Рішення № 101852329, 13.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/668/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати Наказ №125 від 21.12.2020 року Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР в Чернівецькій області", яким підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України, оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом №125 від 21.12.2020 року Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР в Чернівецькій області" підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України, оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиході на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року, без поважних причин і неналежного інформування про цей факт в установленому порядку керівництва. З даним наказом позивача ознайомлено 19.01.2021 року.

Підставою для прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення став висновок службового розслідування від 17.12.2020 року, проведеного за фактом невиходу на службу заступника начальника 1-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області.

За результатами проведеного службового розслідування комісія прийшла до висновків, що незважаючи на практичні результати 1-го відділу боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України протягом 2020 року та розкриття ряду резонансних кримінальних проваджень стан дисципліни конкретного працівника є неналежним для працівника поліції та суперечить вимогам присяги поліцейського щодо неухильного дотримання вимог та норм чинного законодавства і, що підполковник поліції ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Крім цього, у своєму висновку комісія вказала, що незважаючи на порядок продовження відпустки у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_1 , останній проігнорувавши норми закону визначені у нормативно-правових актах, які врегульовують службову діяльність в органах Національної поліції України, не повідомивши належним чином керівництво, самостійно прийняв рішення та у період з 03 по 17 жовтня 2020 року на службу не виходив.

Вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а службове розслідування проведено без додержання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, оскільки таким розслідуванням конкретно не встановлено наявність в його діях ознак та складу дисциплінарного проступку, не визначено які саме його дії чи бездіяльність призвели до негативних наслідків, не встановлено причино-наслідкового зв`язку між виною та його наслідками, з порушенням права на захист, а також не вказано, які саме конкретно порушено норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 31.08.2020 року №281о/с "По особовому складу" позивачу надано частину основної чергової оплачуваної відпустки за 2020 рік, на 20 діб, із 07 по 26 вересня 2020 року.

17.09.2020 року позивач потрапив на лікарняний з діагнозом "хімічний опік лівої гомілки", про що на наступний день, 18.09.2020 року, доповів в телефонному режимі заступнику начальника управління - начальнику 1-го відділу УСП в Чернівецькій області ОСОБА_2 та начальнику сектору УСР в Чернівецькій області ОСОБА_3 . З 17.09.2020 року по 02.10.2020 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні в поліклініці лікарні Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області", що підтверджується Довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №1073 від 17.09.2020 року, відповідно до якої до роботи необхідно було приступити 03.10.2020 року, однак це був вихідний. 05.10.2020 року позивач доповів керівництву, що лікарняний закритий та відповідно надав лікарняний лист, а також повідомив, що бажає продовжити невикористану відпустку у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

Позивач вважає, що відсутність заяви від працівника щодо продовження відпустки не може скасувати законодавчо встановлений обов`язок роботодавця продовжити відпустку на дні тимчасової непрацездатності, а тим більше не може бути вирішальною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, позивач, ОСОБА_1 , мав право на продовження відпустки у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, яка виникла у період відпустки, а отже відповідно в його діях відсутні ознаки та склад дисциплінарного проступку. З відпустки позивача не відкликали та не повідомляли про таку необхідність. 15.10.2020 року позивач вийшов на роботу та приступив до виконання своїх посадових обов`язків, тому не відповідає дійсності, що позивач не вийшов на службу до 17.10.2020 року. Також позивач зазначив, що у нього є сумніви про існування в 2020 році Висновку службового розслідування від 17.12.020 року та Наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 21.12.2020 року, оскільки про них ніхто не повідомляв і їх не існувало, і вони не були зареєстровані в 2020 році. Вони з`явились уже заднім числом в 2021 році в середині січня місяця. Також Дисциплінарною комісією під час виконання своїх повноважень, формуючи підсумковий документ службового розслідування - висновок, на порушення пункту 1 частини 1 статті 19 Статуту та пункту 3 розділу VI Порядку, у вступній частині не вказала форму розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). Крім цього, всупереч положень статті 19 Статуту, дисциплінарною комісією при застосуванні дисциплінарного стягнення, не досліджено обставин, що пом`якшують/обтяжують відповідальність поліцейського, не враховано ступінь його вини, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Відповідач притягнувши ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вказав, що дисциплінарний проступок виразився в невиході на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року, без поважних причин та в неналежному інформуванні про цей факт в установленому порядку керівництва.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнято лише з формальних підстав, без урахування наявності його вини, на підставі висновку неповноважної комісії, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного наказу як протиправного.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 20.10.2020 року до керівництва УСР в Чернівецькій області надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника 1-го відділу УСР в Чернівецькій області підполковника поліції Гордаша С.С., за №4164/55/123/02-2020, з клопотанням про проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, а саме не виходу на роботу без поважних причин, в період з 03 по 17 жовтня 2020 року, заступника начальника 1-го відділу боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями УСР в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Згідно наказу ДСР НП України від 31.08.2020 №281 о/с, позивач мав приступити до виконання службових обов`язків 27.09.2020 року, проте це був вихідний день (неділя), значить на наступний робочий день. Однак, 29.09.2020 року ОСОБА_1 не вийшов до роботи, а в телефонному режимі повідомив ОСОБА_2 , що і надалі перебуває на лікарняному, а відпустка йому має автоматично продовжитись (на його думку), так як він під час відпустки захворів, на що йому було сказано що після закриття лікарняного він має вийти до роботи.

05.10.2020 року ОСОБА_1 знову зателефонував заступник начальника управління ОСОБА_2 , так як він не вийшов на робоче місце і не надав лікарняного листа, на що він повідомив, що ще хворіє. Про дані факти ОСОБА_2 повідомив сектор забезпечення діяльності управління для подальшого з`ясування обставин, в результаті чого було встановлено такий же факт. 10.10.2020 року ОСОБА_2 , спільно із начальником 2-го сектору (забезпечення діяльності) ОСОБА_3 в черговий раз зателефонували до ОСОБА_1 , на що він повідомив, що лікарняний лист закритий ще 02.10.2020 року, однак на його думку, так як він захворів під час відпустки, відпустка автоматично мала б продовжитись. ОСОБА_4 йому повідомила, що після закриття лікарняного він має приступити до роботи, а з рапортом і лікарняним листом може звернутись до керівництва управління щодо продовження відпустки. Крім цього, ОСОБА_1 було доведено, що з 12.10.2020 року по 01.11.2020 року, у відповідності до вимог наказу НПУ особовий склад поліції переведено на посилений варіант несення служби, всі працівники поліції відкликаються з відпусток та приступають до виконання службових обов`язків.

Не зважаючи на вказані доводи та вимоги нормативно-правових актів заступник начальника 1-го відділу ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків 19.10.2020 року, мотивуючи тим, що відпустка продовжується автоматично, а лікарняний лист станом на 20.10.2020 року так і не надав, надавши його 26.10.2020 року.

Керуючись ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, 13.11.2020 року термін проведення службового розслідування було продовжено ще на 1 місяць. Станом на 15.12.2020 року відібрати пояснення у ОСОБА_1 не представилось можливим у зв`язку з тим, що в період з 29.10.2020 року останній перебував на амбулаторному лікуванні.

15.12.2020 року в черговий раз з метою отримання відповідного пояснення від ОСОБА_1 начальником 7-го відділу (моніторингу та координації) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України Карпом В.П., під час телефонної розмови з ОСОБА_1 , останній повідомив, що в період перебування на лікарняному жодних пояснень надавати не буде у зв`язку з поганим самопочуттям. На підставі вище викладеного 16.12.2020 року було складено акт про відмову від надання пояснення ОСОБА_1 за №4870/55/123/04-2020.

Відповідно до висновку службового розслідування, наказом від 21.12.2020 року №125 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР в Чернівецькій області" прийнято рішення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в невиході на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року, без поважних причин і неналежного інформування про цей факт в установленому порядку керівництва, що виразилося в порушенні вимог пункту 1 частини 1 статті 64 та пункту 8 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини 2 статтi 11 Закону України "Про відпустки", керуючись статтями 11, 12, 13, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підполковника поліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Також відповідач зазначив, що позовна вимога ОСОБА_1 , викладена ним в пункті 2 прохальної частини позовної заяви - про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь позивача є недоцільною, так як УСР в Чернівецькій області не с юридичною особою, не має власних казначейських рахунків, а є лише структурним підрозділом ДСР, відтак кошти саме з УСР стягуватись не можуть.

Ухвалою суду від 23.02.2021 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 03.03.2021 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 23.02.2021 року до 10.03.2021 року.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 20.04.2021 року.

Судове засідання призначене на 20.04.2021 року відкладено на 18.05.2021 року у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Представник відповідача 18.05.2021 року повторно в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неприбуття суд не повідомив, клопотання, заяви не подавав.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

В судовому засіданні 18.05.2021 року позивач та його представник підтримали позовні вимоги. Після виступу із вступною промовою, позивачем та його представником заявлено клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

18.05.2021 року, за клопотанням позивача та його представника, враховуючи повторну неявку в судове засідання представника відповідача, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 11.12.1996 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 13-14). Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.06.2015 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 35).

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції від 31.08.2020 року №281о/с "По особовому складу" надано позивачу частину основної чергової оплачуваної відпустки за 2020 рік на 20 діб з 07 по 26 вересня 2020 року (а.с. 24).

Відповідно до Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №1073 від 17.09.2020 року позивач був звільнений зі служби в період з 17.09.2020 року по 03.10.2020 року (а.с. 25).

20.10.2020 року за вх. №4164/55/123/01-2020 до начальника Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника 1-го відділу УСР " Чернівецькій області підполковника поліції Гордаша С.С. про факт порушення службової дисципліни, а саме не виходу на роботу без поважних причин в період з 03 по 17 жовтня, заступника начальника 1-го відділу (боротьби організованими злочинними групами та злочинними організаціями) цього управління підполковника поліції ОСОБА_1 .

Наказом Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 20.10.2020 року №100 "Про призначення та проведення службового розслідування", з метою встановлення обставин зазначеної події, а також з`ясування інших причин та умов відповідно до вимог статей 14 і 15 Дисциплінарно статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №89 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 за №1355/32807, наказано призначити за вказаними фактами службове розслідування (а.с. 20).

17.12.2020 року Головою дисциплінарної комісії - начальником 4-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майором поліції ОСОБА_5 спільно з членами дисциплінарної комісії начальником 7-го відділу (моніторингу та координації) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майором поліції ОСОБА_6 начальником 6-го відділу (інформаційно-аналітичного забезпечення) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічні розслідувань Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_7 та старшим оперуповноваженим Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_8 , на підставі наказу управління стратегічних розслідувань Чернівецькій області від 20.10.2020 року №100 проведено службове розслідування за фактом не виходу на роботу без поважних причин, заступника начальника 1-го відділу боротьби організованими злочинними групами та злочинними організаціями) Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, підполковника поліції ОСОБА_1 .

В ході службового розслідування було установлено, що у відповідності до відомостей викладених в доповідній записці, 25.08.2020 року керівництва УСР в Чернівецькій області ДСР НП України з рапортом про надання основної чергової відпустки у кількості 20-ти діб (у період з 07 по 27 вересня) за 2020 рік звернувся підполковник поліції ОСОБА_1 . Рапорт керівництвом управління та Департаменту був погоджений, а вищезазначений працівник був включений в наказ "По особовому складу" Департаменту стратегічних розслідувань, про перебування в черговій відпустці, №281 о/с від 31.08.2020 року "По особовому складу".

Під час перебування у черговій відпустці, 18.09.2020 року, ОСОБА_1 повідомив (в телефонному режимі) заступника начальника управління ОСОБА_2 та сектор забезпечення діяльності про те, що відкрив лікарняний лист в ДУ ТМО "Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" з діагнозом "хімічний опік лівої гомілки".

Згідно наказу ДСР НП України від 31.08.2020 року №281 р/с, вищезазначений працівник мав приступити до виконання службових обов`язків 27.09.2020 року, проте це був вихідний день (неділя), значить на наступний робочий день. Однак 29.09.2020 року ОСОБА_1 не вийшов до роботи, а в телефонному режимі повідомив ОСОБА_2 , що і надалі перебуває на лікарняному, а відпустка має продовжитись, так як він під час відпустки - захворів, на що йому було сказано що після закриття лікарняного він має вийти до роботи.

05.10.2020 року ОСОБА_1 знову зателефонував заступник начальника управління ОСОБА_2 , так як він не вийшов на робоче місце і не надав лікарняного листа, на що він повідомив, що ще хворіє. Про дані факти ОСОБА_2 повідомив сектор забезпечення діяльності управління, а саме начальника 2-го сектору (забезпечення діяльності) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України, підполковника, поліції ОСОБА_3 , щоб вона з`ясувала також дану ситуацію. Розібравшись ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 пояснив їй також, що ще хворіє та повідомить коли закриє лікарняний.

10.10.2020 року заступник начальника управління ОСОБА_2 , спільно начальником 2-го сектору ОСОБА_3 в черговий раз зателефонували до ОСОБА_1 , на що він повідомив, що лікарняний лист закритий ще 02.10.2020 року, однак на його думку, так як він захворів під час відпустки, відпустка автоматично мала продовжитись. ОСОБА_3 йому повідомила, що після закриття лікарняного він мав приступити до роботи, а з рапортом і лікарняним листом може звернутись до керівництва управління щодо продовження відпустки. Крім цього, ОСОБА_1 було доведено, що з 12.10.2020 року по 01.11.2020 року, у відповідності до вимог наказу НПУ особовий склад поліції переведено на посилений варіант несення служби, всі працівники поліції відкликаються з відпусток та приступають до виконання службових обов`язків.

Не зважаючи на вказані доводи та вимоги нормативно-правових актів заступник начальника 1-го відділу ОСОБА_1 приступив до виконай службових обов`язків 19.10.2020 року, мотивуючи тим, що відпустка продовжується автоматично, а лікарняний лист станом на 20.10.2020 року так і не надав, надавши його 26.10.2020 року.

Керуючись ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної полії України, 13.11.2020 року термін проведення службового розслідування було продовжено ще на 1 місяць.

Станом на 15.12.2020 року опитати ОСОБА_1 не представилось можливим у зв`язку з тим, що в період з 29.10.2020 року останній перебуває на амбулаторну лікуванні. Протягом вказаного періоду особисто в телефонному режим неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 надати відповідне пояснення в рамках проведеного службового розслідування, однак останній переносив дату зустрічі у зв`язку з тим, що перебуває на лікарняному.

15.12.2020 року в черговий раз з метою отримання відповідного пояснення від ОСОБА_1 начальником 7-го відділу (моніторингу та координації) УСР Чернівецькій області ДСР НП України Карпом В.П., під час телефонної розмови з ОСОБА_1 останній повідомив, що в період перебування на лікарняному жодних пояснень надавати не буде у зв`язку з поганим самопочуттям.

На підставі вище викладеного 16.12.2020 року було складено акт про відмову від надання пояснення ОСОБА_1 №4870/55/123/04-2020.

За результатами проведеного службового розслідування комісія прийшла до висновку про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в невиході на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року, без поважних причин неналежного інформування про цей факт в установленому порядку керівництва, порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 64 та пункту 8 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України "Про відпустки", керуючись статтями 11, 12, 13, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII підполковник поліції ОСОБА_1 . заступника начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани (а.с. 17-19).

Актом №4870/55/12304-2020 від 16.12.2020 рок засвідчено факт відмови від надання пояснення позивачем в рамках службового розслідування щодо його прогулу в період з 03.10 по 17.10.2020 року (а.с. 21).

Наказом Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР в Чернівецькій області" від 21.12.2020 року №125 наказано:

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в невиході на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року, без поважних причин і неналежного інформування про цей факт в установленому порядку керівництва, порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 64 та пункту 8 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України, "Про відпусткам", керуючись статтями 11, 12, 13, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №3337-VIII підполковнику поліції ОСОБА_1 заступнику начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України оголосити сувору догану (а.с. 15-16).

Вважаючи протиправним Наказ №125 від 21.12.2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР в Чернівецькій області", позивач звернувся до суду з даним позовом.

З матеріалів справи також встановлено, що листом Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 17.11.2020 року №33/46-1243 проінформовано відповідача, що відповідно до медичної картки амбулаторного хворого №090570 підполковник поліції ОСОБА_1 , 1975 року народження, в період з вересня по листопад поточного року перебував на амбулаторному лікуванні в поліклініці лікарні (з поліклінікою) ДУ "ТМО МВС України по Чернівецькій області": з 17.09.2020 року по 02.10.2020 року (довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського №1073); з 03.11.2020 року по теперішній час (довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського №1414) (а.с. 22).

Листом Обласного комунального некомерційного підприємства "Чернівецька обласна клінічна лікарня" від 02.11.2020 року №2829 повідомлено відповідача, що в період часу з 29.10.2020 року по теперішній час, гр. ОСОБА_1 , перебуває на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні. В період з 01.09.2020 року по 28.10.2020 року в ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" лікарняний лист не видавався (а.с. 23).

Крім того, відповідно до Довідки "Чернівецької обласної клінічної лікарні" позивач з 29.10.2020 року по 12.11.2020 року знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" (а.с. 46).

Відповідно до Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №1414 від 11.11.2020 року позивач був звільнений зі служби в період з 11.11.2020 року по 21.11.2020 року (а.с. 47).

Відповідно до Довідки "Чернівецької обласної клінічної лікарні" позивач з 23.11.2020 року по 07.12.2020 року знаходився на лікуванні в гастроентерологічному відділенні ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" (а.с. 48).

Відповідно до Довідки ОКНП ЧЛШМД №102 від 29.12.2020 року позивач був звільнений від занять з 08.12.2020 року по 29.12.2020 року (а.с. 49).

Відповідно до Листка непрацездатності серії АДЗ№865743 від 15.01.2021 року позивач був звільнений від роботи в період з 30.12.2020 року по 15.01.2021 року (а.с. 50).

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірним питанням у справі, яке стало підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є порядок та умови продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності поліцейського, яка настала під час відпустки.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII.

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону України "Про Національну поліцію").

Згідно ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Згідно частин першої - сьомої статті 93 Закону №580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.

Відповідно до частини восьмої та одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить, що право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону №580-VIII. При цьому, як свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, зокрема: поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - Кодекс законів про працю України.

Відтак, з огляду на не врегулювання приписами Закону №580-VIII порядку та умов продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності поліцейського, яка настала під час відпустки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону України "Про відпустки".

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи установлює та визначає Закон України "Про відпустки" від 05.11.1996 року №504/96-ВР.

Як зазначалось вище, приписами частини восьмої статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку.

Тобто, викладені приписи свідчать про безумовне здійснення керівником, що надав відпустку, продовження відпустки поліцейському, який захворів під час перебування у відпустці, на відповідну кількість днів тимчасової непрацездатності останнього, на підставі наданого поліцейським відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку, яким є листок непрацездатності.

Висновки щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України та Закону України "Про відпустки" про порядок продовження та перенесення днів відпустки у разі захворювання працівника в її період, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18.

Так у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що як міжнародними, так і національними нормативними актами передбачено право найманого працівника на відпочинок, це право визнане одним з основоположних прав людини і підлягає підвищеному захисту.

Як КЗпП України, так і Законом № 504/96-ВР, а саме у статтях 80 та 11 відповідно, передбачено вимоги про продовження чи перенесення щорічної відпустки, зокрема щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону № 504/96-ВР.

З буквального тлумачення пункту 1 частини другої статті 80 КЗпП України та статті 11 Закону №504/96-ВР відпустка саме продовжується у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Тобто ні КЗпП України, ні Закон №504/96-ВР не передбачає звернення працівника з заявою про продовження відпустки, як не передбачає і необхідності отримання на це згоди роботодавця, оскільки період надання відпустки сторонами уже узгоджено, однак неможливість її використання саме у зазначені в наказі дати спричинена обставинами, які не залежать від волі жодної зі сторін.

Єдиним обов`язком працівника є повідомлення роботодавця про тимчасову непрацездатність, яка засвідчена у встановленому порядку, тобто шляхом видачі листа непрацездатності.

При цьому ні КЗпП України, ні Закон №504/96-ВР не передбачають саме і виключно письмової форми повідомлення про тимчасову непрацездатність. І таке повідомлення може бути вчинене у будь-який спосіб. А надання листа непрацездатності можливе після виходу з відпустки, що буде підтвердженням правомірності такого продовження і унеможливить обмеження прав працівника та не порушить прав роботодавця, який за відсутності належного підтвердження настання тимчасової непрацездатності не позбавлений можливості прийняти рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Разом із тим перенесення відпустки на інший період свідчить, що сторони мають узгодити вказане питання відповідно до загальної процедури, тобто як працівник, так і роботодавець мають визначитися, чи відповідає новий період відпустки їх інтересам та чи не порушуються процес організації праці, визначений роботодавцем, та право на відпочинок працівника. Перенесення відпустки передбачає звернення працівника з відповідною заявою до роботодавця та видання наказу роботодавцем, що свідчить про волевиявлення сторін на погодження з новим періодом надання відпустки.

Отже Велика Палата дійшла висновку, що продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, що настала під час відпустки, відбувається автоматично, є обов`язком роботодавця, для виконання якого йому достатньо отримати від працівника повідомлення про тимчасову непрацездатність, засвідчену у встановленому порядку (тобто про наявність листа непрацездатності), незалежно від того, чи подав працівник відповідну заяву.

Відсутність заяви від працівника щодо продовження відпустки не може скасувати законодавчо встановлений обов`язок роботодавця продовжити відпустку на дні тимчасової непрацездатності.

Аналізуючи вказані обставини, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що працівник, який належним чином повідомив роботодавця про волевиявлення щодо продовження відпустки на період, що йде безпосередньо за днем припинення тимчасової непрацездатності, про наявність листка непрацездатності чи надав останньому листок непрацездатності, скористався своїм правом щодо продовження щорічної відпустки.

У разі відсутності у роботодавця можливості продовжити відпустку він може скористатися правом відкликання працівника з відпустки, якщо для цього існують законодавчо встановлені підстави.

За таких обставин, як зазначено Великою Палатою, суди звузили права найманого працівника і поклали на нього обов`язки у вигляді звернення до роботодавця про продовження відпустки з письмовою заявою та невиправдано розширили права роботодавця на обов`язкове погодження на продовження відпустки, що не відповідає як вимогам статті 80 КЗпП України, так і статті 11 Закону № 504/96-ВР.

Такі обмеження прав найманого працівника та розширення прав роботодавця не ґрунтуються на вимогах закону, не є необхідними у демократичному суспільстві та порушують баланс інтересів сторін трудових правовідносин.

Частина восьма статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" містить аналогічні приписи щодо порядку продовження відпустки поліцейського, у разі настання хвороби під час відпустки, якими не передбачено інших умов її продовження, крім наявності листка непрацездатності, що відповідає загальному законодавству про працю та конституційному праву на відпочинок.

Суд вважає, що продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, що настала під час відпустки, відбувається автоматично, є обов`язком роботодавця, для виконання якого йому достатньо отримати від працівника повідомлення про тимчасову непрацездатність, засвідчену у встановленому порядку (тобто про наявність листа непрацездатності), незалежно від того, чи подав працівник відповідну заяву.

Відсутність заяви від працівника щодо продовження відпустки не може скасувати законодавчо встановлений обов`язок роботодавця продовжити відпустку на дні тимчасової непрацездатності, а тим більше не може бути вирішальною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогул без поважних причин.

Спірним наказом за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в невиході на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року, без поважних причин і неналежного інформування про цей факт в установленому порядку керівництва, порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 64 та пункту 8 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України, "Про відпусткам", керуючись статтями 11, 12, 13, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №3337-VIII підполковнику поліції ОСОБА_1 заступнику начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України оголошено сувору догану.

Як встановлено судом, передумовою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало проведення службового розслідування.

Висновком службового розслідування від 17.12.2020 року встановлено, що під час перебування у черговій відпустці, 18.09.2020 року, ОСОБА_1 повідомив (в телефонному режимі) заступника начальника управління ОСОБА_2 та сектор забезпечення діяльності про те, що відкрив лікарняний лист в ДУ ТМО "Міністерства, внутрішніх справ України по Чернівецькій області" з діагнозом "хімічний опік лівої гомілки".

Згідно наказу ДСР НП України від 31.08.2020 року №281 р/с, вищезазначений працівник мав приступити до виконання службових обов`язків 27.09.2020 року, проте це був вихідний день (неділя), значить на наступний робочий день. Однак 29.09.2020 року ОСОБА_1 не вийшов до роботи, а в телефонному режимі повідомив ОСОБА_2 , що і надалі перебуває на лікарняному, а відпустка має продовжитись (на його думку), так як він під час відпустки - захворів, на що йому було сказано що після закриття лікарняного він має вийти до роботи.

05.10.2020 року ОСОБА_1 знову зателефонував заступник начальника управління ОСОБА_2 , так як він не вийшов на робоче місце і не на лікарняного листа, на що він повідомив, що ще хворіє. Про дані факти ОСОБА_2 повідомив сектор забезпечення діяльності управління, а саме начальника 2-го сектору (забезпечення діяльності) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України, підполковника, поліції ОСОБА_3 , щоб вона з`ясувала також дану ситуацію. Розібравшись ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 пояснив їй також, що ще хворіє та повідомить коли закриє лікарняний.

10.10.2020 року заступник начальника управління Гордаш С.С., спільно начальником 2-го сектору ОСОБА_3 в черговий раз зателефонували до ОСОБА_1 , на що він повідомив, що лікарняний лист закритий ще 02.10.2020 року, однак на його думку, так як він захворів під час відпустки, відпустка автоматично мала продовжитись. ОСОБА_3 йому повідомила, що після закриття лікарняного він мав приступити до роботи, а з рапортом і лікарняним листом може звернутись до керівництва управління щодо продовження відпустки. Крім цього, ОСОБА_1 було доведено, що з 12.10.2020 року по 01.11.2020 року, у відповідності до вимог наказу НПУ особовий склад поліції переведено на посилений варіант несення служби, всі працівники поліції відкликаються з відпусток та приступають до виконання службових обов`язків.

За результатами проведеного службового розслідування комісія прийшла до висновку, про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в невиході на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року, без поважних причин неналежного інформування про цей факт в установленому порядку керівництва, порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 64 та пункту 8 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України "Про відпустки", керуючись статтями 11, 12, 13, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII підполковник поліції ОСОБА_1 . заступника начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Вказаним висновком службового розслідування фактично встановлено, що перебуваючи у відпустці позивач неодноразово інформував керівництво про його перебування на тимчасовій непрацездатності, що настала під час відпустки і про його намір продовжити відпустку на час його перебування на тимчасовій непрацездатності.

Продовження відпустки після закінчення тимчасової непрацездатності є реалізацією працівником права на відпочинок відповідно до вимог статті 80 КЗпП України та статті 11 Закону №504/96-ВР і такі дії свідчать, що відсутність позивача на роботі було спричинено поважними причинами, що не можна кваліфікувати як невихід на службу у період з 03 по 17 жовтня 2020 року без поважних причин.

Суд критично оцінює позицію відповідача, що для узгодження з роботодавцем нового терміну надання позивачу щорічної основної відпустки останній мав подати відповідну заяву, але позивачем такої заяви подано не було і питання про надання чи продовження йому відпустки не вирішувалося.

Суд вважає, що такий підхід звужує права найманого працівника і покладає на нього обов`язки у вигляді звернення до роботодавця про продовження відпустки з письмовою заявою та невиправдано розширює права роботодавця на обов`язкове погодження на продовження відпустки, що не відповідає як вимогам статті 80 КЗпП України, так і статті 11 Закону №504/96-ВР.

Такі обмеження прав найманого працівника та розширення прав роботодавця не ґрунтуються на вимогах закону, не є необхідними у демократичному суспільстві та порушують баланс інтересів сторін трудових правовідносин.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною у постановах №712/9213/18 від 13.10.2020 року та №440/5244/19 від 04.11.2021 року.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 було доведено, що з 12.10.2020 року по 01.11.2020 року, у відповідності до вимог наказу НПУ особовий склад поліції переведено на посилений варіант несення служби, всі працівники поліції відкликаються з відпусток та приступають до виконання службових обов`язків суд відхиляє, оскільки відповідач не здійснив відкликання позивача з відпуски, яку було продовжено після закінчення тимчасової непрацездатності.

Беручи до уваги встановлені у справи обставини та вищенаведені висновки щодо правозастосування суд дійшов висновку про те, що наказ №125 від 21 грудня 2020 року Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР в Чернівецькій області", яким підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України, оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не доведено правомірність винесеного наказу, водночас, позивачем наведено обґрунтовані доводи для задоволення позовних вимог, а тому суд їх задовольняє у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №40156 від 04.03.2021 року. Оскільки позов підлягає до задоволення у повному обсязі, то у відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн. При цьому суд враховує, що Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України є структурним підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, а тому судовий збір у розмірі 908,00 грн слід стягнути саме з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним наказу, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ №125 від 21 грудня 2020 року Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УСР в Чернівецькій області", яким підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Чернівецькій області ДСР НП України, оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, сплачений згідно квитанції №40156 від 04.03.2021 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України в особі Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (код ЄДРПОУ 43305056, вул. Небесної Сотні, 2-Г, м. Чернівці, Чернівецька область, 58005).

Суддя В.О. Григораш