Рішення № 101858041, 13.12.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6272/21

Провадження № 2/727/1893/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Заверуха Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та ін., -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг централізованого опалення посилаючись на те, що він надає послуги централізованого опалення в квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач ОСОБА_2 та в якій зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_1 .Між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, відкрито відповідачам особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків. Відповідачі тривалий час не платять за надані їм послуги, на їхні попередження про необхідність розрахуватись не реагують.

У зв`язку з несплатою за надані послуги у відповідачів утворилась заборгованість за період з 01.11.2018 р. по 30.04.2021 р. у сумі 6333,62 грн. У зв`язку з цим просив стягнути з відповідачів вказану заборгованість, інфляційні витрати в розмірі 677,89 грн., 3 % річних у розмірі 318,62 грн. та судові витрати в сумі 2270,00 грн.

В жовтні 2021 року представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про часткову відмову від позовних вимог і просив стягнути з відповідачів на користь позивача інфляційні витрати в розмірі 677,89 грн., 3 % річних у розмірі 318,62 грн. та судові витрати в сумі 2270,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 липня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 в якій зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою КЖРЕП №17 (а.с.7), копією договору купівлі-продажу квартири (а.с.22), витягом про державну реєстрацію (а.с.23) і дійсно між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та відкрито відповідачу особовий рахунок для проведення розрахунків. Відповідачі не оплачували отримані від позивача послуги і у них за період з 01.11.2018 р. по 30.04.2021 р. у сумі 6333,62 грн., яку вони погасили в добровільному порядку після звернення позивачем з даним позовом до суду. У зв`язку з погашенням відповідачами основного боргу, позивач в цій частині позовних вимог відмовився від позову та просив стягнути інфляційні лише витрати в розмірі 677,89 грн., 3 % річних у розмірі 318,62 грн. та судові витрати в сумі 2270,00 грн. – сплачений судовий збір позивачем при подачі до суду позовної заяви (а.с.41). А тому суд вважаєщо з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути вказані кошти, задовольнивши позовні вимоги.

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно змісту статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України«Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити таке.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11 березня 2020 року на всій території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин.

Пунктом 4 ч.3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим, пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За змістом ст.552 та ч.2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, й три відсотка річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачене ч.2 ст.625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц.

Таким чином, проценти та інфляційні втрати, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а отже на них не поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

На підставі викладеного та керуючись ст.67 ЖК України, ст. ст. 526, 611 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274 ч. 1, 280-289 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» втрати від інфляційних процесів в розмірі 677,89 грн., 3 % річних у розмірі 318,62 грн., всього 996 (дев`ятсот дев`яносто шість) грн.51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» судові витрати з повернення судового збору по 1135 грн. з кожного.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: