Рішення № 101860314, 01.12.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/7649/18

Провадження № 2/463/77/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі – Заверуха О.Б.

з участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 наказом (розпорядженням) № 162 від 15 листопада 2017 року прийнятий на посаду інженер-механік у відділ (цех) очисна станція, дільниця служба технічного забезпечення. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади наказом (розпорядження) № 161 від 19 листопада 2018 року про припинення трудового договору на підставі виписки з протоколу № 14 засідання профспілкового комітету ППО ЛМКП "Львівводоканал" від 15 листопада 2018 року; лист № 55 від 19 листопада 2018 року ППО ЛМКП "Львівводоканал". Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки доведення до відома та видача копії наказу № 161 від 19.11.2018 року Позивачу здійснено 22 листопада 2018 року. Актом від 19.11.2019 року засвідчено, що позивач – ОСОБА_1 перебував на робочому місці 19 листопада 2018 року до кінця робочого дня, тобто до 17.00 год. Ознайомлення та вручення копії наказу № 161 відбулося через 3 дні із невідомих причин, також наказ (розпорядження) про припинення трудового договору № 161 від 19 листопада 2018 року не містить підпису директора В.В. Вольського та печатки підприємства. У графі погодження звільнення з ППО: виписка № від р. не вказано жодного документу. Вважає, що причини його звільнення (м. 3 ст. 40 КЗпП України) не відповідають дійсним обставинам справи. Винесені 05.06.2018р. та 01.10.2018р. накази №15 та 24 відповідно «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інженера-механіка служби технічного забезпечення очисної станції ОСОБА_1 » неправомірні, оскільки не були відібрані його пояснення з цього приводу, крім того з 01.10.2018р. перебував на лікарняному. Отже дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосоване 01 жовтня 2018 року до Позивача – ОСОБА_1 із порушення норм КЗпП України, оскільки відповідач виніс наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у період непрацездатності останнього. Тому, проведення внутрішнього службового розслідування, що підтверджується актом від 22 жовтня 2018 року, засідання профспілкового комітету 15 жовтня 2018 року, засідання комісії по трудовим спорам від 19 листопада 2018 року є незаконними та такими що суперечать чинному законодавству про працю України, а Наказ (розпорядження) № 161 про припинення трудового договору № 161 від 19 листопада 2018 року винесений із порушенням процедури та є не законним. У підтвердження вимог покликається на копії заяв, копію доповідної та інші документи, які просить вважати вичерпними в обґрунтування позову.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2018 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 , по договору про надання юридичних послуг від 11.11.2019р., вимоги підтримали, просять позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечила. Пояснила, що дійсно, ОСОБА_1 наказом (розпорядженням) № 162 від 15 листопада 2017 року був прийнятий на посаду інженера-механіка служби технічного забезпечення очисної станції. Після кількох місяців роботи за позивачем почали помічати порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції. 18.04.2018р. було зареєстровано службову записку №962 начальника служби ТЗ ОС ОСОБА_4 , в якій зазначалось про те,що ОСОБА_1 не виконує свої службові обов`язки. Також 18.04.2018р. було зареєстровано доповідну записку №966 начальника ОС ОСОБА_5 , де просив прийняти міри щодо інженера-механіка ОСОБА_1 , який негативно виконує роботу. Крім того, 18.04.2018р. було зареєстровано службову записку №967 начальника служби ТЗ ОС ОСОБА_4 , в якій зазначалось про невиконання позивачем поставлених перед ним завдань. На підставі цього 24.04.2018р. директором ЛМКП «Львівводоканал» було винесено наказ (Вд 305-18) про проведення внутрішнього службового розслідування щодо ОСОБА_1 23.05.2018р. працівниками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було надано пояснюючі записки з підтвердженням факту відсутності інженера-механіка ОСОБА_1 під час виконання ремонтних робіт та ліквідації наслідків аварії на об`єкті, на якому згідно посадової інструкції він повинен був працювати. Отже, 25.05.2018р. комісією було складено Акт про проведення внутрішнього службового розслідування, пояснення позивач відмовився надавати. На підставі Акту від 25.05.2018р. та всіх наявних матеріалів розслідування 05.06.2018р. видано Наказ №15 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З вказаним наказом позивач ознайомився, на заяви про непогодження із доганою отримав відповіді.

Крім того, 05.09.2018р. було складено доповідну записку начальником служби ТЗ ОСОБА_4 , знову про невиконання службових обов`язків ОСОБА_1 , також 06.09.2018р. було подано начальником ОС ОСОБА_5 службову записку про невиконання службових обов`язків позивачем. На підставі цього було видано новий наказ (Вд 701-18) від 12.09.2018р. про проведення внутрішнього службового розслідування. 26.09.2018р. Актом №2276 було підтверджено що ОСОБА_1 відмовився писати пояснювальну записку щодо самовільного залишення території ОС 24.09.2018р. Цього ж дня начальником ОС ОСОБА_5 було подано службову записку № 2276 про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та невиконання своїх службових обов`язків і прохання застосувати до нього захід дисциплінарного стягнення догану. 28.09.2018р. у працівників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було відібрано письмові пояснення про відсутність ОСОБА_1 на місці виконання робіт 24.09.2018р. На підставі зазначеного, 01.10.2018р. було видано наказ 324 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Оскільки позивач цього ж дня оформив листок непрацездатності, Доповідною запискою №731 від 02.10.2018р. було продовжено термін проведення вказаного внутрішнього розслідування на час перебування ОСОБА_1 на лікарняному. 22.10.2018р. було складено акт про проведення внутрішнього службового розслідування стосовно виконання виробничих завдань ОСОБА_1 . На підставі протоколу №14 засідання ПК ППО ЛМКП «Львівводоканал» від 15.11.2018р. було постановлено надати згоду на звільнення з роботи ОСОБА_1 за ст. 40 п. 3 КЗпП України на підставі голосування. Тому вважає звільнення законним, де було повністю дотримано усіх вимог чинного трудового законодавства України. Таким чином просить у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких мотивів.

Ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 наказом (розпорядженням) № 162 від 15 листопада 2017 року прийнятий на посаду інженер-механік у відділ (цех) очисна станція, дільниця служба технічного забезпечення (а.с. 13).

Наказом (розпорядження) № 161 від 19 листопада 2018 року про припинення трудового договору на підставі виписки з протоколу № 14 засідання профспілкового комітету ППО ЛМКП "Львівводоканал" від 15 листопада 2018 року; лист № 55 від 19 листопада 2018 року ППО ЛМКП "Львівводоканал" ОСОБА_1 звільнено із займаної посади (а.с. 73). В день видання наказу про припинення трудових відносин проведено всі розрахунки за фактично відпрацьовані дні.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»(зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Встановлено, що 18.04.2018р. було зареєстровано службову записку №962 начальника служби ТЗ ОС ОСОБА_4 , в якій зазначалось про те,що ОСОБА_1 не виконує свої службові обов`язки.

18.04.2018р. було зареєстровано доповідну записку №966 начальника ОС ОСОБА_5 , де просив прийняти міри щодо інженера-механіка ОСОБА_1 , який негативно виконує роботу.

18.04.2018р. було зареєстровано службову записку №967 начальника служби ТЗ ОС ОСОБА_4 , в якій зазначалось про невиконання позивачем поставлених перед ним завдань.

На підставі цього 24.04.2018р. директором ЛМКП «Львівводоканал» було винесено наказ (Вд 305-18) про проведення внутрішнього службового розслідування щодо ОСОБА_1

23.05.2018р. працівниками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було надано пояснюючі записки з підтвердженням факту відсутності інженера-механіка ОСОБА_1 під час виконання ремонтних робіт та ліквідації наслідків аварії на об`єкті, на якому згідно посадової інструкції він повинен був працювати. Пояснення з приводу вказаних порушень ОСОБА_1 відмовився надавати, про що складено Акт від 24.05.2018р.

Отже, 25.05.2018р. комісією було складено Акт про проведення внутрішнього службового розслідування, стосовно правомірності дій інженера-механіка ОСОБА_1 .

На підставі Акту від 25.05.2018р. та всіх наявних матеріалів розслідування 05.06.2018р. видано Наказ №15 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З вказаним наказом позивач ознайомився, на заяви про непогодження із доганою отримав відповіді.

09.07.2018р. було складено Акт про залишення ОСОБА_1 без повідомлення причин свого робочого місця та акт від 10.07.2018р. про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.

Встановлено що 29.08.2018р. та 30.08.2018р. ОСОБА_1 підписався під визначеним йому планом роботи, проте визначені доручення не виконав, про що було подано доповідну записку начальником служби ТЗ ОСОБА_4 від 05.09.2018р., також подано начальником ОС ОСОБА_5 службову записку від 06.09.2018р. про невиконання службових обов`язків ОСОБА_1 .

На підставі цього було видано новий наказ (Вд 701-18) від 12.09.2018р. про проведення внутрішнього службового розслідування.

26.09.2018р. Актом №2276 було підтверджено що ОСОБА_1 відмовився писати пояснювальну записку щодо самовільного залишення території ОС 24.09.2018р. Цього ж дня начальником ОС ОСОБА_5 було подано службову записку № 2276 про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та невиконання своїх службових обов`язків і прохання застосувати до нього захід дисциплінарного стягнення догану.

28.09.2018р. у працівників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було відібрано письмові пояснення про відсутність ОСОБА_1 на місці виконання робіт 24.09.2018р.

На підставі зазначеного, 01.10.2018р. було видано наказ 324 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Оскільки позивач цього ж дня оформив листок непрацездатності, Доповідною запискою №731 від 02.10.2018р. було продовжено термін проведення вказаного внутрішнього розслідування на час перебування ОСОБА_1 на лікарняному.

22.10.2018р. було складено акт про проведення внутрішнього службового розслідування стосовно виконання виробничих завдань ОСОБА_1 .

На підставі протоколу №14 засідання ПК ППО ЛМКП «Львівводоканал» від 15.11.2018р. було постановлено надати згоду на звільнення з роботи ОСОБА_1 за ст. 40 п. 3 КЗпП України на підставі голосування.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_12 (інженер-технолог) пояснив про підписання службової записки (а.с. 45 т.1) в якій зазначено про самовільне залишення позивачем наради, неадекватного поводження ОСОБА_1 ; ОСОБА_13 пояснив що з відповідачем у нього були виробничі відносини, знає що звільнили ОСОБА_1 за конфлікт з керівництвом, чи був позивач на аварійних роботах йому не відомо, працював з ОСОБА_1 по 19 квітня 2018р.; ОСОБА_14 (слюсар-ремонтник) пояснив що був підлеглим ОСОБА_1 , він давав йому завдання, деколи їх плутав, а чи підписував акт (а.с. 57 т.1) не пам`ятає; ОСОБА_15 (слюсар-ремонтник) підтвердив факт відсутності ОСОБА_1 під час виконання ремонтних робіт з ліквідації прориву трубопроводу 23.05.2018р.; ОСОБА_7 (слюсар-ремонтник) підтвердив факт відсутності ОСОБА_1 під час виконання ремонтних робіт по ремонту відстійника КОС-1 23.05.2018р. також пояснив про те, що позивача деколи взагалі не було на роботі або приходив пізніше, а щодо підпису на акті (а.с. 57 т.1) не впевнений що його; ОСОБА_16 (слюсар-ремонтник) підтвердив факт відсутності ОСОБА_1 під час виконання ремонтних робіт 23.05.2018р. (підтвердити чи це його підпис на стор. 28-зворот не може); ОСОБА_17 (слюсар-ремонтник) був підлеглим ОСОБА_1 і йому відомо про неодноразові залишення ним роботи, щодо розслідування відносно ОСОБА_1 не пам`ятає; ОСОБА_18 (слюсар-ремонтник) пояснив що підписував акт (а.с. 57 т.1) про відсутність позивача при виконанні робіт 10.10.2018р.; ОСОБА_19 (токар) пояснив що з позивачем дуже рідко бачились 2 чи 3 рази на рік, дійсно підписав акт (а.с. 51, 53 т.1) про відсутність ОСОБА_1 24.09.2012р. на місці виконання ремонтних робіт; ОСОБА_5 (начальник ОС) пояснив про неодноразове складання доповідних записок через невиконання позивачем його трудових обов`язків (а.с. 18 т.1) на момент роботи ОСОБА_1 був начальником очисних споруд, робочий день починався зранку з наради а бухгалтер вів табель робочого часу, наради провадив щовівторка при цьому позивач міг демонстративно покинути нараду, ОСОБА_1 з 5 по 18 березня 2018р. не брав участь у ліквідації аварії та ремонті; ОСОБА_20 (нач. служби забезпечення безперебійної роботи обладнання) пояснив, що бачив як ОСОБА_1 неодноразово залишав територію станції, ним підписано акт (а.с. 35 т.1) про відсутність позивача на робочому місці 09.07.2018р., також підписав акт (а.с. 70 т. 1) про те, що ОСОБА_1 відмовився з`явитись у відділ кадрів; ОСОБА_21 (голова профкому) був запрошений на засідання працівників ЛМКП в трудовому спорі (а.с. 38 т.1) щодо правомірності винесення догани ОСОБА_1 де було прийнято рішення про справедливе застосування дисциплінарного стягнення до позивача, також був присутній на засіданні профспілки (а.с. 65 т.1) де розглядалось подання адміністрації про звільнення ОСОБА_1 ; ОСОБА_4 (начальник служби ТЗ) пояснив про неодноразове складення службових записок про те що ОСОБА_1 не виконує свої службові обов`язки, на більшості нарад які проводив позивач не був присутній (а.с. 17 т.1); ОСОБА_22 (заступник директора) пояснив що був включений в комісію про проведення внутрішнього службового розслідування (а.с. 25-27 т.1), в результаті якого встановлено факт неодноразового порушення ОСОБА_1 норм трудової дисципліни та вимог посадової інструкції; ОСОБА_23 (провідний фахівець з фінансово-економічної безпеки) пояснив що був в складі всіх комісій які проводились на підприємстві стосовно працівників, ОСОБА_1 викликався на всі засідання профспілки, на даного працівника було більше трьох доповідних, також підписував акт (а.с. 48 т.1) про відмову від ознайомлення з пам`яткою про права та обов`язки особи щодо якої проводиться службове розслідування; ОСОБА_24 (служба внутрішньої безпеки «Львівводоканал») пояснив що був членом комісії по проведенню службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 норм трудової дисципліни (а.с. 25-28 т.1); ОСОБА_25 (технолог) погодився з фактом відсутності ОСОБА_26 на робочому місці про що підписав акт; ОСОБА_27 (інженер-технолог) пояснив про складання акту про відсутність ОСОБА_1 на роботі; ОСОБА_28 (інженер-технолог) пояснив, що позивача було звільнено, оскільки такий не справлявся зі своїми посадовими обов`язками, також пояснив про підписання службової записки (а.с. 45 т.1) в якій зазначено про самовільне залишення позивачем наради, неадекватного поводження; ОСОБА_29 (нач. служби з питань надзвичайних ситуацій) пояснив про складання протоколу №2 (а.с. 38-39 т.1) засідання працівників ЛМКП в трудовому спорі, де було прийнято рішення про застосування догани до ОСОБА_1 за неодноразове порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку та вимог посадової інструкції; ОСОБА_30 (бухгалтер) пояснила про звільнення ОСОБА_1 за невиконання службових обов`язків, пояснила що веде табель робочого часу, інформацію надають інженери, підтвердила підписання повідомлення (а.с. 69 т.1) про відмову позивача пройти в відділ кадрів для ознайомлення із документами; ОСОБА_31 (оператор пульта управління) пояснила що була присутня при телефонній розмові коли позивач відмовився з`явитись у відділ кадрів для ознайомлення з документами; ОСОБА_32 (начальник відділу кадрів) пояснила що нею були складені акти (а.с. 35-36 т.1) де підписалась вона ОСОБА_33 і ОСОБА_20 від 09.07.2018р. а в акті від 10.07.2018р. вона ОСОБА_33 та ОСОБА_34 про те, що 09.07.2018р. та 10.07.2018р. позивач був відсутній на робочому місці; ОСОБА_33 (заступник начальника юридичного відділу) підтвердила що складав акт ОСОБА_35 про відсутність ОСОБА_1 10.07.2018р. на робочому місці і вона, та ОСОБА_36 його підписували разом з ОСОБА_35 (а.с. 36 т.1); ОСОБА_37 (інженер-технік) пояснив про те що 10.07.2018р. приїхали на очисну споруду де мав бути ОСОБА_1 однак ніде не могли його знайти тому ним був про це підписаний акт (а.с. 36 т.1); ОСОБА_38 (інспектор відділу кадрів) пояснила про складання Акту від 11.10.2018р. (а.с. 58 т. 1) в якому крім неї підписались ОСОБА_39 та ОСОБА_40 про те, що ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись із наказом про накладення дисциплінарного стягнення; ОСОБА_41 (старший інспектор) пояснив що підписав акт від 11.10.2018р. про відмову ОСОБА_1 ознайомлюватись з наказом (а.с. 58 т.1) а також відмовився віддавати посвідчення працівника ЛМКП, також підтвердив що ОСОБА_1 ознайомився з наказом про звільнення 22.11.2012р.; ОСОБА_42 (начальник внутрішньої безпеки) пояснив що позивач був звільнений з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни, у службовому розслідуванні участі не приймав, тобто в загальному свідки надали пояснення про те, що ОСОБА_1 неодноразово був відсутній на робочому місці - ремонтних роботах, де згідно посадових інструкцій мав бути присутнім обов`язково, оскільки за ним визначена певна ділянка роботи.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У своїй сукупності пояснення свідків дають змогу дійти висновку про неодноразову відсутність працівника ОСОБА_1 на робочому місці, та систематичне невиконання ним обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

Отже керівником установи була дотримана процедура припинення трудових відносин з ОСОБА_1 . Доказів, які б спростовували дані пояснення, позивачем суду не представлено і такі не здобуто при розгляді справи по суті.

Таким чином, встановлено про систематичне невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 без поважних причин своїх трудових обов`язків, а тому відсутні правові підставі вважати, що під час звільнення позивача відповідач допустив порушення вимог трудового законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Тому суд приходить до переконання про безпідставність вимог про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, а отже і про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 40 КЗпП України, суд –

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Дата складення повного судового рішення - 10.12.2021 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Нор Н. В.