Рішення № 101857178, 12.10.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.10.2021 Єдиний унікальний номер 205/5928/19

Єдиний унікальний номер 205/5928/19

Провадження № 2/205/1337/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора та Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 липня 2019 року звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Друга дніпровська держнотконтора про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року позов було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року з Другої дніпровської держнотконтори було витребувано копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідків було відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2019 року в об`єднанні в одне провадження зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом було відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2019 року було витребувано від Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; з Другої дніпровської держнотконтори - копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2019 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2020 року витребувано з Другої дніпровської держнотконтори відомості, чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі було відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивачі у позові та ході судового засідання 30 червня 2021 року, а їх представник у ході судового засідання 30 червня 2021 року, посилалися на те, що на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, посвідченого Другою ДДНК 09 червня 1958 року і зареєстрованого в реєстрі за № 2-3839, ОСОБА_8 виділено земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . 12 жовтня 1957 року ОСОБА_8 і ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, від якого у них народився син ОСОБА_10 . Також ОСОБА_7 мала дочку ОСОБА_11 . За час перебування у зареєстрованому шлюбі подружжям ОСОБА_2 у період з 1958 року по 1966 рік було побудовано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, про що свідчить інвентаризація домоволодіння від 05 лютого 1966 року, проте в експлуатацію будинок введено не було, право власності у встановленому законом порядку не зареєстровано. Домоволодіння складається із житлового будинку літ. А-1 загальною площею 51,1 кв.м., житловою 34,6 кв.м., прибудови а-1, погреба під літ. а-І, прибудови літ. а1 -І, ґанку а, входу в погріб літ. Б, вбиральні літ. Г, душу літ. Д, сараю (тимч) літ. Ж, сараю літ. З, огорожі, інших споруд № 1-3, І. Таким чином, кожному із подружжя належало по Ѕ частці домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, після його смерті відкрилася спадщина. Єдиним спадкоємцем першої черги, яка проживала і була зареєстрована з померлим ОСОБА_8 була його дружина - ОСОБА_7 , яка фактично прийняла спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер син ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , ОСОБА_10 . Дочка ОСОБА_7 - ОСОБА_11 21 грудня 1968 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 і змінила прізвище на ОСОБА_11 , від якого у них народилася дочка ОСОБА_9 29 вересня 1990 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_16 і змінила прізвище на ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_11 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилася спадщина, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулася ОСОБА_9 та ОСОБА_18 , яка діяла в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є синами ОСОБА_10 і онуками ОСОБА_8 і ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 померла. Після її смерті із заявами про прийняття спадщини звернулася її дочка, ОСОБА_19 , та ОСОБА_20 , який діяв в інтересах малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Постановою Другої дніпровської державної нотаріальної контори від 15 травня 2019 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю державної реєстрації на спадкове майно. Постановою Другої дніпровської державної нотаріальної контори від 17 травня 2019 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю державної реєстрації на спадкове майно. Просили суд встановити факт прийняття ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті свого чоловіка, ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . У своїй заяві до суду позивачі та їх представник просили розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у ході судового засідання 30 червня 2021 року проти задоволення позовних вимог не заперечувала, визнавши позовні вимоги позивачів, зазначила, що відсутність зареєстрованого права власності на житловий будинок є перешкодою для вчинення нотаріусом нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки судові не повідомила, раніше надавала заяву про розгляд справи за її відсутності (т. 1 а.с. 184).

Третя особа Друга дніпровська державна нотаріальна контора свого представника у судове засідання не направила, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, рішення ухвалити відповідно до норм чинного законодавства.

Третя особа ООП адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради свого представника у судове засідання не направила, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, про причини не направлення свого представника судові не повідомила.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_7 12 жовтня 1957 року зареєстрували шлюб (т. 1 а.с. 42), від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_8 народився син ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 43).

Рішенням Виконкому Ленінської райради депутатів трудящих м. Дніпропетровська від 01 квітня 1958 року ОСОБА_8 було відведено земельну ділянку площею 560 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку та зобов`язано у строк до 01 травня 1958 року отримати дозвільну документацію, у разі пропуску строку без поважних причин ОСОБА_8 втрачає право забудови (т. 1 а.с. 30).

Актом № 894 від 06 квітня 1958 року відводу земельної ділянки ОСОБА_8 було виділено в натурі земельну ділянку площею 560 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку (т. 1 а.с. 29).

На підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 09 червня 1958 року, посвідченого Другої дніпропетровською державною нотаріальною конторою і зареєстрованого в реєстрі за № 2-3839, ОСОБА_8 було надано земельну ділянку площею 560 кв.м. для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 24-25).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер (т. 1 а.с. 84 оберт). Після його смерті відкрилася спадщина, із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, спадкова справа не заводилася (т. 1 а.с. 201, 231).

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , була його дружина, ОСОБА_7 , яка на день смерті була зареєстрована і проживала з померлим (т. 1 а.с. 90).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10 помер (т. 1 а.с. 83).

ОСОБА_7 також є матір`ю ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 170, 171), і бабою ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 75), яка є матір`ю відповідачів ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 167) і малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 174, 174 оберт).

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 169).

Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є синами ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , та онуками ОСОБА_8 і ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 81).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 79 оберт). Після її смерті відкрилася спадщина. Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 78 оберт-79) та ОСОБА_18 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , і малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 1 а.с. 77 оберт-77).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 164 оберт). Після її смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися її дочки: ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 161), та ОСОБА_20 в інтересах малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 161 оберт).

Постановою Другої дніпровської державної нотаріальної контори від 15 травня 2019 року ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю реєстрації житлового будинку (т. 1 а.с. 180 оберт-181).

Постановою Другої дніпровської державної нотаріальної контори від 17 травня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю реєстрації житлового будинку (т. 1 а.с. 93-94).

Згідно з відомостями КП «ДМБТІ» Дніпровської міської ради № 16905 від 13 листопада 2018 року станм на 31 грудня 2012 року відсутні відомості про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 176 оберт).

Як вбачається з технічної документації на житловий будинок АДРЕСА_1 було побудовано у 1960 році.

У 1960 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі ст. 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року.

Згідно з пунктами 6, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції).

Зокрема, за пунктом 10 цього переліку таким правовстановлюючим документом про право власності на жилий будинок, збудований після видання Указу від 26 серпня 1948 року, є затверджений виконавчим комітетом місцевої ради народних депутатів акт державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.

Таким чином, оскільки акт державної комісії про прийняття збудованого подружжям ОСОБА_8 і ОСОБА_7 у 1960 році житлового будинку, затвердженого виконавчим комітетом місцевої ради народних депутатів, відсутній, тобто будинок не введений в експлуатацію, то право власності на нього не виникло.

На підставі ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Частиною 1 статті 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем першої черги була його дружина ОСОБА_7 , яка на час відкриття спадщини проживала і була зареєстрована з померлим спадкодавцем, фактично прийняла спадщину шляхом володіння та вступу в управління майном.

Приписами ч. 2 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Оскільки на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємці першої черги - її син, ОСОБА_10 , і ОСОБА_11 , померли, то їх діти та онуки спадкують ту частину, яка би належала їх батькам. Тобто, позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які є синами померлого сина ОСОБА_10 , мають право на Ѕ частину спадщини, яка належала ОСОБА_7 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , по ј частині за кожним.

При цьому, суд враховує, що земельна ділянка площею 560 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була у встановленому на той час законом відведена ОСОБА_8 для будівництва житлового будинку, проте, побудований житловий будинок в експлуатацію введено не було, тобто, право власності у забудовника не виникло, але у нього виникло право на вчинення таких дій з введення будинку в експлуатацію, яке в свою чергу увійшло до прав, які успадкувала його дружина, ОСОБА_7 .

Ч. 3 п. 6 постанови пленуму ВССУ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначає, що спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з листом ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, за результатами узагальнення судової практики щодо розгляду спорів щодо прийняття спадщини, при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК України) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Із технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 31-39), станом на 05 серпня 1992 року житловий будинок складався із А-1 - житловий будинок, а-1 - прибудова, під а-1 - погріб, а 1 -1 - прибудова, під а 1 -1 - погреб, а - ґанок, Б - вхід в погріб.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оформити своє право на спадщину у вигляді прав забудовника на ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 у позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за кожним, окрім, як в судовому порядку позивачі не мають можливості, оскільки ОСОБА_8 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якого його права успадкувала ОСОБА_7 , будинок не було введено в експлуатацію, на теперішній час оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а за позивачами слід визнати права і обов`язки забудовника на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частці по ј за кожним.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_2 при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп. (т. 1 а.с. 2), який з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено, підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 в рівних частинах по 384 гривні 20 коп.

Позивачем ОСОБА_1 при поданні позову було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 921 гривні 00 коп. (т. 1 а.с. 1, 3, 126), який з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено, підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 в рівних частинах по 960 гривень 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», ч.ч. 1, 2 ст. 529, ч. 1 ст. 548, п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. 1218, ч. 1 ст. 1236, ч. 1 ст. 1261, ч.ч. 1, 3 ст. 1268, ч. 3 ст. 1296, ч. 1 ст. 1300, ст. 1301 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) права та обов`язки забудовника в ј частці на житловий будинок АДРЕСА_1 , площею загальною площею 51,1 кв.м., який складається А-1 - житловий будинок, а-1 - прибудова, під а-1 - погріб, а 1 -1 - прибудова, під а 1 -1 - погреб, а - ґанок, Б - вхід в погріб, в порядку спадкування після смерті баби, ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) права та обов`язки забудовника в ј частці на житловий будинок АДРЕСА_1 , площею загальною площею 51,1 кв.м., який складається А-1 - житловий будинок, а-1 - прибудова, під а-1 - погріб, а 1 -1 - прибудова, під а 1 -1 - погреб, а - ґанок, Б - вхід в погріб, в порядку спадкування після смерті баби, ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: