Ухвала суду № 101849230, 07.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/20244/21

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

07 грудня 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за

позовом ОСОБА_1 ,до за участю третьої особи: проМіністерства юстиції України, представник – не з`явився. Державного підприємства «Національні інформаційні системи», представник-не з`явився. визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП «Національні інформаційні системи», в якій із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

- визнати протиправними та скасувати пункти 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 03.11.2021р. за №3928/5 «Про задоволення скарги»;

- визнати протиправними та скасувати пункти 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021р. за №4086/5 «Про задоволення скарги».

Також позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в якій із врахуванням доповнення до заяви про забезпечення позову просив:

- зупинити дію пунктів 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 03.11.2021р. за №3928/5 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Державного підприємства «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування пунктів 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 03.11.2021р. за №3928/5 «Про задоволення скарги»;

- зупинити дію пунктів 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021р. за №4086/5 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Державного підприємства «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування пунктів 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021р. за №4086/5 «Про задоволення скарги».

Мотивація заяви наступна:

Скарги подані до Міністерства юстиції України, як і прийняті за наслідками їхнього розгляду Висновки Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та Накази Міністерства юстиції України є взаємопов`язаними, оскільки:

стосуються приміщень розташованих в одному і тому ж місці знаходженні ( АДРЕСА_1 - різниця лише в буквах цих приміщень) - на одній і тій самій земельній ділянці;

Право власності на ці приміщення позивачем було зареєстровано за однією і тією ж фізичною особою ОСОБА_2 ;

Скарги в Міністерство юстиції України були подані в один і той самий день (13.09.2021р.) і в один і той самий день (14.09.2021р.) були зареєстрованими в Міністерстві юстиції України - ці дати описані в Висновках Колегії;

Висновки Центральної Колегії Міністерства юстиції України по двом скаргам були датованими також в один і той самий день (05.10.2021р.);

Практично всі рішення, що були прийняті позивачем та згадані в одному і в другому Наказах датовані однією датою (17.02.2021р. та 23.03.2021р.);

Як Наказом від 03.11.2021р. за №3928/5, так і Наказом від 15.11.2021р. за №4086/5 Міністерством юстиції України було скасоване одне і теж саме рішення позивача від 23.03.2021р. за №57240485;

Предмет скарг і реєстраційних дій позивача пов`язані між собою.

На думку позивача також є очевидні ознаки протиправності спірних наказів.

Згідно п.10 «Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1128 (надалі - Порядок №1128), для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів; 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) (п.11 Порядку №1128).

Відповідно до п.12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Позивач не був повідомлений в жодний спосіб (в т.ч. належний) щодо:

надходження скарги до МЮУ;

дату, час та місце засідання колегії.

Як наслідок, позивач був позбавлений можливості та свого права на подання письмових пояснень по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Розміщення відомостей про дату, час та місце засідання колегії на офіційному сайті МЮУ не є належним способом повідомлення позивача в силу вимог п.10 та 11 Порядку №1128. Більш того, в позивача відсутній обов`язок здійснення постійного моніторингу відомостей, які розміщуються на офіційному сайті МЮУ. Така позиція підтверджується судовою практикою ВС (постанова у справі № 814/2229/17 від14.11.2018), який відхилив доводи відповідача щодо можливості позивача ознайомитися зі змістом відповідних наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, оскільки позивач не зобов`язаний був здійснювати моніторинг сайту Мін`юсту щодо розміщення на ньому такої інформації.

Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування. У спірних наказах не зазначено мотиви, за яких державному реєстратору двічі анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Забезпечення позову є однією із гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, якщо існує реальна загроза, що відповідач (суб`єкт владних повноважень) всупереч заявленим позовним вимогам може вчиняти певні дії, які стануть перешкодою у виконанні рішення або ефективному захисту, поновленні порушених чи оспорюваних прав позивача.

Крім того, державним реєстратором проводиться не лише реєстрація прав на нерухоме майно, а також і прийом заяв для проведення реєстраційних дій, проте у зв`язку із заблокуванням доступу до реєстру, державний реєстратор позбавлений можливості виконувати свою роботу щодо їх розгляду та прийняття рішень.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV, у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

Спірні накази не містить відомостей про вирішення питання щодо передачі документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора. Недотримання строків розгляду може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків розгляду заяв про державну реєстрацію та ініціювання проти нього проваджень про стягнення шкоди.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини у справі «Мікалефф проти Мальти» визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право. Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статгі 6 (справа «Меркіка та інші проти Мальти»).

В судовому засіданні позивач заяву про вжиття заходів забезпечення позову підтримав, надав додаткові пояснення про те, що через спірне анулювання доступу до реєстру порушується його право на захист, а також що на даний час в його провадженні знаходяться заяви про державну реєстрацію інших осіб, відповідно просив суд заяву задоволити.

При постановлені ухвали судом враховано наступне:

Згідно ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову — це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В матеріалах справи наявна довідка Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області від 06.12.2021 року за №3774, згідно якої у провадженні позивача перебуває 46 заяв про реєстрацію нерухомого майна, і у зв`язку із блокуванням доступу позивача до ДРРП немає технічної можливості розглянути зазначені заяви та звершити відповідні дії.

Судом враховуються аргументи позивача поданої заяви про забезпечення позову, та наданих в судовому засіданні пояснень, про те, що спірне анулювання доступу позивача до реєстру порушує його право на захист, так як після цього він обмежений у доступі до документів, які можливо підтверджують правомірність його дій, а також що на даний час в його провадженні знаходяться 46 заяв про державну реєстрацію відповідних прав інших осіб, по яких не прийнято рішення по суті, тому права таких осіб будуть порушенні тривалим розглядом їх заяв. Вказані по суті позову аргументи позивача потребують повного та всебічного дослідження в ході судового розгляду справи, суд бере до уваги той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде ускладненим, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, відтак вказану заяву слід задоволити з наведених судом підстав. Іншим обставинам про які зазначає позивач буде надана оцінка судом при вирішенні справи по суті.

Також суд зазначає, що згідно рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобіганню порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В той же час, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» в рішенні від 17 липня 2008 року, Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнято, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Вказане, в свою чергу, також дає підстави для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав які просить захистити позивач суд вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задоволити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу шляхом:

- зупинити дію пунктів 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 03.11.2021 року за №3928/5 «Про задоволення скарги».

- зупинити дію пунктів 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 року № 4086/5 «Про задоволення скарги» .

Ухвала в частині вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню.

Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена в повному обсязі 10.12.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.