричинену в ДТП матеріальну та моральну шкоду, позитивну характеристику з місця проживання обвинуваченої, те що вона на обліку в наркодиспансері та психодиспансері не числиться, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також досудову доповідь органу пробації, слід прийти до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст.75 КК України її слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Така міра покарання на переконання суду буде достатньою для виправлення обвинуваченої, та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Що стосується заяви потерпілих скерованої на адресу суду про відмову від раніше поданих цивільних позовів в даному кримінальному провадженню, у зв`язку з відсутністю претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченої, оскільки остання добровільно відшкодувала заподіяні злочином потерпілим збитки, то слід прийти до наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав не прийняття відмови потерпілих від позову судом не встановлено, оскільки в судовому засіданні представник потерпілих підтвердив факт повного відшкодування завданої шкоди обвинуваченою.

Згідно з вимогами ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Враховуючи наведене, заходи забезпечення у виді арешту, який накладений на підставі ухвал слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 21.09.2018 року та від 19.11.2019 року підлягають скасуванню.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Витрати, пов`язані із залученням експертів, слід стягнути з обвинуваченої в порядку, передбаченому ч.2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити їй покарання у виді 03 (три) роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком 01(один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 01 (один) рік якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до вимог ст.76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_1 обов`язки, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 21.09.2019 року на автомобіль марки «Volkswagen Passat В5», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , видано Республікою Польща, який перебуває у користуванні ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , без права відчуження та експлуатації, після вступу вироку в законну силу - вважати скасованим.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчої судді Яворівського районного суду Львівської області від 19.11.2019 року на житловий будинок АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , після вступу вироку в законну силу - вважати скасованим.

Судові витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи 1/1459 від 12.11.2018року в сумі 1430грн, судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №3634/3635 від 13.09.2019 в сумі- 5495грн, судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №5254/5255 від 23.11.2018 в сумі- 6864грн, всього 13789 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят дев"ять) грн стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Речовий доказ у справі, а саме: автомобіль марки «Volkswagen Passat В5», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація), який перебуває у користуванні ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , видане Республікою Польща, які відповідно до постанови слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Горбаля М.М. від 20.09.2018року визнано речовими доказами, та зберігаються на території майданчика тимчасового утримання Яворівського ВП, за адресою: м.Новояворівськ, вул.Зелена, 3 Львівської області, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_1 .

Прийняти відмову потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_1 від цивільного позову та закрити провадження у справі в частині цивільних позовів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ: Швед Н.П.