Рішення № 101844626, 02.12.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

02.12.2021

Справа № 331/1753/19

Провадження № 2/331/42/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» грудня 2021 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі - Федоровій К.Д.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління поліції у Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди заподіяної працівниками Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління поліції у Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди заподіяної працівниками Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області

В обґрунтування уточнених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що Олександрівське відділення поліції тривалий час, а саме з 06 лютого 2019 року по 12 квітня 2019 року безпідставно, незаконно утримувало у себе автомобіль марки «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності; свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 № НОМЕР_3 ; два набора ключів з брелком сигналізації від автомобіля «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 .

Протиправними діями працівників Олександрівського відділення поліції було порушено її право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, яке захищено ст. 41 Конституції України та ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Порушення її права володіти, користуватися і розпоряджатися автомобілем є втручанням органу державної влади в її особисте життя.

Працівники поліції утримували автомобіль біля Олександрівського відділення поліції, під недобудованим приміщенням, де присутні ржаві металеві конструкції, з яких на автомобіль текла іржа, внаслідок чого було пошкоджена лакофарбове покриття автомобіля. Працівниками поліції на кузов автомобіля була нанесені хімічна речовина, яка там знаходилися на протязі більш двох місяців. Внаслідок вказаних дій працівників поліції, було пошкоджено лакофарбове покриття кузова автомобіля, яке потребує відновлення, що підтверджено фотокартками.

17 лютого 2019 роки вона звернулась до начальника Олександрівського відділення поліції Мателеги В.В. із заявою, в якій просила повернути їй автомобіль марки «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 . Проте, автомобіль, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, та два комплекту ключів з брелком, їй повернули лише 12 квітня 2019 року, що підтверджено розпискою про отримання.

Вона неодноразово зверталась до Національної поліції України по телефону на номери 102 та 0800500202 і просила повернути їй автомобіль. Після дзвінків на номери Національної поліції України 102 та 0800500202, їй зателефонували з Олександрівського відділення поліції і казали, що вона їх «достала». Таке відношення працівників поліції є приниженням працівниками поліції її гідності та честі.

Згідно Конституції України та ст. 297 Цивільного Кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Відповідно до cт. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охоронрі прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Проте, Олександрівське відділення поліції, яке згідно закону зобов`язано забезпечувати охорону прав і свобод людини, порушило її конституційні права. Працівники поліції позбавили її права володіти, користуватися та розпоряджатися її автомобілем.

Утримання автомобіля на території біля ржавих металевих конструкцій, внаслідок чого було пошкоджено кузов автомобіля, призвело до моральних переживань та втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та життя її сім`ї.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року ЛзЗ-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 А ( III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р.) кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, через Державну казначейську службу України, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, наполягала на задоволенні позову.

Представник ГУНП в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, надав суду письмовий відзив.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши надані сторонами письмові докази, матеріали спадкової справи № 15/2018, пояснення свідків, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні вивчені та оголошені докази, надані позивачкою ОСОБА_1 : копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 № НОМЕР_3 ; копію розписки про передачу транспортного засобу «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 ; свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 № НОМЕР_3 ; двух ключів з брелком сигналізації від автомобіля «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 .; копію листа Олександрівського відділення поліції Дніпровського ВП ГУ НПУ в Запорізькій області від 04.03.2019 року №2062/42/-/04-2019; фотокартки марки «Hyundai Avante» державний номер НОМЕР_2 .

Як слід з письмового відзиву відповідача, органом досудового розслідування встановлено, що: «03.02.2019 до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 02.02.2019 року о 13.30 год, невстановлені особи, за попередньої змовою знаходячись по вул. Бульвар Гвардійському, 142 заволоділи транспортним засобом «Hyundai Elantra» д.н., НОМЕР_5 , що належить потерпілій ОСОБА_2 , чим заподіяно матеріальну шкоду на суму 160 000 гривен.

В ході досудового слідства було допитано в якості портерпілої ОСОБА_2 яка пояснила, що в 2008 році вона придбала автомобіль «Хюндай Елантра» д.н. НОМЕР_5 та передала його своєму синові ОСОБА_3 , який з тих пір нею користувався. Також вона пояснила, що її син займається підприємницькою діяльністю.

02.02.2019 року вона разом зі своїм сином перебувала у себе дома за адресою АДРЕСА_1 , через деякий час ОСОБА_3 перетелефонував їй на мобільний телефон та попрохав велику суму грошей, на що вона відповіла відмовою. Через декілька хвилин ОСОБА_3 знов перетелефонував їй та повідомив, що невідомі заволоділи автомобілем «Хюндай Елантра», який належить потерпілій.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3 пояснив, що у теперішній час він є приватним підприємцем. Оскільки він бажав розширити асортимент товарів у своєму магазині, він звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_4 з т:сим домовився про те, що ОСОБА_4 позичить ОСОБА_3 грошові кошти суму 1250 доларів США, останній зобов`язується повернути цю суму не пізніше за 23.10.2018. Про що ОСОБА_3 надав розписку. Однак, у зв`язку з тим, що товар, який закупив ОСОБА_3 мав короткі строки реалізації, майже весь він зівпсувася, тому повернути грошові кошти вчасно ОСОБА_3 не зміг.

Наприкінці листопада 2018 року ОСОБА_4 почав вимагати повернути борг. ОСОБА_3 . Повернув частину грошей, але більшу частину повернути не зміг, оскільки терпів збитки.

Декілька разів ОСОБА_4 звертався до ОСОБА_3 з вимогою повернути решту боргу, але останній постійно відмовляв посилаючись на відсутність грошових коштів. Жодних погроз на адресу ОСОБА_3 чи його родичів, ОСОБА_4 не висловлював.

02.02.2019 року ОСОБА_7 знаходився за адресою мешкання разом зі своєю матір`ю, приблизно об 11:50 год, пішов з квартири, та направився до аптеки, яка розташована на АДРЕСА_2 на автомобілі «Хюндай Елантра». Приїхавши на місце він вийшов з автомобіля, на направився до аптеки, придбавши необхідні ліки, він вийшов з аптеки та направився в бік автомобіля. В цей час до нього підійшло двоє невідомих, які заявили, що він повинен віддати ОСОБА_4 гроші негайно, на що ОСОБА_3 пояснив, що не відмовляється повернути гроші, але у теперішній час він їх не має та запропонував натомість передати їм холодильне обладнання, але невідомі відмовилися та наголосили, що їм потрібні саме гроші.

Після цього невідомі затягнули ОСОБА_3 до його автомобіля, один з них сів за руль, а другий зафіксував потерпілого ременем безпеки на наніс декілька ударів долонею по обличчю.

Знаходячись у автомобілі ОСОБА_3 запропонував невідомим надати йому можливість зателефонувати вітчиму, з метою позичити грошей, невідомі погодились, але отчим надати грошову допомогу відмовився.

Після цього автомобіль тронувся та проїхав у бік Набережної Магістралі в сторону Дубового Гаю . По приїзду невідомі запропонували ОСОБА_3 вийти з автомобіля. Останній погодився. Після того, як потерпілий вийшов з автомобіля невідомі, пояснили, що автомобіль вони забирають, та повідомлять ОСОБА_3 де знаходиться автомобіль, як тільки останній поверне гроші ОСОБА_4 .

Опитаний в ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно позичав гроші ОСОБА_3 , однак, нікого до нього не посилав і про напад йому нічого не відомо.

06.02.2019 року до Олександрівського ВП ДВП ГУ НП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що підавтодрому у парку «Дубовий гай», виявлений автомобіль «Хюндай Елантра». На місце виїхалаи СОГ в повному складі. Ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено автомобіль «Хюндай Елантра», одного комплекту ключів та свідоцтва про його реєстрацію.

В подальшому слідчий звернувся з клопотанням про арешт вище переліченого майна, однак слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у задоволенні клопотання було відмовлено, тому автомобіль технічний паспорт та ключ від автомобіля було повернуто власнику.

Слідчим Олександріського ВП ДВП ГУ НП в Запорізькій області проведено радіорозвідку за місцем виявлення автомобіля «Хюндай Елантра» та надіслано виконавцю. На теперішній час відповіді не отримано.»

В судовому засіданні вивчено та оголошено довідку про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019080020000190, згідно з якою 18.02.2019 року прокурором Запорізької місцевої прокуратури № Соловей Т.М. визначено територіальну підслідність кримінального правопорушення за Вознесенівським ВП ДВП ГУ НП в Запорізькій області.

06.04.2019 року кримінальне провадження було прийнято до свого провадження слідчою Гружевською Н.В..

12.04.2019 року автомобіль «Хонда Елантра» було передано особисто ОСОБА_1 у присутності її сина ОСОБА_7 про що у справі відповідна розписка.

З метою встановлення усіх обставин, та осіб причетних до скоєного злочину, призначено слідчу оперативну групу, складено узгоджений план слідчих - розшукових дій, надані доручення до СКП Вознесенівського ВП ДВП ГУ НГІ в Запорізькій області, однак до теперішнього часу інформації яка б мала інтерес для слідства не отримано.

В ході проведення по квартирного опитування за будинків прилеглих до місця скоєння злочину не отримано інформації, яка б мала інтерес для слідства.

Отримані ухвали про призначення судової - цитологічної експертизи, на разі результати не отримані.

У теперішній час правову кваліфікацію у кримінальному провадженні змінено з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 355 КК України - примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров я, або з пошкодженням чи знищенням майна. Наразі слідство у кримінальному провадженні триває.» Довідку підписано ст.слідчим СВ Вознесенівського ВП Гружевською Н.В..

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що з 06 лютого 2019 року по 12 квітня 2019 року працівники поліції безпідставно, незаконно утримували автомобіль біля Олександрівського відділення поліції, під недобудованим приміщенням, де присутні ржаві металеві конструкції, з яких на автомобіль текла іржа, внаслідок чого було пошкоджена лакофарбове покриття автомобіля. Працівниками поліції на кузов автомобіля була нанесені хімічна речовина, яка там знаходилися на протязі більш двох місяців. Внаслідок вказаних дій працівників поліції, було пошкоджено лакофарбове покриття кузова автомобіля, яке потребує відновлення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено належними та допустимими доказами, 06.02.2019 року автомобіль «Hyundai Elantra» д.н., НОМЕР_5 був виявлений та вилучений працівниками Олександрівскього ВП з території парку «Дубовий гай» м.Запоріжжя.

В подальшому, 08.02.2019 р. слідчий Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням про арешт вищепереліченого майна, однак, згідно з ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2019 р. (справа № 331/617/19) у задоволенні клопотання було відмовлено.

Листом від 04.03.2019 р. слідчий Олександрівського ВП Мушина О.Г. повідомила ОСОБА_1 , що кримінальне провадження відправлене до Запорізької прокуратури № 1 для визначення територіальної підслідності з посиланням на те, що злочин скоєно на території Вознесенівського району м. Запоріжжя.

Згідно супровідного диста (вих. № 1505/42/-/04-2019 від 13.02.2019 р.) та журналу вихідної кореспонденції № 299, матеріали кримінального провадження № 1201908000000190 були передані до Запорізької місцевої прокуратури № 1, де зазначене кримінальне провадження знаходилось до 06.04.2019 р.

01.04.2019р. заяву ОСОБА_1 щодо повернення потерпілій вилученого автомобіля із Запорізької місцевої прокуратури направлено начальнику СВ Вознесенівського В.П.

Позивачка ОСОБА_1 не надала суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що внаслідок дій працівників поліції було пошкоджено лакофарбове покриття кузова належного їй автомобіля, а тому, суд розцінює це твердження як голослівне.

Згідно зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями, 1167, 1168,1177 ЦК передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Так, в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено: «оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.»

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 не доведено а ні факту заподіяння їй моральної шкоди, а ні розміру такої шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління поліції у Запорізькій області про відшкодування моральної шкоди заподіяної працівниками Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко