Ухвала суду № 101847418, 10.12.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/152/21

ун. № 759/10577/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді П`ятничук І.В.

при секретарі Марус П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича, заінтересована особа: ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 06.08.2021 року звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича, якою просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Б.В., якою накладено арешт на рахунки.

В обґрунтування скарги зазначив, що 11.09.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва Гаєвським С.М. було відкрито виконавче провадження № 44710378 за виконавчим листом № 2/759/4781/13 виданим Святошинським районним судом м. Києва 13.08.2014 року про стягнення з нього на користь ПАТ «УСК «Гарант-Авто» грошових коштів в сумі 52008,62 грн.

25.06.2021 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановським Б.В. було винесено постанову у ВП № 44710378 про арешт коштів боржника, відповідно до якої було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, в тому числі і на рахунки: № НОМЕР_1 (МФО 380805) НОМЕР_2 (МФО 322904), що відкриті в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що унеможливлює користування наявними на цих рахунках коштами, оскільки дані рахунки використовуються ФОП ОСОБА_1 для сплати податків та зборів підприємством.

Зважаючи на викладене просить задовольнити скаргу.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений. Направив до суду заперечення, яким просить відмовити в задоволенні скарги посилаючись на її необґрунтованість.

Стягувач ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №759/10577/13 від 23.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УСК «Гарант-Авто» грошових коштів в сумі 52528,71 грн. (а.с. 93-94).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва Гаєвського С.М. від 11.09.2014 року було відкрито виконавче провадження № 44710378 за виконавчим листом № 2/759/4781/13 виданого 13.08.2014 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 нього на користь ПАТ «УСК «Гарант-Авто» грошових коштів в сумі 52008,62 грн.

25.06.2021 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановським Б.В. було винесено постанову у ВП № 44710378 про арешт коштів боржника, відповідно до якої було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Судом встановлено, що картковий рахунок № НОМЕР_1 (МФО 380805) та НОМЕР_2 (МФО 322904) відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», використовується скаржником ФОП ОСОБА_1 для сплати податків та зборів підприємством.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

В силу положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі, на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 8 розділу VIII "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5,визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Частиною 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто, АТ «Райффайзен Банк Аваль» після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_1 , повинно було повідомити, що рахунки, на які накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову без виконання.

Однак, таких повідомлень від АТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу державного виконавця не надходило.

Згідно з абзацу 2, частини 2, пункту 1 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Враховуючи вищезазначене, суду не надано доказів, що виконавцю направлено повідомлення банку про неможливість накладення арешту на рахунки, тому державний виконавець в межах наданих йому повноважень правомірно наклав арешт на кошти боржника.

При цьому, банк в якому арештовано кошти боржника, відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не повідомив приватного виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

При вирішенні вимоги щодо скасування постанови державного виконавця Барановського Б.В. про арешт коштів боржника суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 115, частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України, статтею 22, частиною 1, 6 статті 24, частиною 3 статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Отже, державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови накладено арешт на рахунок призначений для сплати податків та зборів підприємством.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Крім того, частиною 2 статі 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

За змістом статті 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на те, що рахунок заявника, з якого він просить зняти арешт, дійсно використовується для сплати податків та зборів підприємства, суд вважає вимоги заявника обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447 - 453 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича, заінтересована особа: ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» - задовольнити.

Скасувати постанову про арешт майна боржника від 25.06.2021 року у виконавчому провадженні № 44710378 винесену старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Барановського Бориса Вікторовича, якою накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (МФО 380805) НОМЕР_2 (МФО 322904) відкритими в АТ «Райффайзен Банк Аваль», ФОП ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи або без участі учасників зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту вказаного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В. П`ятничук