Ухвала суду № 101846452, 07.12.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/691/20

Номер провадження 1-кп/699/80/21

УХВАЛА

про закриття кримінального провадження

07.12.2021 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Літвінової Г.М.,

за участю секретаря судових засідань Сміян А.В.,

прокурора Пилипаса Р.О.,

представника потерпілих Кузьмінського О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Замковенка В.М.,

Ярмолінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією клопотання обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження № 12018250000000192 від 28.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшло кримінальне провадження № 12018250000000192 від 28.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Від обвинуваченого до матеріалів справи надійшло клопотання про закриття кримінального провадження через порушення строків досудового розслідування.

Клопотання мотивовано тим, що строк досудового розслідування було продовжено у встановленому порядку до 24.07.2020. Повідомлення слідчого про завершення досудового розслідування було складено 21.07.2020, проте направлено обвинуваченому та захисникам 22.07.2020. Крім того, зі змісту повідомлень вбачається, що доступ до матеріалів кримінального провадження було надано лише з 27.07.2020, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Разом з тим, навіть якщо не враховувати до строків досудового розслідування строк з 21.07.2020 (дата повідомлення про завершення строку досудового розслідування) до 11.08.2020 (строк закінчення ознайомлення сторони захисту з відповідними матеріалами) то закінчення строку досудового припадає на 14.08.2020. Однак прокурор затвердив обвинувальний акт лише 25.08.2020, скерував його до суду 26.08.2020, а до суду обвинувальний акт надійшов лише 28.08.2020, тобто через 14 днів після закінчення строку досудового розслідування.

Крім того, обвинувачений наводить аргументи на користь того, що потерпілий не є стороною кримінального провадження у даному випадку, тому відсутні підстави для зупинення строку досудового розслідування на строк ознайомлення представника потерпілого з матеріалами кримінального провадження.

У судовому засіданні сторона захисту клопотання підтримала.

Прокурор проти задоволення зазначеного клопотання заперечував. За твердженнями сторони обвинувачення обвинувальний акт складено у передбаченому законом порядку та у встановлені строки, з огляду на що кримінальне провадження підлягає судовому розгляду.

Представник потерпілого щодо задоволення клопотання заперечував. Свої заперечення мотивував тим, що за приписами ч. 7 ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з цими матеріалами за правилами, викладеними цій статті. Крім того, представник потерпілого посилався на п. 9 ст. 290 КПК України, відповідно до якого потерпілий має письмово повідомити прокурору факт надання йому доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. З огляду на викладене представник потерпілого вважає, що строк з 13.08.2020 до 25.08.2020, під час якого він знайомився з матеріалами досудового розслідування, не має включатися до строку досудового розслідування. Отже, після закінчення ознайомлення з матеріалами 25.08.2020 прокурор мав ще три дні для направлення обвинувального акта до суду, що прокурором своєчасно і було вчинено.

Заслухавши клопотання сторони захисту, з`ясувавши думки інших учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частина 2 ст. 113 КПК передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців - з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 ст. 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з положеннями ст. 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Судом установлено, що у межах кримінального провадження № 12018250000000192 ОСОБА_1 24.04.2020 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України (т. 1 а.с. 18, п. 45 Реєстру; т. 1 а.с. 184-186).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 229 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п`ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Проте вказане кримінальне правопорушення не є злочином проти життя та здоров`я особи.

Постановою виконувача обов`язків керівника Звенигородської місцевої прокуратури О.Гасича від 23.06.2020 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні був продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу, до трьох місяців, тобто до 24.07.2020 (т. 1 а.с. 188-191).

Постановою слідчого від 14.07.2020 досудове розслідування було зупинене, а 21.07.2020 - постановою цього ж слідчого - відновлене (т. 1 а.с. 192, 193).

Проте, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.07.2020 постанову слідчого від 14.07.2020 про зупинення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було скасовано (т. 1 а.с. 194-195).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що строк з 14.07.2020 до 21.07.2020 має включатися до строку досудового розслідування, тому останнім днем строку досудового розслідування було 24.07.2020.

Як вбачається з наявних у справі документів, 21.07.2020 прокурор надав слідчому доручення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів. У той же день, а саме 21.07.2020, слідчий склав повідомлення на ім`я підозрюваного ОСОБА_1 та його трьох захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. У всіх чотирьох повідомленнях слідчий зазначає, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження буде проводитися починаючи з 27.07.2020 (т. 1 а.с. 196-200).

Разом з тим, з копій фіскальних чеків ПАТ «Укрпошта» вбачається, що вищевказані повідомлення про завершення досудового розслідування були направлені на адресу підозрюваного та його захисників лише 22.07.2020 після 19.41 год, тобто поза межами робочого часу. (т. 1 а.с. 201). Очевидно, що 22.07.2020 сторона захисту не мала можливості ознайомитися з зазначеними матеріалами.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду вже висловлював правову позицію про темпоральний відлік строків досудового розслідування, наприклад у постанові від 15.09.2021 у справі №711/3111/19, провадження №51-2890км19, а також у постанові від 28.09.2021 у справі №758/12538/20, провадження №51-3811км21.

У вказаних постановах Верховний Суд зазначав, що факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.

Ураховуючи зазначені позиції Верховного Суду слід дійти висновку, що строки досудового розслідування у зв`язку з направленням слідчим повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування слід вважати зупиненими з 23.07.2020.

Отже, слід уважати, що після зупинення строку досудового розслідування у сторони захисту залишилося два дні строку досудового розслідування (23-24.07.2020).

Як вбачається з Протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.07.2020 та встановлено ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.08.2020, сторона захисту в період з 30.07.2020 до 11.08.2020 повністю ознайомилася з матеріалами справи (т. 1 а.с. 206-210).

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не включається строк з 23.07.2020 до 11.08.2020.

Ураховуючи, що сторону захисту про можливість ознайомитися з матеріалами справи було фактично повідомлено 22.07.2020 у поза робочий час, а строки досудового розслідування, в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу, були продовжені до 24.07.2020, а також ураховуючи, що сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи з 30.07.2020 до 11.08.2020, слід дійти висновку, що станом на 11.08.2020 до закінчення строку досудового розслідування залишалося 2 дні.

Відповідно, строк досудового розслідування відновив свій сплив з 12.08.2020 (на наступний день після закінчення строку на ознайомлення) і закінчився 13.08.2020 (коли спливли 2 дні, які залишались до його закінчення). Отже, днем закінчення строку досудового розслідування є 13.08.2020.

Обвинувальний акт було складено 25.08.2020 та цього ж дня його копію з відповідним реєстром було вручено обвинуваченому та його захисникам (т. 1 а.с. 29-32).

Прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом лише 27.08.2020, що встановлюється за відміткою (штампом) на поштовому конверті, у якому обвинувальний акт з додатками 28.08.2020 надійшов до суду (т. 1 а.с. 33).

Разом з тим, доводи прокурора та представника потерпілого полягають у тому, що у строк досудового розслідування не мають включатися також і строки ознайомлення потерпілого (його представника) з матеріалами досудового розслідування. Прокурор зазначав, а представник потерпілого підтвердив, що представник потерпілого Гула О.П. ознайомлювався з матеріалами з 17.08.2020 до 19.08.2020, а представник потерпілого Кузьмінський О.О. - у період з 13.08.2020 до 25.08.2020. З огляду на викладене прокурор зазначав, що до матеріалів досудового розслідування не включається строк з 13.08.2020 до 25.08.2020.

Якщо припустити правильність цих тверджень, то слід дійти висновку що представники потерпілого почали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в останній день строку (13.08.2020). Отже, після закінчення ознайомлення представника потерпілого з матеріалами 25.08.2020, у сторони обвинувачення залишився один день строку досудового розслідування, який припадає на 26.08.2020.

Разом з тим, як було викладено вище, прокурор направив обвинувальний акт до суду лише 27.08.2020, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Однак, щодо ознайомленням потерпілого (його представника) з матеріалами досудового розслідування слід зазначити наступне.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 296/9304/18 зазначав, що за змістом положень ст. 290 КПК відкриття матеріалів здійснюється сторонами кримінального провадження, зокрема: обов`язок щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування покладено на прокурора або слідчого за його дорученням (ч. 1 і ч. 2); щодо надання доступу та можливості скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави чи сторони захисту, - на прокурора або слідчого за його дорученням чи сторону захисту відповідно (ч. 3 і ч. 6), а щодо відкриття додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, - на сторони кримінального провадження (ч. 11). Стосовно ж потерпілого, то положеннями ч. 9 ст. 290 КПК України закріплено лише його зобов`язання письмово підтвердити прокурору факт надання йому доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Верховний Суд звертає увагу, що згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, потерпілий, його представник та законний представник можуть бути віднесені до сторони обвинувачення лише у випадках, установлених цим Кодексом (зокрема, у разі зміни прокурором обвинувачення в суді або при відмові його від обвинувачення; у разі здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення).

Крім того, Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 02.04.2020 у справі № 161/19398/17 зазначив, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України сторонами кримінального провадження є, зокрема, з боку обвинувачення - слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК. Такими випадками є: 1) відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді (ст. 340 КПК України); 2) зміна прокурором обвинувачення і поставлення питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі (ст. 338 КПК України).

У випадках, передбачених ст. 338 і ст. 340 КПК України, потерпілий є стороною кримінального провадження і користується всіма правами сторони обвинувачення лише під час судового розгляду.

В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що потерпілий взагалі не може вважатися стороною кримінального провадження під час досудового розслідування.

Як було зазначено вище, приписи ч. 5 ст. 219 КПК України передбачають, що до строку досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування саме сторонами кримінального провадження.

Указана норма, а також вищенаведені висновки Верховного Суду, свідчать, що строк ознайомлення потерпілого (його представника) з матеріалами досудового розслідування включається до строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 190 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Оскільки у даному кримінальному провадженні після повідомлення обвинуваченому ОСОБА_2 про підозру закінчилися строки досудового розслідування, ці строки продовжені не були, а ОСОБА_2 не підозрюються у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, дане кримінальне провадження відповідно до приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підлягає закриттю.

Суд підкреслює, що строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.

Так, Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18 залишив без змін ухвали суду про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у якому з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування щодо цього підозрюваного не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся, а злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у своїх судових рішеннях від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, від 26.05.2020 у справі № 712/6375/18, від 13.10.2020 у справі № 243/11589/19, від 17.02.2021 у справі №344/6630/17, які стосуються закриття кримінальних проваджень на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення ч. 5 ст. 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Оскільки судом установлено наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що перешкоджає призначенню справи до судового розгляду, суд згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, ухвалює рішення про закриття кримінального провадження.

У зв`язку з закриттям кримінального провадження поданий цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє права цивільного позивача звернутися з зазначеним позовом в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 3, 27, 56, 57, 219, 284, 290, 314 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2018 за № 12018250000000192 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України - закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений ТОВ Виробниче об`єднання «Восход» - залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачу, що він має право пред`явити позов в порядку цивільного судочинства.

Ухвала про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 13.12.2021.

СуддяЛітвінова Г. М.