Рішення № 101842011, 09.12.2021, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4080/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"09" грудня 2021 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

при секретарі Кафтан О.Ю.,

із участю: позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Вдов`як М.М. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, - про визначення місця проживання малолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання їх дітей, посилаючись на те, що в період перебування у шлюбі із відповідачем у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; шлюб між сторонами розірвано рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20.09.2021р. Після розірвання шлюбу діти проживають із позивачем у будинку її батьків, де створені всі умови для їх проживання та виховання, однак на даний час сторони не дійшли абсолютної згоди щодо остаточного місця проживання дітей; тому позивач просить врахувати інтереси дітей та визначити місце проживання дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір`ю.

У судовому засіданні позивач посилалася на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити; відповідач у судовому засіданні позов визнав, не заперечив проти його задоволення та визначення місця проживання дітей із матір`ю, враховуючи їх інтереси.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області не заперечила проти позову, суду усно заявила про доцільність проживання дітей разом із матір`ю, що обґрунтувала на основі акту обстеження умов проживання позивача, а також виходячи із інтересів дітей сторін.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Тому до ухвалення судового рішення судом роз`яснено сторонам наслідки відповідної процесуальної дії.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - сторони у цивільній справі; шлюб між сторонами розірвано рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20.09.2021 року.

У судовому засіданні встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами їх малолітні діти: дочка ОСОБА_4 та Дочка ОСОБА_5 залишилися проживати з матір`ю, однак сторони не дійшли згоди щодо визначення місця проживання дитини, оскільки між ними ще залишилось невирішеним питання участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Із акту обстеження матеріально-побутових умов позивача в АДРЕСА_1 від 20.08.2021р. відомо, що ОСОБА_1 разом із двома малолітніми дітьми проживають без реєстрації по даній адресі разом із батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; із акту обстеження стану житлового приміщення від 19.10.2021р. вбачається, що житловий будинок відповідає нормам проживання дітей, створені всі умови для їх всебічного розвитку.

Відповідно до положень ст. ст. 160, 161 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно п. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до п. 8 ст. 7 цього кодексу регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини.

Статтею 155 Сімейного кодексу України передбачено, що здійснення батьками своїх батьківських обов`язків має ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Пріоритет інтересів дитини над інтересами батьків закріплений також в Конвенції ООН про права дитини, відповідно до якої в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р. принцип 6, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові, розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Тому, з урахуванням вимог наведених норм, аналізуючи зібрані докази та матеріали справи, пояснення сторін, ураховуючи інтереси дітей, суд приходить до переконання визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір`ю, - позивачем по справі, що не позбавляє батька ОСОБА_2 права та можливості особистого спілкування з дочками, обов`язку брати участь в їх утриманні та вихованні.

Судові витрати при вирішенні цивільного спору підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, зокрема слід присудити стягнути з відповідача в користь позивача половину сплаченого судового збору в розмірі 454грн.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, ч. 3 ст. 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 19, 160, 161 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із матір`ю ОСОБА_1 за адресою у АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 понесені документально підтверджені судові витрати у розмірі 454(чотириста п`ятдесят чотири)грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення 15 грудня 2021 року повного судового рішення.

Суддя