
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7959/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області щодо не видання наказу про встановлення та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01.06.2012 року по 31.03.2014 року на посаді старшого оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку УМВС України в Полтавській області в розмірі 15% від посадового окладу;
- визнати протиправною бездіяльність Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, щодо не видання наказу про встановлення та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу в період проходження служби з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року на посаді заступника начальника сектору карного розшуку київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 визначену ст. 30 Закону України "Про державну таємницю", пунктом 2 "Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414, пункту 2.9 розділу 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ затвердженої наказом МВС України №499 від 31.12.2007р. компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень - надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01.06.2012 року по 01.10.2014 року по 30.04.2015 в розмірі 15% посадового окладу;
- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, щодо не внесення до грошового атестату №6 від 08.05.2015 року ОСОБА_1 інформації щодо обов`язкової щомісячної надбавки в розмірі 15% посадового окладу за роботу (службу) в умовах режимних обмежень, зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області включити до пункту "Задоволений такими видами грошового забезпечення" грошового атестату №6 ОСОБА_1 надбавку у розмірі 15 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області грошовий атестат №6 ОСОБА_2 із надбавкою у розмірі 15 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень та довідку про забезпечення додатковими видами щомісячного грошового забезпечення із включенням надбавки у розмірі 15 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень на дату звільнення.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідачами протиправно не нараховано та не виплачено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за період з 07.11.2015 по 08.05.2018 та 09.05.2018 по 08.01.2020, та не внесено відповідної інформації до грошового атестату №45, чим порушено право позивача на належну компенсацію покладених обмежень у зв`язку з допуском до роботи з носіями інформації, що мають ступінь секретності "цілком таємно" та "таємно".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, витребувано докази.
Відповідач - Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що законодавством встановлено, що наявність допуску та доступу до державної таємниці не є автоматичною підставою для встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень, бо такими підставами є робота з відомостями, що становлять державну таємницю і відповідний вмотивований рапорт керівника відокремленого підрозділу органу поліції. Ні до Департаменту захисту економіки НП України, ні до Ліквідаційної комісії Департаменту відповідний вмотивований рапорт керівника структурного підрозділу або відокремленого підрозділу Департаменту - управління захисту економіки в Полтавській області, погоджений з режимно-секретним відділом цього управління, не надходив.
До суду надійшли пояснення третьої особи , в яких представник третьої особи просить залишити позов без розгляду.
У період із 23.08.2021 по 01.10.2021, 21.10.2021 по 23.10.2021 включно суддя ОСОБА_3 перебувала у відпустці, у період з 25.10.2021 по 05.11.2021 перебувала на лікарняному.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач в період з 2001 по 30.04.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, 30.04.2015 року звільнений з органів внутрішніх справ.
Наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 89 о/с від 01.11.2001 року позивача було допущено до робіт пов`язаних з державною таємницею по другій формі (інформація, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"), з 01.11.2021 року по день звільнення позивач проходив службу в умовах режимних обмежень та фактично виконував роботи, пов`язані з документами та інформацією, що мають ступені таємності "цілком таємно" та "таємно".
24.01.2005 року наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 6о/с позивача було призначено на посаду старшого оперуповноваженого ВКР Полтавського РВ із збереженням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%.
25.04.2005 року наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 62 о/с позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми УМВС із збереженням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%.
16.10.2006 року наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 145 о/с позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми УМВС із збереженням наданого по другій формі допуску до державної таємниці.
28.05.2009 року наказом начальника Головного управління УМВС України в Полтавській області № 97 о/с позивача призначено на посаду заступника начальника ВБЗПТЛ ГУ МВС, із збереженням наданого по другій формі допуску до державної таємниці та доплати за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%.
30.10.2009 року наказом начальника Головного управління УМВС України в Полтавській області № 241 о/с позивача призначено на посаду начальника сектору боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Полтавського МУ ГУМВС із збереженням наданого по другій формі допуску до державної таємниці.
14.06.2012 наказом начальника Управління УМВС України в Полтавській області № 185 о/с позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку УМВС України в Полтавській області та надано доступ до інформації зі ступенем секретності "цілком таємно" та "таємно".
16.12.2013 року наказом начальника Управління УМВС України в Полтавській області № 586 о/с позивача призначено на посаду начальника відділу попередження та викриття правопорушень на об`єктах легального обігу наркотичних засобів управління по боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Полтавській області та надано доступ до інформації зі ступенем секретності "цілком таємно" та "таємно".
09.10.2014 року наказом начальника Управління УМВС України в Полтавській області № 482 о/с позивача призначено на посаду заступника начальника відділу сектору карного розшуку Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та надано доступ до інформації зі ступенем секретності "цілком таємно" та "таємно".
Наказом начальника УМВС України в Полтавській області від 30.04.2015 № 218 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас через хворобу набуту під час проходження служби, 08.05.2015 року наказом УМВС України в Полтавській області № 239 о/с дск припинено ОСОБА_1 доступ до державної таємниці.
19.05.2021 позивач звернувся до Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області із заявою, в якій просив відповідача нарахувати та виплатити йому невиплачену щомісячну надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період 01.10.2014 по 30.04.2015 в розмірі 15% від посадового окладу та включити до пункту 6 розділу "Задоволений такими видами грошового забезпечення" надбавку у розмірі 15% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень грошового атестату ОСОБА_1 відомості про розмір виплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та роботу з носіями інформації, що мають ступень секретності "цілком таємно".
За результатами розгляду даної заяви відповідач листом від 02.07.2021 № 4/Т-3215л.к проінформував позивача, що підстав для видання наказу відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 №3855-XII (далі - Закон № 3855-XII).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3855-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.
Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин (частина друга статті 22 Закону №3855-XII).
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону №3855-XII допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов`язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, допуск до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Частина сьома статті 22 Закону №3855-XII визначає, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №3855-ХІІ переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі потреби підвищення громадянину форми допуску за необхідності роботи з секретною інформацією вищого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов`язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.
За приписами частини другої цієї статті скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, а також після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання його недієздатним.
Частиною п`ятою статті 26 Закону №3855-ХІІ передбачено, що громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.
За змістом статті 30 Закону №3855-ХІІ у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок установлення надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції передбачений п. 4 розд. II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260.
Відповідно до п. 4 розд. II Порядку № 260 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу.
Виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу.
Таким чином, керівник відповідних органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення має право відповідним наказом установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в межах 100 % від посадового окладу того чи іншого працівника залежно від специфіки умов проходження служби, яка проводиться в свою чергу, на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу.
Відповідно до п. 7 розділу II Порядку № 260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень)), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання їм допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Також, на виконання вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414.
Відповідно до п. 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Пунктом 5 Положення № 414 передбачено, що такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Згідно з п. 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, встановлено у статті 20 Закону № 3855-ХІІ.
Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.
Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
За змістом пункту 2 Положення № 414, компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно» встановлюється п`ятнадцяти відсоткова надбавка, "таємно", - 10 відсотків.
Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.
Таким чином, положення ст. 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
При цьому, факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 813/2925/18, від 27.05.2020 у справі № 821/146/16.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачу надавався доступ до роботи з інформацією, яка має ступінь секретності "цілком таємно" та "таємно", у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Суд звертає увагу на те, що саме вищезазначені у відзиві обставини бездіяльності суб`єкта владних повноважень і є підставою звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав та інтересів та є предметом розгляду у даних правовідносинах.
Також, суд зазначає, що винесення наказу про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень є обов`язком керівника та прямим обов`язком керівника є обов`язок вчинити дії, необхідні для проведення обов`язкової виплати надбавки встановленої низкою нормативно правових-актів, зокрема ст. 30 Закону України "Про державну таємницю", п. 2 "Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, підпунктом 2 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року та пунктом 7 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 р.
При цьому, суд зауважує, що відсутність рапорту начальника про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та не видання відповідачем наказів про необхідність встановлення і виплату позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не доводить невиконання ОСОБА_1 роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.
Таким чином, враховуючи, що позивач мав допуск до державної таємниці у спірний період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року під час проходження служби у УМВС України в Полтавській області, характер його роботи передбачав виконання робіт та завдань, пов`язаних з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становлять державну таємницю, беручи до уваги безпосередню роботу позивача у спірний період із таємними документами, суд доходить висновку про наявність підстав для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року.
Отже, за встановлених обставин та наведених вище норм права, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу надбавку за службу в умовах режимних обмежень з грифами секретності "таємно" та "цілком таємно" за період з 01.06.2012 року по 31.03.2014 року та за період з 01.10.2014 по 30.04.2015 року.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати конкретний відсоток надбавки за службу в умовах режимних обмежень, на думку суду , такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у спірний період позивач виконував роботу в умовах режимних обмежень і з грифом "таємно" і з грифом "цілком таємно".
Відповідно до п. 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості самостійно розмежувати ступені секретності інформації, з якою працював позивач у конкретні періоди протягом зазначених років та, відповідно, встановити конкретний відсоток надбавки, який залежить від встановленого ступеня секретності.
Таким чином, повноваження, щодо встановлення конкретного відсотку вказаної надбавки, відносяться до повноважень відповідача, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивач із заявою про надання довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням такої складової як надбавка за роботу в умовах режимних обмежень до відповідача не звертався та останній, відповідно, не відмовляв йому у видачі таких довідок, суд дійшов висновку про передчасність вимог позивача щодо: включення до пункту "Задоволений такими видами грошового забезпечення" грошового атестату ОСОБА_1 надбавки у розмірі 15 % до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень та похідних вимог про зобов`язання Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області грошовий атестат № 6 ОСОБА_1 із надбавкою у розмірі 15 % до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень та довідку про забезпечення додатковими видами щомісячного грошового забезпечення із включенням надбавки у розмірі 15% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень на дату звільнення;
Позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Київського РВ ПУМ УМВС України в Полтавській області щодо не видання наказу про встановлення та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року в розмірі 15% від та визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, щодо не видання наказу про встановлення та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу в період проходження служби з01.06.2012 року по 31.03.2014 року є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач на даний час не проходить публічну службу, а отже вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, отже, відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача .
Пунктом 1 частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Однак, позивачем не надано до суду договору на надання правничої (правової) допомоги із зазначенням розміру та умов оплати послуг адвоката, як не зазначено і причин неможливості надання такого договору до суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83,Полтава,Полтавська область, код ЄДРПОУ 08592276), Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01.06.2012 року по 31.03.2014 року та за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року відповідно до ст. 30 Закону України "Про державну таємницю", пункту 2 "Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414, підпункту 2 пункту 5 Постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року та пункту 7 розділу II Наказу Міністерства Внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко
Судове рішення № 101849825, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 13.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/7959/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: