Рішення № 101838646, 13.12.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/2020/18

Провадження № 2/229/688/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря судового

засідання Головченко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що відповідно до укладеного договору №б/н від 21.06.2011року відповідач отримав кредит в розмірі 3500грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.03.2018 року має заборгованість 44 215,17грн., яка складається з: 2 692,91грн.- заборгованість за кредитом, 35 394,57грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 3546,02грн.- заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн.- штраф (фіксована частина), 2081,67грн.- штраф (процентна складова).

Просять стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 44215,17грн. за кредитним договором №б/н від 21.06.2011року, а також судові витрати 1762грн.

Ухвалою суду від 19 червня 2018року відкрито провадження по даній справі і призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с.46,47)

05 липня 2018року при заочному розгляді справи судом прийнято рішення , яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. (а.с.53-55)

21.05.2021р ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 05.07.2018р по справі №229/2020/18. (а.с.66)

Ухвалою суду від 08 червня 2021року заочне рішення Дружківськогом іського суду ЄУН 229/2020/18, провадження №2/229/609/2018 від 05.07.2018р скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с.81-83)

В судове засідання сторони не з"явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Позивач надав клопотання про розгляд справи у його відсутність. (а.с.118)

Відповідачка надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Також надала відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає посилаючись на наступне:

1) заборгованість за пенею та комісією в сумі 3546,57грн, штрафу в розмірі 500грн та 2081,67 не підлягають задоволенню, оскільки не грунтуються на приписах Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014року. Вона проживає в м.Дружківка і на неї розповсюджуються норми вказаного закону;

2) розрахунок заборгованості наданий позивачем є незрозумілим, оскільки фактично не містить розрахунку, а лише констатує банківські нарахування. Позивачем не зазначається які саме "Умови та правила надання банківських послуг", "Правила користування платіжною карткою", та "Тарифи банку", було покладено в основу Договору, коли саме, та яким розпорядчим документом вони затверджені, період їх дії, та підстави внесення змін. В анкеті - заяві позичальника не передбачено і не зазначено умов щодо нарахування відсотків за кредитом; не передбачено умов про нарахування пені, штрафів та комісії за користування коштами;

3) в заяві позичальника від 21.06.2011року не зазначено, що грошові кошти у вигляді кредитного ліміту мають повертатися на умовах сплати відсотків які нараховані позивачем до стягнення, не погоджено сторонами договору розміру відсоткової ставки за кредитом на пред"явлену до стягнення суму;

4) позивач не надав до суду виписку по картковому рахунку відповідача. Оскільки відповідач здійснював повернення кредитних коштів позивачу, та сума повернутих кредитних коштів значно перевищує суму отриманого ним кредиту, відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів в розмірі 2692,91грн.

Просить в задоволенні позову відмовити. (а.с. 88-95,116)

Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутність сторін.

Фактичні обставини встановлені судом.

21.06.2011 відповідачка ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, складає між сторонами Договір про надання банківських послуг.

Довідкою про умови кредитування, яка підписана відповідачем ОСОБА_1 , передбачена процентна ставка в місяць 3%, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором, яка розраховується за формулою: пеня(1)+пеня(2), де пеня(1) (базова процентна ставка по договору )/30 - нараховується за кожний день прострочення кредиту; пеня(2) = 1% від заборгованості, але не менше 30грн в місяць, нараховується 1 раз на місяць при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 та більше днів при виникнені прострочки на суму 50грн та більше.

Також передбачено штраф при порушенні строків платежів за любим з грошових зобов"язань : 500грн + 5% від суми позову. (а.с.8-9).

З розрахунку заборгованості за договором від 21.06.2011р, укладеного між Приватбанком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 31.03.2018р. вбачається заборгованість за кредитом 2692,91грн, заборгованість за процентами 35394,57грн, коміся 3546,02грн, штрафи 2581,67грн. Загальна сума заборгованості 44215,17грн. (а.с.5-7)

Мотиви, з яких виходить суд.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно частини п`ятої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти /частина перша статті 1054 ЦК України/.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 указаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Визначальним у даній справі є не безпосередньо вид чи характеристика умов, які включено до тексту Умов та Правил надання банківських послуг, а саме встановлення обставин про погодження сторонами таких умов і додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Для вирішення спору в даній справі обов`язковим є з`ясування обставин щодо виникнення зобов`язання боржника сплатити певну суму отриманих в кредит коштів та процентів на користь іншої сторони у строк та в порядку відповідно до цивільно-правового договору.

Позовні вимоги щодо стягнення кредитних коштів та процентів, банк обґрунтовував наявністю домовленостей про процентну ставку за кредитним договором що міститься Анкети-заяви від 21 червня 2011року, оскільки відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом останнього у заяві, розрахунку заборгованості (а.с. 5-7), витягу з «Тарифів Банку» (а.с.9), а також в Умовах і Правилах надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк».

Проте, Анкета-заява від 21 червня 2011 року, розрахунок заборгованості та довідка про умови кредитування не містять відомостей про те, що з відповідачем було погоджено істотні умови договору кредиту щодо суми кредитних грошей.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка на підставі Анкети-заяви від 21 червня 2011року отримала банківську картку та кошти в сумі 3500гривень.

Ухвалою суду від 29 червня 2021р було визнано обов`язковою явку представника позивача в судове засідання. Зобов`язано позивача надати в судове засідання виписку по картковому рахунку відповідача, відомості щодо строку дії картки. (а.с.98-99)

Листом №229/2020/18/22181/2021 від 14вересня 2021р, який отриманий позивачем на електронну адресу, суд просив виконати вимоги зазначеної ухвали і надати в судове засідання , витребувані документи. (а.с.109-110)

Листом № 229/2020/18/29433/2021 від 18 листопада 2021р, суд просив виконати вимоги зазначеної ухвали і надати в судове засідання, яке призначене на 13.12.2021р виписку по картковому рахунку відповідача, відомості щодо строку дії картки. (а.с.115-115а)

13.12.2021р на електронну адресу суду надійшов супровідний лист , згідно якому банк направляє належним чином завірені документи, на виконання листа від 18.11.2021р: виписку по рахунку відповідача та відомості щодо строку дії кредитної картки. Проте, фактично такі документи на адресу суду не надійшли, про що складено відповідний акт. (а.с.117,120-121).

Тому суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Посилання позивача на те, що відповідачем було підписано заяву позичальника, якою засвідчено, що він повністю згодний з умовами кредитування та отримання кредиту саме на таких умовах та зобов`язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті АТ КБ «Приватбанк» достовірно не підтверджують вказаних обставин, а тому є не обґрунтованими.

В матеріалах справи відсутні докази направленості волі та погодження сторони договору умов з приводу розміру кредиту та умов з цього приводу відображених в Правилах надання банківських послуг.

Зміст зобов`язання Анкети-заяви від 21 червня 2011 року не дає підстав для висновку про зобов`язання позичальника повернути кредитні гроші.

Відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість Банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Банком не доведені обставини які би давали можливість суду переконатись в тому з приводу яких відносин та на яких правових підставах відбувався рух коштів протягом 2011-2018 років, на які посилається позивач у розрахунку банку (а.с. 5-7).

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти, та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви, про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки, Умови та правила надання банківських послуг, це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує, як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Такі висновки, відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 357/12749/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання коштів у розмірі 3500грн та обставин щодо обґрунтованості нарахування кредитної заборгованості та процентів за кредитним договором.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,10-13,76-81,89,263-265,268,272 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т.Л.Панова