Ухвала суду № 101843595, 13.12.2021, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/2016/21

Провадження № 1-кп/329/174/2021

УХВАЛА

13 грудня 2021р. смт Чернігівка Запорізької області

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

за участі прокурора - Худзія Є.А.,

захисника - Гуцало Т.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Чернігівка Запорізької області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ході проведення підготовчого судового засідання встановлено, що підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч.2 ст. 314 КПК України відсутні, а отже, відсутні і перешкоди для призначення судового розгляду кримінального провадження.

Учасники судового провадження вважають можливим призначити судовий розгляд за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку слід призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні з викликом його учасників.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, у виді тримання під вартою, який спливає 21.12.2021р., на 60 днів.

Закінчити судовий розгляд кримінального провадження до спливу строку запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, неможливо. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не відпали і продовжують існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений просив суд змінити обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, вважаючи, що він цілком достатній для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Захисник підтримав думку обвинуваченого.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 19.11.2021 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21.12.2021 року включно.

Згідно із ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту або з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

До спливу строку, встановленого ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 19.11.2021р. обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо завершити судовий розгляд кримінального провадження.

Враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики, щонайменше передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали, не змінилися та продовжують існувати на теперішній час.

Так, злочини, що інкримінуються ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, даний злочин є умисним корисливим злочином, а тому суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність покарання, може переховуватися від суду.

Крім того, суд, виходячи з відомостей, зазначених в обвинувальному акті, враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлює те, що вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, та те, що вони відноситься до категорії тяжких злочинів. У зв`язку з чим ОСОБА_1 , знаючи про невідворотність покарання, може вжити заходів для ухилення від відповідальності та переховуватись від суду, а також перешкодити виконанню процесуальних рішень, про що свідчить факт відсутності в останнього стійких соціальних зв`язків, він на даний час ніде не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, і лишаючись на свободі, з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може без перешкод залишити своє теперішнє місце проживання, що також являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 не одноразово судимий, не працює і йому всьоме інкримінується скоєння п`яти епізодів крадіжок із проникненням у житло і/або інше приміщення, а тому є достатні підстави вважати, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжує існувати.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Пунктом 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

За вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який, суд не вбачає.

Таким чином, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 на даному етапі не встановлено та обвинуваченим і його захисником не доведено.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обираючи підозрюваному такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить із вищенаведених підстав, а також із вимог пунктів 4 і 5 ч.2 ст.183 КПК України, згідно з якими до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, враховуючи конкретні обставини інкримінованих його правопорушень, суд визначає йому заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому вираженні становить 90800грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331, 350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження з обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України на 23 грудня 2021 року о 11.00 год. в приміщенні Чернігівського районного суду Запорізької області (смт Чернігівка, вул. Соборна, б. 391) суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мелітополя Запорізької області, у виді тримання під вартою продовжити до 11 лютого 2022 року включно.

Встановити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мелітополя Запорізької області, заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, які підлягають внесенню на рахунок №UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу: ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу має бути вказано: вид платежу, ПІБ підозрюваного, номер справи і суд, в якому розглядається справа.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою, яка діє від його імені.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду по першому виклику на визначений ними час;

2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання або місця роботи.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не пізніше ніж до 11 лютого 2022 року включно.

У разі невиконання перелічених вище обов`язків застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду впродовж семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: Д.О. Покопцева