Рішення № 101855396, 01.12.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6174/20

2/357/1361/21

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Бутова Ю. В.,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивачів - ОСОБА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до: 1) ОСОБА_3 ; 2) приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича; 3) Державного підприємства «Сетам», третя особа Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, протоколу, акту, свідоцтва про право власності та державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2020 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просять суд: 1) визнати недійсними та скасувати електронні торги, проведені 27.12.2019 року з реалізації предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 ; 2) визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів № 456854 від 27.12.2019 року; 3) визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений приватним виконавцем Кравцем В.В.; 4) визнати недійсним та скасувати свідоцтво на придбання майна з електронних торгів, а саме квартири АДРЕСА_2 , видане 12.06.2020 року ОСОБА_3 ; 5) визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , проведену державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук Мариною Володимирівною, індексний номер рішення: 52642197; 6) стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову вказували, що на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 385022090NONREVOLVI (зі змінами) перед АТ «Укрсоцбанк», позивачами укладено іпотечний договір № 385022090NONREVOLVI-ZAST2 від 12.10.2011 року. Після цього, 18.09.2019 року приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О. вчинено виконавчий напис № 1820, яким звернено стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру за АДРЕСА_1 , для погашення заборгованості, що виникла за кредитним договором у розмірі 271 742,86 грн. 22.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва відкрито виконавче провадження № 60699905 з примусового виконання вказаного виконавчого напису. 04.12.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовами про визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2019 року у справі № 357/13387/19 та від 18.12.2021 року у справі № 357/13882/19 вжито заходів забезпечення позовів шляхом накладення арештів, а саме встановлено заборону на відчуження 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 кожного співвласника. Не зважаючи на наявність заборон, 27.12.2019 року Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки, що оформлено протоколом № 456854 та актом. Переможцем торгів став ОСОБА_3 , який 18.06.2020 року з`явився до квартири, пред`явивши свідоцтво про придбання майна з електронних торгів № 1-714, витяг з ДРРПНМ та довідку про зняття з реєстрації позивачів. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.04.2021 року у справі № 357/13387/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.09.2021 року, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1820 від 18.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О. Зазначали, що вказані прилюдні торги проведені з порушенням чинного законодавства, оскільки спірна квартира перебувала під подвійним обтяженням, тому приватний виконавець зобов`язаний був зупинити виконавче провадження, а визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підтверджує порушення прав позивачів в момент продажу їх єдиного житла, а тому наявні підстави для визнання недійсним правочину. Зазначено про продовження строків оскарження результатів прилюдних торгів на період карантину.

26.06.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

01.07.2020 року ухвалою суду вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1-714 від 12.06.2020 року, видавник ОСОБА_5 , державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області.

05.08.2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

28.08.2021 року на адресу суду від представника відповідача - генерального директора ДП «Сетам» Мамро О.О. засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов. Вказаний відзив обґрунтований тим, що для визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна, при цьому порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання яких покладено на виконавчу службу, дії якої мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Позивачі повинні довести належними та допустимими доказами, що: 1) відбулось порушення вимог вказаного Порядку; 2) ці порушення вплинули на результати торгів; 3) порушені законні інтереси позивачів. Вказано, що жодних порушень організатор електронних торгів під час проведення торгів не допустив. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

02.09.2020 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов. Вказаний відзив обґрунтований тим, що прилюдні торги з продажу майна проводились при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому до проведення торгів застосовуються норми Закону України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна. В інформаційному повідомленні про лот № 392506 від 27.11.2019 року відсутні відомості про обтяження, встановлені ухвалами Білоцерківського суду від 04.12.2019 року та від 18.19.2019 року, однак їх відсутність не порушує права боржників. Підстав для зупинення виконавчого провадження не було, а встановлені ухвалами заборони не є підставами для визнання електронних торгів недійсними. Заявлено про застосування строків позовної давності, з огляду на спеціальну позовну давність тривалістю три місяці. Просив відмовити у задоволенні позову про визнання торгів недійсними у зв`язку із застосуванням строку позовної давності, в задоволенні решти позовних вимог також відмовити.

04.09.2020 року на адресу суду надійшли відповіді представника позивачів - ОСОБА_2 на відзиви. Вказані відповіді обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_3 при придбанні спірної квартири знав, що позови про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не вирішено та існують обтяження, але вирішив придбати нерухомість за ціною, що значно нижче ринкової, тому усвідомлював всі ризику такої угоди. Вказано про продовження строків оскарження правочину, у зв`язку із запровадженням карантину. Просив задовольнити позовні вимоги повністю.

04.03.2021 року від відповідача ОСОБА_3 повторно до попереднього надійшла заява про застосування строків спливу позовної давності.

04.03.2021 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, задоволено клопотання представника позивачі ОСОБА_2 та витребувано у приватного виконавця Київського виконавчого округу Кравця Вадима Валентиновича належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень № 60699905, № 60688697, щодо реалізації через електронні торги ДП "Сетам" квартири АДРЕСА_1 .

21.04.2021 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

23.06.2021 року ухвалою суду застосовано до приватного виконавця Київського виконавчого округу Кравця Вадима Валентиновича захід процесуального примусу у виді попередження та визначено йому додатковий строк для подачі доказів, визначених в ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2021 року у даній справі.

04.08.2021 року на адресу суду від зазначеного приватного виконавця надійшли витребувані матеріали виконавчих проваджень.

17.08.2021 року та 23.09.2021 року від представника позивачів ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів адвокат Базюченко А.О. підтримав позов з урахуванням уточнених вимог. Останній навів підстави, зазначені у позові та поясненнях. Додатково позивач зазначила, що у неї була значно менша сума боргу. Представник позивача зазначив, що приватний виконавець отримав ухвалу про забезпечення 23.12.2019 року, а торги відбулись 27.12.2019 року, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що порушень при проведенні торгів не було, арешт - це заборона власнику відчужувати майно, а приватний виконавець тільки з виключних підстав може зупинити виконавчі дії, наполягав на застосуванні строків позовної давності.

Інші учасники справи в судове засідання 30.11.2021 року не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.10.2011 року в м. Біла Церква між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 385022090ІВSURANCE1, за яким позивачу-1 надано кредит у розмірі 450 000 гривень.

12.10.2011 року між АТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 85022090NONREVOLVI-ZAST2, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем-1 всіх зобов`язань за основним зобов`язанням нерухоме майно - трикімнатну квартиру за АДРЕСА_3 .

21.07.2015 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» укладено договір про внесення змін № 2 до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії від 12.10.2011 року № 385022090ІВSURANCE, згідно п. 2.1 та 2.2 якого заборгованість ОСОБА_1 станом на дату укладення договору становить 118 000 грн. за тілом кредиту та 94 645,25 грн. - заборгованість за процентами.

18.09.2019 року приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О. вчинено виконавчий напис № 1820, яким звернено стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру за АДРЕСА_3 , для задоволення вимог відповідача у розмірі заборгованості, що виникла за кредитним договором у розмірі 271 742,86 грн.

Вказані обставини встановлені рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.04.2021 року у справі № 357/13387/19, залишеному без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.09.2021 року (а.с.225 т.1).

21.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. відкрито виконавче провадження № 60688697 з примусового виконання вказаного виконавчого напису, щодо боржника ОСОБА_4 , в межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на 1/2 частину спірної квартири, що належить боржнику та здійснено опис майна (а.с.43-44, 61-62, 64-65 т.2).

22.11.2019 року приватним виконавцем в межах ВП № 60688697 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження, якою ТОВ «Оціночна компанія ВВК», сертифікат Фонду державного майна України від 28.07.2017 року № 748/17, призначено провести оцінку описаного майна боржника, надати письмовий висновок, звіт щодо ринкової вартості майна та попереджено про кримінальну відповідальність (а.с.67-68 т.2).

Відповідно до звіту ТОВ «Оцінка і консультації» від 22.11.2019 року про незалежну оцінку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вартість 1/2 частини вказаної квартири складає 266 000 грн. (а.с.70-107 т.2).

22.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. відкрито виконавче провадження № 60699697 з примусового виконання вказаного виконавчого напису щодо боржника ОСОБА_1 та в межах вказаного виконавчого провадження здійснено опис та накладено арешт на 1/2 частину спірної квартири, що належить боржнику (а.с.43-44,50-51 т.3)

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій рекомендованих повідомлень АТ «Укрпошта» № 0420108331673, № 0420108331690, ОСОБА_1 26.11.2019 року отримала постанову про відкриття ВП № 60699905, постанову про стягнення ОВ, постанову про відкриття ПВ № 60688697 та постанову про опис та арешт майна ВП № 60699905 (а.с.45,52 т.3).

22.11.2019 року приватним виконавцем в межах ВП № 60699905 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження, якою ТОВ «Оцінка та консультації», сертифікат Фонду державного майна України від 11.01.2017 року № 2/17, призначено провести оцінку описаного майна боржника, надати письмовий висновок, звіт щодо ринкової вартості майна та попереджено про кримінальну відповідальність (а.с.57-68 т.5).

Відповідно до звіту ТОВ «Оцінка і консультації» від 25.11.2019 року про незалежну оцінку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вартість 1/2 частини вказаної квартири складає 266 000 грн. (а.с.60-97 т.3).

Згідно з рекомендованим повідомленням АТ «Укрпошта» № 0420108331886, ОСОБА_1 28.11.2019 року отримала постанову про ознайомлення зі звітом про оцінку ВП № 60688697 (а.с.108 т.2), що відкрите відносно ОСОБА_4

26.11.2019 року приватним виконавцем на адресу ДП «Сетам» направлено заявку за вих. № 2049 на реалізацію арештованого нерухомого майна у ВП № 60699905, 60688697, де у розділі чинних обтяжень, зазначено заборони № 1390683 від 12.11.2019 року, № 1390722 від 12.10.2019 року, № 34326446 від 26.11.2019 року, № 34326312 від 26.11.2019 року та № 34258629 від 14.11.2019 року (а.с.109-111 т.2).

Відповідно до листа Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області № 1619/1 від 03.12.2019 року, згідно з даними Реєстру територіальної громади м. Біла Церква гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.11.2000 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4 . За вказаною адресою значиться зареєстрованою ще одна особа.

04.12.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовами про визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2019 року у справі № 357/13387/19 та від 18.12.2021 року у справі № 357/13882/19 вжито заходів забезпечення позовів шляхом накладення арештів, а саме встановлено заборону на відчуження 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 кожного співвласника.

Ухвала від 04.12.2019 року про забезпечення позову у справі № 357/13387/19 направлена на адресу приватного виконавця листом Білоцерківського міськрайонного суду від 05.12.2021 року (а.с.291 т.2).

Ухвала від 18.12.2019 року про забезпечення позову у справі № 357/13882/19 направлена на адресу приватного виконавця 18.12.2019 року та вручена останньому 23.12.2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0911310144013 (а.с.109 т.3).

27.12.2019 року ДП «Сетам» Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації предмета іпотеки, що оформлено протоколом № 456854, реєстраційний номер лота 392506, переможцем яких став ОСОБА_3 , який запропонував найвищу цінову пропозицію в розмірі 532 000 грн. (а.с.117 т.2).

24.01.2020 року приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки у ВП № 60699905 та 60688697 (а.с.118 т.2).

12.06.2020 року державним нотаріусом Другої Білоцерківської нотаріальної міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В. видано ОСОБА_3 свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, реєстровий № 1-714 та прийнято рішення про державну реєстрацію права власності останнього на спірну квартиру, індексний номер 52642197 (а.с.133-134 т.2).

22.02.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60688697 на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (повне фактичне виконання) - а.с.150-151 т.2.

Відповідно до листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 11074/КО-26252/20.5.1 від 02.11.2020 року, за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця В.В. щодо здійснення виконавчих проваджень № 60688697 та № 60699905, за результатами якої складено довідку від 27.10.2020 року, встановлені порушення приватним виконавцем вимог ч. 2 ст. 44, ч. 6 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3, 10, 12 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін`юсту України № 512/5 від 02.04.2020 року, зареєстрованої в Мін`юсті України за № 489/20802 від 02.04.2020 року.

Згідно з вказаною довідкою від 27.10.2020 року, приватний виконавець при отриманні коштів від реалізації предмета іпотеки у розмірі 505 400 грн., розподілив вказані суми наступним чином: 69 грн. - витрати виконавчого провадження; 7934 грн. - витрати виконавчого провадження; 271 742,86 грн. - на користь стягувача; 27 174,29 грн. - основна винагорода приватного виконавця; 198 482,85 грн. - залишок коштів. Порушення при здійсненні виконавчих проваджень № 60688697 та № 6069995 полягають в тому, що приватний виконавець не перерахував боржнику кошти, які залишились після задоволення вимог стягувача за виконавчим документом та не повідомив боржнику про їх наявність.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.02.2021 року у справі № 357/8500/20, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2021 року та постановою Верховного Суду від 06.10.2021 року, відмовлено у задоволенні позову про виселення позивачів зі спірної квартири.

12.04.2021 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 357/13387/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.09.2021 року, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1820 від 18.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 357/13387/19.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2016 року у справі № 357/7309/16 вже здійснювалось звернення стягнення на предмет іпотеки - спірну трикімнатну квартиру, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» для задоволення його вимог за кредитним договором № 385022090NONREVOLV1 від 12.10.2011 року (а.с.289-290 т.2).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2021 року у справі № 357/11802/19 відмовлено у задоволенні позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 385022090NONREVOLV1 від 12.10.2011 року (а.с.260-261 т.2).

В матеріалах справи наявні документи про народження у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 сина та другу вагітність, очікувана дата пологів 02.03.2022 року.

Вказані обставинами підтверджуються матеріалами справи.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Предметом позовних вимог у цій справі є зокрема позовні вимоги про визнання електронних торгів недійсними.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент проведення спірних торгів) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23.01.2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18.11.2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12.10.2016 року, у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 48 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника та будь-якого учасника прилюдних торгів оскаржити результати цих торгів.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

У справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта, п`ята статті 267 ЦК України).

Відповідач ОСОБА_3 подав заяву про застосування строків спливу позовної давності з підстав того, що оскаржувані електронні торги з реалізації предмету іпотеки відбулись 27.12.2019 року, а з позовною заявою позивачі звернулись лише в червні 2020 року, тобто із пропуском передбаченого статтею 48 Закону України «Про іпотеку» строку, що закінчився 27.03.2020 року.

При вирішенні вказаного питання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.

Крім цього, суд враховує, що з метою захисту своїх прав та інтересів позивачі звертались з позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який рішенням від 12.04.2021 року Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 357/13387/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.09.2021 року, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, суд вважає, що зазначений строк у даній справі не є пропущеним.

З матеріалів справи вбачається наявність деяких порушень в діях приватного виконавця, допущені при здійсненні виконавчих проваджень № 60688697 та № 60699905, зокрема, щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки та щодо надання звіту ТОВ «Оцінка і консультації» від 22.11.2019 року в межах ВП № 60688697 про незалежну оцінку 1/2 частини спірної квартири (а.с.70-107 т.2), при цьому відповідно до постанови ОСОБА_7 від 22.11.2019 року для проведення оцінки описаного майна боржника, надання письмового висновку та звіту щодо ринкової вартості майна призначено іншого суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Оціночна компанія ВВК», сертифікат Фонду державного майна України від 28.07.2017 року № 748/17 (а.с.67-68 т.2).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, виконавчі провадження 60688697 та № 60699905 відкриті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. на підставі виконавчого напису № 1820 від 18.09.2019 року приватного нотаріуса КМНО Вегери Л.О. про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру за АДРЕСА_3 та належала позивачам, для задоволення вимог, що виникла за кредитним договором у розмірі 271 742,86 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.04.2021 року у справі № 357/13387/19 вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

Отже, електронні торги, проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню з моменту його вчинення.

При цьому суд враховує порушення пункту 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, відповідно до якого заявка на реалізацію арештованого майна формуться у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна. Однак, ознайомлення ОСОБА_1 із результатами оцінки арештованого майна здійснено 28.11.2019 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення № 0420108331886 (а.с.108 т.2), докази ознайомлення ОСОБА_4 з результатами такої оцінки в матеріалах справи відсутні, при цьому заявка на реалізацію арештованого майна позивачів сформована 26.11.2019 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивачів.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.11.2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12.12.2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07.02.2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03.07.2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19.08.2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20) та від 23.12.2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20).

Окрім того, суд також враховує, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2016 року у справі № 357/7309/16 вже здійснювалось звернення стягнення на предмет іпотеки - спірну трикімнатну квартиру, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» для задоволення його вимог за кредитним договором № 385022090NONREVOLV1 від 12.10.2011 року.

Таким чином, в силу статей 203, 215 ЦПК України є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів з продажу трикімнатної квартири за АДРЕСА_3 , а також виданих за результатами цих торгів: протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, обраний позивачами спосіб захисту їх прав в частині визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності, узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами, при цьому вимоги про скасування вказаних документів не підлягають задоволенню, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Як наслідок недійсності правочину, позивачі просять суд визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на спірну квартиру.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Слід зазначити, що з 16.01.2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 ЗУ № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення: про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Наведена вище правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 28.10.2020 року № 910/10963/19.

Таким чином, суд вважає про необхідність припинення права власності набутого відповідачем ОСОБА_3 в результаті спірного правочину.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази, а також наведені доводи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсними електронні торги, проведені 27.12.2019 року Державним підприємством «Сетам» з реалізації предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним протокол проведення Державним підприємством «Сетам» електронних торгів № 456854 від 27.12.2019 року.

Визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 24.01.2020 року, затверджений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. при примусовому виконанні виконавчого напису № 1820 від 18.09.2019 року.

Визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, а саме квартири АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 1-714, видане 12.06.2020 року ОСОБА_3 , та припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію № 52642197 від 12.06.2020 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.12.2021 року.

СуддяА. Ю. Цуранов