Ухвала суду № 101846047, 08.12.2021, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 532/308/15-к

1-кп/544/204/2021

Номер рядка звіту 11

У Х В А Л А

08 грудня 2021 року м.Пирятин

Колегія суддів Пирятинського районного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді - Нагорної Н.В.,

суддів - Сайко О.О., Ощинської Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Киричевської В.М.,

учасників судового провадження:

прокурора Москаленка Д.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених - адвокатів Лазоренка Р.В., Василишина М.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисників Лазоренка Р.В., Кіяшка С.Л. Василишина М.Р. у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України,

У С Т А Н О В И Л А:

І. Мотиви скарг адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 .

1.1. Скарга на рішення прокурора Закорецького О.В. від 06.08.2014

26 липня 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170090002195 за фактом вбивства міського голови ОСОБА_4 . Органом досудового розслідування на підставі ст.216 КПК визначено Кременчуцький MB УМВС України в Полтавській області. 06 серпня 2014 року постановою прокурора Полтавської області Закорецьким О.В. доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12014170090002195 від 26.07.2014 СУ УМВС України в Полтавській області. Уважає вищевказану постанову прокурора невмотивованою, такою, що не містить підстав для зміни підслідності, не містить фактів, обставин неефективного досудового розслідування органом, що його здійснював раніше. Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні після незаконного передання його до СУ УМВС України в Полтавській області, всупереч вимогам ч.5 ст.36, ст.214, 216 КПК, здійснювалося не уповноваженим органом, а процесуальні рішення і дії здійснювалися неуповноваженими особами. З огляду на викладене, докази, отримані СУ УМВС України в Полтавській області, є неналежними і недопустимими на підставі ст.86, п.2 ч.3 ст.87 КПК. Тому просив визнати незаконним та скасувати рішення - постанову прокурора Полтавської області Закорецького О.В. від 06.08.2014 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12014170090002195 від 26.07.2014 СУ УМВС України в Полтавській області.

1.2. Скарга на рішення прокурора Миронова А.М. від 13.02.2014

11 лютого 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170110000192 за фактом вбивства судді ОСОБА_10 Органом досудового розслідування на підставі ст.216 КПК визначено Крюківський ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області. 13 лютого 2014 року постановою прокурора Полтавської області Мироновим А.М. доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 112014170110000192 від 11.02.2014 СУ УМВС України у Полтавській області. Уважає вищевказану постанову прокурора невмотивованою, такою, що не містить підстав для зміни підслідності, не містить фактів, обставин неефективного досудового розслідування органом, що його здійснював раніше. Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні після незаконного передання його до СУ УМВС України в Полтавській області, всупереч вимогам ч.5 ст.36, ст.214, 216 КПК, здійснювалося не уповноваженим органом, а процесуальні рішення і дії здійснювалися неуповноваженими особами. З огляду на викладене, докази, отримані СУ УМВС України в Полтавській області, є неналежними і недопустимими на підставі ст.86, п.2 ч.3 ст.87 КПК. Тому просить визнати незаконним та скасувати рішення - постанову прокурора Полтавської області Миронова Л.М. від 13.02.2014 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12014170110000192 від 11.02.2014 СУ УМВС України в Полтавській області.

1.3. Скарга на рішення прокурора ОСОБА_5. від 12.09.2014

11 лютого 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170110000192 за фактом вбивства судді ОСОБА_10 Органом досудового розслідування на підставі ст.216 КПК визначено Крюківський ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області. 13 лютого 2014 року постановою прокурора Полтавської області Мироновим А.М. незаконно доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 112014170110000192 від 11.02.2014 СУ УМВС України у Полтавській області. 12 вересня 2014 року постановою виконувача обов`язків прокурора Полтавської області ОСОБА_5., всупереч вимогам ст.216 КПК, тобто порушуючи підслідність, доручено здійснення досудового розслідування № 12014170110000192 слідчому відділу Прокуратури Полтавської області. Разом з тим, вищевказана постанова прокурора від 12.09.2014 не відповідає фактичним обставинам справи, так як на момент 12.09.2014 ОСОБА_1 не було повідомлено про підозру за фактом вбивства судді, а тому посилання в постанові про те, що злочин скоєний на замовлення ОСОБА_1 , не відповідає дійсності, є надуманим, а тому є недостовірною інформацією. Крім того, постанова не вмотивована, не містить підстав для зміни підслідності, не містить фактів, обставин неефективного досудового розслідування органом, що його здійснював раніше. Таким чином, СВ прокуратури Полтавської області за відсутності законних підстав розпочав досудове розслідування кримінального провадження № 12014170110000192 від 11.02.2014 всупереч вимогам ст.2, 7, 9, 40, 214, 216 КПК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014170110000192 після передання його до прокуратури Полтавської області, всупереч вимогам ст.214, 216 КПК, здійснювалося не уповноваженим органом - слідчим відділом Прокуратури Полтавської області, а процесуальні рішення і дії здійснювалися неуповноваженими особами - слідчими прокуратури. Таким чином докази, отримані СВ прокуратури Полтавської області, є неналежними і недопустимими на підставі ст.86, п.2 ч.3 ст.87 КПК. Тому просить визнати незаконним та скасувати рішення - постанову виконувача обов`язки прокурора Полтавської області ОСОБА_5. від 12.09.2014 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12014170110000192 від 11.02.2014 слідчому відділу прокуратури Полтавської області.

1.4. Скарга на рішення прокурора Стасовського М.В. від 26.07.2014

10 вересня 2014 року старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області Стасовським М.В. винесена постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 12014170090002195 від 26.07.2014 з кримінальним провадженням № 12014170110000192 від 11.02.2014. Вказане рішення відсутнє в Реєстрі і не відкривалось стороні захисту. В оскаржуваній постанові прокурор Стасовський М.В. вказує на те, що він здійснює повноваження прокурора у вищевказаних кримінальних провадженнях. Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження, з процесуальних рішень у вигляді постанов керівника органу прокуратури та витягу з ЄРДР вбачається, що прокурор Стасовський М.В. здійснював повноваження прокурора у провадженні № 12014170090002195 від 26.07.2014, а у провадженні № 12014170110000192 від 11.02.2014 повноваження прокурора не здійснював, так як його не визначав керівник органу прокуратури. За таких обставин у прокурора Стасовського М.В. були відсутні процесуальні повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014170110000192 від 11.02.2014 і останній не мав повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування, не мав права витребувати вказане провадження та не мав права приймати процесуальне рішення про об`єднання вищевказаних кримінальних проваджень та доручати здійснювати досудове розслідування іншому органу. Вказані обставини свідчать про фальсифікацію справи, про незаконність, упередженість досудового розслідування відносно ОСОБА_1 і підзахисних, про незаконність, недопустимість доказів, зібраних під час здійснення досудового розслідування. На підставі викладеного просить визнати незаконним та скасувати рішення прокурора - постанову прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області Стасовського М.В. про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 12014170090002195 від 26.07.2014 з кримінальним провадженням № 12014170110000192 від 11.02.2014.

1.5. Скарга на рішення прокурора ОСОБА_5. від 04.09.2014

ОСОБА_1 затриманий 04.09.2014, а 05.09.2014 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави йому обрано запобіжний захід - тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014170090002195 від 26.07.2014 за участю прокурора прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 Під час судового розгляду справи та ознайомлення з поданими стороною обвинувачення процесуальним рішеннями стало відомо, що на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу прокурор ОСОБА_6. не входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014170090002195 від 26.07.2014, а участь прокурора в суді є обов`язковою, крім випадків, передбачених КПК України (ч.3 ст.36 КПК України). В подальшому, з метою узаконення його дій та законності обрання запобіжного заходу, шляхом підроблення «заднім числом» постанови про зміну групи прокурорів, прокурора ОСОБА_6 включили до складу групи прокурорів та внесли відомості до ЄРДР з метою надання легітимності участі цього прокурора у судовому засіданні 05.09.2014. Так, під час дослідження доказів у попередньому суді відбулося дослідження процесуального рішення - постанови про зміну групи прокурорів від 04.09.2014, яка винесена нібито за підписом виконувача обов`язків прокурора Полтавської області ОСОБА_5. Під час дослідження безпосередньо підпису на постанові вбачаються ознаки виконання підпису не особисто особою, а за допомогою технічних пристроїв. У висновку спеціаліста № 16 від 07.02.2020 зазначено: «...Підпис від імені ОСОБА_5 на другій сторінці у копії постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014170090002195 від 04 вересня 2014 року, нанесений ймовірно за допомогою знакодрукуючого пристрою струменевим способом друку. Вирішити питання в категоричній формі можливо за наявності в розпорядженні спеціаліста оригіналу досліджуваного документу...». В подальшому постанова, яка нібито датована 04.09.2014 та містить ознаки підроблення, була внесена тільки 09.09.2014 у відомості щодо прокурорів, зокрема ОСОБА_6 , в ЄРДР у кримінальному провадженні №12014170090002195 від 26.07.2014. Вказані обставини також свідчать, що постанови від 04.09.2014 не існувало на цю дату, так як відомості щодо прокурора ОСОБА_6 з`явилися в ЄРДР тільки 09.09.2014, а тому останній не мав повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 12014170090002195 від 26.07.2014. На підтвердження вказаних обставин свідчить той факт, що прокурор ОСОБА_6. у судовому засіданні 05.09.2014 в Октябрському районному суді м. Полтави не підтвердив свої повноваження, так як слідчому судді не надав ні постанову від 04.09.2014, ні витяг з ЄРДР про включення його до групи прокурорів. За фактом підроблення підпису прокурора відкрито кримінальне провадження №42020000000000852 від 13.05.2020, досудове розслідування якого здійснює ТУ ДБР у м.Полтаві. На підставі викладеного просить визнати незаконним та скасувати постанову виконувача обов`язків прокурора Полтавської області ОСОБА_5. від 04.09.2014 про зміну групи прокуpopів.

1.6. Скарга на бездіяльність, дії і рішення прокурора ОСОБА_5.

На розгляді знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014170110000192 від 11.02.2014, складений 12.02.2015 старшим групи слідчих - слідчим в особливо важливих справах СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_30. та затверджений першим заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_5. Після відкриття матеріалів кримінального провадження і направлення до суду обвинувального акта стороною захисту встановлені обставини протиправних дій і рішення прокурора ОСОБА_5., які містять ознаки злочину і виразилися у приховуванні і не ненаданні обвинуваченому ОСОБА_1 , захисникам для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у кількості 105 томів і речових доказів, які не були відкриті після закінчення досудового розслідування, у фальсифікації офіційних документів шляхом їх підроблення, про що не могло бути невідомо старшому групи прокурорів прокурору ОСОБА_5. Після не відкриття 105 томів матеріалів досудового розслідування слідчий ОСОБА_30., не виконавши вимог ст.290 КПК України, яка передує складанню обвинувального акта, незаконно, 12.02.2015 склав обвинувальний акт у м. Полтаві, а прокурор ОСОБА_5. незаконно його затвердив. В подальшому, продовжуючи свою протиправну діяльність, узгоджену з прокурором ОСОБА_5., слідчий ОСОБА_30. вчинив ознаки злочину, а саме службове підроблення реєстру матеріалів досудового розслідування, вводячи в оману суд та сторону захисту, про що не могло бути не відомо прокурору ОСОБА_5., який мав повний доступ до матеріалів розслідування і якому було відомо про те, що матеріли налічують 161 том. Ці факти вказують про незаконність висунутого обвинувачення ОСОБА_1 і іншим підзахисним. На підставі викладеного просить визнати незаконною бездіяльність старшого групи прокурорів прокурора ОСОБА_5., яка виразилася у невідкритті і ненаданні доступу до 105 томів матеріалів досудового розслідування і речових доказів, які не були відкритті ОСОБА_1 , захисникам в порядку ст.290 КПК України. Визнати незаконним рішення прокурора ОСОБА_5., яке виразилося у висуненні обвинувачення ОСОБА_1 згідно обвинувального акта від 12.02.2015. Визнати незаконними дії прокурора ОСОБА_5. щодо надання обвинувального акта за відсутності відкриття і надання доступу до 105 томів матеріалів досудового розслідування і речових доказів щодо надання реєстру матеріалів досудового розслідування, в якому не зазначено номери та найменування всіх процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, а також час їх проведення; реквізити всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; види всіх заходів забезпечення кримінального провадження, дату і строк застосування.

1.7. Скарга на дії і бездіяльність слідчого ОСОБА_30

З тих самих підстав, викладених у скарзі на бездіяльність, дії і рішення прокурора ОСОБА_5., адвокат Лазоренко Р.В. просить визнати незаконною бездіяльність старшого групи слідчих - слідчого в особливо важливих справах СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_30, яка виразилася у невідкритті і ненаданні доступу до 105 томів матеріалів досудового розслідування і речових доказів, які не були відкритті ОСОБА_1 і захисникам в порядку ст.290 КПК України. Визнати незаконними дії старшого групи слідчих слідчого в особливо важливих справах СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_30 щодо складання 12.02.2015 обвинувального акта, за відсутності відкриття 105 томів матеріалів досудового розслідування. Визнати незаконними дії старшого групи слідчих слідчого в особливо важливих справах СВ Прокуратури Полтавської області ОСОБА_30 щодо складання реєстру матеріалів досудового розслідування, в якому не зазначено номери та найменування всіх процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, а також час їх проведення; реквізити всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; види всіх заходів забезпечення кримінального провадження, дату і строк застосування.

1.8. Скарга на рішення прокурора ОСОБА_31. від 05.08.2014

05 серпня 2014 року старшим прокурором прокуратури м. Кременчука ОСОБА_31. винесена постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень за № 12014170090002195 від 26.07.2014, досудове розслідування якого здійснювало СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області, та № 12014170140000531 від 31.07.2014, досудове розслідування якого здійснювало СВ Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області, та доручено здійснювати досудове розслідування СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області. Як вбачається з постанови та матеріалів кримінальної справи, прокурор ОСОБА_31. не був визначений керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування прокурором у даних кримінальних провадженнях, так як постанова про його визначення відсутня і стороні захисту не була відкрита, а тому прокурор не здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаних кримінальних провадженнях, не мав доступу до відповідних документів провадження і не володів інформацією для прийняття такого рішення. Також, його повноваження як прокурора не поширювались на м.Глобине і Глобинський район Полтавської області, а тому у прокурора ОСОБА_31. були відсутні повноваження, і останній не мав права повного доступу до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудових розслідувань, не мав права витребувати провадження з СВ Кременчуцького MB і СВ Глобинського РВ, об`єднувати вищевказані кримінальні провадження та доручати здійснення досудового розслідування СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області, тобто іншому органу. Вказані обставини свідчать про фальсифікацію справи, про незаконне втручання зі сторони прокурора ОСОБА_31., який не мав на те законних повноважень, в самостійну процесуальну діяльність прокурора та слідчого у даних кримінальних провадженнях, а як наслідок про незаконність, упередженість досудового розслідування відносно ОСОБА_1 і інших підзахисних, про незаконність, недопустимість доказів, зібраних під час здійснення досудового розслідування. Тому просить визнати незаконним та скасувати рішення прокурора - постанову старшого прокурора прокуратури м. Кремемчука ОСОБА_31. від 05.08.2014 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань за № 12014170090002195 від 26.07.2014 та № 12014170140000531 від 31.07.2014.

1.9. Скарга на рішення слідчого ОСОБА_7 від 26.07.2014

11 лютого 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170110000192 за фактом вбивства судді. 26 липня 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170090002195 за фактом вбивства міського голови м. Кременчука. З II Розділу Реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12014170110000192 від 11.02.2014 та відкритих стороні захисту матеріалів встановлено відсутність процесуального рішення прокурора про об`єднання кримінального провадження №12014170110000192 з кримінальним провадженням № 12014170090002195, але судове провадження здійснюється з урахуванням об`єднання даних проваджень. У витязі ЄРДР з кримінального провадження № 12014170090002195 від 26.07.2014 органом досудового розслідування визначений Кременчуцький MB УМВС України в Полтавській області. Згідно п.11 розділу II Реєстру матеріалів досудового розслідування маються відомості про процесуальне рішення прокурора Полтавської області Закорецького О.В. - постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 06.08.2014, якою незаконно доручено здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження СУ УМВС України в Полтавській області і про направлення матеріалів кримінального провадження для організації досудового розслідування начальнику СУ УМВС України в Полтавській області. Отже, з 06.08.2014 змінився орган досудового розслідування з Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області на УМВС України в Полтавській області і з цього моменту керівник цього слідчого підрозділу мав право і був уповноважений визначати слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування. Разом з тим, після прийняття процесуального рішення прокурором про зміну органу досудового розслідування вказаний орган досудового розслідування в особі його керівника не визначив слідчих і не повідомив про це прокурора, а тому досудове розслідування здійснювалося неуповноваженими особами, так як керівник не доручав їм здійснювати розслідування. Натомість, в п.15 Розділу II Реєстру матеріалів досудового розслідування маються відомості про процесуальне рішення першого заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника СУ ОСОБА_7 - постанова про доручення досудового розслідування слідчій групі від 26.07.2014, тобто керівника іншого органу досудового розслідування, якому не було доручено здійснювати досудове розслідування. Під час дослідження відомостей ЄРДР, які надані на вимогу суду Генеральною прокуратурою України, встановлено, що процесуальне рішення начальника СУ ОСОБА_7 - постанова про доручення досудового розслідування слідчій групі від 26.07.2014 не було внесено до ЄРДР, так як останній не мав права це зробити. Уважає вказане процесуальне рішення ОСОБА_7 незаконним, так як винесене всупереч вимогам ст.19 Конституції України та компетенції, визначеної КПК України. Крім того, вказане рішення ОСОБА_7 може свідчити про ознаки фальсифікації кримінального провадження, зокрема, прийняття його «заднім числом», з метою надання легітимності незаконним діям слідчих, які не були уповноваженими особами і не мали права здійснювати досудове розслідування, проводити процесуальні дії та приймати процесуальні рішення. Вказані обставини підтверджуються тим, що згідно цього незаконного рішення про створення групи слідчих - слідчі не були внесені до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні. Отже, постанова не уповноваженої особи першого заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника СУ ОСОБА_7 про доручення досудового розслідування слідчій групі від 26.07.2014 є незаконною. Сам по собі факт внесення заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення до ЄРДР не надає права слідчому без визначення його, як уповноваженої особи для проведення досудового розслідування і без внесення такого рішення до ЄРДР, проводити досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні. Для зміни органу досудового розслідування має бути процесуальне рішення прокурора, якого в даному випадку не було на момент винесення оскаржуваного рішення ОСОБА_7 , якому як керівнику іншого органу досудового розслідування прокурором не доручалось здійснення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження. На підставі викладеного просить визнати незаконним та скасувати рішення - постанову начальника СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 від 26.07.2014 про доручення досудового розслідування слідчій групі у кримінальному провадженні №12014170090002195.

1.10. Скарга на рішення слідчого ОСОБА_9. від 12.02.2014

11 лютого 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170110000192 за фактом вбивства судді. Органом досудового розслідування на підставі ст.216 КПК України визначено Крюківський ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області. Керівником органу досудового розслідування начальником СВ Крюківського ВМ 11.02.2014 для здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження визначено старшого слідчого Крюківського ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Ємця В.О., про що останній повідомив та про початок досудового розслідування прокурора міста Кременчука. 12 лютого 2014 року керівником органу досудового розслідування - начальником СВ Крюківського ВМ прийнято рішення у формі постанови про доручення розслідування слідчій групі. 13 лютого 2014 року прокурором Полтавської області прийнято незаконне процесуальне рішення доручити проведення досудового розслідування кримінального провадження СУ УМВС України в Полтавській області і матеріали кримінального провадження направити начальнику СУ. В цей же день, 13.02.2014 т.в.о. начальника СУ УМВС України в Полтавській області підполковником міліції Яцун С.М. прийнято процесуальне рішення про доручення досудового розслідування слідчій групі, де старшим групи визначено слідчого ОСОБА_11. Разом з тим, 12.02.2014 керівником іншого органу досудового розслідування - начальником СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області ОСОБА_9. прийнято рішення у формі постанови про доручення слідчій групі розслідування кримінального провадження № 12014170110000192. Уважає, що вказане процесуальне рішення ОСОБА_8 є незаконним, так як винесене всупереч вимогам ст.19 Конституції України та компетенції, визначеної КПК України. Крім того, вказане рішення ОСОБА_9 може свідчити про ознаки фальсифікації кримінального провадження, зокрема прийняття його «заднім числом», з метою надання легітимності незаконним діям слідчих, які не були уповноваженими особами і не мали права здійснювати досудове розслідування, проводити процесуальні дії та приймати процесуальні рішення. Вказані обставини підтверджуються тим, що згідно цього незаконного рішення про створення групи слідчих - слідчі не були внесені до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні. Сам по собі факт внесення заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення до ЄРДР не надає права слідчому без визначення його, як уповноважену особу для проведення досудового розслідування і без внесення такого рішення до ЄРДР, проводити досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, у тому числі приймати процесуальні рішення. Для зміни органу досудового розслідування має бути процесуальне рішення прокурора, якого в даному випадку не було на момент винесення оскаржуваного рішення ОСОБА_9 , якому як керівнику іншого органу досудового розслідування прокурором не доручалось здійснення. Тому просить визнати незаконним та скасувати рішення - постанову начальника СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області ОСОБА_9. від 12.02.2014 про доручення досудового розслідування слідчій групі у кримінальному провадженні №12014170110000192.

1.11. Скарги на дії і рішення слідчого ОСОБА_11. від 12.02.2014

Під час ознайомлення з матеріалами справи стороною обвинувачення відкритий стороні захисту протокол огляду місця події від 12.02.2014, тобто вже після відкриття кримінального провадження і визначення керівником органу досудового розслідування слідчого, зокрема, приміщення моргу Кременчуцького міжрайонного відділення Полтавського обласного БСМЕ, під час якого виявлено і вилучено: 4 об`єкти сферичної форми з металу розміром від 3,75мм до 4,00 мм; 21 об`єкт сферичної форми з металу розміром приблизно 4,75 мм вагою 0,67; 0.,8г, в якому зазначено про вилучення з трупу ОСОБА_10 , складений старшим слідчим СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_11. Також стороні захисту відкритий протокол огляду місця події від 12.02.2014, тобто вже після відкриття кримінального провадження і визначення керівником органу досудового розслідування слідчого, зокрема, ділянки місцевості біля першого під`їзду будинку АДРЕСА_1 , складений старшим слідчим СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_11. Також під час ознайомлення з матеріалами справи стороною обвинувачення відкритий стороні захисту висновок експерта № 114/1 від 31.03.-01.04.2014 на підставі процесуального рішення слідчого - постанови ст. слідчого СВ СУ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_11. від 12.02.2014 про призначення додаткової судово-медичної експертизи. Захисник уважає вказані протоколи огляду від 12.02.2014 та постанову про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 12.02.2014 незаконними з огляду на наступне. 11 лютого 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170110000192 за фактом вбивства судді ОСОБА_10 Органом досудового розслідування на підставі ст.216 КПК визначено Крюківський ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області. Керівником органу досудового розслідування - начальником СВ Крюківського ВМ 11.02.2014 визначено для здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження старшого слідчого Крюківського ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Ємця В.О., про що останній повідомив та про початок досудового розслідування прокурора міста Кременчука. 12 лютого 2014 року керівником органу досудового розслідування - начальником СВ Крюківського ВМ прийнято рішення у формі постанови про доручення розслідування слідчій групі. 13 лютого 2014 року прокурором Полтавської області прийнято незаконно процесуальне рішення доручити проведення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження СУ УМВС України в Полтавській області, матеріали кримінального провадження направити начальнику СУ УМВС України в Полтавській області. Також 13.02.2014 т.в.о. начальника СУ УМВС України в Полтавській області підполковником міліції Яцун С.М. прийнято процесуальне рішення про доручення досудового розслідування слідчій групі, де старшим групи визначено слідчого ОСОБА_11. З аналізу витягу та процесуальних рішень керівників органів досудового розслідування вбачається, що слідчий ОСОБА_11. станом на 12.02.2014, тобто на момент огляду місць події та на момент прийняття ним процесуального рішення про призначення додаткової експертизи, вже після внесення відомостей до ЄРДР та визначення керівником іншого слідчого у даному кримінальному провадженні, не був службовою особою, якому керівником органу досудового розслідування доручено здійснювати досудове розслідування, а також він не входив раніше до групи слідчих для розслідування даного кримінального провадження, тобто не є слідчим, не є уповноваженою особою в межах компетенції, у випадках передбачених Кодексом, проводити процесуальні дії. Вказані обставини свідчать про фальсифікацію справи, про особисту заінтересованість ОСОБА_11 всупереч вимогам служби, а як наслідок про незаконність, упередженість досудового розслідування відносно підзахисних та про незаконність, недопустимість доказів, зібраних під час здійснення досудового розслідування. На підставі викладеного просить визнати протиправними дії старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_11. щодо проведення процесуальної дії та складання протоколу огляду місця події від 12.02.2014 (приміщення морга). Визнати протиправними дії старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_11. щодо проведення процесуальної дії та складання протоколу огляду місця події від 12.02.2014 (ділянки місцевості біля першого під`їзду будинку № 82 на вул. Н.Л. Дніпрова у м. Кременчуці). Визнати незаконним та скасувати процесуальне рішення - постанову ст.слідчого СВ СУ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_11. від 12.02.2014 про призначення додаткової судово-медичної експертизи.

1.12. Скарга на рішення слідчого ОСОБА_12. від 12.02.2014

Під час ознайомлення з матеріалами справи стороною обвинувачення відкритий стороні захисту висновок експерта № 114 від 12.02.-18.03.2014 на підставі процесуального рішення слідчого - постанови слідчого СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області лейтенанта міліції ОСОБА_12. від 12.02.2014 про призначення судово-медичної експертизи. 11 лютого 2014 року до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12014170110000192 за фактом умисного вбивства судді ОСОБА_10. Органом досудового розслідування на підставі ст.216 КПК визначено Крюківський ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області. Керівником органу досудового розслідування - начальником СВ Крюківського ВМ 11.02.2014 визначено для здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження старшого слідчого Крюківського ВМ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції Ємця В.О. 12 лютого 2014 року керівником органу досудового розслідування - начальником СВ Крюківського ВМ прийнято рішення у формі постанови про доручення розслідування слідчій групі, а в подальшому прокурором області незаконно прийнято процесуальне рішення від 13.02.2014 про доручення досудового розслідування СУ УМВС України в Полтавській області. З аналізу вказаних витягів і процесуальних рішень керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого (слідчих) у кримінальному провадженні № 12014170110000192 вбачається, що ОСОБА_12 не був службовою особою (слідчим), якому керівником органу досудового розслідування доручено здійснювати досудове розслідування, а також останній не входив до групи слідчих для розслідування даного кримінального провадження. Крім того, з матеріалів справи не вбачається взагалі, чи був ОСОБА_12 працівником міліції і чи перебував він на посаді слідчого і якого органу досудового розслідування. Вказані обставини свідчать про фальсифікацію справи, про незаконне втручання зі сторони особи ОСОБА_13 в самостійну процесуальну діяльність прокурора (прокурорів) та слідчого (слідчих) у кримінальному провадженні, які визначені відповідними керівниками прокуратури і органу досудового розслідування, а як наслідок свідчать про незаконність, про особисту зацікавленість цієї особи, про упередженість досудового розслідування відносно ОСОБА_1 і інших підзахисних та про незаконність, недопустимість доказів, зібраних під час здійснення досудового розслідування. Тому захисник просить визнати незаконним та скасувати процесуальне рішення слідчого - постанову слідчого СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області лейтенанта міліції ОСОБА_12. від 12.02.2014 про призначення судово-медичної експертизи.

1.13. Скарга на рішення слідчого ОСОБА_23. від 03(04).09.2014

09 вересня 2014 року ОСОБА_1 подана заява про вчинення відносно нього злочину в приміщенні ITT Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області за фактом примушування давати свідчення шляхом погроз, знущання над ним, що призвело до гострих фізичних і душевних страждань. За даним фактом слідчим відділом прокуратури Полтавської області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000242. Вказані ОСОБА_1 протиправні дії почалися з моменту затримання 04.09.2014, а потім продовжувалися в цей же день в приміщенні відділу УБОЗ УМВС України в Полтавській області, в приміщенні ITT Полтавського МУ, як йому в подальшому стало відомо зі сторони працівника міліції ОСОБА_14 , а також 06.09.2014 в приміщенні ITT Полтавського МУ зі сторони працівників міліції ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , де останні допитували ОСОБА_1 , примушували давати свідчення, знущалися над ним, принижували, погрожували особисто та завданням шкоди його сім`ї, погрожували арештом дружини, старшого сина. Поводження було таким, що принижує честь, гідність. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 вимушений був звернутися за медичною допомогою до працівників ITT, а після протиправних дій 06.09.2014 йому була викликана швидка медична допомога. Як з`ясувалось, під час досудового розслідування старший слідчий-криміналіст СУ УМВС України в Полтавській області майор міліції ОСОБА_23. у вересні 2014 року направив листа (доручення) за № 8/2195/1, яке має виправлення і ніким із посадовців не посвідчене, на адресу начальника ITT Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області з дозволом на відвідування цього закладу співробітниками оперативного підрозділу міліції: заступнику начальника УМВС України в Полтавській області полковнику міліції ОСОБА_32.; начальнику УКР УМВС України в Полтавській області полковнику міліції ОСОБА_15.; заступнику начальника УКР УМВС України в Полтавській області майору міліції ОСОБА_16 ; заступнику начальника УБОЗ УМВС України в Полтавській області підполковнику міліції ОСОБА_14 ; заступнику начальника УКР УМВС України в Полтавській області підполковнику міліції ОСОБА_19., і на проведення такими співробітниками оперативних заходів в умовах ITT із слідчо-арештованими: ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що взагалі не передбачено ч.1 ст.41 КПК України, коли слідчий видає подібні доручення. Фактично, 04.09.2014 в діях співробітника оперативного підрозділу міліції ОСОБА_14 в приміщенні ITT Полтавського МУ вбачається допит підозрюваного ОСОБА_1 шляхом примушування, психічного впливу, погроз, образ давати свідчення про визнання себе винним. Також, допит підозрюваного ОСОБА_1 відбувався і 06.09.2014, але вже за участю співробітників оперативного підрозділу міліції ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ОСОБА_1 не були роз`яснені права, не складені протоколи, та не забезпечено право на захист, так як усі дії ОСОБА_14 , а в подальшому і ОСОБА_15 , проводилися без участі адвоката, а також за результатами таких процесуальних дій не складався протокол. При цьому, на думку слідчого, згідно його допиту, оперативні заходи - це аудіо-, відеоконтроль особи із ОСОБА_1 , які проводилися на підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 03.09.2014, а потім слідчий констатує і приходить до висновку, що в ході даної бесіди проводилися і зводини віч-на-віч з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . По-перше, в матеріалах справи відсутня ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 03.09.2014, а тому вона слідчим ОСОБА_23. не досліджувалась. При цьому, слідчий суддя апеляційного суду згідно КПК не уповноважений надавати дозвіл на проведення з ОСОБА_1 бесіди, допиту, а також не може надавати дозвіл порушувати його право на захист, не роз`яснювати йому права. По-друге. Згідно п.1.11.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 аудіо-, відеоконтроль особи (ст.260 КПК) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо, а тому ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , у разі доручення проведення даних негласних слідчих (розшукових) не повинні були вчиняти ніяких дій із ОСОБА_1 , так як проводиться без його відома і без їх безпосередньої участі з останнім, а за результатами обов`язково складається протокол. По-третє, у дозволі слідчого дата 03.09.2014, яка має рукописне виправлення на «04», не зазначено вид негласної слідчої (розшукової) дії, у тому числі не зазначено дозвіл на проведення співбесіди, як не досліджувалась і реєстрація цього дозволу у відповідних журналах, відсутнє доручення слідчого на проведення із ОСОБА_1 бесід, допиту з порушенням права на захист, з не роз`ясненням прав та не складанням відповідного протоколу. По-четверте, оскарження відповідних дій та рішень слідчого ОСОБА_23. не передбачено на стадії досудового слідства. В реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до обвинувального акта, відсутні посилання на ухвали слідчих суддів про дозвіл на проведення відповідних НСРД відносно ОСОБА_1 , а тому слід виходити з того, що відповідних ухвал слідчого судді не існує. Таким чином, прокурор, не відкривши стороні захисту та не включивши до реєстру відповідні ухвали слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД, обмежив розгляд обвинувачення в суді тими доказами, на які містяться посилання в реєстрі. З іншого боку, рішення про проведення НСРД приймає слідчий, прокурор (ч.3 ст.246 КПК). Аудіо- та/або відеоконтроль особи може проводитись на підставі ухвали слідчого судді (ст.260 КПК). За відсутності ухвали слідчого судді та згідно норм КПК слід виходити з того, що НСРД в ITT Полтавського МУ за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 і ОСОБА_17 , які зазначені в листі, не мали місця, не було рішення слідчого, погодженого з прокурором, та за відсутності в подальшому дозволу слідчого судді. На підставі викладеного просить визнати незаконним та скасувати рішення старшого слідчого-криміналіста СУ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_23. про надання дозволу за № 8/2195/1 від 03(04).09.2014 про проведення оперативних заходів в умовах ITT Полтавського МУ УМВС-України в Полтавській області із слідчо-арештованими: ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_21, ОСОБА_1, ОСОБА_2, наступним особам: заступнику начальника УМВС України в Полтавській області полковнику міліції ОСОБА_32.; начальнику УКР УМВС України в Полтавській області полковнику міліції ОСОБА_15.; заступнику начальника УКР УМВС України в Полтавській області майору міліції ОСОБА_16.; заступнику начальника УБОЗ УМВС України в Полтавській області підполковнику міліції ОСОБА_14 ; заступнику начальника УКР УМВС України в Полтавській області підполковнику міліції ОСОБА_19 .

1.14. Скарга на дії співробітників оперативного підрозділу, які користувалися повноваженнями слідчого

Під час досудового розслідування старший слідчий-криміналіст СУ УМВС України в Полтавській області майор міліції ОСОБА_23. у вересні 2014 року направив листа (доручення) за № 8/2195/1, яке має виправлення і ніким із посадовців не посвідчене, на адресу начальника ITT Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області з дозволом на відвідування цього закладу співробітниками оперативного підрозділу міліції: заступнику начальника УМВС України в Полтавській області полковнику міліції ОСОБА_32.; начальнику УКР УМВС України в Полтавській області полковнику міліції ОСОБА_15.; заступнику начальника УКР УМВС України в Полтавській області майору міліції ОСОБА_16 ; заступнику начальника УБОЗ УМВС України в Полтавській області підполковнику міліції ОСОБА_14 ; заступнику начальника УКР УМВС України в Полтавській області підполковнику міліції ОСОБА_19 , і на проведення такими співробітниками оперативних заходів в умовах ITT із слідчо-арештованими: ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Захисник зазначає, що відповідно до норм ст.41 КПК України співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотанням до слідчого судді чи прокурора. Разом з тим, 04.09.2014 після поміщення ОСОБА_1 до ITT, співробітник оперативного підрозділу міліції ОСОБА_14 викликав останнього до слідчого кабінету в ITT, де проводив допит ОСОБА_1 , примушуючи його шляхом психічного впливу, погроз, образ, дати свідчення про визнання себе винним у злочинах щодо вбивства міського голови. Вказані дії відбувалися без надання правової допомоги, без участі захисника, без роз`яснення прав підозрюваному та без складання документів про проведення процесуальної дії. 06.09.2014 співробітники оперативного підрозділу міліції ОСОБА_14 і ОСОБА_15 також викликали ОСОБА_1 до слідчого кабінету в ITT, де проводили допит ОСОБА_1 , примушуючи шляхом психічного впливу, погроз, образ, дати свідчення про визнання себе винним у даному кримінальному провадженні, фізично перешкоджали йому покинути слідчий кабінет, ігнорували його вимоги про допуск захисника та про надання правової допомоги. Вказані дії відбувалися без надання правової допомоги, без участі захисника, без роз`яснення прав підозрюваному та без складання документів про проведення процесуальної дії. Отже, такі дії співробітників, які користувалися повноваженнями слідчого, є незаконними. З урахуванням викладеного просить визнати незаконними дії співробітників оперативних підрозділів міліції ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які користувалися повноваженнями слідчого, під час проведення 04.09.2014, 06.09.2014 допиту підозрюваного ОСОБА_1 , зводин віч-на-віч ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в приміщенні ITT Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області.

1.15. Скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. в порядку ч.2 ст.303 КПК України на дії прокурора Кириченка С.А.

23.09.2014 в приміщенні ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» за участі ОСОБА_3 , який був затриманий без складання протоколу про затримання в порядку ст..208 КПК України, якому було об`явлено про підозру без участі захисника в порушення ст..52 КПК України, з грубим порушенням вимог КПК України була проведена процесуальна дія та складений протокол відібрання біологічних зразків, з огляду на наступне. В порушення ч.1 ст.52 КПК України оперуповноважений УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_20. в приміщенні слідчого ізолятора № 23 м. Полтави провів з ОСОБА_3 процесуальну дію, передбачену ст.245 КПК України - відібрання біологічних зразків (слини), для проведення молекулярно-генетичної експертизи, без участі захисника, що є порушенням ст.20, 42 КПК України, за результатами якої складений відповідний протокол. Таким чином, до вказаної процесуальної дії мають відношення прокурор Кириченко С.А. (посада на час процесуальної дії - заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Полтавської області), який виносив постанову про відібрання біологічних зразків і не забезпечив обов`язкову участь захисника, а також старший слідчий СУ УМВС в Полтавській області ОСОБА_24. (посада на час проведення процесуальної дії), який доручив вказану дію оперативному працівнику ОСОБА_20 , здійснили незаконні дії. На підставі викладеного просить визнати дії прокурора Кириченка С.А. (посада на час процесуальної дії - заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Полтавської області), старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_24., (посада на час проведення процесуальної дії) та старшого оперуповноваженого УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_20. такими, що порушили порядок проведення процесуальної дії з отримання зразків для експертизи, передбаченої ч.3 ст.245 КПК України, у ОСОБА_3 та його право на захист.

1.16. Скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. в порядку ч.2 ст.303 КПК України на дії прокурора Кириченка С.А., слідчого ОСОБА_24. та старшого оперуповноваженого УКР ОСОБА_20. відносно ОСОБА_18

23.09.2014 в приміщенні ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» за участі ОСОБА_18 , якому 02.09.2014 було пред`явлено підозру у скоєнні особливо тяжкого злочину, з грубим порушенням вимог КПК України була проведена процесуальна дія та складений протокол відібрання біологічних зразків, з огляду на наступне. 19.09.2014 заступник начальника відділу прокуратури Полтавської області Кириченко С.А. виніс постанову про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_18 та надав доручення начальнику УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_15. щодо проведення відібрання біологічних зразків силами оперативних працівників УКР УМВС України в Полтавській області із залученням спеціалістів НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області у підозрюваного ОСОБА_18 . В порушення норм КПК України оперуповноважений УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_20. в приміщенні слідчого ізолятора № 23 м. Полтави, на підставі зазначеної постанови, провів з ОСОБА_18 процесуальну дію, передбачену ст.245 КПК України - відібрання біологічних зразків (слини) для проведення молекулярно-генетичної експертизи, без участі захисника, що є порушенням ст.20, 42, 52 КПК України, за результатами якої складений відповідний протокол. Крім того вказана слідча дія була проведена без добровільної згоди підозрюваного ОСОБА_21 , про що свідчать складені процесуальні документи. Захист вважає, що порушення прав ОСОБА_18 при проведенні даної слідчої дії було спрямоване на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження з метою тиску на підозрюваних. Таким чином, до вказаної процесуальної дії мають відношення прокурор Кириченко С.А., який виносив постанову про відібрання біологічних зразків і не забезпечив обов`язкову участь захисника, а також старший слідчий СУ УМВС в Полтавській області ОСОБА_24., який доручив вказану дію оперативному працівнику ОСОБА_20 . На підставі викладеного просить визнати дії прокурора Кириченка С.А. (посада на час процесуальної дії - заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Полтавської області), старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_24. (посада на час проведення процесуальної дії) та старшого оперуповноваженого УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_22 , такими, що порушили порядок проведення процесуальної дії з отримання зразків для експертизи, передбаченої ч.3 ст.245 КПК України у ОСОБА_18 та його право на захист.

1.17. Скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. на дії слідчих ОСОБА_23 та ОСОБА_24. відносно ОСОБА_3 .

Захист уважає, що в ході досудового розслідування посадовими особами органу досудового розслідування були допущені грубі порушення, яким суд повинен дати оцінку відповідно до законодавства. Так, 02.09.2014 близько 06.30 - 07.00 год. ранку ОСОБА_3 був затриманий слідчим в ОВС криміналістом СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_26. разом з іншими працівниками міліції під час проведення слідчим обшуку домоволодіння, де він на той час мешкав з родиною, зокрема, у батьків дружини в смт. Глобино, у кримінальному провадженні за фактом вбивства міського голови м. Кременчука ОСОБА_4 , тобто у справі щодо особливо тяжкого злочину, де участь адвоката з моменту затримання особи є обов`язковою. На нього відразу наділи наручники і він перебував під охороною працівників міліції. Після незаконного затримання ОСОБА_3 був переданий слідчому СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_24 , який також не складав протокол про затримання, не роз`яснював ОСОБА_3 права, у тому числі не надав адвоката в момент затримання і після затримання. Ухвалу суду про затримання, передбачену ст.190 КПК України, ОСОБА_3 не вручали і з такою ухвалою не ознайомлювали. В період з 08-40 год. 02.09.2014 слідчий СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_24., не роз`яснюючи прав ОСОБА_3 , не забезпечивши участь адвоката, провів обшук автомобіля «Хонда-Аккорд». Після такого затримання та закінчення обшуку ОСОБА_3 доставили до Кременчуцького ВМ УМВС України в Полтавській області, де його утримували під охороною працівників міліції в наручниках, але протоколи знову не склали, адвоката не надавали. Разом з тим, відразу після затримання працівники міліції почали ОСОБА_3 примушувати зробити зізнання в злочинах, зокрема, у вбивстві ОСОБА_4 , до яких він не причетний і які не скоював, застосовуючи до нього насильство. В подальшому ОСОБА_3 відвезли до м. Полтава, де особисто слідчий ОСОБА_24 без присутності захисника вручив повідомлення про зміну підозри від 02.09.2014. Тільки після 17 години з Центру безоплатної правової допомоги був запрошений адвокат, якому було вручене клопотання про обрання запобіжного заходу. Наприкінці дня ОСОБА_3 привезли до слідчого судді, який незаконно обрав запобіжний захід, так як його затримано без складання протоколу і без належного вручення повідомлення про підозру. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження встановлено, що за фактом затримання ОСОБА_3 02.09.2014 протоколи в порядку ст.208 КПК України не складалися, права не роз`яснювалися і протокол про роз`яснення прав підозрюваному не складався. Отже, відбулося незаконне затримання та позбавлення свободи ОСОБА_3 . Не зважаючи на те, що повідомлення про підозру є процесуальною дією, всупереч вимогам КПК протокол про фіксування даної процесуальної дії не складався. Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 на 02.09.2014 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014170090002195 від 26.07.2014 і не був підозрюваним у кримінальному провадженні № 12014170110000192 від 11.02.2014. Отже, проведення процесуальних дій, у тому числі слідчих (розшукових) дій, за участю ОСОБА_3 з 02.09.2014, який не набув статусу підозрюваного в порядку, передбаченому КПК, та отримання внаслідок їх вчинення результатів, є також незаконним, а тому є недопустимими доказами. На підставі викладеного просить визнати протиправними дії слідчого СУ УМУВС України в Полтавській області ОСОБА_24., які полягали у незаконному затриманні 02.09.2014 ОСОБА_3 , без складання протоколу про затримання, без складання протоколу про роз`яснення прав підозрюваному, без надання правової допомоги та не забезпечення участі захисника після затримання, так як участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. Визнати протиправними дії слідчого СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_23. та ОСОБА_24 , які полягали у врученні 02.09.2014 ОСОБА_3 повідомлення про змінену підозру без надання правової допомоги та не забезпечення участі захисника, так як участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

1.18. Скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. на дії слідчого ОСОБА_25. відносно ОСОБА_18 .

Адвокат зазначає, що неправдиві свідчення ОСОБА_18 призвели до зміни 24.09.2019 обвинувачення, яке стосувалося і ОСОБА_3 , та укладення угоди про визнання винуватості з ОСОБА_18 , внаслідок чого ОСОБА_3 безпідставно обвинувачують у злочинах, скоєних ОСОБА_18 з невідомими особами. Так, 02 вересня 2014 року слідчий СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області ОСОБА_25 разом з іншими працівниками міліції на автостоянці у м. Кременчуці із застосуванням насильства незаконно затримав ОСОБА_18 у кримінальному провадженні № 12014170090002195 від 26.07.2014 за фактом вбивства міського голови м. Кременчука ОСОБА_4 , тобто у справі щодо особливо тяжкого злочину, де участь адвоката з моменту затримання особи є обов`язковою. На затриманого відразу наділи наручники і насильно перемістили до мікроавтобуса, де застосовували насильство, примушували до зізнання у злочинах, до яких він не мав відношення, зокрема, щодо вбивства міського голови, вимагали дати свідчення про нібито участь ОСОБА_3 у цих злочинах і таки примусили ОСОБА_18 це зробити. При цьому, ОСОБА_18 перебував під охороною працівників міліції, де в подальшому, на автостоянці, проводився обшук належного у його користуванні автомобіля. Вказані обставини щодо незаконного затримання і незаконного обшуку автомобіля за участю ОСОБА_18 , який знаходиться в наручниках, без надання йому правової допомоги та визначення його статусу, зафіксовані на відеозаписі і в протоколі обшуку автомобіля. Після затримання ОСОБА_18 слідчий ОСОБА_25. не складав протокол про затримання ОСОБА_18 , права йому не роз`яснював і не складав протокол, у тому числі не надавав адвоката після затримання, внаслідок чого порушив право на захист. Також, ухвалу слідчого судді про затримання не вручали останньому і з такою ухвалою не ознайомлювали, яка також відсутня в матеріалах справи. Працівники міліції нав`язали ОСОБА_18 адвоката з безоплатної правової допомоги. Стороною обвинувачення були відкриті відносно ОСОБА_18 документи щодо нібито набуття ним статусу підозрюваного, а саме: повідомлення про підозру від 02.09.2014, клопотання про обрання запобіжного заходу від 02.09.2014 та ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу від 02.09.2014. При цьому під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження встановлено, що за фактом затримання 02.09.2014 ОСОБА_18 протокол в порядку ст.208 КПК України не складалися, права не роз`яснювалися і протокол про роз`яснення прав підозрюваному ОСОБА_18 з моменту затримання не складався. Таким чином ОСОБА_18 , оскільки був затриманий незаконно з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не набув статусу підозрюваного. В подальшому, мається повідомлення про підозру, вручене ОСОБА_18 слідчим СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_24., але вказане повідомлення про підозру щодо особливо тяжкого злочину вручене за відсутності захисника, участь якого при врученні повідомлення про підозру є обов`язковою. Таким чином вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_18 на 02.09.2014 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014170090002195 від 26.07.2014 і не був підозрюваним у кримінальному провадженні № 12014170110000192 від 11.02.2014. Отже, проведення процесуальних дій, у тому числі слідчих (розшукових) дій, за участю ОСОБА_18 з 02.09.2014, який не набув статусу підозрюваного в порядку, передбаченому КПК, та отримання внаслідок їх вчинення результатів є недопустимими доказами. На підставі викладеного просить визнати незаконними дії слідчого СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області ОСОБА_25., які полягали у незаконному затриманні 02.09.2014 ОСОБА_18 без складання протоколу про затримання, без складання протоколу про роз`яснення прав підозрюваному, без надання правової допомоги та не забезпечення участі захисника після затримання, так як участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, з порушенням прав людини і права на захист. Визнати незаконними дії слідчого СВ Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області ОСОБА_25., які полягали у проведенні 02.09.2014 обшуку автомобіля, який був у користуванні ОСОБА_18 , за участю останнього, який на момент проведення обшуку незаконно затриманий, без надання ОСОБА_18 правової допомоги та без участі адвоката під час проведення обшуку, з порушенням прав людини і права на захист. Визнати незаконними дії слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_24., які полягали у незаконному врученні ОСОБА_18 02.09.2014 повідомлення про підозру без складання протоколу, без надання правової допомоги та не забезпечення участі захисника, з порушенням прав людини і права на захист.

1.19. Скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. на дії слідчого ОСОБА_26. відносно ОСОБА_3 .

Захист вважає, що в ході досудового розслідування посадовими особами органу досудового розслідування були допущені грубі порушення, яким суд повинен дати оцінку відповідно до законодавства. Так, 2 вересня 2014 року, в період приблизно з 06.30 до 07.00 год. відбулося незаконне затримання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014170090002195, внесеному до ЄРДР 26.07.2014 за фактом вбивства мера м. Кременчука ОСОБА_4 26.07.2014. З моменту скоєння вказаних злочинів до моменту затримання ОСОБА_3 пройшов значний час та у досудового органу не було прямих доказів, що ОСОБА_3 причетний до цього злочину. 02.09.2014 ОСОБА_3 був фактично затриманий слідчим СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_26 разом з міліціонерами спеціальної роти міліції. На нього відразу наділи кайданки і він перебував під охороною працівників міліції. Після затримання слідчий ОСОБА_26. не складав протокол про затримання, права ОСОБА_3 не роз`яснювались, у тому числі не надали адвоката в момент і після затримання. Ухвалу суду про затримання не вручали і з такою ухвалою не ознайомлювали. Після затримання слідчим ОСОБА_26 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави з 07-31 год. до 07-50 год. був проведений особистий обшук ОСОБА_3 . Разом з тим, відразу після затримання працівники міліції почали ОСОБА_3 примушувати зробити зізнання в злочинах, зокрема, у вбивстві ОСОБА_4 , до яких він не причетний і які не скоював, застосовуючи до нього насильство, у тому числі психологічне. В подальшому ОСОБА_3 відвезли до м. Полтава, де йому особисто без присутності захисника вручили повідомлення про підозру, а вже після 17 години був запрошений з безоплатної правової допомоги адвокат і йому вручили клопотання про обрання запобіжного заходу, а потім, наприкінці дня, ОСОБА_3 привезли до слідчого судді, який незаконно обрав запобіжний захід, так як його затримано без складання протоколу і без належного вручення повідомлення про підозру. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження встановлено, що за фактом затримання ОСОБА_3 02.09.2014 протоколи в порядку ст.208 КПК України не складалися, права не роз`яснювалися і протокол про роз`яснення прав підозрюваному не складався. Отже, відбулося незаконне затримання та позбавлення свободи ОСОБА_3 . На підставі викладеного просить визнати протиправними дії слідчого СУ УМУВС України в Полтавській області ОСОБА_26., які полягали у незаконному затриманні 02.09.2014 ОСОБА_3 без складання протоколу про затримання, без складання протоколу про роз`яснення прав підозрюваному, без надання правової допомоги та не забезпечення участі захисника після затримання, так як участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

1.20. Скарга обвинуваченого ОСОБА_2 про порушення права на захист при повідомленні про підозру без участі обраного захисника

03 вересня 2014 року під час складання протоколу про його затримання за підозрою у вчиненні злочину, передбаченому ст. 115 КПК України, він повідомив заступника начальника відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_27 про свою непричетність до злочину та висловив бажання, щоб його інтереси захищав адвокат ОСОБА_28 . Починаючи з 03 вересня 2014 року та перебуваючи в приміщеннях ITT м. Полтави, оперативні працівники міліції - співробітники оперативних підрозділів міліції ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 неодноразово викликали його до слідчих кабінетів ITT, де шляхом навмисного введення в оману, образ, психічного насильства, погроз позбавлення життя та здоров`я членів моєї сім`ї, примусили надавати неправдиві свідчення щодо скоєння ним злочину разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_1 відносно міського голови Кременчука ОСОБА_4 . Не бажаючи настання негативних наслідків для членів своєї родини, побоюючись за їх життя та здоров`я, через недопущення обраного ним захисника ОСОБА_28., він був змушений вигадувати обставини своєї причетності до злочину. Таким чином, 03.09.2014 в кримінальному провадженні №1204170090002195 від 26.07.2014 слідчим ОСОБА_23., за погодженням з прокурором групи прокурорів М.В. Стасовським йому було пред`явлено підозру в скоєнні злочину за п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України за відсутності первинно обраного ним захисника ОСОБА_28., всупереч порядку, визначеному ст. 20, 48, 51, 54 КПК України. Просив визнати незаконними та протиправними дії слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_23., який за погодженням прокурора групи прокурорів Стасовського М.В. за відсутності обраного ОСОБА_2 захисника ОСОБА_28. 03.09.2014 повідомив його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №1204170090002195 від 26.07.2014 та скасувати це повідомлення про підозру, як незаконне рішення слідчого.

1.21. Скарга обвинуваченого ОСОБА_2 на дії слідчих, пов`язаних з порушенням права особи на захист

Заступник начальника відділу СУ УМВС в Полтавській області ОСОБА_27., склавши 03 вересня 2014 року незаконний протокол про затримання ОСОБА_2 , як на підстави затримання посилався на обставини, які вочевидь не відповідали дійсності. Він не був затриманий під час вчинення або замаху на вчинення будь-якого злочину. Жодна особа безпосередньо після злочину, за підозрою у вчиненні якого був затриманий, не показувала на нього. Також слідчим не були наведені інші, нібито очевидні, ознаки скоєння злочину саме ним, через відсутність їх на його тілі, одязі та місці події. Заступник начальника відділу СУ УМВС в Полтавській області ОСОБА_27. своїх процесуальних обов`язків не виконав, обраного ОСОБА_2 захисника не викликав, не забезпечив йому можливість зв`язатися з обраним захисником ОСОБА_28 та, проти його волі, замінив його на адвоката з центру БВПД, свідомо порушивши його право на захист. Після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування він виявив, що ще 02 вересня 2014 року слідчим СУ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_23. було складено незаконну постанову про доручення призначити захисника для здійснення його захисту за призначенням, забезпечивши його явку 03 вересня 2014 року до приміщення СУ УМВС України в Полтавській області на 18-45 год. Слідчий ОСОБА_23. заздалегідь, у невстановлений законом спосіб по відношенню до нього, як до особи, що на той час не мала відповідного процесуального статусу, прийняв вочевидь незаконне рішення стосовно обмеження ОСОБА_2 наперед в праві на захист через призначення йому формального захисника з центру БВПД. Через деякий час його повідомили, що адвокат ОСОБА_28 відмовився захищати його, але особисто він із своїм захисником не розмовляв, в його присутності від захисту адвокат ОСОБА_28. не відмовлявся. У зв`язку з цим просив визнати незаконними та протиправними дії слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_23. та заступника начальника відділу СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_27 щодо порушення його права на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним захисника - адвоката ОСОБА_28 та скасувати незаконну постанову слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_23. від 02 вересня 2014 року про доручення призначити захисника для здійснення захисту та призначенням.

1.22. Скарга обвинуваченого ОСОБА_2 про порушення права на захист при проведенні слідчих дій без участі обраного захисника.

Також обвинувачений зазначає, що право на захист з боку вільно обраного захисника ОСОБА_28. було навмисно порушено слідчими ОСОБА_27., ОСОБА_23., а в подальшому слідчою ОСОБА_24 . Слідчі робили всі можливі дії для недопущення до нього обраного ним захисника ОСОБА_28. виключно з протиправною метою. Всупереч вимог закону його відмова від захисника ОСОБА_28 не була добровільною. Вона була вимушеною, оскільки він діяв виключно під тиском правоохоронців, які стверджували, що якщо він не надасть потрібних ним завідомо неправдивих показів стосовно його причетності та причетності названих ними осіб до скоєння злочину, його рідні будуть фізично знищені. Свою відмову від захисника ОСОБА_28. у присутності слідчої ОСОБА_24. він не писав. Він написав її вже після проведення низки слідчих дій, приблизно 09.09.2014, під тиском з боку ОСОБА_14 , який диктував йому її зміст та наказав, щоб він не зазначав фактичну дату її складання. В наступному, слідча ОСОБА_24. власноручно внесла до неї завідомо неправдиві відомості, зокрема, щодо дати її отримання від нього. В подальшому, усі слідчі дії з його участю, а саме: допит як підозрюваного від 03.09.2014, додатковий допит 05.09.2014, слідчі експерименти 05 та 09 вересня 2014 року з ним проводилися за затвердженим сценарієм, якого мав дотримуватися задля безпеки сім`ї, знаходячись під повним контролем та в повній залежності з боку оперативних працівників міліції під час відповідних слідчих дій. Тому просив визнати протиправними дії слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_24., яка без участі обраного ним 03.09.2014 у вільний спосіб захисника ОСОБА_28. та ігноруючи визначену законом процедуру відмови від захисника, провела слідчі дії у кримінальному провадженні №1204170090002195 від 26.07.2014, а саме: його допит як підозрюваного від 03.09.2014 (з 20-30 до 00-15 годин), слідчий експеримент за його участю від 05.09.2014 (з 11-16 до 16-36 год.), його додатковий допит як підозрюваного від 05.09.2014 (з 19-21 до 21-00 год.) та слідчий експеримент за його участі від 09.09.2014 (з 15-18 по 16-19 год.), а також низку інших слідчих дій, які, всупереч вимог ст.103 КПК України, нею у протоколах не фіксувалися.

1.23. Скарга адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії слідчого Назаренка В.Г.

26.07.2014 старшим слідчим слідчого відділу СУ УМВС в Полтавській області Назаренко В.Г. було винесено незаконну постанову про призначення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 . Станом на 26.07.2014 досудове розслідування по кримінальному провадженні №12014170090002195 провадилося Кременчуцьким МУ УМВС України в Полтавської області. При цьому воно не провадилося СУ УМВС України в Полтавській області. Станом на 26.07.2014 старший слідчий відділу СУ УМВС України в Полтавській області Назаренко В.Г. не був слідчим Кременчуцького МУ, тобто не був службовою особою, якому керівником належного органу досудового розслідування було доручено здійснювати досудове розслідування. Він також не входив до групи слідчих для розслідування даного кримінального провадження, тобто не був тою уповноваженою особою, яка в межах компетенції, у випадках передбачених Кодексом, могла приймати відповідні процесуальні рішення. Тому просив визнати незаконними дії старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Назаренка В.Г., який не маючи повноважень здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014170090002195, 26.07.2014 виніс постанову про призначення судово-медичної експертизи, а також скасувати зазначену постанову, як незаконне рішення не уповноваженої особи у вказаному кримінальному провадженні.

1.24. Скарга адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на незаконні дії прокурора ОСОБА_5. під час проведення допиту підозрюваного.

Починаючи з 03 вересня 2014 року та перебуваючи в приміщеннях ITT м. Полтави, співробітники оперативних підрозділів міліції ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 неодноразово викликали ОСОБА_2 до слідчих кабінетів ITT, де у незаконний спосіб, шляхом навмисного введення підозрюваного в оману, через його образи та застосування психічного насильства, погроз позбавлення життя та здоров`я членів сім`ї ОСОБА_2 , примусили останнього дати завідомо неправдиві свідчення про визнання себе винним у злочинах щодо вбивства міського голови Кременчука ОСОБА_4 , а згодом ще й судді ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 до приміщень ITT м. Полтави завітав прокурор ОСОБА_5., який провів допит ОСОБА_2 без обов`язкової участі обраного підозрюваним захисника, не роз`яснюючи останньому його процесуальних прав, тобто в порушення вимог закону. В наступному незаконні дії прокурора були представлені як його участь у НСРД, та зафіксовані в матеріалах кримінального провадження та відповідному відеофайлі. Але зі змісту положень гл.21 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися з відому осіб, причетність яких до злочину вже встановлена фактом їх затримання за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення. Просив визнати протиправними дії прокурора ОСОБА_5. під час проведення 04.09.2014 ним в приміщенні ІТТ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області допиту підозрюваного ОСОБА_2 без участі його захисника.

1.25. Скарга адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в порядку ч.2 ст.303 КПК щодо незаконного отримання біологічних зразків.

19.09.2014 заступник начальника відділу прокуратури Полтавської області Кириченко С.А. виніс постанову про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_2 та надав доручення начальнику УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_15. щодо проведення відібрання біологічних зразків силами оперативних працівників УКР УМВС України в Полтавській області із залученням спеціалістів НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області у підозрюваного ОСОБА_2 в умовах Полтавського слідчого ізолятора. 23.09.2014 старшим оперуповноваженим УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_20. за участю ОСОБА_2 , як підозрюваного, була проведена незаконна процесуальна дія без участі захисника підозрюваного та складений протокол про відібрання у підозрюваного біологічних зразків (слини) в приміщенні слідчої кімнати №1 Полтавської установи виконання покарань. Просить визнати дії прокурора Кириченка С.А. та старшого оперуповноваженого УКР УМВС України в Полтавській області ОСОБА_20. такими, що порушили порядок проведення процесуальної дії з отримання зразків для експертизи (біологічних зразків), передбаченої ч.3 ст.245 КПК України, у підозрюваного ОСОБА_2 через порушення його права на захист згідно вимог ст.20, 42 та 52 КПК України у кримінальному провадженні № 12014170110000192.

1.26. Скарга адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії співробітників оперативного підрозділу, які користувалися повноваженнями слідчого

У скарзі адвокат зазначив, що співробітники оперативних підрозділів міліції ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , не маючи відповідних повноважень від слідчого та без складання протоколу, проводили в слідчих кімнатах ITT за участю ОСОБА_2 зводини віч-на-віч з підозрюваним ОСОБА_18 та ОСОБА_1 , під час яких, продовжуючи незаконний тиск на підозрюваного, вони примусили ОСОБА_2 надати неправдиві показання про участь ОСОБА_18 та ОСОБА_1 у скоєнні злочину, написати заяву про відмову від раніше обраного ним захисника ОСОБА_28 . Зазначені особи здійснювали незаконний тиск на підозрюваного і в подальшому, супроводжуючи його під час проведення слідчих дій, домагаючись від ОСОБА_2 надання слідчому нав`язаних йому показів при допиті як підозрюваного 04.09.2014 та під час проведення слідчих експериментів з його участю 05 та 09.09.2014. Після допуску обраного ним захисника ОСОБА_28. підозрюваний ОСОБА_2 відмовився від надання показань на досудовому слідстві та через свого захисника ОСОБА_28. звернувся з заявою про скоєння працівниками міліції відносно нього злочину. На даний час більше 6 років проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42014170000000371 від 17.12.2014 за ч.2 ст.365 КК України за заявою ОСОБА_2 . За весь цей час ОСОБА_2 жодного разу навіть не був опитаний. Просив визнати протиправними дії працівників оперативних підрозділів міліції ОСОБА_14 , ОСОБА_15., ОСОБА_16., які користувалися повноваженнями слідчого під час проведення допитів підозрюваного ОСОБА_2 в період з 03.09.2014 по 09.09.2014 в приміщенні ІТТ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області.

1.27. Скарги адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії прокурора з приводу доручення здійснення досудового розслідування в порушення вимог закону про підслідність

11.02.2014 до ЄРДР було внесено кримінальне провадження №12014170110000192 щодо факту умисного вбивства ОСОБА_10 . Органом досудового розслідування визначено Крюківський відділ міліції Кременчуцького MB УМВС України в Полтавській області. 26.07.2014 до ЄРДР було внесено кримінальне провадження №12014170110000195 за п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України щодо факту умисного вбивства ОСОБА_4 . Органом досудового розслідування визначено Кременчуцький MB УМВС України в Полтавській області. Вказані провадження були об`єднані об`єднання в одне провадження під номером № 12014170110000192. 12.09.2014 виконуючим обов`язки прокурора Полтавської області ОСОБА_5. була винесена постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування і кримінальне провадження №12014170110000192 передано для проведення досудового розслідування слідчому відділу прокуратури Полтавської області. При цьому оцінка досудового розслідування як «неефективного», а також відображення подібної оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові прокурора - відсутні. 15.09.2014 заступником начальника слідчого відділу прокуратури Полтавської області Мироновим А.О. виноситься постанова про доручення досудового розслідування слідчій групі. Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014170110000192 з 15.09.2014 здійснювалося слідчим відділом прокуратури Полтавської області з порушенням вимог закону щодо підслідності. Таким чином, досудове розслідування по кримінальному провадженню №12014170110000192 проведено неналежним органом через недотримання належної правової процедури застосування ч.5 ст.36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК. Просив взнати незаконним рішення виконуючого обов`язки прокурора Полтавської області ОСОБА_5, винесене ним 12 вересня 2014 року у формі постанови про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014170110000192 від 11.02.2014 іншому органу досудового розслідування та скасувати її.

ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повністю підтримали скарги своїх захисників.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Василишин М.Р. підтримав скарги свого підзахисного, інші обвинувачені та їх захисники також підтримали вищевикладені скарги ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав скарги захисника Василишина М.Р., інші обвинувачені та їх захисники також підтримали вищевикладені скарги захисника Василишина М.Р.

Прокурор Москаленко Д.В. у судовому засіданні просив в задоволенні скарг відмовити. Зазначив, що відповідно до закону суд не уповноважений розглядати відповідні скарги по суті, оскільки за результатами їх розгляду не може бути прийняте рішення, передбачене ст. 307 КПК України, яке породжує відповідні юридичні наслідки. На стадії підготовчого судового засідання суд не може здійснювати аналіз та надавати оцінку доказам на предмет їх допустимості. Ці скарги можуть бути лише долучені до матеріалів кримінального провадження, як і заперечення захисників на ухвали слідчих суддів у даному провадженні. Вважає, що сторона захисту, подаючи вказані скарги, намагається вплинути на суд, що суперечить ст. 22 КПК України. Розгляд таких скарг пов`язаний з дослідженням доказів, а сторона обвинувачення позбавлена можливості надати докази на цій стадії розгляду. Скарги, що стосуються порушення прав ОСОБА_29 , не підлягають розгляду, оскільки останній не уповноважував захисника Кіяшка С.Л. звертатися до суду з такими скаргами. Вважає, що доводи захисту про порушення підслідності справи є безпідставними, враховуючи, що слідче управління ГУНП у Полтавській області уповноважене відповідно до закону та положення, на підставі якого воно діє, проводити досудове розслідування тяжких злочинів. Для розслідування таких злочинів створюється слідча група, до складу якої входить слідчий обласного слідчого управління для надання методичної допомоги.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (ч.3 ст.314 КПК України).

У частинах першій та другій статті 315 КПК України зазначено, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Аналіз статей 314-316 КПК України свідчить про те, що підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. При цьому виходячи зі змісту ч.3 ст.314 та ст.315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень. Так, у підготовчому судовому засіданні суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, що надійшли до суду (обвинувальний акт та додатки до нього), з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч.3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду.

Отже, під час підготовчого судового засідання суд не вправі оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення прокурора, органу досудового розслідування, в тому числі щодо повідомлення особі про підозру, правильності об`єднання кримінальних проваджень, законності відібрання біологічних зразків тощо, оскільки відповідно до ст.314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження, такі обставини можуть бути досліджені лише під час судового розгляду. Отже, викладені у вищевказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового засідання.

Суть скарг, поданих стороною захисту, стосується процесуальних дій (бездіяльності) та рішень прокурорів, слідчих та інших уповноважених осіб правоохоронних органів, які були вчинені та прийняті ними в ході досудового розслідування. Слід зазначити, що вирішення указаних питань прямо впливає на допустимість зібраних доказів, чого не заперечують і самі скаржники. Проте, оцінка доказів на етапі підготовчого судового засідання є непритаманною суду функцією на цій стадії.

Порушуючи в деяких своїх скаргах питання порушення підслідності кримінального провадження захисники не врахували, що здійснення такого аналізу у підготовчому провадженні є неможливим, оскільки суд обмежений обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування як єдиними документами, які можуть надаватись суду до початку судового розгляду. Втім, надання оцінки цьому питанню буде свідчити про надання оцінки процесуальній підставі для отримання доказів, що безпосередньо впливає на їх допустимість, а отже може бути здійснено виключно в порядку ст. 89 КПК України.

Щодо доводів адвоката Лазоренка Р.В. про незаконність висунутого обвинувачення ОСОБА_1 та іншим обвинуваченим, то колегія суддів зазначає, що правова оцінка висунутого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення, в силу положень ст.2, 7, 337, 368 КПК України, буде надана судом після дослідження всіх доказів в їх сукупності та взаємозв`язку по завершенню судового розгляду даного кримінального провадження у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення.

Також на підготовчому судовому засіданні суд не має відповідних повноважень давати оцінку показанням свідка ОСОБА_18 (про неправдивість яких зазначає у своїй скарзі адвокат Кіяшко С.Л.), які були надані ним під час розгляду даного кримінального провадження іншим складом суду, оскільки це буде порушувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, зокрема, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Стосовно доводів скарг сторони захисту щодо незаконного затримання обвинувачених, суд бере до уваги, що право на свободу та особисту недоторканність людини гарантоване статтею 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При цьому право оскаржити в суді своє затримання у будь-який час гарантоване кожному. Право людини на свободу є основоположним та становить важливу частину людської гідності, тому будь-яке обмеження цього права державою повинно відбуватись відповідно до процедури, встановленої законом, та у виняткових чітко визначених випадках.

За таких обставин, колегія суддів уважає процесуально неможливим розглянути по суті ці скарги в підготовчому судовому засіданні, тому повідомлені стороною захисту в скаргах обставини затримання будуть ретельно перевірені в ході судового розгляду. При цьому колегія суддів враховує, що до ЄРДР були внесені відомості по незаконному затриманню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та здійснюється досудове розслідування.

Також колегія суддів приймає до уваги доводи сторони захисту про порушення права на захист обвинувачених під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження. Однак з огляду на загальні засади кримінального провадження оцінка вказаним доводам буде надана судом у сукупності з усіма дослідженими доказами під час прийняття остаточного судового рішення в даному кримінальному провадженні.

Щодо незаконності ухвал слідчих суддів про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, про що зазначала сторона захисту у своїх скаргах, то колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що питання про незаконність та необґрунтованість ухвал слідчих суддів про обрання запобіжного вирішується виключно судом апеляційної інстанції. При цьому Пирятинський районний суд Полтавської області є судом першої інстанції та в його компетенцію не входить вирішення питання щодо незаконності та необґрунтованості судових рішень судів першої інстанції, в тому числі слідчих суддів.

Виходячи з передбаченої в законі процедури перевірки процесуальних підстав для отримання доказів, а також з огляду на можливість вирішення питання про допустимість доказів у чітко регламентований КПК України спосіб, колегія суддів доходить висновку про передчасність скарг сторони захисту.

Враховуючи такі загальні засади кримінального провадження, як диспозитивність та змагальність, колегія суддів не може виходити за межі предмету розгляду підготовчого судового засідання, вдаватися до дослідження обставин та оцінки доказів кримінального провадження, що вимагає від себе зміст скарг сторони захисту, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Водночас, суд бере до уваги, що порушення перед судом питання про визнання доказів недопустимими є невід`ємним правом сторін, у той час як в силу ч.6 ст.22 КПК України створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав є обов`язком суду. Тому, забезпечуючи сторонам можливість реалізувати їхні процесуальні права, зокрема, права клопотати перед судом про визнання доказів недопустимими, колегія суддів уважає за необхідне повернутись до вирішення порушених у скаргах питань під час судового розгляду, як того вимагає ст.89 КПК України.

Отже, з огляду на те, що сторона захисту в своїх скаргах просить зазначені нею порушення норм кримінального процесуального закону прокурорами, органом досудового розслідування та співробітниками оперативного підрозділу розглянути саме під час підготовчого судового засідання і за наслідками розгляду скарг ухвалити судове рішення, суд уважає за необхідне визнати такі скарги передчасними, у зв`язку з чим на даній стадії в їх задоволенні слід відмовити саме з цих підстав, не даючи правової оцінки доводам та мотивам скарг по суті. При цьому сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду подавати відповідні скарги та посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.

Керуючись ст.303, 314, 315 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення прокурора Закорецького О.В. від 06.08.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення прокурора Миронова А.М. від 13.02.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення прокурора ОСОБА_5. від 12.09.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення прокурора Стасовського М.В. від 26.07.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення прокурора ОСОБА_5. від 04.09.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на бездіяльність, дії і рішення прокурора ОСОБА_5. - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на дії і бездіяльність слідчого ОСОБА_30 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення прокурора ОСОБА_31. від 05.08.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення слідчого ОСОБА_7 від 26.07.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення слідчого ОСОБА_9. від 12.02.2014 - відмовити.

У задоволенні скарг адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на дії і рішення слідчого ОСОБА_11. від 12.02.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення слідчого ОСОБА_12. від 12.02.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на рішення слідчого ОСОБА_23. від 03(04).09.2014 - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Лазоренка Р.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на дії співробітників оперативного підрозділу, які користувалися повноваженнями слідчого - відмовити.

У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. в порядку ч.2 ст.303 КПК України на дії прокурора Кириченка С.А., слідчого ОСОБА_24. та старшого оперуповноваженого УКР ОСОБА_20. відносно ОСОБА_3 - відмовити.

У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. в порядку ч.2 ст.303 КПК України на дії прокурора Кириченка С.А., слідчого ОСОБА_24. та старшого оперуповноваженого УКР ОСОБА_20. відносно ОСОБА_18 - відмовити.

У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. на дії слідчих ОСОБА_23. та ОСОБА_24. відносно ОСОБА_3 - відмовити.

У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. на дії слідчого ОСОБА_25. відносно ОСОБА_18 - відмовити.

У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кіяшка С.Л. на дії слідчого ОСОБА_26. відносно ОСОБА_3 - відмовити.

У задоволенні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про порушення права на захист при повідомленні про підозру без участі обраного захисника - відмовити.

У задоволенні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 на дії слідчих, пов`язаних з порушенням права особи на захист - відмовити.

У задоволенні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про порушення права на захист при проведенні слідчих дій без участі обраного захисника - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії слідчого Назаренка В.Г. - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на незаконні дії прокурора ОСОБА_5. під час проведення допиту підозрюваного - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії прокурора з приводу доручення здійснення досудового розслідування в порушення вимог закону про підслідність - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в порядку ч.2 ст.303 КПК щодо незаконного отримання біологічних зразків - відмовити.

У задоволенні скарги адвоката Василишина М.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії співробітників оперативного підрозділу, які користувалися повноваженнями слідчого - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 13.12.2021.

Головуючий суддя Н.В.Нагорна

Судді О.О.Сайко

Ю.О.Ощинська