Рішення № 101857292, 02.12.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2839/21

Провадження № 2/185/2057/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 грудня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Павлограді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про визнання неправомірними та скасування наказів про скорочення штату та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

У квітні 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до АТ «Дніпропетровськгаз» про визнання неправомірними та скасування наказів про скорочення штату та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що згідно наказу № 1 154-ПВ/К від 25.03.2021 р., ОСОБА_1 звільнено 29.03.2021 р. з посади інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу АТ «Дніпропетровськгаз» у зв`язку із скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу АТ «Дніпропетровськгаз» від 26.01.2021 р. № 01.5.1Н0-67-0121 «Про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз».

ОСОБА_1 вважає накази № № 01.5.1Н0-67-0121 від 26.01.2021 р. в частині скорочення її посади та № 1 154-ПВ/К від 25.03.2021 р. про звільнення незаконними, необґрунтованими та таким, що грубо порушують її трудові права.

Позивач вказує на те, що фактично на підприємстві відповідача не відбулося скорочення штату в частині її посади інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу, оскільки виконання її обов`язків було передано до іншої, новоствореної посади – інженера з технічного нагляду.

Вказує на те, що зазначена посада була введена на підприємстві вже після того, як було видано наказ № 01.5.1Н0-0121 «Про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз».

Позивач зазначає, що станом на момент її попередження про майбутнє звільнення 28.01.2021 р. вона була ознайомлена із «Переліком вакансій АТ «Дніпропетровськгаз», в якому не була зазначена посада інженера з технічного нагляду.

На порушення вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України відповідач не ознайомив ОСОБА_1 із наявністю зазначеної вакантної посади та не запропонував роботу за нею.

На виконання вимог ст. 43 КЗпП України відповідач не звертався із поданням до профспілкової організації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу конференції Первинної профспілкової організації Павлоградського відділення АТ «Дніпропетровськгаз» від 23.03.2021 р. № 06 було розглянуто повідомлення про скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз» з 01.04.2021 р..

Наказ на звільнення ОСОБА_1 було видано 25.03.2021 р., фактично звільнено 29.03.2021 р..

Таким чином, накази № 01.5.1Н0-67-0121 від 26.01.2021 р. «Про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз» та № 1 154-ПВ/К від 25.03.2021 р., яким позивача звільнено з посади інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату є незаконними.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 була звільнення незаконно, вважає, що з 30.03.2021 р. по момент поновлення на роботі, вона перебувала у вимушеному прогулі, тому відповідач має виплатити ОСОБА_1 , суму за час вимушеного прогулу.

Також вважає, що діями відповідача - незаконним звільненням, ОСОБА_1 було спричинено моральної шкоди, яка полягає у тому, що вона була неправомірно звільнена із займаної посади та яку оцінює в 10 000, 00 грн.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд:

-визнати неправомірними та скасувати наказ відповідача від 26 січня 2021 року № 01.5.1Н0-67-0121 «Про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз» в частині скорочення її посади інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу Павлоградської дільниці;

-визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача № 1 154-ПВ/К від 25.03.2021 р. про звільнення, поновити на посаді інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»;

-стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 березня 2021 року по момент поновлення на роботі;

-стягнути з відповідача 10 000,00 грн. в рахунок спричинення моральної шкоди.

Ухвалою про відкриття провадження по справі від 20.04.2021 р. позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

18.10.2021 р. представник позивача подав клопотання про витребування у відповідача – АТ «Дніпропетровськгаз» належним чином посвідчену копію штатного розкладу АТ «Дніпропетровськгаз» станом на 28.01.2021 р., 16.02.2021 р., 29.03.2021 р.

18.10.2021 р. ухвалою зобов`язано відповідача надати до суду належним чином посвідчену копію штатного розкладу АТ «Дніпропетровськгаз» станом на 28.01.2021 р., 16.02.2021 р. та 29.03.2021 р.

01.06.2021 р. представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що АТ «Дніпропетровськгаз» позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі, обґрунтувавши наступним.

Згідно наказу № 162-ПВ/К від 04.03.2019 р. ПАТ «Дніпропетровськгаз» ОСОБА_1 була прийнята на посаду інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу.

З метою оптимізації виробничих та управлінських процесів, покращення якості обслуговування споживачів, оптимізації чисельності персоналу Товариства, керуючись ч. 3 ст. 64 ГК України 26.01.2021 р. видано наказ № 01.5.1Но-67-0121 від «Про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз», яким передбачено виведення зі штатного розкладу АТ «Дніпропетровськгаз» штатні одиниці згідно Додатків № 1-4 до даного наказу та вжиття необхідних заходів щодо письмового попередження працівників про скорочення чисельності і штату із запропонуванням наявних вакансій, а також вивільнення працівників, які відмовилися від переведення на запропоновані вакантні посади.

На виконання вказаного вище наказу та враховуючи вимоги ст. 49-2 КЗпП України, яка регулює порядок вивільнення працівників, інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 персонально повідомлено про скорочення чисельності і штату з 01.04.2021 р. та одночасно запропоновано переведення на вакантні посади, вказані в додатку до даного попередження, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 як попередження так і ознайомлення з переліком вакантних посад АТ «Дніпропетровськгаз» без будь яких заперечень чи незгодою про майбутнє її вивільнення.

Позивач, не скориставшись своїм правом, відмовилася від переведення на іншу вакантну посаду про наявність яких її особисто під підпис було ознайомлено 28.01.2021 р.

Відповідно до роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики України, викладених у листах від 25.05.2010 № 107/06/186-10 та від 15.02.20212 р. № 18/06/186-12, до закінчення двомісячного строку з дня попередження, звільнення працівників з ініціативи адміністрації на зазначених підставах без їх згоди не допускається. Зазначає, що попередження вручено позивачу 28.01.2021 р., а звільнено 29.03.2021 р. – з дотриманням відповідних строків.

Також, зазначає про те, що ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що при вивільненні працівника у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Переважне право на залишення на роботі при вивільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці врегульоване ст. 42 КЗпП України.

Диспозиція даної статті не могла бути і не була застосована при звільненні позивача, оскільки дане право має враховуватися при наявності двох і більше однакових посад, одна з яких скорочується, а у Товаристві посада, яку займала позивач, була єдиною як за назвою посади, так і за функціональними обов`язками, передбаченими для даної посади, та вимогами до спеціальності і кваліфікації, що в вбачається з наказу про затвердження штатного розпису Товариства.

З метою дотримання вимог ст. 49-4 КЗпП України та на виконання вимог ст. 22 закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», вимог ст. 43 КЗпП України, АТ «Дніпропетровськгаз» листом від 04.01.2021 р. № 49001.5-Сл-51/1-0121 звернулося до голови об`єднаної профспілкової організації АТ «Дніпропетровськгаз» з повідомленням про майбутнє скорочення чисельності та штату АТ «Дніпропетровськгаз».

З протоколу конференції Первинної профспілкової організації від 23.03.2021 р. № 06 вбачається, що останньою надано згоду на скорочення чисельності та штату АТ «Дніпропетровськгаз» з 01.04.2021 р.

Крім того, в частині моральної шкоди відповідач зазначає, що позивачем не вказано виходячи з чого зроблено саме такий розрахунок відповідної суми, які критерії покладені в основу розрахунку суми, за якими нормативно затвердженими методиками здійснений розрахунок та не надано жодних доказів для підтвердження заподіяння йому моральної шкоди і причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіянням моральної шкоди позивачу та в якій частині з урахуванням інших факторів навколишнього середовища і соціуму, які щоденно впливають на позивача.

Таким чином, зазначає, що АТ «Дніпропетровськгаз» не було порушено трудових прав ОСОБА_1 , а обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не мали місце.

З огляду на викладене вище, представник відповідача вважає, що позовні вимоги про визнання неправомірними та скасування наказів про скорочення штату та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є безпідставними та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

20.07.2021 р. представником відповідача подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи, а саме: копія повідомлення від 04.01.2021 р. № 49001.5-СЛ-51/1-0121; копія листа про надання згоди об`єднаної профспілкової організації АТ «Дніпропетровськгаз» на скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз» від 04.01.2021 р. № 21/1-1; копія витягу з протоколу засідання Президії об`єднаної профспілкової організації АТ «Дніпропетровськгаз» № 1 від 04.01.2021 р.

26.11.2021 р на виконання ухвали суду від 18.10.2021 р. представником відповідача надано копію витягу зі штатного розкладу станом на 28.01.2021 р., на 16.02.2021 р. та на 29.03.2021 р.

Відповідно до наказу відповідача від 26 січня 2021 року № 01.5.1Н0-67-0121 «Про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз» було вирішено вивести з 01.04.2021 р. зі штатного розкладу АТ «Дніпропетровськгаз» штатні одиниці за переліками, визначеними Додатками № 1-4 до даного наказу.

Згідно копії витягу зі штатного розкладу (м. Павлоград) станом на 28.01.2021 р. АТ «Дніпропетровськгаз» кількість запланованих ставок 282,06 з них зайняті оплачувані ставки 282,06.

Відповідно копії витягу зі штатного розкладу (м. Павлоград) станом на 16.02.2021 р. АТ «Дніпропетровськгаз» заплановані ставки 221,00 з них зайняті оплачувані ставки 221,00.

Згідно копії витягу зі штатного розкладу (м. Павлоград) станом на 29.03.2021 р. АТ «Дніпропетровськгаз» заплановані ставки 264,00 з них зайняті оплачувані ставки 264,00.

Тобто, порівняно зі штатним розкладом станом на 28.01.2021 р. і станом на 29.03.2021 р. чисельність штату скоротилась на 18,06 ставки.

Крім того, з копій витягів, зазначених вище вбачається відсутність вакансій.

Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що на момент звільнення ОСОБА_1 , у відповідача була наявна вакантна посада інженера з технічного нагляду, оскільки вакантна посада це наявна у штатному розкладі вільна посада, на яку не укладено трудовий договір .

За ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці, є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки. Тарифна ставка оплата праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації, вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна ставка це норма оплати праці працівника відповідно до спеціальності та кваліфікації за одиницю часу. Відповідно до штатного розкладу станом на 28.01.2021 р. заплановані та оплачувані ставки складали 282,06 з них зайняті оплачувані ставки 282,06 . Відповідно, станом на 29.03.2021 р. заплановані та оплачувані ставки скоротилися до 264,00. Таким чином, у відповідача не було вакантних посад, тому не зрозуміло про яку вакантну посаду говорить позивач.

Щодо заяви позивача, про те що їй не було запропоновано всі наявні вакантні посади, то відповідачем було виконано вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України та запропоновано перелік вакансій. Інших вакансій відповідач не мав. Однак, позивач не скориставшись своїм правом, відмовилася від запропонованої посади, що підтверджується його підписом у виданому попередженні. Посилання позивача на той факт, що запропоновані роботодавцем вакансії їй не підходять тому, що не відповідають її кваліфікаційному рівні та освіти є недоречними.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що у відповідача були вакантні посади, які могли задовольнити ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач та його представник, кожен окремо позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши представників сторін та позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11.04.2019 року загальними зборами акціонерів ПАТ «Дніпропетровськгаз» було прийнято рішення про зміну типу та найменування товариства з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».

Відповідно до пункту 1.2.1. Статуту Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»», затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз».

16 травня 2019 року відповідно до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року N 755-IV була проведена державна реєстрація Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі наказу № 162-ПВ/К від 04.03.2019 р. ПАТ «Дніпропетровськгаз» була прийнята на посаду інженера з експлуатації устаткування газових об`єктів 1-ї категорії сектору оперативного планування виробничо-технічного відділу.

Також судом встановлено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», з метою оптимізації виробничих та управлінських процесів, покращення якості обслуговування споживачів, оптимізації численності персоналу Товариства, змінило організаційну структуру шляхом скорочення штатних одиниць, що підтверджується копією наказу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» № 01.5.1 Но-67-0121 від 26.01.2021 р. «Про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз».

04.01.2021 р. Головою правління Акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» було направлено Голові об`єднаної профспілкової організації АТ «Дніпропетровськгаз» повідомлення про скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз» з 01.04.2021 р. у зв`язку з введенням в дію нової організаційної структури.

04.01.2021 р. ОПО АТ «Дніпропетровськгаз» надано згоду на скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськгаз», що підтверджується витягом з Протоколу засідання Президії об`єднаної профспілкової організації АТ «Дніпропетровськгаз», що міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 23.03.2021 р. в м. Павлограді Дніпропетровської області, було проведено засідання профспілкової організації Павлоградського відділення AT «Дніпропетровськгаз» на якому було розглянуто зміст повідомлень про скорочення чисельності та штату АТ «Дніпропетровськгаз» з 01.04.2021 р. та дотримання адміністрацією АТ «Дніпропетровськгаз» норм трудового законодавства та законності підстав для звільнення працівників. На засіданні було прийнято рішення про надання згоди на скорочення чисельності і штату AT «Дніпропетровськгаз» з 01.04.2021 р., що підтверджується відповідним протоколом № 06 конференції Первинної профспілкової організації та з якого вбачається, що ОСОБА_1 була присутня на зборах.

Згідно копії наказу (розпорядження) Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за № 1 154 –ПВ/К від 25.03.2021 р. про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено 29.03.2021 року у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст.40 КЗпП України. Згідно примітки, що мається в даному наказі, ОСОБА_1 була ознайомлена з даним наказом 29.03.2021 року.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємству надано право самостійно визначати організаційну структуру, установлювати чисельність працівників і штатний розпис.

Тобто роботодавець на свій розсуд має право установлювати чисельність працівників певного фаху і кваліфікації, при цьому чисельність одних посад зменшувати, а інших - збільшувати. Про внесення змін до штатного розпису видається відповідний наказ.

Скорочення штату є одним із заходів, спрямованих на поліпшення роботи підприємства, укомплектування його найбільш кваліфікованими кадрами. У зв`язку з цим роботодавець управі в межах однорідних професій і посад здійснювати перестановку (перегрупування) працівників і переводити більш кваліфікованих працівників, посади яких скорочуються, за їхньою згодою на інші посади, звільнивши з тих посад за скороченням штату працівників з нижчою кваліфікацією.

Скоротити чисельність можна в разі приведення облікового складу у відповідність із плановою чисельністю працівників, усунення порушень штатної дисципліни, коли штучно створюється зайва кількість працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику огляду судами трудових спорів» від 06.11.92 року № 9 під терміном «зміни в організації виробництва і праці» розуміється раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, серед них перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо. Термін «зміни в організації виробництва праці» використовується в ч. 3 ст. 32 та п. 1 ст. 40 КЗпП, в якому йдеться про можливість розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі змін в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Із змісту цієї норми випливає, що змінами в організації виробництва і праці також є: ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Саме роботодавець визначає доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Тому оскарження працівниками рішень про визначення структури підприємства чи установи, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників не вважається належним способом захисту. Прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.01.2020 року у справі № 451/706/18.

Як роз`яснено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11. 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді спорів про звільнення за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що з 04.01.2021 року дійсно на АТ «Дніпропетровськгаз» запровадилася в дію нова організаційна структура Товариства з подальшим скороченням чисельності і штату підприємства, тобто мали місце зміни в організації виробництва Товариства, а тому посилання представника позивача, що фактично ніяких змін в організації праці у відповідача не відбулося є безпідставним та таким, що спростовується вищенаведеним.

Звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Тому відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові іншу роботу за її наявності.

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст. 40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Законодавством не встановлено форму й порядок попередження працівників про наступне вивільнення.

Попередження має бути зроблено в такий спосіб, щоб у разі виникнення конфліктної ситуації роботодавець міг документально підтвердити факт попередження працівника не пізніше ніж за два місяці до звільнення.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1723цс17, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Постановою Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 161/7196/19 (провадження № 61-4375св20) визначено, що "Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.... Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення".

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, постанові від 18.09.2018 року у справі №800/538/17 (П/9901/310/18)

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП, 29.01.2021 року позивача було попереджено про майбутнє скорочення чисельності і штату з 01.04.2021 року, особисто під підпис. Також Позивачу було запропоновано переведення на вакантні посади, перелік який було додано до попередження, з якими позивач був ознайомлений. Таким чином відповідачем було виконано умови положення ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, запропоновано ОСОБА_1 перелік вакансій, що відповідали вимогам посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду. Посилання позивача на той факт, що запропоновані роботодавцем вакансії йому не підходили, є безпідставними, належних та допустимих доказів, що були наявні інші вакантні посади, які могли задовольнити вимоги ОСОБА_1 суду не надано. Від запропонованих відповідачем посад, ОСОБА_1 відмовилася.

Щодо посилання представника позивача на те, що на момент звільнення ОСОБА_1 у відповідача була наявна одна вакантна посада інженера з технічного нагляду, то суд не погоджується з цим посиланням, враховуючи наступне.

Вакантна посада це наявна у штатному розписі вільна посада, на яку не укладено трудовий договір. За ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від їх кваліфікації. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна ставка - це норма оплати праці працівника відповідно до спеціальності та кваліфікації за одиницю часу.

Згідно копії витягу зі штатного розкладу (м. Павлоград) станом на 28.01.2021 р. АТ «Дніпропетровськгаз» кількість запланованих ставок 282,06 з них зайняті оплачувані ставки 282,06.

Відповідно копії витягу зі штатного розкладу (м. Павлоград) станом на 16.02.2021 р. АТ «Дніпропетровськгаз» заплановані ставки 221,00 з них зайняті оплачувані ставки 221,00.

Згідно копії витягу зі штатного розкладу (м. Павлоград) станом на 29.03.2021 р. АТ «Дніпропетровськгаз» заплановані ставки 264,00 з них зайняті оплачувані ставки 264,00.

Порівняно зі штатним розкладом станом на 28.01.2021 р. і станом на 29.03.2021 р. чисельність штату скоротилась на 18,06 ставки.

Згідно копій витягів, зазначених вище у відповідача відсутні вакансії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що АТ ««Дніпропетровськгаз» виконало, згідно закону, покладений на нього обов`язок прийняття заходів щодо працевлаштування позивача з метою уникнення його звільнення за скороченням штату.

Відповідно до роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики України, викладених у листах від 25.05.2010 № 107/06/186-10 та від 15.02.2012 № 18/06/186-12, до закінчення двомісячного строку з дня попередження, звільнення працівників з ініціативи адміністрації на зазначених підставах без їх згоди не допускається.

Судом встановлено, що персональне попередження вручено позивачу 28.01.2021 р., а звільнена ОСОБА_1 29.03.2021 р., тобто, відповідачем дотримано необхідні строки попередження про звільнення з ініціативи відповідача у зв`язку зі скороченням штату.

Відповідно до статті 42 КЗпП при скороченні чисельності або штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

До кола працівників, серед яких визначаються особи, що мають переважне право на з залишення на роботі, і працівники, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві, а не тільки тих, хто працює в структурному підрозділі, в якому виконував роботу чи обіймав посаду працівник, який підлягає звільненню.

Тому працівники вправі подавати на розгляд роботодавця будь-які допустимі докази, що підтверджують факт наявності більш високої кваліфікації і продуктивності праці ніж у інших працівників.

Документи або інші відомості про наявності більш високої кваліфікації і продуктивності праці ніж у інших працівників, виконання норм виробітку (продуктивність праці), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій до AT «Дніпропетровськгаз» від позивача не надходили.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що не наділений правами та не володіє достатньою інформацією для визначення продуктивності праці будь-якого працівника, адже об`єктивне оцінювання працівників та визначення їх переважного права проводиться саме роботодавцем, а не судом. Оскільки це є прерогативою виключно роботодавця, який володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність її витрат у виробництві та сфері послуг. Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 01.10.2018 р. у справі № 569/1607/17-ц.

Щодо посилання позивача, що не було дотримано процедури згоди на звільнення первинною профспілковою організацією, суд не погоджується з вказаним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

У відповідності до ч. 1 ст. 43 КЗпП України , розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

При цьому абзацом з абзацом з п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р., згода профспілкового органу на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення, якщо не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів, або згода давалась на прохання службової особи, що не наділена правом прийняття і звільнення і не мала відповідного доручення правомочної особи, чи з ініціативи самого профспілкового органу або з інших підстав, ніж зазначалось у поданні власника чи уповноваженого ним органу, а потім і в наказі про звільнення.

На виконання вимог вказаного Голові об`єднаної профспілкової організації AT «Дніпропетровськгаз» було направлено повідомлення про заплановане скорочення чисельності і штату AT «Дніпропетровськгаз.

Відповідно до копії витягу з протоколу № 1від 04.01.2021 р. та копії протоколу № 06 від 23.03.2021 р. засідання Профспілкової організації Павлоградського відділення АТ «Дніпропетровськгаз», надано згоду на скорочення чисельності і штату підприємства за умовою використання всіх можливостей для збереження трудових відносин з працівниками, яких може стосуватись скорочення, порушень не виявлено. При цьому лист про надання згоди на скорочення чисельності і штату АТ «Дніпропетровськаз» Головою профспілкової організації було направлено Голові правління АТ «Дніпропетровськгаз» 04.01.2021 р..

З вищевикладеного вбачається, що при звільненні позивача відповідачем в повній мірі дотримано законодавчий порядок вивільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме: на підприємстві дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності та штату працівників; позивач був вчасно попереджений за 2 місяці про майбутнє звільнення; позивачу пропонувалось інша робота на підприємстві від якої він відмовився; вирішено питання щодо отримання згоди профспілки на звільнення.

Згідно копії наказу (розпорядження) АТ «Дніпропетровськгаз» за № 1 154 -ПВ/К про припинення трудового договору (контракту) від 29.03.2021 р. ОСОБА_1 звільнено 29.03.2021 р. у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст.40 КЗпП України. Згідно примітки, що мається в даному наказі, ОСОБА_1 була ознайомлений з даним наказом 29.03.2021 р. та того ж дня отримала трудову книжку, що підтверджується копією книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його судовою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язано суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням наведеного, встановлених обставин справи та вимог закону, суд вважає, що відповідачем при звільненні позивача були дотримані всі умови, передбачені діючим законодавством України, наказ про його звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України є законним і підстав для поновлення позивача на роботі, немає.

Згідно ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи те, що порушення законних прав позивача при його звільненні судом не встановлено, відсутні також підстави для задоволення позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, оскільки вони є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування наказів про скорочення штату та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про визнання неправомірними та скасування наказів про скорочення штату та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 гривень покласти на ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Повний текст рішення суду складено 14 грудня 2021 року.

Суддя: В. О. Головін