Постанова № 101845367, 10.12.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9953/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП про скасування постанови серії ЕАО №4920781 від 18.10.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності,

установив:

26.10.2021 позивач звернувся в суд із позовною заявою про скасування постанови серії ЕОА №4920781 від 18.10.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та визнання.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а постанова серії ЕОА №4920781 від 18.10.2021 підлягає скасуванню. Вважає, що постанова не відповідає вимогам закону. Зазначає, що жоден із зазначених поліцією пунктів правил дорожнього руху ним порушено не було. Вважає вказану постанову необґрунтованою, оскільки інспектором при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів. Тому вважає, що така постанова підлягає скасуванню, так як винесена із порушенням законодавства та не відповідає обставинам справи.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 26.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі про скасування постанови серії ЕОА №4920781 від 18.10.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП.

В судове засідання позивач не прибув, подав заяву у якій просить позовні вимоги задовольнити та розглядати справу у його відсутності на підставі поданих документів.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Жодного клопотання, відзиву, пояснень на позовну заяву не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зясувавши пояснення позивача, дослідивши зібрані в справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 18.10.2021 поліцейський Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП Віталія Щупляк винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАО №4920781 від 18.10.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 18.10.2021 с.Озерна Тернопільської області дорога М09 19 км керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 79 км/год при дозволених 50 км/год. Швидкість вимірювалась вимірювачем швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 c.н. НОМЕР_1 , відео з Н/КВО-00042.85, чим порушив вимоги п.12.9б Правил дорожнього руху та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Представником відповідача не виконано свого обов`язку передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України та не подано доказів щодо правомірності винесення постанови, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 та ст.125 Кодексу України про адміністративні правопорушення позивача. Не здобуті такі докази і в судовому засіданні.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.

Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимог п.п. «б» п.12.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 -12.7.

Відповідно до п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Отже, у разі перевищення у населеному пункті швидкості руху, передбаченої п.12.4 ПДР більш як на двадцять кілометрів на годину для водія транспортного засобу настає відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Відповідно до експертного висновку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 27.09.2018 № 04/02/03-3008, складеного на лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM, в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, із довжиною ключа 256 біт. Об`єкт експертизи забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних. Термін дії експертного висновку до 27.09.2021.

Дія експертного висновку поширюється на зразки об`єкта експертизи із заводськими номерами, зокрема, ТС000660. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20589, виданого ДП "Укрметртестстандарт", лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000660 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 08.12.2021. При цьому, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год, ±1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

За цим, зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Суд вважає, що наведені вище обставини підтверджують правомірність використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20.

Разом з цим, суд зазначає, що до матеріалів справи не додано ані відеозапису з приладу TruCam LTI 20/20, ані даних лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000660 з прив`язкою до місця вчинення правопорушення в розрізі системи географічних координат, як і не додано інших доказів для встановлення обставин порушення ОСОБА_1 п. 12.9б Правил дорожнього руху України, а саме перевищення швидкості (рух транспортного засобу із швидкістю більше 50 км/год) в межах дії дорожнього знаку «Населений пункт», тобто в межах населеного пункту, однак про такі зазначені в постанові.

Інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять. Сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу правопорушення та вини позивача у його вчиненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні. Враховуючи викладене, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню.

Суд погоджується з аргументами позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, саме відповідач, будучи повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.

Однак будь-які докази, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення з боку позивача, відповідачем у встановлений судом строк надані не були, про причини їх неподання суд не повідомлено, що викликає сумнів про їх наявність на час розгляду справи відповідачем.

За вказаних обставин, суд вважає, що постанова від 18.10.2021 винесена за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне право порушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.268,280 КУпАП.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Оскільки, як вказано вище, не доведено наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, то відповідно до п.1 ч.1 ст.247 цього КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 241-246, 286 КАС України, суд, -

ухвалив :

Скасувати постанову серії ЕАО №4920781 від 18.10.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 /дев`ятсот вісім гривень 00 копійок/ гривень.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м.Тернопіль,, вул.Котляревського, 24.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а особою, яка не була у судовому засіданні - з моменту отримання копії рішення.

Повний текст рішення складений та оголошений 10.12.2021.

Суддя П. С. Невойт