Рішення № 101852047, 13.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6645/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

розглянувши в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1788 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

до суду з адміністративним позовом звернувся позивач до Військової частини А1788 з позовними вимогами: визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1788 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 20.08.2018 по 24.05.2021.

Зобов"язати Військову частину А1788 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 кошти за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 20.08.2018 по 24.05.2021.

Суд адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини А1788 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Зобов"язав Військову частину А1788 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 253,93грн за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 21.08.2018 по 24.05.2021.

08.12.2021 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в якому просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 560/6645/21, яким визначити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні за період з 21.08.2018 по день фактичного розрахунку - 24.05.2021, який підлягає нарахуванню та виплаті військовою частиною А 1788 ОСОБА_1 , з урахуванням заборгованості на день звільнення з військової служби по індексації грошового забезпечення та грошовій компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, у загальній сумі 27152,27 грн.

Згідно ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Судом встановлено, що у справі № 560/6645/21 судом досліджувались докази щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку з грошового забезпечення при звільненні за період з 21.08.2018 по день фактичного розрахунку - 24.05.2021, однак рішення про нарахування та виплату коштів за затримку розрахунку грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки не прийнято.

Згідно довідки військової частини А1788 від 22.10.2021 №2116 середньоденне грошове забезпечення позивача складає 485,88грн, 30124,32(грошове забезпечення за червень, липень місяці) : 62 - кількість днів.

Затримка розрахунку при звільненні становить 997 календарних днів (період з 21.08.2018 до 13.04.2021).

Відповідно, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 484422,36 грн (середньоденне грошове забезпечення 485,88 грн. х997 календарних днів).

Водночас, суд звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 39-41 постанови від 18.03.2020 по справі № 711/4010/13-ц, згідно яких встановлений ст.117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця.

Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке:

Розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.

Період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум.

Ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Аналогічні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі №816/1640/17.

У п.77-78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі № 761/9584/15-ц також зазначено, що законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

У пункті 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі №761/9584/15-ц викладено правову позицію, відповідно до якої з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково. Тому Велика Палата Верховного Суду також відступає від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16 про те, що право суду зменшити розмір середнього заробітку залежить від прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Враховуючи розмір грошового забезпечення та істотність цієї частки порівняно із сумою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення у цій справі сума середнього заробітку є очевидно неспівмірною зі встановленим розміром заборгованості з виплати грошової компенсації.

З врахуванням принципу справедливості та співмірності середній заробіток за час затримки розрахунку має бути перерахований з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком позивача.

Такий висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 24.07.2019 у справі №805/3167/18-а, від 03.04.2019 у справі №662/1626/17 та від 30.10.2019 у справі №806/2473/18.

Зокрема, істотність частки компенсації грошового забезпечення в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає: (сума компенсації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2021) - 26800,92грн / 484422,36 грн (середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 21.08.2018 по 13.04.2021 (997 днів) х 100 = 5,53%.

Сума, яка підлягає відшкодуванню з урахуванням істотності частки 5,53% становить: 485,88 грн (середньоденний заробіток позивача) х 5,53% х 997 ( кількість днів затримки розрахунку) =26788,56 грн.

Таким чином, з врахуванням принципу справедливості та співмірності, суд вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути виплачений позивачу у розмірі 26788,56 грн, з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

заяву позивача задовольнити частково.

Зобов"язати Військову частину А1788 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 253,93грн за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 21.08.2018 по 24.05.2021.

Зобов"язати Військову частину А1788 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 26788,56грн за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 21.08.2018 по 13.04.2021.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 грудня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А1788 (вул. Толстого, 4,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 07840179) Третя особа:

Головуючий суддя П.М. Майстер