Рішення № 101843124, 06.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8090/21

Провадження № 2/638/4422/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання відповідача- Поволяєвої О.В., - Лопатинської А.С., - Азамхонова О.Ж.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» (далі - ПрАТ «ХМСК»), ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив суд стягнути на свою користь з ПрАТ «ХМСК» майнову шкоду в розмірі 58 251,89 грн. та 3 проценти річних в розмірі 163,39 грн., з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 6 000,00 грн., з відповідачів судові витрати в розмірі 8 908,00 грн., які складаються з судового збору - 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу - 8 000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 09.01.2021 року в м. Харкові на перехресті просп. Незалежності та вул. Ромена Ролана відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_2 , та транспортним засобом «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.03.2021 року у справі № 638/748/21 ОСОБА_2 у зв`язку із вказаною ДТП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують транспортний засіб «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП була застрахована в ПрАТ «ХМСК», ліміт страхового відшкодування становив 130 000,00 грн., розмір франшизи - 0.

11.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «ХМСК» з заявою про страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

ПрАТ «ХМСК» не здійснила страхову виплату заявнику.

В подальшому ОСОБА_1 було ініційовано проведення незалежної експертної оцінки розміру майнового збитку, заподіяного у зв`язку з пошкодженням автомобіля, за результатами якого складено висновок експерта № 64В від 13.05.2021 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 , склала 63 809,59 грн. з ПДВ на складові частини та з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ПрАТ «ХМСК» в рахунок відшкодування матеріального збитку (без врахування ПДВ), заподіяного у зв`язку з ДТП 58 251,89 грн., з яких 55 221,89 грн. - вартість матеріального збитку, 3 000,00 грн. - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження та 30,00 грн. - комісія банку, з ОСОБА_2 , як з особи, винної у скоєнні ДТП в якості відшкодування матеріальної шкоди грошову суму в розмірі 6 000,00 грн.

Вчиненою ДТП позивачу було спричинено душевні хвилювання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити. Надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в позові. Зазначив, що станом на час розгляду справи страховою компанією в добровільному порядку страхове відшкодування не здійснене.

Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 6 000,00 грн. заперечував. Зазначив, що місця ДТП не залишав, вину визнав, зважаючи на що визначений позивачем розмір моральної шкоди є необґрунтованим та завеликим. Зважаючи на те, що станом на час розгляду справи ОСОБА_2 непрацевлаштований, має на утриманні чотирьох дітей, просив суд зменшити розмір моральної шкоди.

Представник відповідача - ПрАТ «ХМСК» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи неоднократно повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач - ПрАТ «ХМСК» належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача - ПрАТ «ХМСК» та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

09.01.2021 року в м. Харкові на перехресті просп. Незалежності, 7 та вул. Ромена Ролана відбулася ДТП за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.03.2021 року у справі № 638/748/21 ОСОБА_2 у зв`язку із вказаною ДТП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

На момент скоєння ДТП відповідальність щодо автомобіля «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «ХМСК» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4752962. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну - 130 000,00 грн., франшиза - 0.

11.01.2021 року ОСОБА_1 на ім`я голови ПрАТ «ХМСК» направлено заяву про здійснення страхового відшкодування по ДТП, що сталася 09.01.2021 року за участю транспортного засобу «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та повідомлення про ДТП.

Відповідно до висновку експерта, складеного за результатами автотоварознавчого дослідження, № 64В від 13.05.2021 року сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталася 09.01.2021 року становить 63 809,59 грн. з ПДВ на складові частини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №14-176цс18.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що у страховика - ПрАТ «ХМСК» виник обов`язок з відшкодування шкоди в повному розмірі, який становить 47 261,18 грн. та який не перевищує межі страхової суми (ліміту страхового відшкодування), розмір якої зазначений в полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АО/4752962.

Суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення з ПрАТ «ХМСК» матеріального збитку в межах суми страхового відшкодування без врахування ПДВ та з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин.

Проте, суд не погоджується з розміром суми страхового відшкодування (матеріального збитку), визначеним позивачем, розрахунок якого міститься в позові. Зі змісту позову вбачаться, що позивач просить стягнути на його користь з ПрАТ «ХМСК» страхове відшкодування в розмірі 58 251,89 грн., з яких: 55 221,89 грн. - сума матеріального збитку без врахування ПДВ; 3 000,00 грн. - витрати на автотоварознавче дослідження, 30,00 грн. - комісія банку.

По-перше, витрати на автотоварознавче дослідження в розумінні п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України є витратами, пов`язаними з розглядом справи, зважаючи на що витрати на автотоварознавче дослідження та комісія банку не підлягають зарахуванню в суму страхового відшкодування, яку страховик зобов`язаний сплатити на підставі п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

По-друге, позивачем некоректно вирахувана суми ПДВ (20%) з вартості замінних нових складових частин, які підлягають заміні під час ремонту. Позивачем фактично від вартості замінних нових складових частин, які підлягають заміні під час ремонту - 78 070,00 грн. простим арифметичним методом було віднято 20% суми ПДВ, проте, сума ПДВ за встановленою бухгалтерською формулою розраховується наступним чином: сума з ПДВ:6= сума ПДВ. Зважаючи на зазначене, вартість замінних нових складових частин, які підлягають заміні під час ремонту без ПДВ становить 65 058,33 грн. (78 070,00:6=13 011,67 - це сума ПДВ 20%; 78 070,00-13 011,67= 65 058,33 грн.).

Таким чином, розмір матеріального збитку без врахування ПДВ та з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, що підлягає стягненню з ПрАТ «ХМСК» на користь позивача становить 47 261,18 грн. (9040,0+11 831,09+65 058,33*(1-0,45)+0).

Позивачем надано докази на підтвердження завданих йому збитків у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого майна, розмір шкоди, завданий позивачеві, підтверджується висновок експерта за результатами автотоварознавчого дослідження № 64В від 13.05.2021 року, який відповідачами не спростований.

Чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено, що розмір майнової шкоди має підтверджуватися виключно висновком судової експертизи.

Отже, позивач надав суду докази щодо розміру завданої майнової шкоди, які не спростовані відповідачами, і сумнівів у достовірності наданих доказів не виникає.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині вимог до ПрАТ «ХМСК» щодо стягнення в рахунок відшкодування матеріального збитку (без врахування ПДВ), заподіяного у зв`язку з ДТП в розмірі 47 0261,18 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ПрАТ «ХМСК» на користь позивача 3 відсотки річних від простроченої суми за період з 13.04.2021 року по 18.05.2021 року, в розмірі 163,39 грн., який було уточнено в судовому засіданні представником позивача, то вона підлягає частковому задоволенню, зважаючи на перерахування судом суми заборгованості (матеріального збитку, заподіяного у зв`язку з ДТП), а саме стягненню підлягає 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі 139,84 грн., зважаючи на наступне.

Згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 та ст. 599 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З правового аналізу зазначених вище норм вбачається, що з метою належного виконання зобов`язання сторонам договору необхідно дотримуватися визначених у договорі строків сплати коштів.

Прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно із ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Зокрема, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування за ч.2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення, нарахованого на суму боргу, має компенсаційний характер, а не штрафний, зважаючи на що три проценти річних за даною статтею не є неустойкою, в розумінні ст. 549 ЦК України.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способам захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати позивачу.

Під час розгляд справи судом встановлено, що відповідач - ПрАТ «ХМСК» не виконував належним чином зобов`язання за договором страхування, зважаючи на що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Розмір 3 відсотки річних від простроченої суми (матеріального збитку, заподіяного у зв`язку з ДТП - 47 0261,18 грн.). за період з 13.04.2021 року по 18.05.2021 року становить 139,84 грн.

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розмір вказаної заборгованості та період заборгованості відповідачем - ПрАТ «ХМСК» не спростований.

Враховуючи наведене в сукупності та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку щодо стягнення з ПрАТ «ХМСК» на користь позивача 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі 139,84 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 6 000,00 грн., то суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З правового аналізу Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України слідує, що обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, покладено на особу, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 місця ДТП не залишав, вину визнав, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений в позові, підлягає зменшенню до 1 000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача - ПрАТ «ХМСК» на користь позивача судових витрат в розмірі 3 030,00 грн., які було сплачено позивачем за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, то суд частково задовольняє позову в цій частині та стягує з відповідача - ПрАТ «ХМСК» на користь позивача 3 000,00 грн., зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В матеріалах справи міститься квитанція № 0.0.2122192392.1 від 13.05.2021 року щодо сплати ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_3 послуг автотоварознавчого дослідження автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 3 000,00 грн.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні дані щодо виконання відповідачем - ПрАТ «ХМСК» вимог п. 34.3 ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України суд стягує з ПрАТ «ХМСК» на користь позивача витрати на автотоварознавче дослідження в розмірі 3 000,00 грн.

В частині стягнення з ПрАТ «ХМСК» на користь позивача комісії банку в розмірі 30,00 грн. суд відмовляє, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В ч. 3 ст. 133 ЦПК України наведено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у ст. 137,138, 139, 140 КАС України.

Вжитий у ст. 140 ЦПК України термін "інших процесуальних дій" стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов`язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.

Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Разом з цим, комісія банку за сплату автотоварознавчого дослідження не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки ЦПК України не передбачає їх відшкодування.

Зважаючи на зазначене, заявлена позивачем вимога про відшкодування понесених ним витрат на оплату комісії банку в розмірі 30,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки зазначені витрати позивача не належать до судових витрат, передбачених ст. 133 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.03.2019 року у справі № 200/10765/18-а.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн., то суд дійшов висновку про часткове її задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем до суду надано попередній (орієнтовний розрахунок судових витрат), договір про надання правової допомоги від 12.05.2021 року, акт здачі-приймання наданої правової допомоги до договору про надання правової допомоги.

Згідно з актом здачі-приймання наданої правової допомоги до договору про надання правової допомоги та попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат у справі надані наступні послуги та виконані роботи: надання клієнту консультації з питань виконання доручення, роз`яснення законодавства України та узгодження правової позиції щодо стягнення майнової та моральної шкоди - 1 000,00 грн. (2 години); аналіз і використання законодавства -1 000,00 грн. (2 години); підготовка та складання позовної заяви - 6 000,00 грн. (4 години).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Дослідивши обсяг фактично наданих представником позивача послуг, суд вважає необґрунтованими та безпідставними вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов`язаних з представництвом інтересів клієнта в розмірі 8 000,00 грн.

Щодо надання представником позивача послуг та виконаних робіт в розмірі 8 000,00 грн., які полягали в наданні клієнту консультацій, роз`яснення законодавства, узгодження правової позиції, аналізу та використання законодавства, підготовки та складання позовної заяви, на що було затрачено 8 годин, то суд вважає за необхідне задовольнити їх частково та стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 4 000,00 грн.

Оцінюючи співмірність зазначених послуг категорії складності справи, суд виходить з того, що справа даної категорії не є справою значної складності, по даній категорії справ є усталена практика Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на те, що справа є справою незначної складності, обсяг наданих послуг не є значним, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу не є співмірною з категорією складності справи, суд вважає, що розмір витрати на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача - ПрАТ «ХМСК» на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (85,54%), в сумі 3 421,60 грн., та з ОСОБА_2 (16,67%) в сумі 666,80 грн. є розумним та справедливим.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з ПрАТ «ХМСК» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 776,70 грн. (85,54% розміру задоволених позовних вимог), з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 151,36 грн. (16,67% розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 21186813, місцезнаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування матеріального збитку (без врахування ПДВ), заподіяного у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою - 47 261,18 грн. (сорок сім тисяч двісті шістдесят одна гривня вісімнадцять копійок) та три проценти річних від простроченої суми - 139,84 грн. (сто тридцять дев`ять гривень вісімдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в якості відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 21186813, місцезнаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати: судовий збір в розмірі 776,70 грн. (сімсот сімдесят шість гривень сімдесят копійок), витрати на автотоварознавче дослідження - 3 000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок), витрати на професійну правничу допомогу - 3 421,60 грн. (три тисячі чотириста двадцять одна гривня шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати: судовий збір в розмірі 151,36 грн. (сто п`ятдесят одна гривня тридцять шість копійок), витрати на професійну правничу допомогу - 666,80 грн. (шістсот шістдесят шість гривень вісімдесят копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 13 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Поволяєва