Рішення № 101857257, 03.11.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/942/20

№ 2-о/183/63/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи – Новомосковська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)про визнання спадщини відумерлою, -

в с т а н о в и в :

24 червня 2020 року Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, не зазначивши заінтересовану особу.

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року заява залишена без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків заяви.

25 лютого 2020 року Новомосковська міська рада Дніпропетровської області подала до суду заяву в новій редакції, згідно якої усунула недоліки первісної заяви.

В обґрунтування заяви Новомосковська міська рада посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 березня 1994 року, виданого згідно з розпорядженням № 01906 Новомосковської міської ради від 24 лютого 1994 року, зареєстрованого в БТІ 11 березня 1994 року за № 28-1, право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 набули ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних частинах по 1/3.

Згідно інформації Новомосковського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 03 вересня 2019 року за вих. № 2729/14.27/14 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (актовий запис № 486 від 13.06.2001 року), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (актовий запис № 496 від 31.05.2008 року) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла (актовий запис № 284 від 04.04.1998 року).

Після їх смерті залишилася спадщина, а саме квартира АДРЕСА_1 .

Спадкоємці за законом та заповітом у померлих відсутні, спадщину ніхто зі спадкоємців не прийняв, спадкові справи не заводилися.

На день смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з наведеним, Новомосковська міська рада, посилаючись на вимоги ст. 1277 ЦК України, ст.ст. 334, 338 ЦПК України, просила суд:

- визнати спадщину відумерлою, яка складається з квартири АДРЕСА_3 , що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- передати квартиру АДРЕСА_1 , як відумерлу спадщину, у власність територіальної громади м. Новомосковська Дніпропетровської області в особі Новомосковської міської ради Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року зобов`язано Новомосковську державну нотаріальну контору Дніпропетровської області надати на адресу суду належним чином завірені копії спадкових справ після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 03 листопада 2021 року залучено до участі у справі в якості правонаступника заінтересованої особи - Новомосковську державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

В судове засідання представник заявника Новомосковської міської ради Дніпропетровської області не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу за його відсутності, вимоги підтримав в повному обсязі, просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Новомосковської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу за його відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ст. 334 ЦПК України, заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 березня 1994 року, виданого згідно з розпорядженням № 01906 Новомосковської міської ради від 24 лютого 1994 року, зареєстрованого в БТІ 11 березня 1994 року за р.№ 28-1, на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є власниками квартири АДРЕСА_1 , в рівних частинах по 1/3, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» від 21 лютого 2020 року за вих. № 93 та матеріалами інвентарної справи КП «НМБТІ`ДОР».

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть № 284 від 04 квітня 1998 року.

Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61828730 від 25 вересня 2020 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 не заводилась.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть № 486 від 13 червня 2001 року.

Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

У встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 до Новомосковської державної нотаріальної контори звернулася її донька ОСОБА_5 , у зв`язку з чим 21 листопад 2001 року державним нотаріусом Шевченко Г.В. було заведено спадкову справу № 672 (номер у спадковому реєстрі: 1652631), що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61876370 від 30 вересня 2020 року. Відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину відсутні.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 496 від 31 травня 2008 року.

Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

У встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 до Новомосковської державної нотаріальної контори звернулася його дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв`язку з чим 31 травня 2008 року державним нотаріусом Шевченко О.М. було заведено спадкову справу № 377 (номер у спадковому реєстрі: 44803576), що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61876322 від 30 вересня 2020 року. Відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину відсутні.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми закону.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР в редакції 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після смерті ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто під час дії ЦК УРСР в редакції 1963 року, а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлих.

Так, у відповідності до приписів ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Одночасно норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Оскільки смерті спадкодавця ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини з заявою про її прийняття звернулася її донька ОСОБА_5 , взагалі відсутні правові підстав для визнання спадщини відумерлою.

Крім того, як вже встановлено вище,спадщина після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто після набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року, а тому до цих правовідносин застосовуються норми, що регулюються ЦК України в редакції 2003 року.

Так, відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Згідно ч.1 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місце самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Приписами ч.2 ст.1277 ЦК України визначено, що заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1277 ЦК України, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за і місцезнаходженням.

Згідно статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування стає власником спадкового майна на підставі рішення суду про визнання спадщини відумерлою, що набрало законної сили шляхом внесення відповідних змін в реєстрі прав власників на підставі зазначеного рішення суду.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно абзацу третього ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Беручи до уваги вищенаведене та враховуючи, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини з заявою про її прийняття звернулася дружина спадкодавця ОСОБА_6 , суд вважає, що відсутні правові підстав для визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає заяву Новомосковської міської ради не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6-10, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-268, 272, 273, 293, 294, 334-338, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи – Новомосковська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)про визнання спадщини відумерлою, - відмовити.

Учасники справи:

- заявник: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 34349199, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14;

- заінтересована особа: Новомосковська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 02891109, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, буд. 5.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 03 листопада 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький