Постанова № 101838948, 09.12.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6307/21

Провадження 3/362/2649/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2021 року м. Васильків

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «Гомеопатичні технології», розташованого за адресою: Київська область, смт. Глеваха, вул. Підприємницька, 10, –

ВСТАНОВИВ:

18.08.2021 з Головного управління ДПС у Київській області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №978 від 12.11.2021 ОСОБА_1 як головний бухгалтер ТОВ «Гомеопатичні технології» завищила від`ємне значення об`єкту звітного (податкового) періоду за серпень 2019 в сумі 288282 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 169557 грн.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду письмове клопотання про закриття адміністративного провадження.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Черненко О.П. у судовому засіданні підтримала клопотання своєї підзахисної, пояснивши, що підприємство не згодне із результатами перевірки, викладеними у акті, який отримали лише 01.12.2021 та який оскаржено у встановленому законом порядку. Вказані в акті порушення не підтверджуються документально і спростовуються наявними на підприємстві документами. З акту неможливо встановити яким чином уповноважена особа прийшла до висновків про порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду. Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, приходить до висновку щодо відсутності повноважень витребовування додаткових доказів за власною ініціативою. Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.

Положеннями ст. 252 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

При викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП допущені ОСОБА_1 особисто. Крім того, вказано, що завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування було здійснено за серпень 2019. Разом з тим, крім протоколу, в якому не зазначено, за який конкретно період була здійснена перевірка, в справі міститься акт перевірки від 12.11.2021 №19280/10-36-07-15/32665798, де після Розділу І «Вступна частина», який містить лише дані про уповноважено особу Управління ДПС та відповідальних осіб підприємства, одразу йде Розділ ІV «Висновок», що свідчить про надання неповного тексту акту перевірки та не дає можливість визначити період, за який була здійснена перевірка та встановити дату вчинення даного адміністративного правопорушення і обставини, вказані в протоколі, які дублюють висновок акта, який оскаржено особою.

Матеріали справи не містять жодної первинної та іншої звітної документації, на підставі якої контролюючий орган дійшов висновку про наявність у діянні (діяннях) ОСОБА_1 складу податкового та адміністративного правопорушення. Крім того, у протоколі не встановлено та не зазначено посадові обов`язки ОСОБА_1 як головного бухгалтера товариства, невиконання яких тягне за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Закон передбачає, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин і не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З огляду на вказане, у матеріалах справи відсутні дані, які давали би підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а також про те, що в її діях є склад інкримінованого правопорушення.

Враховуючи наведене, з урахуванням численних недоліків, які містить протокол, а також те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про порушення саме ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а її вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у справі належить закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Сухарева О.В.