Ухвала суду № 101844745, 09.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.12.2021

ЄУН 330/2754/19

Провадження № 1-кп/937/942/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі колегії суддів:

головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,

суддів - Бахаєва І.М., Редька О.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019080170000387 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю:

прокурора - Ходоровського Я.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника обвинуваченого - адвоката Бондаря С.О.

представника сектору ювенальної привенції - Іванова М.

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2021 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшов за підсудністю після скасування затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019080170000387 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.

Прокурор під час підготовчого провадження просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, у закритому судовому засіданні та виклик в судове засідання осіб для допиту, також Доручити Мелітопольському міськрайонному відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, не зменшилися та не зникли. Враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому злочину, того факту, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ч. ст. 115 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. Прокурор вважає, що існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого - адвокат Бондар С.О. законний представник обвинуваченого ОСОБА_2 не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду та заперечували щодо продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено ризики та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження колегія суддів приходить до наступного висновку.

Враховуючи думку сторін та те, що всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 27 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, але суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у випадках, якщо обвинуваченим є неповнолітній. Так ч.2 ст. 27 КПК України визначено вичерпні випадки, коли суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому режимі. Серед таких випадків є ті, на які посилається прокурор, зокрема, обвинувачений є неповнолітнім. Тобто, на момент скоєння кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 був неповнолітнім та на час розгляду його процесуальний статус не змінився, тому існує необхідність запобігти розголошенню відомостей про особисте життя чи обставин, які можуть принижувати гідність особи.

Відповідно до ч.1 ст. 484 КПК України, порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених 38 главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження №12019080170000387, відомості про яке внесено до ЄРДР 01 вересня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, представник потерпілого у даному кримінальному провадженні не залучався.

Частиною 1 ст. 55 КПК України чітко визначено, що потерпілим може бути лише юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно рішення ЄСПЛ п. 33 "Шмалько проти України" та п. 44 "Далбан проти Румунії", що термін "потерпілий" у сенсі ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Враховуючи вищевикладене, та те, що у даному кримінальному провадженні потерпілі не залучені, суд вважає за необхідне залучити в якості представника потерпілого Якиміську селищну раду Якиміського району Запорізької області.

У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд бере до уваги те, що він обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцні соціальні зв`язки відсутні, що може свідчити про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити вплив на свідків, та до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженню.

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Застосований запобіжний захід відносно обвинувачених кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду, тиснути на свідків вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерела доходу обвинувачений не має.

Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не змінилися, стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою. Відтак відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Однак, з огляду на характер кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, які вчинено із погрозою застосування насильства, керуючись правилами п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 217, 314-316, 334, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019080170000387 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, на 17 грудня 2021 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11).

Судовий розгляд проводити колегіально у закритому судовому засіданні, впродовж усього судового провадження.

Термін дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів, тобто до 07 лютого 2021 року включно.

Залучити в до участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого - Якиміську селищну раду Якиміського району Запорізької області, забезпечити участь повноважного представника потерпілого для участі в судовому засідання на 17 грудня 2021 року о 10 годині 00 хвилин, в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за адресою м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11.

Зобов`язати уповноважений орган з питань пробації, Якимівський РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, скласти та надати суду досудову доповідь щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України , для долучення до матеріалів кримінального провадження, яку надати у строк до 17.01.2022 року.

В судове засідання викликати осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, законного представника неповнолітнього обвинуваченого, представників служби у справах дітей Якимівської РДА та уповноваженого підрозділу органів Національної поліції, представника органу превенції, представника служби з питань пробації, представника Якимівського центру соціальних служб для сім`ї та молоді, представника потерпілого Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Запорізького слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судді: Т.В. Юрлагіна

І.М.Бахаєв

О.В. Редько