
н\п 2/490/3574/2021 Справа № 490/4586/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі – Павленко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
ВСТАНОВИВ:
АТ «Державний ощадний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом за Додатковим договором №1 до Договору №56069 у загальному розмірі 17828,27 грн., а також судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.02.2012 між ПАТ «Державний ощадний банк Україна» та відповідачем було укладено Договір № 29003 про відкриття фізичній особі карткового рахунку для платіжної картки та здійснення розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, згідно умов яких, Банк відкриває Клієнту картковий рахунок в гривні для обліку по ньому коштів до запитання і операцій за платіжною карткою. Для користування картковим рахунком Банком оформлено та видано Клієнту платіжну картку. 07.06.2013 року Клієнтом і Банком підписано додатковий договір № 1 до Договору №56069. 14.05.2014 року між сторонами укладено додатковий договір №2 до Договору №56069.
Згідно умов п.1.1.4 Додаткового договору №2, Банк встановлює Клієнту кредит у сумі 15000,00 грн.. Строк дії кредиту встановлюється на відповідній період діє платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін кредит продовжується на строк дії платіжної картки. Процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 25% процентів річних і сплачується щомісячно. Банк свої зобов`язання виконав, надавши грошові кошти, а відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 17.05.2021 року складає 17 828,27 грн.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв`язку з чим Банк звертається до суду з даним позовом.
Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Судом на виконання приписів вказаної статті, зроблено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Згідно інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області, відповідач ОСОБА_2 в м.Миколаєві та Миколаївській області зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.08.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі та дату судового засідання, відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, шляхом надання оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за останнім відомим місцем реєстрації.
В установлений судом строк відповідач відзив не подав.
Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.
Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.
Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу у відсутність представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Судом встановлено, що 06.02.2013 між ПАТ «Державний ощадний банк Україна» та відповідачем було укладено Договір №56069 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою (для пенсіонерів по програмі «Арсенал» з кредитною лінією). Згідно вказаного договору Банк відкрив Клієнту картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривнях для обліку по ньому коштів до запитання і операцій за платіжною карткою.
07.06.2013 року між сторонами укладено Додатковий договір №1 до Договору № 29003 про відкриття фізичній особі карткового рахунку для платіжної картки та здійснення розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, згідно умов якого, Банк відкриває Клієнту рахунок та надає Клієнту Платіжну картку типу Mastercard Debit Standard та ПІН-код до неї.
14.05.2014 року між позивачем та відповідачем укладено Додатковий договір №2 до Договору №56069 від 06.02.2012 року, згідно якого сторони домовились внести до Договору наступні зміни та доповнення:
«1.1. Назву Договору змінити з «Договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою» на «Договір про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки №56069 від 06.02.2012 р.».
1.2. Підпункт 1.1.4 Розділу 1 Договору викласти в наступній редакції:
п.1.1.4 Банк встановлює Клієнту кредит у сумі 15 000,00 грн. Строк дії кредиту встановлюється на відповідній період діє платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін кредит продовжується на строк дії платіжної картки. Процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 25% процентів річних і сплачується щомісячно.».
23.04.2014 року від ОСОБА_1 на адресу Банка надійшла заява, згідно якої просить встановити на картковий рахунок № НОМЕР_2 кредитний ліміт 700% від розміру пенсії в сумі 15000,00 грн.
Згідно п.3.3 Договору, Клієнт зобов`язаний щомісячно отримувати звіт (виписку) по рахунку та сплачувати за кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем чи неробочим згідно з Договором. В разі порушення строку сплати платежів за Договором Клієнт зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.2 Договору, сплата процентів за кредитом та за несанкціонованим овердрафтом здійснюється щомісячно. При надходженні на рахунок коштів, вони направляються на погашення заборгованості та сплату платежів за кредитом у послідовності визначеній правилами.
Відповідно до п.3.6 Договору, у разі виникнення простроченої заборгованості за рахунком та кредитом, її непогашення у строки, визначені Правилами, клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості Банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо.
Банк свої зобов`язання виконав ОСОБА_1 у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, яка станом на 17.05.2021 становить 17828,27 грн., з яких:
-14975,90 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом);
-580,17 грн. - проценти за користування кредитом;
-24,00 грн. - комісія;
-115,34 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;
-688,07 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу;
-112,16 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;
-1095,21 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасне погашення основного боргу;
-237,42 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасне погашення процентів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.
У статті 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно вимог ст. 1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначеною статтею визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Указана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що, позовна заява підлягає задоволенню.
При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 599, 610, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 81, 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість у розмірі 17 828,27 грн., з яких: 14975,90 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 580,17 грн. - проценти за користування кредитом; 24,00 грн. - комісія; 115,34 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 688,07 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 112,16 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 1095,21 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасне погашення основного боргу; 237,42 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасне погашення процентів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Центральним районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09326464, місцезнаходження: 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 09 грудня 2021 року.
Суддя Н.П. Черенкова
Судове рішення № 101841167, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 09.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/4586/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: